Наталія Слабонога,
1 курс, спец. «Харчові технології та інженерія», д.ф.н.,
Наук. кер. – Добржанська І.М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
Наук. Кер.- Городницька Л.В.
ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
На сьогоднішній день Україна перейшла межу зафіксованої Державним комітетом статистики у 2003 році демографічної кризи. Станом на 1 лютого 2013 року чисельність населення України становила 45 млн. 539 тис. мешканців [4].
Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні: різке зменшення народжуваності, збільшення смертності і відсутність природного приросту; старіння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину; скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок; погіршення здоров’я нації.
В умовах які склалися необхідно докласти максимальних зусиль для збереження населення України. Це має бути основним змістом демографічних стратегій держави сьогодні.
Одним з основних заходів щодо покращення демографічної ситуації в Україні є виплата грошової допомоги матерям, але навіть високі розміри допомоги на новонароджених і великі зарплати в країні, швидше за все, не допоможуть кардинально виправити ситуацію. Про це можна стверджувати за станом демографічних процесів в інших, економічно розвиненіших державах. Наприклад, у Росії, де величина середньої зарплати приблизно в 2 рази вища, ніж в Україні, коефіцієнт фертильності сьогодні дорівнює лише близько 1,3 дитини на одну жінку [3].
Залежно від демографічної ситуації, у кожній країні здійснюється певна демографічна політика - комплекс соціально-економічних заходів, за допомогою яких уряд скеровує демографічні процеси у потрібному напрямку. У більшості країн, що розвиваються, а також у Китаї, демографічна політика скерована на зниження природного приросту населення. Надаються пільги сім'ям, які свідомо обмежують кількість дітей, також ведеться пропаганда малих сімей у засобах масової інформації й іншими шляхами. У Китаї, наприклад, родини, що мають понад двох дітей, сплачують 10-відсотковий податок на заробітну плату [1, С.10-22].
Прикладом може слугувати демографічна політика у розвинутих країнах, яка навпаки, спрямована на підвищення народжуваності. Для її стимулювання уряди виділяють значні кошти. В останні десятиріччя в Європі помітно знижується народжуваність. Це пояснюється насамперед соціальними та економічними причинами. Наприклад, жінки досить активно залучені до трудової діяльності, а діти тепер не є фактором матеріальної підтримки батьків у старості. З низькою народжуваністю пов'язані зміни у віковій структурі населення Європи - у багатьох країнах відбувається зменшення частки дітей, молоді і, як наслідок, підвищення частки літніх людей. Тобто у цих європейських країнах відбувається "старіння нації".
Отже, тенденція до підвищення рівня матеріального життя неминуча. Вона збільшує активність використання природних ресурсів і призводить до того, що подальше зростання населення досягається ціною погіршення умов його життя. Нові наукові відкриття і нові технології можуть, звичайно, послабити гостроту цього питання, але не можуть зняти його з порядку денного, якщо зростання населення продовжиться. Отже, демографічний чинник є одним з визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування [2, С.13-14].
Я вважаю, щоб поліпшити демографічну ситуацію, необхідно спрямувати соціально-економічну політику на розв'язання найгостріших проблем сім'ї: стимулювання народжуваності, підвищення медичного обслуговування, посилення охорони та оплати праці, поліпшення побутових умов і впровадження здорового способу життя, створення широкої мережі державних та недержавних служб соціальної допомоги.
Cписок використаних джерел:
1. Голубчиков Ю.Н. Населення земної кулі / Ю.Н. Голубчиков // Географія у школі.т -2000.- №20. -С.10-22.
2. Максаковский В.П. Демографічна криза у сучасному світі. // Географія ПС. -2001. -№23. -С.13-14.
3. Муромцева Ю.І. Демографія: навчальний посібник / Ю.І. Муромцева.- К.:Кондор,2006.-226с.
4. Державний комітет статистики України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
