Пятниця, 29.03.2024, 01:47
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Дуткович Ю., Особливості фінансування закладів культури... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Дуткович Ю., Особливості фінансування закладів культури...
Дуткович Ю., Особливості фінансування закладів культури...
conf-cvДата: Вівторок, 24.12.2013, 00:03 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Юлія Дуткович,



4 курс, спец. «Фінанси і кредит», д/ф
Наук. кер. – Каспрук. А. Ю.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці




Особливості фінансування закладів культури та мистецтва



У статті досліджено основні особливості фінансування закладів культури і мистецтва в Україні. Проаналізовано стан цієї галузі та сформульовано шляхи вирішення проблем її розвитку.
Ключові слова: видатки на культуру, фінансування видатків на мистецтво, джерела фінансування.

Сфера культури посідає особливе місце в українському суспільстві як галузь, що різнобічно впливає на його розвиток, поліпшуючи соціальне середовище життєдіяльності, тому держава повинна сприяти розвитку цієї галузі та поступово збільшувати видатки на культуру.
В Україні вже неодноразово робилися спроби щодо реформування сфери культури та системи її фінансування на зразок європейського стандарту, але вони не принесли відповідних результатів. Тому питання щодо удосконалення системи фінансування закладів культури залишається відкритим.
Функціонування та розвиток закладів культури не забезпечується на належному рівні, фінансування не відповідає нормам, а використання бюджетних коштів практично не відрізняється від того, яке було в радянські часи. Виходячи з зазначеного можна сказати, що оновлення системи фінансування закладів культури на сьогодні є актуальною задачею для держави.
Питання, що пов’язані із сферою культури, а також з системою її фінансування в Україні досліджують такі зарубіжні вчені: Алан Шусман, Б. Фрей, Марк Пахтер, Петер Інкей, Чарлз Лендрі та інші. Серед вітчизняних науковців слід відмітити Горлатого М., Карлова В., Киричук О., Куценко В., Максим’як Л., Рейсова В. та інших. Даними науковцями в більшості досліджуються проблеми розвитку галузі культури та збереження культурної спадщини, але недостатня увага приділяється особливостям фінансування культурних закладів.
Метою даної статті є розгляд особливостей фінансування закладів культури в сучасних умовах та формулювання пропозицій щодо його удосконалення.
Складність правового регулювання фінансування витрат на культуру і мистецтво полягає не лише в об’єктивних причинах, пов’язаних із загальним становищем у країні, а й у специфіці самої галузі культури, тому суспільство повинно бути зацікавленим в існуванні та розвитку культури, воно має створити такий правовий простір, у якому культура зможе існувати, залишаючись економічно неприбутковою, навіть за умов ринкової економіки.
До закладів культури та мистецтва належать: театри, філармонії, музеї, галереї, бібліотеки, кінотеатри, мистецькі колективи, навчальні заклади культури і мистецтва, заповідники, організації телебачення та радіомовлення, заклади культури клубного типу, цирки, парки культури та відпочинку, позашкільні заклади естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва.
При фінансуванні культури головними розпорядниками бюджетних коштів є міністр культури України, міністри та керівники державних комітетів та відомств України і Автономна Республіка Крим, у підпорядкуванні яких перебувають підприємства, організації та заклади культури. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є керівники відповідних закладів, підприємств та організацій [2, с. 54].
На сучасному етапі розвитку економічних відносин фінансування закладів культури відбувається через механізм кошторисного фінансування.
Джерелами фінансування закладів культури є: кошти державного та місцевих бюджетів; кошти, що надходять від господарської діяльності, надання платних послуг бюджетними установами; гранти, благодійні внески, добровільні пожертвування фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних; інші не заборонені законодавством джерела [1, с. 25].
Першочерговими завданнями щодо фінансування галузі культури є:
– збільшення частки видатків розвитку в загальних видатках з державного бюджету;
– удосконалення механізму фінансового забезпечення державних соціальних стандартів у сфері культури і мистецтва;
– подальше нарощування обсягів державного фінансування виробництва та розповсюдження національних фільмів;
– удосконалення порядку та механізму фінансування театрів, цирків та концертних організацій з метою стимулювання збільшення обсягів отриманих ними власних доходів;
– посилення матеріального стимулювання професійних творчих працівників;
– розвиток прозорих конкурсних механізмів фінансування мистецьких проектів та ініціатив;
– поліпшення фінансування ремонтно-реставраційних робіт, археологічних досліджень, поповнення музейних фондів;
– збільшення обсягів закупівель книжок і періодичних видань для бібліотек та закупівель музичних інструментів;
– поліпшення фінансової підтримки популяризації української культури за кордоном, культурних зв’язків з українською діаспорою, культур національних меншин;
– забезпечення дієвого контролю за дотриманням фінансово-бюджетної дисципліни закладами культури і мистецтва [3].
У фінансуванні мережі культурних закладів протягом останніх років, стає помітним те, що відбувається позитивне збільшення обсягів видатків з державного бюджету на заклади культури. Проте, незважаючи на це – спостерігається суттєве їх недофінансування порівняно з планом, причому фінансові ресурси, що направляються закладам культури, призначені, в основному, на утримання цих закладів, а не на їх розвиток [5, с. 16]
Внаслідок недостатнього фінансування упродовж останніх років мережа закладів культури зменшилась, тоді як кількість її відвідувачів почала різко зростати, відбулося також скорочення кількості працівників. Дана ситуація свідчить про те, що мережа закладів культури потребує вдосконалення та подальшого розвитку.
Станом на 2012 рік функціонує понад 42 тисячі закладів культури. З них, у сільській місцевості – понад 22 тисячі. Найбільш розгалуженою є мережа клубних закладів (понад 18 тисяч, зокрема, у сільській місцевості – понад 16,5 тисяч) [4].
Головним джерелом фінансових надходжень для закладів культури залишаються кошти державного та місцевих бюджетів. Це призводить до того, що заклади культури є надто вразливими щодо змін у фінансовому становищі країни. Для того, щоб вирішити дану проблему можна поєднати бюджетну підтримку культури із стимулюванням благодійництва, меценатства, підприємницької активності закладів культури.
Успішному здійсненню державної політики у сфері культури значно перешкоджає обмеженість фінансових ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей, і низька ефективність їх використання.
Органи державного управління у сфері культури залишаються структурно недосконалими й відмежованими від культурних потреб та інтересів громадян.
Бюджетна політика в галузі культури і мистецтва здійснюється на неналежному рівні, що викликає низку негативних показників, серед яких: низький рівень фінансового забезпечення державних та комунальних закладів культури і мистецтва, відсутність чітких пріоритетів у фінансуванні культури, незначні податкові пільги неприбутковим та благодійним організаціям, відсутність підтримки культурних індустрій, нерозвинутість механізмів конкурсної підтримки культурно-мистецьких проектів тощо [5, с. 17].
У 2012 році бюджетне фінансування культури продовжувало зростати. Міністерству культури України у 2012 році було передбачено видатки з Державного бюджету в сумі 2239,3 млн. грн. Упродовж 2007-2012 років фактичні річні видатки на культуру і мистецтво з Державного бюджету України зросли в 2,5 рази – з 888,4 до 2182,5 млн. грн.
Фактично у 2012 році з державного бюджету профінансовано видатки у сфері культури в обсязі 2182,5 млн. грн., у тому числі, заклади культури (бібліотеки, музеї, заповідники, інші культурно-освітні заклади) профінансовано на суму 509,4 млн. грн. [3].
Досить важливим та актуальним для подальшого розвитку сфери закладів культури є те, що Міністерством культури України було розроблено проект концепції Державної цільової національно-культурної програми розвитку культури і мистецтва на період до 2017 року. Дотримання та виконання цієї програми дасть можливість створити належні умови для розвитку культурних закладів, збільшити кількість їх відвідувачів, розширити мережу закладів культури та покращити умови розвитку культури і мистецтва.
Отже, потрібно щоб держава здійснювала певні заходи, реформи, які сприятимуть покращенню фінансового забезпечення закладів культури, їх розвитку та належному функціонуванню. Також необхідно створити більш прозорішу та ефективнішу модель фінансування мережі культурних закладів.

Список використаних джерел:
1. Борисова О. Як культурно утримувати заклад культури / О. Борисова // Вісник бюджетної організації. – 2012. – № 7. – С. 25-26.
2. Волохова І. С. Кошторисне фінансування бюджетних установ: навч. посіб. / І. С. Волохова. – Одеса: Атлант, 2012. – 251 с.
3. Міністерство культури України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/doccatalog/document;jsessionid= 5D3CA10A48A1580AF80C172E2290123E?id=324796.
4. Міністерство культури України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/doccatalog/document;jsessionid= 7EE7C9482AB61E62D70709F950A5D109?id=325474.
5. Форкун І. В. Особливості фінансування закладів культури в сучасних умовах / І. В. Форкун, Т. В. Басистюк // Інноваційний розвиток економіки України: Збірник наукових праць з актуальних проблем економічних наук. – 2013. – С. 14-17.

 
Форум » Матеріали конференції 23.12.2013 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Дуткович Ю., Особливості фінансування закладів культури...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: