4 курс, спец. “Фінанси і кредит”, д. ф. н. Науковий керівник - Каспрук А.Ю., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м.Чернівці
Державно-приватне партнерство як механізм фінансування житлово-комунального господарства на місцевому рівні
В статті проаналізовано сучасний стан розвитку державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ). Виділено потенційні форми застосування державно-приватного партнерства в галузі ЖКГ. Ключові слова: державно-приватне партнерство, житлово-комунальне господарство, органи місцевого самоврядування, приватний сектор. Житлово-комунальне господарство - це одна з важливих та пріоритетних галузей національного господарського комплексу, яка забезпечує життєдіяльність населених пунктів та суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі. Проте сьогодні ЖКГ перебуває у край незадовільному стані, накопичено багато проблем, що ставлять під загрозу можливість його сталого функціонування. Ця соціально значима ланка економіки потребує негайного реформування. І, насамперед, це стосується фінансування галузі. [6, c. 266] Місцеві бюджети не в змозі в належному обсязі фінансувати дану сферу. Видатки з місцевих бюджетів, які все ж здійснюються на сферу ЖКГ, виділяються за залишковим принципом, тому що дана галузь не є пріоритетною для фінансування. Тому сьогодні в післякризовий період та при обмеженості бюджетних можливостей питання реалізації механізмів державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства набуває особливої актуальності для місцевого самоврядування. Актуальність даної теми полягає в тому, що сфера житлово-комунального господарства є вагомою складовою забезпечення соціально-економічної безпеки держави. Сучасний техніко-економічний стан підприємств житлово-комунального господарства в Україні є незадовільним. І основним шляхом вирішення всіх проблем є розвиток державного-приватного партнерства у сфері ЖКГ. Слід зазначити, що від даних відносин покращиться не тільки стан ЖКГ, а й стан місцевих бюджетів Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливий внесок у розробку проблем розвитку партнерства держави і приватного сектору внесли такі вчені: В. Варнавський, О. Вінник, С. Грищенко, М. Дєрябіна, А. Денисенко, О. Долгальова, Т. Качала, О. Кушніренко, О. Маслюківська, К. Павлюк, О. Полякова, Е. Уайт, Ю. Шевчук та інші. Проте застосування державно-приватного партнерства для модернізації та розвитку сфери житлово-комунального господарства на місцевому рівні потребує додаткових досліджень. Метою статті є аналіз, визначення стану та можливостей застосування державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства на місцевому рівні. Нині житлово-комунальне господарство залишається однією з найвідсталіших галузей економіки і є одним з головних осередків соціальної напруженості та предметом політичних спекуляцій. Високий рівень зношення виробничих фондів на підприємствах житлово-комунального господарства, недосконала система використання первинних ресурсів, висока енергоємність та низька ефективність комунальних систем призводять до незадовільної якості житлово-комунальних послуг, що надаються населенню. Така ситуація вимагає формування довгострокової політики розвитку і модернізації житлово-комунального господарства та системи її фінансового забезпечення. [3, с.52] Потреби підприємств житлово-комунального господарства та житлового фонду в інвестиційних ресурсах у розмірі сотень мільярдів гривень частково компенсувалися виділенням коштів з державного бюджету на безповоротній основі. Підприємства ЖКГ зазвичай функціонують на принципі самоокупності, але часто потребують додаткового фінансування з місцевих бюджетів. Планування видатків місцевих бюджетів на фінансування підприємств житлово-комунального господарства має свої особливості, бо розпочинається з визначення доходів цих підприємств. Як правило, доходи ЖКГ значно мен¬ші ніж видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують дотацію в розмірі, необхідному для збалансування їх доходів і видатків. При цьому окремо планується дотація з урахуванням не тільки функціонального призначення підприємств, а й напряму надання дотації. [2, с. 147] Для прикладу, в м. Чернівцях сфера житлово-комунального господарства не належить до основних статтей видатків і на її функціонування виділяється лише 6% від загального обсягу видатків міського бюджету. Цей обсяг видатків є досить незначним у порівнянні з тим обсягом коштів, яких потребує дана сфера. І тому можна стверджувати, що подальший розвиток ЖКГ в Україні безпосередньо залежить від залучення до процесу фінансування недержавних організацій, здатних мобілізувати додаткові до бюджетних джерел фінансування кошти, тобто використання механізмів державно-приватного партнерства при фінансуванні ЖКГ. У нашій країні вже укладалися окремі форми співпраці держави і приватного сектору, які були засновані на принципах державно-приватного партнерства (ДПП), проте українська економіка знаходиться тільки на початку складного процесу створення необхідної системи управління проектами ДПП. Впровадження проектів державно-приватного партнерства в Україні носить безсистемний та поодинокий характер. [4] На сьогодні в Україні є всі умови для реалізації державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві. Для цього прийнято ряд нормативно-правових актів і програм, зокрема, «Концепція розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві від 16 вересня 2009 р. і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 рр.». Мета Концепції полягає у розвитку економічних, правових та організаційних засад реалізації державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві як елемента системи фінансового забезпечення модернізації та відновлення житлового фонду і житлово-комунальної інфраструктури, що сприятиме адаптації системи господарства до ринкових умов. [ 5] Суть державно-приватного партнерства, полягає у тому, що місцеві ради запрошують представників бізнесу взяти участь у соціально значимих проектах. Місцеві бюджети та приватні інвестори об’єднують свої зусилля та фінансові ресурси для модернізації об’єктів житлово-комунального господарства і відновлення житлового фонду, розподіливши між собою не лише прибутки, які планується отримати від надання житлово-комунальних послуг, а і ризики, пов’язані з діяльністю у цій сфері. Проте, зарубіжні експерти вважають, що на початковому етапі розвитку державно-приватного партнерства держава, щоб подолати страх та невпевненість приватних партнерів, може брати більшу частину ризиків на себе. Але з часом, з отримання необхідного досвіду, розподіл ризиків може ставати більш справедливим. Залучення приватного сектору до розвитку житлово-комунального господарства може здійснюватися у формі: - надання консалтингових послуг; - використання змішаних форм державно-приватного партнерства; - утворення спільних підприємств у сфері тепло- і водопостачання та водовідведення; - реалізація пріоритетних проектів модернізації комунального господарства шляхом залучення фінансових ресурсів та встановлення обладнання; - впровадження приватним сектором нових технологій у житлово-комунальній галузі; - спільну участь органів місцевого самоврядування та приватного партнера у наукових дослідженнях, розробленні нормативно-правової бази, підвищенні свідомості населення тощо.[5] Для кожного конкретного проекту має бути обрана своя форма державно-приватного партнерства з урахуванням мети залучення приватного бізнесу та збалансованого розподілу ризиків. Завдяки такій співпраці відбудеться залучення приватних інвестицій до розвитку житлово-комунального господарства, здійсниться перегляд тарифної політики та принципів надання бюджетної підтримки у цій галузі. Позитивними сторонами такої діяльності буде: - зменшення ризику неефективного витрачання коштів з місцевих бюджетів; - забезпечення ефективного управління об'єктами державної/комунальної власності; - збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів; - створення конкурентного середовища, яке стимулюватиме розвиток ринкових відносин. [1, с. 221] Але, щоб все-таки залучити приватних партнерів до такої співпраці, органам місцевого самоврядування необхідно створити сприятливі умови для ефективної державно-приватної взаємодії. Слід звернути увагу на нормативно-правове забезпечення та послідовність прийняття рішень органами місцевого самоврядування, удосконалити систему підвищення кваліфікації спеціалістів галузі, а також управлінців на регіональному та місцевому рівнях. Але. перш за все, потрібно вдосконалювати законодавство,
яке регулює питання діяльності, пов'язаної з придбанням, обслуговуванням житла та наданням житлово-комунальних послуг, змінити свідомість населення, виховувати психологію власника, підвищувати культуру енерго- та ресурсоспоживання у житловому фонді. Таким чином, стан ЖКГ перебуває у досить поганому стані і для його покращення потрібні значні фінансові інвестиції. Хоча із місцевих бюджетів і здійснюються видатки на дану сферу, але вони є незначними і єдиним шляхом для вирішення проблеми є залучення приватного інвестора. Але для впровадження державно-приватного партнерства у житлово-комунальне господарство потрібно удосконалити нормативно-правову базу, створити інституціональне середовище партнерства, зміцнити діалог між органами влади, приватним сектором, населенням через систему підвищення кваліфікації спеціалістів галузі, а також управлінців на місцевому рівнях, забезпечити умови органами місцевого самоврядування для реалізації проектів на засадах взаємовигідних відносин.
Список використаних джерел 1. Качала Т. М. Розвиток державно-приватного партнерства в житлово-комунальному господарстві регіону: проблеми та перспективи. / Т. М. Качала // Формування ринкової економіки. – 2010. – № 23 – С. 217-223. 2. Гапоняк М.А. Місцеві фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / М. А. Гапонюк, В. П. Яцюта, А. Є. Буряченко, А. А. Слав¬кова. — К.: КНЕУ, 2002. – С. 147-149. 3. Павлюк К. В. Розвиток державно-приватного партнерства у сфері житлово-комунального господарства в Україні / К. В. Павлюк, О. В. Степанова // Фінанси України. – 2011. № 2 – С. 43-55. 4. Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 рр. [Електронний ресурс]. : Закон України від 11.06.2009 р. №1511-VІ. – Режим доступу : http:// zakon.rada.qov.ua/ cqi-bin/ laws/ main.cqi ?nred=1869- 15 5. Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства у житлово-комунальному господарстві. [Електронний ресурс]. : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 верес. 2009 р. № 1184. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1184-2009-%F0 6. Сунцова О. О. Місцеві фінанси: навч. посіб. / О.О.Сунцова –К.: Центр учбової літератури, 2010. – С. 265-267.
