2 курс, спец. «Фінанси та кредит», Наук. кер. – Сідуняк О. В., Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ПРОБЛЕМИ БЕЗРОБІТТЯ МОЛОДІ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
Глобальна економічна криза призвела до великої соціально – економічної проблеми на ринку праці в Україні та у світі. Також, це знайшло відображення на зайнятості серед населення, зокрема серед молоді. Безробіття серед молодих людей є актуальною проблемою в Україні, адже вона має негативні наслідки – соціальні (формування «втраченого покоління», соціальна невизначеність молодої особистості; зростання кількості психічних захворювань серед молоді; ускладнення криміногенної ситуації в країні та інші) та економічні (зниження рівня життя; збільшення зовнішньої трудової міграції; втрата державою платників податків тощо). Молодим людям в нашій країні важко реалізувати свої здібності. З одного боку, вік сприяє високій мобільності, готовності до змін та пошуку роботи, а з іншого – молоді не вистачає досвіду, щоб стати хорошим фахівцем на ринку праці. Через це вони часто працюють не за професією і намагаються виїхати за кордон. Вагомий внесок у дослідження проблем зайнятості молоді в Україні зробили такі вчені: Е.Гетьман [1], Л. Семенова, Н. Антошина, О. Волосатих, О. Хомра, О. Яременко, та ін. Результати їх досліджень мають велике значення для розвитку економічної науки та подолання безробіття. Мета даної статті є розкриття основних причини виникнення і поширення безробіття в Україні серед молоді та виявлення можливих заходів, щодо боротьби цих заходів. Рівень безробіття в Україні є різним в окремих регіонах. Найвищий показник безробіття станом на 2013 р. становить на заході країни, а саме у Волинській, Житомирській, Закарпатській (9,9%), Івано – Франківській (9%), Львівській (8,5%) і Тернопільській (11,3%) областях. Найнижчий рівень безробіття спостерігається в Одеській області (6,6%), м. Києві (6,2%) та Севастополі (6,5%) [3]. Науковці визначають, що безробіття є досить поширеним саме серед випускників різних навчальних закладів, де основними причинами стали: неякісна профорієнтація, невідповідність надаваної навчальним закладами освіти вимогам потенційних роботодавців, адже вони не хочуть брати на роботу працівників, які не мають досвіду у певній сфері. У 2013 р. важливість проблеми характеризує те, що кількість зареєстрованих безробітних становила 435,4 тис. осіб, з них молоді – 183,3 тис. осіб або 42,1%, це стверджує Державна служба статистики, станом на 1 вересня 2013 року [3]. За Законом «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» [4] молоддю вважаються громадяни віком від 14 до 35 років. Найнижчий рівень зайнятості – серед 15 – 24 – річних. У 2012 році він становив лише 33,7 % порівняно з 73,8% серед 25 – 29 – річних – вищий, ніж середній в Україні [3]. Низький показник зайнятості людей такого віку зумовлений тим, що молодь навчається і не має постійних конкурентних переваг на ринку праці. У 2012 році на обліку в Державній службі зайнятості України перебувало 887,9 тис. незайнятих громадян віком до 35 років або 48,6% від загальної кількості осіб. З них 52,9 тис. були випускники вузів, 33,5 тис. закінчили професійно – технічні заклади і 6,3 тис. осіб – загальноосвітні школи. Серед незайнятих громадян віком до 35 років, які перебували на обліку і мали досвід роботи, кожний четвертий раніше працював у сільському господарстві, кожний п’ятий у торгівлі та ремонті, 19% - у переробній промисловості. При цьому майже кожен третій із незайнятих молодих людей в Україні перебував на біржі праці уже більше року з моменту звільнення [1]. Враховуючи реальні показники рівня безробіття серед молоді, одним із основних методів боротьби цього негативного явища є заходи щодо підвищення продуктивності праці. Перш за все, це знизить собівартість, а відповідно і ціни товарів та послуг, зробивши їх доступнішими для багатьох громадян нашої країни та конкурентоспроможними на зовнішньому ринку праці. Також це дасть можливість підвищити заробітну плату, пенсії, стипендії, збільшити інші трансферти. Підвищена цим купівельна спроможність вимагає збільшення товарів та послуг, а це сприятиме підвищенню виробництва, що, в свою чергу, потребує залучення додаткової робочої сили і збільшення зайнятості. Ще один із методів подолання молодіжного безробіття це є включення до навчальних програм обов’язкове стажування студентів останніх курсів на підприємствах, в установах та організаціях для набуття випускниками практичного досвіду роботи. Це сприятиме залученню студентів та учнів до роботи за сумісництвом у вільний від навчання час на добровільній основі за належну заробітну плату. Позитивно може вплинути також зустрічі молоді з потенційними роботодавцями та успішними бізнесменами, які заснували власний бізнес. Цей важкий та позитивний досвід із працевлаштуванням забезпечить широке висвітлення по телебаченню, газетах тощо [2, c.3]. Отже, найбільше повноважень і впливу в подоланні молодіжного безробіття в будь – якій країні є державна політика. Вона повинна сприяти створенню спеціалізованих молодіжних структур, що допомагатимуть молоді у пошуках роботи. Наполегливість молодих людей, які дійсно прагнуть працювати спільно з реалізацією ефективної молодіжної політики держави, спрямованої на одержання ними роботи з достатніми умовами праці призведуть до покращення ситуації з безробіттям молоді та підвищення економіки держави в цілому. Із огляду на високі статистичні цифри та теперішній рівень безробіття, можна здійснити комплекс заходів на боротьбу з цим явищем: − слід створити трудове законодавство, яке забезпечило б молоді зручні умови працевлаштування; − необхідно підтримувати зв'язок вищих навчальних закладів із біржою праці; − необхідно враховувати майбутній попит на ринку праці, щоб спеціалісти змогли отримати місце роботи по спеціальності; − розвивати систему орієнтації незайнятого населення, шляхом професійної орієнтації населення та забезпечення сучасної інформаційної бази. Зрозуміло, що система заходів щодо зниження рівня безробіття молоді не обмежується наведеним, є багато можливостей для творчого пошуку шляхів виходу зі складної ситуації, що склалася нині на ринку праці, але в будь-якому разі тільки комплексний підхід до розв’язання проблеми дасть досягти певних позитивних зрушень у сфері працевлаштування молоді в Україні. На даному етапі розвитку Україна перебуває у стані євроінтеграційних процесів. Завданням нашої держави взяти найкращі аспекти світового досвіду, щодо боротьби безробіття серед молоді, а саме такі, що могли б нам покращити ситуацію в країні, щоб вийти гідно на світовий рівень, враховуючи нашу ментальність та особливості народу. Ефективне вирішення проблеми працевлаштування молоді дасть поштовх до розвитку вітчизняної економіки, сприятиме становленню України як стабільної, розвиненої та квітучої держави. Список використаних джерел: 1. Є. Гетьман. Молодіжне безробіття: втрачене покоління / Єва Гетьман // Економічна правда [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/ 2. Випускники ВНЗ у реальному бізнесі: яких навичок і знань їм бракує? // Вісник консорціуму із удосконалення менеджменту освіти в Україні. – 2010 р. – Лютий, с. 3 – 5 3. Державний комітет статистики України. Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 4. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 01.01.2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua.
