4 курс, спец. «Облік і аудит», д.ф.н., Наук. кер. – Гуменна О.І. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Класифікація та особливості здійснення депозитних операцій в Україні
Депозит (вклад) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору [2]. Депозитні операції є найбільш суттєвим і важливим джерелом формування та збільшення ресурсної бази комерційних банків. Класифікація депозитів може здійснюватися за багатьма ознаками. Загалом усі вклади можна поділити на три категорії: накопичувальні, ощадні, дохідні,. До накопичувальних вкладів можна віднести депозити, які дають можливість вносити додаткові кошти на рахунок. До ощадних – ті, дохід за якими виплачується в кінці терміну, а дохідні депозити – це вклади з щомісячною виплатою відсотків. Для прикладу, в Україні на 1.03.13 року за даними випуску «Аналітичний огляд банків України. Депозити. 2013 Winter», найбільші ставки виплачуються за ощадними депозитами (без поповнення виплата в кінці строку), в середньому ставка становить 18,66 %, за накопичувальними депозитами (з можливістю поповнення) – 17,56 % та за депозитами на вимогу (ощадний з вільним рухом коштів) – 3,16 %. Як бачимо ставка за депозитами на вимогу є дуже низькою порівняно з іншими, це пояснюється тим, що вклади на вимогу є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позикових та інвестиційних операцій [5]. Депозити за своїм економічним значенням можуть бути активними та пасивними. Активні депозити – це розміщення банківських коштів на вклади в інші банки. Депозитні операції можуть бути активні лише на міжбанківському кредитному ринку. Пасивні депозити - це кошти, залучені банком [3]. Депозити можуть здійснюватись у національній або іноземній валюті. На сьогоднішній день в Україні на банківських депозитних рахунках розміщено понад 330 млрд. грн. Щомісяця, з урахуванням пролонгованих вкладів, на депозитні рахунки в банки надходить близько 42 млрд. грн. Поки що гривневі та у іноземній валюті депозити, користуються приблизно однаковою популярністю – 55% і 42% відповідно. Згідно зі статистикою, в 2012 році найбільше вкладів було відкрито в гривні. Так, за даними НБУ приріст депозитів у національній валюті за перший квартал склав 13,9 млрд. грн., а в іноземній – лише 5,7 млрд. грн. [6]. Така популярність гривневих депозитів пояснювалася високими процентними ставками. Проте на даний час відбувається переорієнтація із гривневих депозитів на валютні. Досить популярними є мультивалютні депозити, які дають можливість вкладнику швидко конвертувати вкладені кошти між кількома валютами. За терміном користування депозити поділяються на дві великі групи: депозити до запитання та строкові депозити. Плата за залишками на строкових депозитах є значно більшою порівняно з вкладами до запитання та безпосередньо залежить від розміру та терміну зберігання грошей на цих вкладах. У сучасній практиці більшість комерційних банків надає можливість своїм клієнтам знімати за необхідності кошти зі своїх строкових рахунків до закінчення терміну дії депозитного договору. Це є досить вагомим фактором підвищення привабливості саме цього виду банківських депозитних операцій хоча розмір процентної плати у разі дострокового зняття коштів або закриття вкладу взагалі значно зменшується [3]. Строкові депозити у свою чергу поділяють на довгострокові та короткострокові. На сучасному етапі в Україні знижується частка довгострокових вкладів. Це пояснюють підвищенням інтересу клієнтів до розміщення вкладів на більш короткий термін за більш високою ціною. Небажання українців довіряти свої заощадження банкам на тривалий термін пов'язано також із загальною невпевненістю в економіці. Часта зміна курсу іноземної валюти, чутки про близькість до банкрутства окремих великих банків схвилювали багатьох українців, оскільки велика частка населення має гривневі та валютні заощадження [4]. Депозити також поділяють залежно від статусу вкладника. За цією ознакою виділяються вклади юридичних та фізичних осіб, резидентів і нерезидентів. Основною проблемою на сьогоднішній день є те, що вкладники втрачають довіру до банківських установ та забирають гроші з депозитних рахунків. Для того, щоб підвищити впевненість населення в поверненні банківських вкладів в Україні 2 вересня 2012 набув чинності Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23 лютого 2012 року. Згідно з даним законом Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банків, які є учасниками Фонду, відшкодування коштів за його вкладом у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних і початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленої на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку [1]. При здійсненні депозитних вкладень особлива увага приділяється надійності банку, його фінансовому стану і розмірам депозитного портфеля. Ці дані мають бути відображені на сайті банку або в інших відкритих джерелах. Якщо сума виданих банком кредитів значно перевищує суму власних ресурсів і залучених депозитів, то це явна ознака його низької фінансової стабільності. Також клієнтові обов’язково необхідно з'ясувати, чи є банк повноправним учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Так, якщо банк переведений у «тимчасові учасники Фонду», то внесок, здійснений в цей період, не гарантується Фондом. На 01.03.2013 в реєстрі Фонду знаходиться 174 учасники [6]. Отже, ефективне залучення та використання депозитів є одним з основних об’єктів регулювання банківської діяльності, адже саме вони є головним джерелом портфеля активів банку. Тому комерційним банкам необхідно створювати вигідні депозитні умови для клієнтів та забезпечувати надійність щодо депозитних операцій. Список використаних джерел 1. «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Закон України Верховна Рада України № 4452-VI від 23.02.2012 [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page 2. «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» Постанова Правління Національного банку Украни № 516 від 03.12.2003 [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/z1256-03 3. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 6-те вид., перероб. і доп. / О.В. Васюренко. – К.: Знання, 2008. – 318 с. – (Вища освіта XXI століття) 4. Мироненко М. Шляхи удосконалення депозитної політики на сучасному етапі / М. Мироненко, А. Процепова //Інтернет конференція, Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. – м. Вінниця 9.12.2012 р. [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://sophus.at.ua/publ/ 2012_12_11_12_kampodilsk/sekcija_9_2012_12_11_12/shljakhi_udoskonalennja_depozitnoji_politiki_na_suchasnomu_etapi/19-1-0-444 5. Аналіз банків України: огляди, графіки, факти [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://bankografo.com/analiz-bankiv/bankivskastatystyka/ depozitni-stavki 6. Депозити приваблюють населення [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kievpress.net
