2 курс спец. «Менеджмент готельного, курортного та туристичного сервісу» денна форма навчання Наук. керівник – Коваленко Н.Ю. Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
Особливості реалізації права на підприємницьку діяльність у Франції
Вперше розподіл приватного права на цивільне і торговевідбувся у Франції, коли внаслідок проведення кодифікаційних робіт у 1804 р. Було прийнято Цивільний кодекс (кодекс Наполеона), а в 1807 р. — Торговий кодекс. Ці нормативні актичинні у Франції і тепер. Особливістю Франції є досить значна частка держсектора, сформованого в результаті трьох етапів націоналізації (1936, 1945, 1982 pp.). Тому однією з найважливіших складових системи державного регулювання економіки у Франції є інститути державного управління державним сектором. Державні підприємства у Франції поділяються на дві групи: які мають статус державної установи (Генеральна дирекція пошти і зв´язку; Національне товариство французьких залізних доріг та ін.); які мають статус акціонерної компанії [2]. Державне підприємство може бути юридичною особою приватного права і мати статус компанії. У цьому випадку велика частина капіталу такої компанії повинна належати або державі, або іншому державному підприємству. Державними вважаються також підприємства, у правліннях, яких держава має більшість голосів, не володіючи при цьому більшістю в капіталі, що дозволяє йому контролювати керування. У державних підприємствах першого кола (не входять філії і підфілії)голови правління, дирекції, наглядацької ради або генеральний директор призначаються декретом ради міністрів на три роки. При цьому уряд залишає за собою право перервати його повноваження в будь-який момент. Державні підприємства суспільної служби підлягають подвійному контролю, проведеному до прийняття рішень самим підприємством – контролеві технічному і фінансово-економічному. Технічна опіка здійснюється урядовим комісаром, який представляє міністерство, до якого відноситься підприємство. Урядовий комісар присутній на засіданнях правління та інформуєйого про позицію керуючого міністерства; він може наполягати на повторному розгляді проекту або в окремих випадках- скористатися правом вето. Фінансово-економічна опіка здійснюється державним контролером або контрольною комісією, що представляє на підприємстві міністерство економіки і фінансів. Державний контролер, має бути присутнім на засіданні правління і стежити за економічною і фінансовою діяльністю підприємства. За доручення міністерства він здійснює контрольні функції, наприклад обов'язкове візування документів на угодах [1]. Рішення у сфері встановлення тарифів відносяться до компетенції міністерства економіки і фінансів, та приймаються залежно від фінансового стану підприємств, а також завдань макроекономічної політики. Окремі підприємства мають повну або часткову волю в ціноутворенні. Державні підприємства підлягають також контролю - Рахунковою палатою, яка кожні два роки готує доповідь про керування і фінансові результати державних підприємств. У законодавстві Франції велику увагу приділяють реєстрації суб’єктів господарювання. Державна реєстрація має на меті: державний контроль за виникненням суб’єкта господарювання і здійсненням ним торговельної та інших форм діяльності;отримання державою відомостей статистичного обліку для здійснення заходів регулювання економікою; організація оподаткування; надання всім учасникам господарського обігу можливості ознайомитися з інформацією про суб’єктів підприємницької діяльності. Реєстрація здійснюється за допомогою внесення важливих відомостей про підприємців до особливого реєстру, який ведуть уповноважені на реєстрацію судові або адміністративні органи держави, у Франції — торгові суди, а в місцевостях, де вони відсутні, — загальноцивільні суди. У Франції також діє і загальнонаціональний реєстр. Для реєстрації подаються передбачені законом документи. Для торговельних та інших господарських товариств до таких документів належать установчі документи, зокрема, статут або договір. Реєстрація індивідуальних і колективних підприємців здійснюється окремо. До реєстру, як правило, заносяться такі відомості: організаційно-правова форма підприємства, фірмова назва, предмет і мета діяльності, розмір основного капіталу, характер відповідальності, прізвища осіб, які можуть виступати від імені товариства, органи управління та місце їх розташування тощо. Всі зміни, а також інформація про припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності підлягають внесенню до реєстру. При реєстрації, згідно з Комерційним кодексом Франції, передусім подається інвентарна відомість, в якій фіксується весь засновницький капітал у грошовій і натуральній формі, оскільки цей капітал є основою для обчислення прибутку та збитків першого року господарювання. Реєстрація ґрунтується на принципах публічності, загальновідомості і достовірності [3]. Джерела: 1.Торгове (господарське) право[Електронний ресурс] - Режим доступу:http://nuoua.if.ua/forum/thread235.html 2.Франція [Електроннийресурс]–Режимдоступу:http://ref.by/refs/78/17955/1.html 3.Правові форми здійснення (торгової) підприємницької діяльності в зарубіжних правових системах [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pulib.if.ua/part/8014
