2 курс, «Маркетинг», д/ф, Наук. кер. – Сідуняк О.В., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці Наук. Кер.- Городницька Л.В.
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ
Формування та розвиток національного ринку праці є однією з найважливіших умов соціально-економічного розвитку країни, адже рівень зайнятості впливає як на добробут населення, так на розвиток економіки держави загалом. Останнім часом в Україні досить стрімко зростає рівень безробіття, більш того, цей процес продовжується вже тривалий період. Неповна зайнятість або неофіційне працевлаштування здійснює значний негативний вплив на розвиток економіки країни, тому зараз особливо гостро стоїть питання трудової міграції. Трудова міграція – це переміщення працездатного населення, спричинене економічними факторами [6]. Трудова міграція населення України на сьогоднішній день є однією із найбільш актуальних проблем. При цьому більша частина мігрантів, тобто тих, хто покидає межі власної країни задля працевлаштування в іншій країні, працюють за кордоном переважно неофіційно, тому у більшості випадків вони залишаються незахищеними, адже можуть бути звільнені в будь-який момент часу, не отримавши розрахунку від роботодавців. Значна кількість молоді, особливо тієї, яка отримала вищу освіту і прагне реалізувати себе як спеціаліст в своїй галузі та отримувати гідну заробітну плату, вже зараз замислюється над питанням працевлаштування і, в більшості випадків, значну перевагу молодь надає роботі саме за кордоном. Таким чином значна частина висококваліфікованої робочої сили щороку виїжджає за межі країни, в першу чергу, задля того, щоб покращити й зміцнити своє матеріальне становище. Дослідження даної проблеми та можливі шляхи її вирішення досліджували такі науковці як: Бабич Д. [1], Балакірєва О. [2], Западнюк С. [3], Карпачова Н. [4], Трохимець О. [7] та інші. Свою увагу вони також приділяють різноманітним факторам, що впливають на трудовий міграційний процес саме серед молоді. Метою даної статті є дослідження головних причин міграції молоді та, на основі зарубіжного досвіду, пошук можливостей покращення умов працевлаштування в Україні. Дослідження трудових міграційних процесів молоді з України є предметом дослідження багатьох науковців, які з різних сторін характеризують цей процес. Міграція робочої сили – це переміщення працездатного населення, що викликається причинами переважно економічного характеру. Якщо таке переміщення переходить за національні межі, то міграція робочої сили є міжнародною. Міграція робочої сили відображає процес перерозподілу трудових ресурсів між національними економіками [6, с.23]. Українська трудова міграція, певною мірою, може бути охарактеризована як «відплив умів», через невідповідність між навичками мігрантів і тими посадами, які вони займають. Лише деяким з тих, хто виїжджає за кордон, вдається знайти роботу за кордоном відповідно до рівня їхньої кваліфікації. Невідповідність між кваліфікованими здібностями та видом роботи можна виявити, якщо порівняти сфери працевлаштування мігрантів за кордоном (рис. 1) з їхнім рівнем освіти (рис. 2).
Рис.1 Основні сфери працевлаштування українських трудових мігрантів станом на 2010 р. ( у%) [5] За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ) станом на 2010 р. домінуючими видами діяльності серед українських трудових мігрантів є будівництво (54%), яке є досить поширеним серед чоловіків, і домашній догляд (17%), що переважає серед жінок. Трохи менше займає сфера оптової та роздрібної торгівлі (9%) а також сільськогосподарський сектор (9%), і на останньому місці, серед основних сфер працевлаштування українських трудових мігрантів, знаходиться сфера промисловості (6%) (рис.1). Щодо рівня освіти працюючих, що від’їжджають за межі своєї країни, то він характеризується наступними показниками (рис. 2).
Рис.2 Рівень освіти українських трудових мігрантів станом на 2010 р. (у [5] Значна частка мігрантів мають рівень освіти, що є досить високим, так 14% тих, хто виїздить за межі своєї країни, мають вищу освіту, 17% – базову чи неповну вищу, 59% - закінчену середню, і лише 10% мігрантів – мають початкову або незакінчену середню освіту. За оцінками Міжнародної організації з міграції (МОМ), приблизно одна чверть усіх мігрантів, що працюють за кордоном, мають неврегульований статус, адже більша частина трудових мігрантів, їдучи за кордон, немає для цього повного пакету документів, який би захистив його права, тому більшість закордонних працедавців не приймають мігрантів на роботу офіційно, згідно з чинним законодавством, адже потім вони змушені будуть сплачувати за працівника податки та збори до державної казни, що для них досить невигідно [5]. Регіональні відмінності соціально-економічного розвитку завжди впливали на умови виникнення й поширення міграційних процесів, зумовлюючи їх напрям, періодичність і, головне, - обсяги міграції населення [3]. Слід зазначити, що останнім часом виїжджають переважно молоді, освічені, активні люди, адже за кордоном існує більше можливостей для реалізації своїх ідей та покращення матеріального становища. Їхнє неповернення негативно впливає на демографічний, освітній та трудовий потенціал України. Факторами, що спонукають молодь до виїзду за кордон є, насамперед, невизначеність студентів-випускників при обранні майбутньої професії, низька оплата праці, незахищеність працівників, відсутність соціальних програм для молоді. Молодіжний сегмент ринку праці – найбільш проблемна частка загальнонаціонального ринку праці. Пошуки першого робочого місця, невідповідність рівня та якості отриманої освіти професійним обов’язкам, відсутність досвіду роботи, невідповідність запитів молоді та пропозицій роботодавців посилюють напруження на ринку праці. Недостатня увага з боку держави до таких проблем як: відсутність системної програми регулювання, законодавча неврегульованість можуть стати підґрунтям для соціальних та політичних переворотів [2, с.76]. Саме тому, в останні роки число українських мігрантів все частіше поповнюють молоді люди. Це стосується як тих, хто їде на постійне місце проживання (ПМЖ), так і тих, хто вирушає на заробітки. Рівень готовності до міграції серед молодих українців надзвичайно високий. За даними опитування, яке в 2011 році провів Центр соціальних досліджень «Софія», серед людей у віці 18-29 років цей показник становить 50,4%, тоді як у віковій групі 30-39 років - 42,4%. Все це показує, що кількість молоді, яка виїжджає за кордон і надалі збільшуватиметься [8]. Серед головних причин міграції молоді можна виділити такі: 1. Бажання опинитися в більш сприятливій соціальній обстановці для того, щоб гідно реалізувати свої вміння, знання та можливості [8]. 2. Проблема неспроможності влаштуватися на роботу за обраним фахом молодим студентам-випускникам. Хоча і молода кваліфікована робоча сила є найбільш привабливою та перспективною, адже молоді, енергійні люди, які щойно закінчили навчання у Вищому навчальному закладі (ВНЗ), з отриманими знаннями, навичками та ідеями, могли б принести чималу користь українській економіці, проте, коли стоїть вибір перед роботодавцем, обрати випускника з ВНЗ чи людину із значним досвідом роботи, як правило, обирають другий варіант. До того ж, державними органами влади не розроблено програм з підтримки молодих наукових кадрів. Тому більшість студентів, випускаючись з вищих навчальних закладів, не можуть влаштуватись по спеціальності, або їх не влаштовують умови праці та заробітна плата [4, с.7]. 3. Байдуже ставлення влади та відсутність соціального забезпечення молодих, талановитих та перспективних фахівців. 4. Відсутність державної підтримки молодих сімей, що часто призводить до їх розпаду, оскільки молода сім’я не має можливості самостійно та за власні кошти забезпечити себе житлом та необхідними товарами та послугами. Країни, куди із задоволенням їдуть молоді люди – це Польща, Румунія, Італія, Іспанія та інші. Серед найбільш привабливих країн для української молоді, за даними медіа групи ГолосUA є США і Канада до яких найчастіше виїжджають молоді люди, які спеціалізуються у сфері ІТ-технологій та програмному забезпеченні. Згідно з офіційними даними українського інституту соціології, в Північну Америку на роботу і постійне місце проживання виїжджає приблизно 42% від загального числа українських мігрантів. До Німеччина здебільшого виїжджають фахівці інженерних професій. Австралія створила досить сприятливі умови для людей з професією лікаря. В Австралії цінуються українські нейрохірурги, офтальмологи, ортопеди та імунологи, зараз в Австралії працюють близько 20% українських мігрантів. В Росії, окрім робочих професій, великим попитом користуються українські економісти. В Аргентині працюють близько 350 тисяч українських фахівців – головним чином, висококваліфіковані випускники сільгоспінституту і аграрних академій [1]. Українська молодь виїжджає до цих країн, тому що кожна з них створила досить сприятливі умови для молодих людей, які можуть себе реалізувати в тому чи іншому виді діяльності. Дані країни забезпечують молодих спеціалістів житлом, надають соціальне страхування і пропонують їм гідну заробітну плату. Тому Україні варто більше уваги приділити соціальним програмам, які б надавали більше гарантій та захисту молодим освіченим, перспективним людям. Адже сучасна соціально-економічна ситуація в Україні характеризується поєднанням та посиленням негативного впливу проблем, пов’язаних із відтворенням людського потенціалу: скороченням народжуваності, старінням нації, спонтанними міграціями тощо. Молодь – одна з груп населення, яка більшою мірою, ніж інші, потерпає від негативних соціально-економічних процесів, адже саме вони потребують допомоги з боку держави після закінчення ВНЗ та під час влаштування на перше робоче місце, саме їм потрібен певний соціальних захист для того, щоб мати змогу реалізувати себе як спеціаліста певної галузі. Тому найчастіше молоді, енергійні, активні, освічені люди покидають кордони нашої країни для того, щоб реалізувати свої знання, вміння та навички та здобути престижну, високооплачувану роботу за кодоном. Для того, щоб запобігти розвитку міграційних процесів в Україні, перш за все, необхідно створити відповідну програму, яка б надала можливість випускникам ВНЗ, отримавши диплом, знайти роботу у відповідності із освітніми навичками, де вона могла б проявити себе, як хороший спеціаліст у своїй галузі, окрім того, необхідно забезпечити відповідний соціальний захист молоді, до якого можна віднести: надання першого робочого місця випускникам, житла молодим сім’ям та забезпечення відповідних умов праці. Проте, в Україні, головною проблемою залишається те, що така політика проводиться лише формально, а реальних змін поки не виявлено, тому слід докорінно змінювати принципи введення та реалізації відповідних реформ та програм.
Список використаних джерел 1. Бабич Д. Відтік мізків: Топ-5 країн, куди емігрують кращі українські фахівці / Д.Бабич [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ua.golos.ua/social_....alistyi 2. Балакірєва О.М. Проблеми працевлаштування та міграційні орієн-тації молоді / О.М. Балакірєва, О.В.Валькована // Економіка і прогнозування. – 2006. – №4. – С. 76-90. 3. Западнюк С.О. Особливості соціально-економічного розвитку Укра-їни та міграції населення: взаємовплив та його наслідки/ С.О. Западнюк //Український географічний журнал. – 2009. – №2. – С. 24-31. 4. Карпачова Н.І. Трудова міграція з України в контексті загальносвітових міграційних процесів: основні причини трудової міграції/ Н.І. Карпачова // Безпека життєдіяльності. – 2007. – №7. – С.5-9. 5. Міжнародна організація праці: Міграція в Україні факти і цифри / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://iom.org.ua/en/pdf/Facts&Figures_b5_en_f.pdf 5. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. [підручник] / Ю.В. Ніколенко. – 3-тє вид. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 540 с. 6. Трохимець О.І. Еміграція наукових кадрів України та шляхи її мінімізації/ О.І. Трохимець //Держава та регіони. – 2009. – №3. – С.184-189. 7. Українська еміграція молодшає і стає більш інтелектуальною/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2012/05/05/278157
[5] 
