3 курс, спец. «Облік і аудит», д.ф.н., Наук. кер. - Столяр Л.Г., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Нарахування амортизації за міжнародними і національними стандартами та Податковим кодексом України
В умовах переходу до ринкових відносин, питання, що пов’язані зі змінами в обліку та аналізі господарської діяльності, стали предметом глибокого економічного дослідження. Важливе значення має відтворення основних засобів як процес їх виробничого використання, зносу, амортизації, підтримки в робочому стані через здійснення ремонтів і відновлення в натурі. Особливо важливе значення в механізмі відтворення основних засобів має амортизація, оскільки вона, з одного боку, є елементом витрат, що включається в собівартість продукції та до витрат періоду, а з іншого — є джерелом коштів для відновлення основного засобу. Водночас вона відображає специфіку руху його вартості і розглядається як важливий важіль управління процесом відтворення [4, с. 56] Нарахування амортизації регулюється П(С)БО 7 «Основні засоби», М(с)БО 16 «Основні засоби» та Податковим кодексом України. Так, згідно П(С)БО об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій). Що ж до ПКУ, то в ньому наведений розподіл об’єктів на групи ті, що підлягають і не підлягають амортизації. За МСБО існує виняток за яким, у деяких випадках сама земля може мати обмежений строк корисної експлуатації, тоді її амортизують методом, який відображає вигоди, що мають бути отримані від неї [2]. Згідно П(С)БО, та Податковим кодексом при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід урахувати: очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори [1,3]. Щодо МСБО, то при визначенні строку, враховується також, крім наведених вище факторів, технічний або комерційний знос, який виникає через зміни та вдосконалення виробництва або від зміни ринкового попиту на вироблені активом продукти чи послуги. Крім того п. 145.1 Податкового кодексу одночасно з розподілом основних засобів та інших нематеріальних активів на 16 груп, як і за П(С)БО, установлено мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів у розрізі кожної з груп, в той час як, за П(С)БО та МСБО строк корисного використання об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання та встановлюється підприємством самостійно. В свою чергу, підприємство також може самостійно обирати один із методів нарахування амортизації [3]. Нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів), згідно П(С)БО та Податкового кодексу України, нараховується із застосуванням 5-ти методів: прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний та виробничий методи [1,3]. Отже, звідси випливає, що метод нарахування амортизації для кожного об’єкта основних засобів у фінансовому та податковому обліку однаковий. Щоб уникнути проблему, яка полягала у «подвійному обліку» амортизації, (бухгалтерський та податковий облік) було наближено правила визначення амортизаційних відрахувань у податковому обліку до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Розв’язання цієї проблеми значно полегшило роботу відділів бухгалтерії на підприємствах, зникли розбіжності у трактуваннях одних й тих же процесів і явищ. За МСБО існує відмінність, а саме, що при нарахуванні амортизації використовується лише 3 методи, такі, як прямолінійний, метод зменшення залишку та метод суми одиниць продукції. Підприємство обирає метод, який найкраще відображає очікувану форму споживання майбутніх економічних вигід, утілених в активі [2]. Отже, амортизація це економічний процес, що кількісно відображає втрату основними засобами своєї вартості, яка амортизується, та її систематичний розподіл (перенесення) на заново створений продукт (виконану роботу, надану послугу) протягом строку їх корисного використання. Порядок нарахування амортизації регулюється П(С)БО 7, МСБО 16 та Податковим кодексом. В Україні П(С)БО ґрунтується на МСБО, проте існують і відмінності між ними, а саме у застосування методів нарахування амортизації. Щодо Податкового кодексу, то розкрито детальніше норми амортизації: проведено розподіл об’єктів на групи, ті, що підлягають і не підлягають амортизації, вказано мінімальні строки корисного використання об’єктів основних засобів.
Cписок використаної літератури 1. Податковий кодекс України: за станом на 1 квітня 2011р., [електронний ресурс]. – доступ. – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. 2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (з наступними змінами і доповненнями): Наказ Мінфіну України від 27.02.2000 №96, [електронний ресурс]. – доступ. - Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.. 3. МСБО 16 «Основні засоби» від 01.01.1993 [електронний ресурс] . - доступ. - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_014. 4. Жолняр І.В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами: навч. посібник / І.В. Жолняр. – К.:ЦУЛ, 2012. – 326с.
