Ольга Вівчарюк,
2 курс, «Маркетинг», д.ф.н,
Наук. кер. – Маначинська Ю.А.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
Туризм, в реаліях сьогодення став явищем, яке увійшло в повсякденне життя сотень мільйонів людей. Він включає всі вільні переміщення людей від місця їх постійного проживання і роботи, а також сфери виробництва і послуг, створених для задоволення потреб, які виникають у результаті цих переміщень [1].
Туристичний бізнес – це один із небагатьох видів господарської діяльності, який має високу рентабельність. Звичайно, розвиток туристичної індустрії вимагає інвестиційних затрат, але ця діяльність виявляється менш капіталомісткою, ніж в інших галузях і секторах національної економіки. Туризм – галузь, пріоритетний розвиток якої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан регіону, стимулювати ряд важливих напрямів економіки [2].
Питання функціонування та розвитку туристичної галузі досліджували такі відомі вчені як Г. М. Алєйнікова, І. Т. Балабанов, В. В. Герасименко, В. Л. Гуляєв, М. І. Долішній, Л. Д. Дядечко, А. Б. Здоров, В. А. Квартальнов, М. П. Мальська, Н. В. Фоменко, В. В. Худо, А. Д. Чудновський, В. С. Янкевич та інші.
Метою статті є визначення тенденцій розвитку туризму у Карпатському регіоні та обґрунтування його впливу на зростання добробуту в цілому на базі сукупності теоретичних, методичних та практичних аспектів аналізу і оцінки розвитку туризму у Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській та Чернівецькій областях.
До складу Карпатського туристичного району входять чотири області Західної України: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька. Територія Карпатського туристичного району охоплює 56,6 тис. км2, що становить 9,4% території України. В його межах проживає 6120 тис. осіб населення (13% від загальноукраїнського показника), більша частина якого проживає у селах - 51,4% [1].
Львівська область є чи не найбільш насиченим визначними архітектурними пам'ятками регіоном нашої держави. Негласною столицею західноукраїнських земель є місто Львів. Заснований у ХІІІ столітті князем Данилом Галицьким як майбутня столиця князівства, Львів і надалі зберігав своє домінуюче значення. Архітектурна спадщина Львова формувалась впродовж віків і носить на собі відбитки багатьох архітектурних стилів, а історичний центр Львова, що почав формуватися в середні віки, не має аналогів в Україні і віднесений до Списку світової культурної і природної спадщини ЮНЕСКО. Оригінальністю відрізняються архітектурні пам'ятки міста громадського призначення: будинок Театру опери і балету ім. С.Крушельницької, головний корпус університету ім. І. Франка, готель "Жорж", Міський арсенал та ін. В місті багато пам'ятників, споруджених на честь видатних осіб, серед яких найбільшу художню цінність мають пам'ятники А.Б. Міцкевичу, Т.Г. Шевченку, І.О. Федорову. Визначним осередком концентрації біосоціальних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів є Личаківський цвинтар, де останній притулок знайшло багато видатних людей, діячів науки, політики, культури та мистецтва, у тому числі, й іноземців. У Львові значним чином розвинена рекреаційно-розважальна інфраструктура: жителі та гості міста можуть відпочити у численних парках та скверах, кав'ярнях та ресторанах, відвідати театри чи музеї [3].
Інші населені пункти Львівської області теж характеризуються значним соціально-культурним рекреаційним потенціалом. Своїми замками-палацами відомі Броди, Жовква, Золочів, Олесько, Підгірці, Свірж. Чудові зразки староукраїнського церковного дерев'яного зодчества збереглись у Буську, Городку, Дрогобичі, Жовкві, Крехові, Сколе. Величністю відрізняються муровані Домініканський костел ХVІІ ст. у м. Белз, Юріївська церква ХVІІ ст. у Бродах, храми ХІV-ХVІІ ст. та оборонна вежа у Дрогобичі, костели та церкви м. Комарно, комплекс споруд Василіанського монастиря ХVІІ ст. у Крехові та інші. Відомими курортними центрами є Трускавець, Моршин, Східниця.
Найбільшим осередком, в якому сконцентрована значна частина архітектурної спадщини області, є її адміністративний центр - м. Івано-Франківськ, заснований у ХVІІ ст. Найстарішими спорудами міста є костел Пресвятої Діви Марії та палац, що належав нащадками засновника міста - коронного гетьмана С.Потоцького, а також ратуша, що довгий час правила за в'язницю. Іншими визначними архітектурними пам'ятками міста є єзуїтський колегіум та Вірменська церква ХVІІ ст., готелі, адміністративні й житлові будинки, що формують архітектурний ансамбль центральної частини міста.
Івано-Франківщина - колиска Галицького князівства. До наших часів збереглись руїни замку його столиці - міста Галича, на базі пам'яток якого в наші дні створений національний заповідник "Давній Галич". До заповідника увійшли церква Різдва Христового ХІV-ХV ст. в Галичі, церква св. Пантелеймона XXI ст. в с. Шевченкове, Успенська церква XVII ст. і фундамент Успенського собору XII ст. у Крилосі [3].
Неформальною столицею Гуцульщини є Коломия, відома своїми архітектурними пам'ятками, серед яких найстаріша в області дерев'яна церква Благовіщення ХVІ ст., коломийська гімназія, в стінах якої здобували освіту В.Стефаник, Л.Мартович, М.Черемшина, будинок ратуші, що був свідком багатьох історичних подій. Коломия - є центром музейництва. Тут функціонують музей народного мистецтва ім. Й. Кобринського та широковідомий, не зважаючи на коротку історію, яку веде з 2000 р., музей писанкового розпису [11].
Комплексами монастирських споруд XVIIІ ст., що належать римо- та греко-католицькій конфесіям, відомі Богородчани, Городенка, церквами та костелами ХІV-ХVІ ст. - Рогатин, центром православного паломництва є Манявський скит.
Курортно-туристичними центрами області є Болехів, Косів, Яблуниця, Яремче, столиця гірськолижного туризму Ворохта, мальовничі Шешори.
В етнографічному відношенні Івано-Франківщина складається з Опілля, Покуття, Бойківщини та Гуцульщини. Їх мешканці зберегли деякі відмінності у мові, одязі, культурі та побуті, що теж може бути об'єктом уваги іноземних туристів [11].
Архітектурні пам'ятки Закарпатської області відрізняються особливою специфікою, що підкреслює власну історичну долю регіону, пов'язану з історією Угорщини, Румунії та Словаччини. Тут збереглось чимало замків колишніх вельможних господарів краю. Від ХVІІІ ст. до нашого часу збереглися будівля жупанату, римо-католицький костел, дерев'яна Шелестовська церква, чимало житлових і господарських будівель у старій частині міста. ХХ сторіччя теж залишило свій слід у формуванні архітектурного ансамблю міста: саме тоді було збудовано синагогу та кальвіністський костел [10].
Своєю славною історією та кількістю архітектурних пам'яток майже не поступається обласному центру м. Берегове, закладене у ХІ ст. як центр розвитку виноградарства. Серед найвизначніших - Всехсвятський костел ХІV-ХІХ ст., костел Реформаторів ХVст., ансамбль споруд "Княжий двір" ХVІІ-ХІХ ст., старовинні особняки та громадські споруди. Виноградів приваблює увагу туристів руїнами замку та палацом баронів Перені, будівлями колишнього францисканського монастиря ХІV-ХVІІ ст. Знаковими для регіону і країни є туристичні ресурси сіл Ділове та Королеве. У першому з них за одними з розрахунків знаходиться географічний центр Європи, про що свідчить скромний обеліск, а у другому знайдено найдавнішу в Україні ранньопалеолітичну стоянку (500 тис.р.т.). Символом м. Мукачево є одна з найоригінальніших середньовічних споруд - замок Паланок ХІ ст. Серед інших пам'яток Миколаївський монастир ХVІІ ст., церкви та костели, ратуша, житлові будинки. Руїнами замків ХІІІ ст. відомі с.Невицьке, м.Хуст, с.Чинадійово, культовими спорудами - Рахів, Свалява, Хуст, Ясіня [10].
На стику української, молдавської, угорської, турецької та румунської культур формувалась архітектурна спадщина Чернівецької області. Особливо визначною вона є у м. Чернівці. Її представляють дерев'яні Миколаївська, Вознесенська і Спиридонівська церкви ХVІІ-ХVІІІ ст., Святодухівський кафедральний собор, Вірменська церква ХІХ ст., Миколаївський кафедральний собор, церква Успіння Богородиці ХХ ст., ратуша ХІХ ст., будівлі резиденції митрополита - нинішні корпуси Чернівецького національного університету, будинок музично-драматичного театру О. Кобилянської, житлові будинки старої частини міста. Однією з візиток не тільки області, але й України стала неприступна Хотинська фортеця ХV-ХVІІІ ст., на території якої створено архітектурний заповідник. На Буковині набуло значного поширення дерев'яне культове зодчество. Серед його зразків - церква Св. Іоанна Сучавського із дзвіницею (ХVІІІ ст., с. Виженка), церква Св. Миколая (ХІХ ст., смт. Путила). Інтерес з боку росіян, безперечно, викличе старообрядчеська церква ХХ ст. у Білій Криниці, іудеїв - синагоги Вижниці, поляків - костел у Сторожинці та ін.
З Буковиною пов'язані долі Ю. Федьковича, О. Кобилянської, М. Емінеску, В. Александрі, І. Франка, Лесі Українки, М. Лисенка, М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Черемшини, Н. Яремчука, В. Івасюка, С. Ротару та інші [9].
Наглядно обсяг туристичних потоків та динаміка змін основних показників, за 2004-2011рр. наведені в табл.1.
З даних представлених в табл.1 видно, що з 2004 р. по 2006 р. зберігалася тенденція стабільного зростання загальної кількості туристів та обсягів туристичних послуг. У 2007 р. спостерігається стрімке зростання загальної кількості туристів у порівнянні з 2006. З 2008 по 2011 рр. бачимо значне зменшення в загальному показнику туристичної діяльності. Найменша кількість туристів в’їздила у Карпатський регіон у 2009 р.
З табл.1 можна проаналізувати зміни внутрішніх вітчизняних та іноземних туристів протягом 2007-20011 рр.: у 2008 р., порівняно з 2007 р. кількість вітчизняних туристів знизилася на 52 %, а кількість іноземних зросла на 20 %; у 2009 р., порівняно з 2008 р. кількість вітчизняних та іноземних туристів зменшилась на 15 та 25% відповідно; у 2010 р., порівняно з 2009 р. кількість вітчизняних туристів зменшилась на 75% а іноземних зросла на 7%; у 2011 р, порівняно з 2010 р. кількість вітчизняних туристів зросла на 1 %, а кількість іноземних знизилася на 0,5 % [4; 5; 6; 7].
Таблиця 1
Туристичні потоки Карпатського регіону за 2004-2011 рр.[4; 5; 6; 7].
№
З/п Назва показників
2004 2005
2006
2007 2008 2009 2010 2011
1 Кількість туристів, які обслуговувалися (осіб), у тому числі: 301280 391745 568051 1534893 896593 740776 323436 333806
2 іноземних туристів 48875 51190 36575 27552 33265 25117 26929 26825
3 туристів, які виїжджали за кордон 55973 72601 86471 105073 131592 96543 145542 155617
4 туристів, охоплених внутрішнім туризмом 196432 267954 445005 1402268 731736 619116 150965 151364
5 екскурсантів 205493 242597 242157 661945 717759 645705 730831 425740
Розвиток туризму у Карпатському регіоні, дає великі перспективи, щодо збільшення економіки як в цьому регіоні так і в цілій країні. Саме цей регіон є, що не найбільшим туристичним комплексом України, який потрібно розвивати та покращувати. Програма розвитку Карпатського регіону на 2011-2015 роки включає в себе такі пункти:
• реалізація туристичної політики держави, оптимізація системи управління туризмом
• сталий розвиток туризму
• інноваційний підхід до формування регіонального конкурентоспро- можного туристичного продукту
• просвітницька діяльність та науково-освітнє забезпечення сталого розвитку туризму та діяльності курортів
• формування туристичного іміджу краю та просування на внутрішньому і міжнародному туристичних ринках [8]
Отже, враховуючи всі дані та програму покращення туристичного бізнесу у Карпатському регіоні, можна зробити висновок, що держава бачить великий поте-нціал у розвитку цього регіону. Завдяки своїй різноманітній туристичній діяльнос-ті, території регіону ваблять багатьох іноземців та вітчизняних туристів. Люди приїжджають сюди, щоб отримати найякісніше обслуговування, емоції та побачи-ти справжню красу природи.
Список використаних джерел:
1. Розвиток туристичної діяльності Карпатського регіону/ [Електронний ре-сурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua
2. Організація туризму/ Кифяк В. Ф/ [навч. посібник]. – Чернівці: Книги. – ХХІ, 2008 – 344с.
3. Карпатський туристичний район/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: tourlib.net/books_ukr
4. Головне управління статистики у Львівській області/ [Електронний ре-сурс]. - Режим доступу: lv.ukrstat.gov.ua
5. Головне управління статистики в Івано-Франківській області/ [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: stat.if.ukrtel.net
6. Головне управління статистики у Закарпатській області/[Електронний ре-сурс]. - Режим доступу: www.uz.ukrstat.gov.ua
7. Головне управління статистики у Чернівецькій області/ [Електронний ре-сурс]. - Режим доступу: www.uz.ukrstat.gov.ua
8. Програма розвитку туризму в Карпатському регіоні на 2011 - 2015 роки/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: document.ua
9. Сучасні тенденції розвитку туристичної галузі Чернівецької області/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: intkonf.org
10. Туристичні ресурси Закарпатської області/ [Електронний ресурс]. - Ре-жим доступу: tourlib.net/books_ukr/pankova63.htm
11. Розвиток туристичної галузі в Івано-Франківській області/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: tourism.if.ua
