Назар Аліна,
2 курс, «Маркетинг», д/ф,
Наук. кер. – Ткач К.М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
СТАН ФОНДОВОЇ БІРЖІ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
У статті розглядається проблема участі українських фондових бірж на світових фондових ринках. Проаналізовано розміщення акцій українських компаній на міжнародних фондових ринках.
Розвиток економіки потребує створення активно діючого фондового ринку, особливою формою організації якого є фондова біржа. Її діяльність передбачає створення умов для укладання угод з купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Рівень розвитку біржової торгівлі є індикатором ділової активності країни, що акумулює інформацію про цінні папери та умови їх обігу, а також відображає ефективність функціонування ринкової економіки загалом.
Теоретичні та практичні питання фондової біржі досліджувались багатьма науковцями, зокрема Є. Бобровим, К. Калинцем, М. Козорізом, О. Гутарєвою, І. Соловйовою.
Метою написання статті є аналіз проблеми участі бірж на фондових ринках світу, особливостей розміщення на них акцій українських компаній, співпраці вітчизняних та міжнародних бірж.
Показником потужності функціонування фондової біржі є капіталізація, яка передбачає оцінку рівня її розвитку та конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Порівняно із країнами з розвиненою ринковою економікою, капіталізація фондових бірж України є надзвичайно низькою і становить лише 0,4% від сукупного світового ВВП, у той час як у США даний показник становить 21,1%, Японії – 75%, Німеччині – 4,5%, Африці – 3,2%, Росії – 2,6%. Такий низький рівень ефективності біржової торгівлі України зумовлено відсутністю національної програми її розвитку та законодавчого регламентування, незавершеністю процесу реформування економіки України [3, с.189].
Низький рівень капіталізації також може бути зумовлений недостатньою поінформованістю основних суб’єктів господарювання та населення, значний ступінь монополізації ринку та тіньової економічної діяльності.
Існує тенденція до розширення досі стандартних методів залучення зовнішніх коштів: випуск корпоративних облігацій, отримання кредитів заради такого способу фінансування діяльності як первинне публічне розміщення.
Першим досвідом виходу на міжнародні фондові ринки був випуск амери¬канських або глобальних депозитарних розписок (ADR, GDR). Починаючи з 1998 року ADR випустили понад 40 великих українських компаній. Тенденцією наступних років, починаючи з 2005-го, стали приватні розміщення акцій -позабіржовий продаж невеликих пакетів акцій переважно західним інституціональним інвесторам, - які часто супроводжувалися також запуском депозитарних розписок [1, с.73].
Співпраця з міжнародними фондовими біржами дасть змогу Україні залучити додаткові кошти, розширити інфраструктуру фондового ринку, забезпечити зростання капіталізації фондових бірж України.
Процес товарної біржі на фондовому ринку розвивається повільно. Більшість акціонерних товариств створено у формі закритого типу, їхні акції не обертаються як на внутрішніх так і на міжнародних фондових ринках [4, с.158]. Кількість операцій на фондових біржах у 2008 році становила лише 13% від загального обсягу торгів.
Акції українських компаній розміщуються також на міжнародних фондових біржах. Сьогодні на міжнародному ринку капіталу виділилося кілька бірж, що домі¬нують у економічному співтоваристві й характеризуються найвищою капіталіза¬цією, значними обсягами торгів і найбільшою ліквідністю: Нью-Йоркська (NYSE Euronext), Лондонська (London Stock Exchange — LSE), Токійська (TSE) фондо¬ві біржі та американська електронна біржа NASDAQ. На них обертаються цінні папери й похідні фінансові продукти найвідоміших компаній, у тому числі депо¬зитарні розписки та вторинні розміщення іноземних організацій. Українські компанії в перспективі постануть перед вибором між Нью-Йоркською та Лондонською фондовими біржами [1, с.77-78].
Співробітництво з такими відомими фондовими біржами відкриє перед Україною широке коло європейських та американських інвесторів, що дасть можливість збільшити капіталізацію фондового ринку України.
Капіталізація фондових бірж України, порівняно з фондовими біржами розвинутих країн, є надзвичайно низькою. Існує високий потенціал розвитку вітчизняного фондового ринку, однак спостерігається низький рівень його використання. Через це фондові біржі в Україні є недокапіталізованими, вони не виконують своїх основних функцій організатора торгівлі цінними паперами на основі принципів прозорості, ліквідності та забезпеченості [4, с.160].
М.А. Козорізом та К.С. Калинцем, зазначається, що обсяг капіталу, який обертається на фондових біржах України не відповідає стану капіталізації в Україні, є як наслідок низький рівень капіталізації.
Фондові біржі зарубіжних країн можуть співпрацювати з українськими компаніями у сфері проведення їх первинного публіч¬ного розміщення акцій та приватизації акцій великих державних компаній. До українських компаній, які розглядають можливість проведення первин¬ного публічного розміщення у 2010 році і при цьому готові до розміщення своїх акцій серед іноземних інвесторів, належать "Інтерпайп", "Дніпроспецсталь". Ці компанії залучатимуть кошти на Лондонській біржі, орієнтовно 2 млрд дол. США.
Протягом 2006—2007 років 24 українські компанії заявили про підготовку до первинного публічного розміщення, а саме: холдинг "Атлант-М", Укргазбанк, Міжнародний іпотечний банк, Родовід-банк, КрАЗ, ДТЕК, "Метінвест", "Галнафтогаз", "Стирол", Одеський коньячний завод, "Олімп", "Союз-Віктан", "Дата груп", "Укртелеком"[1, с.81-85].
Первинне публічне розміщення акцій спрямоване на отримання прибутку, який ще називають «прибуток засновників». Цей прибуток дорівнює різниці між сумою продажу випущених акцій і капіталом, який вкладений засновниками в акціонерне товариство. Можливість отримати прибуток полягає у тому, що ціна акції є капіталізованим дивідендом, а реально вкладений капітал приносить прибуток вищий ніж капіталізований дивіденд. Таке розміщення на міжнародних фондових біржах дасть змогу розширити міжнародний ринковий простір та залучити додаткові ресурси.
Для підвищення рівня капіталізації фондових бірж України необхідно вжити таких заходів:
1. Розробити довгострокову стратегію розвитку фондових бірж із урахуванням особливостей національної економіки та динаміки розвитку світового фондового ринку.
2. Сприяти підвищенню прозорості операцій на фондовій біржі та удосконаленню діяльності її торговельних площадок з метою визначення ринкової вартості цінних паперів вітчизняних емітентів.
3. Запровадити загальнонаціональну систему моніторингу та єдину методологію розрахунку капіталізації фондової біржі [4, с.160].
Також учасники ринку повинні удосконалювати методи іден¬тифікації та управління ризи¬ками, пов'язані з кредиту¬ванням цінними паперами. Учасники ринку також по¬винні передбачити можливі коливання вартості цінних па¬перів, у тому числі тих, що є предметом застави [2, с.22].
Отже, забезпечення високої капіталізації є досить актуальним на даний час. Щоб вирішити проблему недокапіталізації потрібно, передусім, змінити нормативно-законодавчу базу, створити програми розвитку фондового ринку, зокрема фондових бірж. Адже ефективність фондових бірж залежить в першу чергу від державного регулювання. А від стійкості їхньої діяльності не тільки економіка країни, але і національний розвиток країни в цілому.
Список використаних джерел:
1. Бобров Є. А. Особливості розміщення акцій українських компаній на зарубіжних фондових біржах [Текст] / Є. А. Бобров // Фінанси України. - 2007. – №11. – С. 73-84.
2. Гутарєва О. Операції РЕПО на міжнародних біржах [Текст] / О. Гутарєва, І. Соловйова. //Фінансовий ринок України №2, 2009. – 18-23 с.
3. Калинець К. С. Особливості розвитку та динаміка функціонування фондових фондових бірж в Україні [Текст] / К. С. Калинець // Регіональна економіка. – 2008. - №11. – С. 189-196.
4. Козоріз М.А. Капіталізація фондових бірж України: особливості та проблеми [Текст] / М. А. Козоріз, К. С. Калинець // Регіональна економіка. – 2008. - №4. – С.157-162.
