3 курс, спец. «Облік і аудит», д/ф, Наук. Кер. – Колосінський Є.Ю., Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Корпоративна культура як фактор конкурентоспроможності підприємництва
Ефективність діяльності підприємства залежить від виробничої потужності, технології, персоналу, його кваліфікації, фінансових ресурсів, ноу-хау та іншого. Поряд з цим, до найбільш впливових, за теперішній умов росту глобалізації світової економіки, факторів належить і корпоративна культура. Конкурентоспроможність підприємства, в свою чергу, є результатом взаємодії таких факторів, наприклад, розвиток продуктивних сил та факторів, які забезпечують боротьбу за отримання прибутку та за ринки збуту. Одним із таких важливих факторів забезпечення конкурентоспроможності є саме фактор корпоративної культури (КК). Всі визначення корпоративної культури можна розділити на дві групи. До першої групи належать ті, в яких вказується елемент корпоративної культури, наприклад: цінності, переконання, норми й форми поведінки в організації (Гібон Дж.Л., Іванцевич Д.М. та ін.). Друга група об’єднує визначення, в яких культура організації розглядається як спосіб існування, адаптації до зовнішнього середовища (Шейн Є.) [1]. Ми пропонуємо універсальний та ширший термін. Корпоративна культура – це система колективних цінностей, переконань, традицій та норм поведінки, які підтримує кожен працівник та які обумовлюють його поведінку, та які задають певний вектор розвитку організації. Корпоративна культура є важливим фактором конкурентоспроможності підприємства. Організація, що має індивідуальність і загальні цінності, має послідовно сформовану систему поглядів, складовою якої є особиста внутрішня культура персоналу підприємства є запорукою стійкості на ринку. Підприємство буде тоді процвітати, коли створено згуртований колектив, де зламані ієрархічні перегородки, де кожен зацікавлений у загальному успіху, бо від цього залежить його матеріальне благополуччя. Швидше за всіх розвивається та фірма, колектив якої має добре розвинену корпоративну культуру. Основними перевагами корпоративної культури є: 1) корпоративна культура також дозволяє одержувати управлінський прибуток, що є корисним ефектом, який організація одержує не через відновлення устаткування, технологій, а через краще узгодження цілей фірми та її підрозділів, через оптимізацію організаційної структури, через освоєння нових методів планування, роботи з персоналом тощо [2]. 2) цілеспрямоване формування корпоративної культури є необхідним чинником ефективного використання людських ресурсів підприємства для реалізації його стратегії діяльності. 3) міцна КК сприяє підвищенню ефективності управління підприємством. 4) вона також сприяє посиленню згуртованості колективу. 5) КК можна використовувати як стратегічний мотивуючий фактор, який спрямовує співробітників на досягнення місії та цілей підприємства. 6) корпоративна культура охоплює дедалі більшу частку явищ життєдіяльності колективу, як соціальної, так і виробничої сфери. Основними недоліками можна назвати: 1) ризик стратегічних помилок з боку управлінців. КК – добрий інструмент, проте як ним скористатися – справа людини – керівника, менеджера з персоналу, PR-менеджера; 2) потрібна наявність кваліфікованого персоналу, який би допоміг створити й налаштувати ефективну корпоративну культуру; 3) великі кошти на впровадження, суттєві зміни у всіх аспектах діяльності; 4) нестійкість за рахунок бажання самовиразитись окремими працівниками, оскільки не всі хочуть і можуть приймати та дотримуватися встановлених принципів, можливо сприймають їх як обмеження власної свободи і самовираження, а іноді це просто небажання підкорятися [6]. Щодо аналізу інших переваг та недоліків, то можна зазначити, що переваги значно переважають над недоліками. Ключовими варто визначити підвищення лояльності персоналу, зниження текучості кадрів; підвищення продуктивності праці та якості роботи працівників; покращення морального клімату та взаємовідносин колективу [3]. Враховуючи вище сказане, корпоративна культура має значний позитивний вплив на результат діяльності підприємства, проте, це також може залежати і від методу її впровадження. При впровадженні КК варто скористатися досвідом зарубіжних країн, зокрема Японії та США. Наприклад, для початку потрібно викласти корпоративні цінності, правила, лозунги, цілі в такий собі кодекс, як це було зроблено в японській компанії «ЮКОСА». Потрібно також постійно візуально нагадувати співробітникам про них, підтримувати моральний дух постійними зібраннями, в яких буде на меті пояснення певних корпоративних цінностей, цілей та правил, внесення колективних коректив до них. До прикладу, компанія «ЮКОСА» має багато дочірніх підприємств навіть на різних континентах. Проте, всі працівники компанії, де б вони не проживали, носять однакову уніформу з символікою компанії, регулярно проводить різні телемости та вебінари з головним офісом в Японії. Наступним етапом буде корпоративна адаптація нових співробітників з ціллю допомогти влитись їх у трудовий процес. Багато позитивних рис та принципів впровадження, функціонування та оцінки можна взяти із прикладу японської корпоративної системи. Вона передбачає відсутність жорсткого контролю з боку керівництва. Тобто, пріоритетом є постановка цілі, а не розподіл задач між працівниками. В даній системі домінує публічна критика прийнятих рішень (здебільшого критикують працівники), взаємовідносини, побудовані на довірі й співробітництві, та підтримка в рішенні задач. Японські працівники вірні своїй компанії, переконані, що від їхніх дій залежить її майбутнє. Найбільшою відмінністю між нашою корпоративною культурою та японською є те, що для японців основна цінність – успіх і процвітання компанії, а не, а відміну від нас, особисте збагачення та кар’єрний ріст [4]. Отже, корпоративна культура є важливим фактором конкурентоспроможності підприємства. Сучасні керівники повинні розглядати її, як потужний стратегічний аспект, який об’єднує працівників на досягненні спільної мети, дає можливість правильно направити та контролювати ініціативу, підвищувати особисту мотивацію працюючих. Це сприятиме досягненню високої конкурентоспроможності та розвитку соціально-трудових відносин; вона забезпечує підприємству стійку конкурентну перевагу, хоч і потребує значних матеріальних ресурсів на впровадження. Проте, існують і недоліки, основним з яких є розроблення чіткої та правильної стратегів впровадження та розвитку, бажано кваліфікованими фахівцями.
Список використаної літератури 1.Лапіна Т.А. Корпоративна культура: Навчально-методичний посібник /А.Т.Лапіна. – Омськ: Видавництво «ОмГУ», 2005. – 96с. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.aup.ru/files/m528/m528.pdf 2. Корпорації: управління та культура : монографія / [Воронкова А. Е., Баб’ян М. М., Коренев Е. Н. та ін.]. За заг. ред. А.Е.Воронкової. – Дрогобич : Вимір, 2006. – 376 с 3. Дудін А.С. Корпоративна культура / А.С. Дудін. – Бізнес освіта: семінари, тренінги. – 2011.- по матеріалам із сайту www.adudin.ru [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.b-seminar.ru/article/show/469.htm 4. Кравченко В.О.Корпоративна культура як стратегічна конкурентна первага підприємства / В.О. Кравченко, В.Г.Никифоренко. – Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – № 3, T. 1 [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal....127.pdf 5. Семикіна А.Корпоративна культура та її роль у розвитку трудового потенціалу підприємства / А. Семикіна. – Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – № 3, [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal....20A.pdf 6. Грицак Н. Корпоративна культура: друга сторона медалі/ Н. Грицак. – Агробізнес сьогодні. – 2012. – №21(244) листопад [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.agro-business.com.ua/compone....l?ed=72 7. Петрушенко Ю.М. Вплив національних особливостей корпоративних культур на розвиток економічних відносин / Ю.М. Петрушенко, Т.А. Голець. – Вісник СумДУ. Серія Економіка – 2007. – № 1, [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://visnyk.sumdu.edu.ua/arhiv/2007/1(101)/10_Petrushenko_Golets.pdf
