Миронюк Анастасія,
3 курс, спец. “Фінанси”, д. ф. н.
Наук. Кер.- Руснак Л.Р.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці
Наук. Кер.- Городницька Л.В.
Інноваційна політика і стратегія в сфері економічної безпеки.
В сучасних умовах активного розвитку інформаційного суспільства та формування економіки знань особливого значення набуває інноваційна сфера діяльності, з якою пов’язане стійке економічне зростання будь-якої держави. Справді, як свідчить міжнародний досвід, національна економічна безпека будь-якої держави усе більше залежить від розвитку інноваційної сфери, яка, проникаючи в різні галузі національної економіки, зумовлює їх постійну модернізацію і перехід до нових моделей розвитку.
Інноваційна діяльність в сфері економічної безпеки , так як і в інших сферах економічної чи іншої діяльності потребує значних грошових та інтелектуальних затрат, а також високого рівня організації.
Головною стратегічною метою інноваційної політики є підвищення технологічного рівня і конкурентоспроможності виробництва, забезпечення виходу інноваційної продукції на внутрішній і зовнішній ринки, заміщення імпортної продукції на внутрішньому ринку і перехід на цій основі промислового виробництва в стадію стійкого економічного зростання. [ 2 ]
Формування інноваційної політики пов'язане насамперед з переорієнтацією системи державного регулювання на всебічне заохочення підприємництва, приватної ініціативи. Набір методів і засобів державної інноваційної політики досить широкий. Це різні державні заходи, які стимулюють інноваційну активність бізнесу; коригування податкового, патентно-ліцензійного законодавства; регулювання передавання технології; система контрактних взаємовідносин; різні форми підтримки міжорганізаційної кооперації та малого інноваційного бізнесу. [ 1 ]
Інноваційною діяльністю у сфері господарювання - є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій із метою виконання довгострокових науково-технічних програм із тривалими термінами окупності витрат і упровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.[ 3 ]
Основними напрямами інноваційної політики суб’єктів господарської діяльності в сфері економічної безпеки є:
- орієнтація керівництва підприємства на інноваційний шлях розвитку організації, в тому числі системи економічної безпеки;
- виявлення пріоритетів в інноваційному розвитку системи економічної безпеки організації;
- постійне та адекватне стимулювання інноваційної діяльності персоналу організації по створенню ефективної системи економічної безпеки;
- забезпечення кадрів інноваційною діяльністю в сфері економічної безпеки організації.
Інноваційна діяльність підприємства проявляється, перш за все, у виробленні і реалізації інноваційної стратегії та інноваційної політики.
Інноваційна стратегія- це система цілей довгострокового розвитку підприємства і заходів по їх досягненню на основі інновацій .
Для успішного введення інновацій в систему економічної безпеки потрібно пройти декілька етапів.
На першому етапі потрібно знайти, систематизувати та проаналізувати ідеї, технології, технічні засоби, форми та засоби протидії загрозам та ризикам.
Другий етап включає в себе вибір інновацій для впровадження в систему економічної безпеки організації , виявлення їх ефективності та прогноз наслідків від їх введення.
На третьому етапі потрібно визначити потрібну кількість коштів, часу та основні етапи впровадження інновацій в систему безпеки підприємств.
На четвертому етапі визначають та закріплюють відповідальних осіб за підготовку та реалізацію інноваційного проекту.
Пятий етап потребує планування діяльності по введенню інноваційного проекту в систему безпеки підприємства.
На шостому етапі виділяються кадри, матеріально-технічні та фінансові ресурси для реалізації інноваційного проекту.
На сьомому етапі відбувається аналіз та оцінка економічної ефективності введених в систему економічної безпеки інновацій. [ 1 ]
Отже, ефективний розвиток національного господарства значною мірою залежить від рівня забезпеченості його економічної безпеки, оскільки лише за такої умови може проводитись незалежна зовнішня і внутрішня політика, яка відповідає національним інтересам. Належний рівень економічної безпеки бізнесу є запорукою соціального та економічного розвитку держави, особливо в умовах прискорення процесів інтеграції України до міжнародних економічних організацій. Проте основною проблемою залишаться нестача державних коштів на фінансування інноваційних проектів які б змогли удосконалити економічну безпеку підприємства і вивести його на новий рівень.
Список використаних джерел літератури:
1. Васильців Т.Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення: Монографія. – Львів: Арал, 2008. – 384с.
2. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика / Ярослав Анатолійович Жаліло. – К. : НІСД. 2003. – 224 с.
3. Макаренко І. Проблеми інноваційної політики України в умовах реформування економіки // Економіст. – 2005. - №4 - С.40-42.
