5 курс, с-ть «Фінанси та кредит», д/ф Наук. кер. – Галушка Є.О. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні
В умовах кризи особливого значення набувають фінансові установи із соціальною складовою, які здатні захистити від знецінення заощадження населення, забезпечити доступними фінансовими послугами громадян і мале підприємництво. Розвиток кредитних спілок в Україні відбувається сьогодні в умовах фінансової нестабільності, недосконалості законодавства, зниження платоспроможності та довіри населення до фінансово-кредитних установ, що потребує істотного вдосконалення нормативно-правової бази їхнього функціонування. В Державному реєстрі фінансових установ станом на 01.01.2010 р. була інформація про 755 кредитних спілок (КС), які налічували 2,19 млн. членів, у т.ч. 117 тис. вкладників. Залишок за вкладами членів КС становив 2,9 млрд. грн. Протягом 2004-2008 рр. основні показники діяльності КС стабільно зростали, але з 2008 р. почали суттєво знижуватися. Так, ріст загальних обсягів активів склав 15,3%, а за 2009 р. стрімко впав – на 25,7% і на 01.01.2010 р. склав 4,2 млрд. грн. З 2010 р. активи КС зменшились на 18,6% і склали 3,4 млрд. грн., або лише 56,6% докризового рівня 2008 р. Загальний обсяг активів кредитних спілок станом на 01.01.2012 р. становив 2,4 млрд. грн. Така ж ситуація склалася із показником обсягу капіталу КС. Поступове стрімке його зростання протягом 2005-2008 рр. і різке зменшення у 2009 р. на 39,7%, як наслідок – абсолютний показник загального обсягу капіталу КС знизився майже до показника 2007 р. і станом на 01.01.2010 р. становив 0,8 млрд. грн. В умовах росту безробіття та падіння платоспроможності населення спостерігається зростання обсягу простроченості заборгованості за виданими кредитами. Обсяг такого прострочення станом на 01.01.2010 р. сягнув 1,1 млрд. грн., або 28,6% залишку заборгованості за наданими кредитами, що майже втричі перевищує нормативне значення. Поряд з цим, у кредитних спілках виникають проблеми з реалізацією предмета застави та стягнення коштів через органи Державної виконавчої служби [2]. Динаміку основних показників діяльності КС за останні 3 роки демонструє таблиця 1. Табл. 1
Динаміка показників діяльності кредитних спілок за 2009-2011 рр.
Кризові явища більшою мірою виявлялися у крупних КС з обсягом активів понад 100 млн. грн. Кількість членів спілок зростала, кількість вкладників невпинно знижувалась внаслідок кризи, що призвело до значного зниження кредитних портфелів цих фінансових установ, адже саме залучені КС на депозитні рахунки кошти є основним джерелом формування ресурсів для здійснення їхньої кредитної діяльності. За період 2007-2009 рр. число вкладників на депозитні рахунки КС зменшилось з 245 тис. осіб до 119,2 тис. осіб. Це свідчить про певну недовіру в суспільстві до таких фінансових установ. Станом на 01.01.2012 р. кількість членів КС становила 1,1 млн. осіб, з яких 249,3 тис. осіб, або 23,5 % – члени КС, які мають діючі кредитні договори, та 48 тис. осіб (4,5 – які мають внески (вклади) на депозитних рахунках. Загальний обсяг активів КС станом на 01.01.2012 р. становив 2,4 млрд. грн. і порівняно з аналогічним періодом 2010 р. зменшився на 30,5% (станом на 01.01.2011 р. становив 3,4 млрд. грн.). Розмір активів КС на кінець 2011 р. становить 56,6% рівня 2009 р., 69,5% рівня 2010 р. Це пояснюється насамперед тим, що саме КС, порівняно з іншими небанківськими фінансовими установами, виявилися найбільш вразливими до проявів фінансової кризи та найменш спроможними щодо її якнайшвидшого подолання. Загальний обсяг капіталу КС станом на 01.01.2012 р. становив 0,9 млрд. грн. і порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшився на 15,6% (станом на 01.01.2012 р. становив 1,1 млрд. грн.). Найбільшу питому вагу в його структурі (62,4%) становив пайовий капітал у розмірі 0,6 млрд.грн. (станом на 01.01.2011 р. пайовий капітал кредитних спілок становив 0,9 млрд. грн.) [3]. На сьогодні першочерговим завданням має стати захист інтересів споживачів фінансових послуг на ринку кредитної кооперації. Пріоритетність зазначеного напряму роботи означає вжиття невідкладних та реальних кроків щодо усунення порушень конституційних прав громадян на збереження, заощадження та повернення коштів, які були вкладені в КС. Певна частина КС з метою підтримки ліквідності, утримання фінансової стабільності та підвищення рівня захисту членів КС, а також для здійснення кредитування особливо вразливих в умовах кризи категорій позичальників потребує рефінансування. На відміну від банків та їхніх вкладників, в Україні не передбачено механізму відшкодування громадянам коштів, внесених у КС у вигляді внесків членів КС на депозитні рахунки. Для успішного розвитку кредитної кооперації в Україні потрібно створити інструменти підтримки ліквідності КС. Нинішні Об’єднані кредитні спілки (ОКС) не в змозі забезпечити необхідне рефінансування своїх членів. Має бути створено державний механізм забезпечення ліквідності з використанням ОКС, що розподіляє ресурси всередині системи і перебуває під наглядом НБУ. Якщо не вистачає власних коштів, НБУ рефінансує ОКС, а вони – рефінансують КС. Можна розробити механізм такого рефінансування через уповноважений банк, опрацювати можливість надання державних гарантій під відповідну кредитну лінію НБУ у формі прямих гарантій або емісії державних цінних паперів [4]. У жовтні 2008 р. Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС) та об’єднання кредитних спілок Програми захисту вкладів (ОКС ПЗВ) розробили законопроект «Про фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок». Законопроект зареєстровано у Верховній Раді України у жовтні 2008 р., але до нині ще не розглядався. Проект передбачає створення державного фонду гарантування вкладів членів КС з метою сприяння фінансовій стабільності системи кредитної кооперації в цілому та кредитних спілок зокрема. Вітчизняні науковці рекомендують починати розбудову обслуговуючої інфраструктури кредитної кооперації з обласних асоціацій, таким чином забезпечуючи її автономність, гнучкість і доступність для безпосередніх споживачів допоміжних послуг - КС. Основними напрямками розбудови допоміжної інфраструктури є створення стабілізаційного фонду, бюро кредитних історій, агенції з роботи із проблемними кредитами, страхової компанії, аудиторського бюро й освітнього центру. Сьогодні потрібні нові наукові розробки та напрацювання, а також рекомендації щодо вдосконалення регулювання фінансової діяльності кредитних спілок так, щоб зменшити відповідні ризики та підвищити їх фінансову спроможність [6]. Загальний рівень економічної та правової грамотності членів вітчизняних КС, як власників так і клієнтів цих установ, низький. Це створює ризики їхнього ошукання, що особливо небезпечно для вкладників. Обов’язок українських посадовців, державних діячів, Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та їхніх професійних об’єднань, а також самих членів забезпечити системне надання знань кожному з них для належної реалізації ним своїх прав і обов’язків. Таким чином, у післякризовий період не відбувається пожвавлення та нарощування кількісних і якісних показників діяльності КС України. Лише запровадження вищезазначених заходів дозволить у якійсь мірі підтримати розвиток кредитної кооперації в України.
Список використаних джерел 1. Про кредитні спілки: Закон України від 20.11.2001 р. № 2908-III [Електронний ресурс] редакція від 07.07.2011 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 2. Про затвердження плану заходів щодо врегулювання проблемних питань кредитної кооперації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 580-р. [Електронний ресурс] редакція від 28.03.2012 р. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/580-2011-p 3. Про внесення змін до концепції розвитку системи кредитної кооперації: Постанова Кабінету Міністрів України за станом від 07.06.2006 р. № 321-p [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/321-2006-p 4. Вишневський І.І. Програма захисту вкладів: мінімум ризиків, максимум вигод [Електронний ресурс] / І.І. Вишневський // Віче. - 2012. - Режим доступу: http://www.viche.info/journal/3199/ 5. Дацюк Л. Село врятує кредитна спілка [Електронний ресурс] / Л. Дацюк // Урядовий кур’єр. - 2011. - Режим доступу: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/selo-vryatuye-kreditna-spilka/ 6. Ільченко Л.В. До проблеми використання потенціалу кредитних спілок у забезпеченні економічного зростання: сучасна практика і реалії України / Л.В. Ільченко // Економіка та держава. - 2009. - № 1. - С. 66-69 7. Терещенко Г. М. Перспективи розвитку кредитних спілок / Г.М. Терещенко // Фінанси України. - 2009. - №5. - С. 87-94 8. Тернівський Т. Кредитні спілки під час кризи / Т. Тернівський // Українська перспектива. - 2010. - № 25. - С. 4 9. Пожар А. Формування сервісної інфраструктури системи кредитної кооперації на регіональному рівні / А. Пожар // Світ фінансів. - 2007. - № 3. - С. 12
– які мають внески (вклади) на депозитних рахунках. 
