Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету
Науковий керівник: Бозуленко О.Я.
Планування та ефективність використання торговельних площ у Чернівецької області
В статті досліджено стан торговельних площ та основні фактори, які впливають на планування торгових площ та ефективність їх використання, запропоновано напрями збільшення товарообороту магазинів внаслідок ефективного використання торгових площ. Ключові слова: торговельна площа, планування, товарооборот, ефективність використання.
Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки існують проблеми розвитку і розміщення продовольчих та непродовольчих магазинів та забезпеченість торговельною площею міст та районів. Водночас останніми роками сталися істотні позитивні зміни в розвитку торгівлі і розміщенні підприємств цієї галузі, що обумовлено ринковими перетвореннями в Україні на початку третього тисячоліття. Проблема розміщення торговельних мереж стає усе більш актуальною,та ефективне використання торгових площ,що і изначило тему нашого дослідження. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Великий внесок у розв’язання цих проблем внесли такі науковці як: І.В. Височин, Е.М. Локтєв, Н.М. Рєзніченко, Н.С. Макарова та інші. Незважаючи на численні дослідження науковців ,в Україні не вистачає системних підходів в сфері дослідження підходів у плануванні торгових площ та ефективності їх використання в торгівлі, що зумовлює втрату керованості процесами регулювання надходження товарообороту на торговельному підприємстві. Виклад основного матеріалу. Нормативи забезпеченості населення торговельними площами відображають мінімальний розмір торговельної площі всіх видів і типів магазинів незалежно від форм власності та відомчої належності (у кв. м), який припадає на 1000 осіб населення,що обслуговується. На сьогодні у сфері торгівлі діють нормативи, затверджені «Змінами № 4 до Державних будівельних норм України 360-92» [3], згідно з якими передбачено нормативи забезпеченості на 1000 жителів торговими площами – 245,2 м2, середній норматив у т.ч. міського населення – 230 м2, сільського – 250 м2. Тим часом слід зазначити, що чинні нормативи застарілі і не відповідають сучасним потребам. Водночас на сьогодні існує проблема обліку фактичного забезпечення населення площами та місцями у сфері торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами. За даними головного управління статистики в Чернівецькій області [2], на 1 січня 2012 р. у складі підприємств (юридичних осіб), що здійснювали діяльність із роздрібної торгівлі, налічувалось 777 магазинів. Спеціалізація торгової мережі підприємств по Чернівецькій області на 1 січня 2012 р. характеризується такими даними [2]: Таблиця 1 Характеристика торгових площ торгівлі Чернівецької області на 1 січня 2012 року Кількість діючих об’єктів, од. Торгова площа, м2/кількість місць, од. Усього магазинів: 777 111074 продовольчі магазини: 390 57402 з універсальним асортиментом товарів 328 53740 з них: з торговою площею від 2500 м2 і більше 4 18343 з торговою площею від 400 до 2499 м2 10 8624 з торговою площею від 120 до 399 м2 53 10654 спеціалізовані продовольчі магазини 62 3662 з них: магазини з торговою площею від 120 м2 3 954 непродовольчі магазини 387 53672 з універсальним асортиментом товарів 15 4124 з них: з торговою площею від 2500 м2 і більше - - з торговою площею від 1000 до 2499 м2 1 1534 з торговою площею до 120 м2 8 549 спеціалізовані непродовольчі магазини 372 49548 з них: спеціалізовані непродовольчі магазини з торговою площею від 2500 м2 і більше 1 5721 спеціалізовані непродовольчі магазини з торговою площею до 1000 м2 368 27806 з них аптеки та аптечні пункти 247 9140
Проти попереднього року загальна кількість магазинів у цілому по області зросла на 2,4%, у т.ч. у містах та поселеннях міського типу – на 7,1%, у сільській місцевості – скоротилась на 6,3% і становила відповідно 525 та 252 магазинів. Торгова площа магазинів проти попереднього року майже не змінилася і на початок 2012р. становила 111074 м2. При цьому в містах та поселеннях міського типу вона зросла на 0,8% і склала 96953 м2, у сільській місцевості – скоротилась на 4,8% і становила 14121 м2 [2]. На планування торговельних площ та ефективність їх використання впливають такі фактори: 1. Раціональне розміщення підприємств торгівлі на території міста. Вибір місця розташування магазину з урахуванням його торговельної площі й асортиментного профілю значною мірою впливає на ефективність роботи роздрібного торговельного підприємства. Важливим фактором у побудові торговельної мережі, яка реалізує товари повсякденного попиту, є максимальне наближення магазинів до споживачів і рівномірне розміщення у житлових зонах міста. 2. Збільшення площі торговельного залу в загальній площі магазину. В ринкових умовах значні резерви збільшення торговельних площ виникають за рахунок скорочення інших функціональних приміщень магазинів (приміщень для зберігання, адміністративних і підсобних). Це є особливо актуальним для вбудованих у житлові будинки магазинів, де торговельні площі мають обмежену питому вагу (до 40%) у загальній площі магазинів. Збільшення площі торговельного залу забезпечує розширення товарного асортименту, збільшення кількості послуг, що надаються споживачам (кафетерії, попередні замовлення зони відпочинку та ін.), що сприяє формуванню привабливості торговельного підприємства та зростанню основних показників його торговельно-оперативної діяльності. 3. Установча і демонстраційна площі, які визначається величиною відповідних коефіцієнтів. Оптимальне значення цих показників залежить від використаних форм продажу товарів та інтенсивності споживчих потоків. За умови самообслуговування ці показники повинні мати такі величини: коефіцієнт настановної площі (Кнп) має бути рівний 0,30-0,32, коефіцієнт демонстраційної площі (Кдем) – 0,72-0,75. Для великих універмагів і супермаркетів, де спостерігається висока інтенсивність споживчих потоків і необхідно мати великі основні проходи у торговельному залі, а також для магазинів, що використовують індивідуальну форму продажу товарів, коефіцієнт настановної площі може бути зменшений до значення 0,27-0,30. Крім того, у цих магазинах демонстраційна площа може бути збільшена за рахунок ширших полиць (до 0,6 м) цих стелажів [1]. 4. Розробка оптимального режиму роботи магазину з урахуванням його асортиментного профілю та місця розташування на території міста (житлова зона, центральна частина міста, автотранспортна магістраль). Цей фактор має бути максимально використаний, оскільки аналіз роботи окремих магазинів, розташованих за межами центральної зони міста, не забезпечує максимального використання пропускної спроможності торговельної мережі. Тривалість робочого дня цих магазинів повинна коригуватися, ураховуючи пору року, шляхом скорочення робочого дня (до 19.00) у зимовий період,збільшення-(до 20.00-21.00) у літній період. У першу чергу це має поширитися на роздрібну торговельну мережу з реалізації товарів повсякденного попиту. 5. Правильний вибір форм спеціалізації роздрібної торговельної мережі. Вивчаючи цей фактор, необхідно мати на увазі особливості попиту на продовольчі і непродовольчі товари. У продовольчій торгівлі, для якої основною умовою здійснення покупок споживачем є комплексність асортименту товарів повсякденного попиту, покупцям найзручніше купувати товари в магазинах з універсальним асортиментом товарів (хлібобулочні вироби, молоко, м'ясопродукти та ін.). Дані вибіркових обстежень торговельної мережі спеціалізованих і універсальних магазинів з реалізації продовольчих товарів міст Чернівецької області свідчать, що товарооборот на 1 м2 торговельної площі універсальних магазинів на 20-30% вищий, ніж у спеціалізованих за аналогічними товарними групами магазинах (рис. 1).
20 % 30 % 50 %
Рис. 1. Рівень споживчої доступності магазинів продовольчих і непродовольчих товарів Чернівецької області
Тому спеціалізація у продовольчій торгівлі повинна бути обмежена та використана за умови реалізації окремого асортименту товару (риба, тютюнові і кондитерські вироби). Товарооборот із розрахунку на 1 м2 торговельної площі в цих магазинах на 25-40% більший, ніж у неспеціалізованій торговельній мережі. 6. Випуск власної продукції. Ця діяльність значно ефективна на великих торговельних підприємствах, такі як супермаркет, торговельний центр і торговельний комплекс, за наявності великих обсягів виробництва хлібобулочних виробів, м'ясних, рибних, овочевих напівфабрикатів, мучних виробів, салатів, солінь та ін. Випуск власної продукції забезпечує розширення асортименту товарів на торговельному підприємстві, сприяє зростанню товарообороту та доходів, скорочує потребу підприємства у власних оборотних коштах за умови розрахунків з постачальниками. Аналіз роботи відділів кулінарії та напівфабрикатів великих супермаркетів міста Чернівці («Сільпо», «Велмарт», «Колос», «Караван», «Наш край», «Норма», «Пако») показує, що цей асортимент забезпечує збільшення товарообороту в розмірі від 8 до 10%. Усе це, безумовно, сприяє підвищенню ефективності використання торговельних площ супермаркетів і торговельних комплексів. 8. Додатковий товарооборот це є організація роботи кафетеріїв у магазинах різної спеціалізації, розташованих у місцях формування міграційних потоків споживачів, у зонах концентрації навчальних закладів, різного роду установ, на зупинках громадського транспорту. Особливо ефективна робота кафетеріїв у продовольчих магазинах, оскільки його асортимент в основному включає молочні товари, кондитерські вироби, напої, кури гриль та ін., які є в наявності в магазині та не потребують додаткових витрат за їх надходження. Вказаний перелік факторів, що впливають на планування та підвищення ефективності торговельних площ, може бути доповнений з урахуванням типу магазину, його асортиментного профілю, місця розташування та масштабів діяльності. Сюди можуть бути віднесені і зручності паркування автотранспорту, наявність реклами та інформації про товари, послуги, наявність зон відпочинку і дитячих розваг, високий рівень культури обслуговування та ін. Висновки. Отож, дослідження стану та характеристики торговельних площ, виконаний аналіз ефективності використання торговельних площ Чернівецької області виявив основні фактори, які забезпечують більш повне задоволення попиту населення та підвищення соціально-економічної ефективності роботи торговельних підприємств. Це може бути використано місцевими органами влади для здійснення планування розміщення роздрібної торговельної мережі в містах та керівництвом підприємства при плануванні торгівельних площ.
Список використаних джерел: 1. Височин І.В. Сучасне методичне забезпечення аналізу товарообороту підприємств роздрібної торгівлі/ І.В. Височин // Інноваційна економіка. – 2010. - № 4. – С. 88-98. 2. Експрес-випуск Головне управління статистики у Чернівецькій області № 57 від 28.04.2012 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.cv.ukrstat.gov.ua. 3. Про затвердження Зміни № 4 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень: наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 67 від 21.06.2011 р./ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0067858-11. 4. Локтєв Е.М. Аналіз факторів, які впливають на ефективність використання роздрібної торговельної мережі / Е.М. Локтєв, Н.М. Рєзніченко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/ Tiru/2010_29/ Lok_Rez.pdf 5. Макарова Н.С. Можливості стратегії розвитку торговельних мереж / Н.С. Макарова // Європейський вектор економічного розвитку. – 2011. – № 1 (10). – С. 112-117. 6. Марцин В.С. Економіка торгівлі: підруч. /В.С. Марцин.– К.: Знання, 2006. 402 с. 7. Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі: [навч. посіб.] / Ю.П. Яковлєв. – Херсон: Олді-плюс, 2009. – 356 с.
