1 курс, спец. «Міжнародна економіка», д.ф.н., Наук. кер. – Добржанська І.М., Чернівецький торгівельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці Наук. Кер.- Городницька Л.В.
Біопаливо, як економічний порятунок України
Біопаливо – це органічні, тобто натуральні матеріали, відходи та спирти, деревина, які використовуються для виробництва енергії. Це поновлюване джерело енергії, на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля й ядерне паливо. Тобто біопаливо невичерпне в потенціалі свого розвитку, при економічному інтересі. Біопаливо будь-яке паливо, яке містить за об'ємом не менш ніж 80% матеріалів, отриманих від живих організмів, зібраних у межах десяти років перед виробництвом. Подібно до вугілля й нафти, біомаса це форма збереженої сонячної енергії. Енергія сонця захоплюється завдяки процесу фотосинтезу під час росту рослин. Одна перевага біологічного палива в порівнянні з іншими типами палива те, що воно повністю розкладається мікроорганізмами, і тому відносно безвинне для навколишнього середовища [2, с.1]. Сільськогосподарська продукція, яку вирощують для використання як біопаливо, включає кукурудзу, сою, льон, ріпак, пальмову олію. Розкладена мікроорганізмами продукція промисловості, сільського господарства, лісового господарства та побутові відходи також можуть використовуватися для отримання біопалива, наприклад, солома, лісоматеріал, добриво, рисове лушпиння, стічні води й залишки продуктів харчування. Ці продукти перетворюються на біогаз через анаеробне травлення. Біомаса, яка використовується як паливо, також часто складається з недовикористаної продукції, такої як соломи й відходів тваринництва. Як ми бачимо асортимент в виборі ресурсів з яких виробляти даний продукт надзвичайно великий. Тому виробляти дане паливо можна в любому регіоні світі, та в найрізноманітніших кліматичних умовах. І енергетичний потенціал даної продукції величезний. Виробництво біоналива в найближчі роки, могло б, стати надзвичайно вигідним для української економіки. Та й взагалі, виготовлення готового продукту було б набагато вигіднішим для України ніж експорт сировини для його виробництва, в основному в Польщу та Німеччину. Станом на 2007 рік згідно з розрахунками Інституту цукрового буряка УААН і НТЦ «Біомаса» в місті Києві, собівартість біодизелю у наший країні становить 0,42 євро за 1 літер, біоетанолу — 0,67 євро за літер. Проте за різними оцінками, у 2006 році в Україні мінізаводи чи дослідницькі установки з виробництва біодизелю працювали в 12 областях, виготовивши 20 тисяч тон продукції, яка, як правило, використовувалась у сільському господарстві. Та у червні 2006 року було створено асоціацію «Укрбіоенерго». Завданням якої було популяризувати біопаливо в Україні. До неї ввійшли близько 30 виробників біоенергетичної сировини, технологічного устаткування, біопалива, а також ряд учених. Проте, на сьогодні, біопаливо в Україні не надто популярне, що закономічно, беручи до уваги те, що біозаправок обмаль, як і інформації про продукт-альтернативу. У грудні 2006-го року Кабінет Міністрів затвердив ''Програму розвитку виробництва дизельного біопалива'' на 2007-2010 роки. Відповідно до програми, Україна планувала до 2010-го року побудувати щонайменше 20 заводів із виробництва біодизелю продуктивністю від 5 до 100 тис. тонн на рік загальною потужністю не менш ніж 623 тисяч тонн на рік. Замовником програми визначено Міністерство агрополітики. А влітку 2007-го року Верховна Рада України прийняла проект закону про перехід до 2010-го року транспорту українських міст з населенням понад 500 тисяч чоловік на біопаливо [1, с.1]. Протее й досі, станом на 2013 рік дані плани не виконані. А україна погрузла в проблемах екології, та нестабільної, слаборозвиненої економіки. Яка до слова відштовхуєтся від паливно-енергетичного комплексу. При массовому виробництві біопалива ринок України було б забезпечено екологічно чистим, якісним, відносно дешевим, вітчизняним пальним. Що б призвело до економічного процвітання України та підвищення рівня життя населення та покращення екологічної сетуації в Україні. Що є надзвичайно важливо для збереження природно-ресурсного багатства України, і перш за все задля здоров’я населення, адже Україна і так в скрутному демографічному становищі. Тимпаче нафта ресурс вичерпний і за прогнозами вчених світових запасів нафти вистачить приблизно на 33 роки. Такі дані приводяться в огляді англійської нафтової компанії BP «Statistical Review World Energy» – про видобуток, споживання і розвідані запаси нафти у світі [3, с.1]. Тому виробляти масово альтернативне паливо, а тобто біопаливо, потрібно вже зараз! Втрачаются потенційні прибутки, а даний перехід питання часу. Україна потопає в безробітті і боргах, а рівень життя населення бажає кращого, відкриття великих підприємств з виробництва біолалива вирішило б ці проблеми. Багато нових робочих місць, краща екологія, підняття рівня життя населення в усій аспектах, розвиток промисловості та сільського господарства, як сировинної бази, а також енергетична самостійність й погашення боргів, все це досяжне. Україна має шанс на економічне процвітання.
Список використаних джерел: 1. Про альтернативні види палива: Закони України від 21.05.2009 2. Біопаливо [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://patriot-nrg.ua/ukr/alternatives/view/14 3. Світових запасів нафти вистачить тільки на 41 рік // Народний оглядач. – 2004. – 16 червня. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sd.org.ua/node/4036
