5 курс, спец. «Фінанси і кредит» , д. ф. н., Наук. кер. – Стужук Т.М., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
СУЧАСНИЙ СТАН ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Сучасний стан інтеграції національних економічних систем вимагає постійного пошуку механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання для забезпечення їх конкурентоспроможності на зовнішньому ринку. Однією з складових такого регулювання є податкове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств [1]. Податкове регулювання у вузькому розумінні це сукупність податкових форм, методів та інструментів за допомогою яких регламентується діяльність суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних відносин. У широкому розумінні це система заходів регуляторного, нормативного, законодавчого характерів, яка може адаптуватися до зміни економічної та соціальної ситуації в країні та міжнародної кон’юнктури, постійно вдосконалюватися й контролювати досягнення основних цілей податкового регулювання зовнішньо-економічної діяльності. В умовах глобалізації одним з найважливіших напрямів підвищення ефективності економіки України є розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Проблемам податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності України присвячені роботи провідних вітчизняних вчених, серед яких: Гребельник О.П., Мартинюк В.П., Мельник Т. М. та інші. Незважаючи на досить велику кількість наукових напрацювань за даною тематикою, залишаються відкритими питання щодо розроблення загальної системи податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Світова фінансова криза показала неефективність заходів держави у забезпеченні ефективного ведення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Різке падіння світової економічної активності значно скоротило обсяги міжнародної торгівлі. Надмірна експортна зорієнтованість в умовах падіння світових цін на сировину та згортання світового попиту, призвела до різкого скорочення обсягів вітчизняної промисловості [2, c.38]. Такий стан речей спричинив те, що домінуючими тенденціями в зовнішній торгівлі України за даними Державаної служби статистики є дефіцит зовнішньої торгівлі товарами України, який за 7 місяців 2012 р. склав 8 659,3 млн дол. За аналогічний період минулого року дефіцит становив 6 735 млн дол. Таким чином, у порівнянні з аналогічним періодом 2011 р. дефіцит збільшився на 28,5% [5]. У цьому контексті постає питання проведення виваженої податкової політики, спрямованої на збільшення та покращення зовнішньоторговельного обороту країни, залучення іноземного капіталу в національну економіку. На даному етапі розвитку ринкових відносин податки не можуть виконувати тільки фіскальну функцію, яку вони виконують зараз, адже це дієвий фактор стимулювання підприємницької діяльності. Саме податки повинні стати ефективним регулятором соціально справедливого перерозподілу доходів. Зі вступом України до СОТ роль податків як регулятора економіки зростає. Держава маніпулюючи механізмом нарахування та сплати податків, податковими ставками і пільгами може стимулювати або обмежувати розвиток окремих галузей або сфер економіки. До основних інструментів податкового регулювання зовнішньо-економічної діяльності належить, в першу чергу, ввізне та вивізне мито. Також серед основних інструментів податкового регулювання немалу роль відіграє податок на додану вартість. Хоча ПДВ загалом негативно впливає на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, однак зважаючи на значний регулюючий вплив цього податку, його доцільно використовувати як дієвий важіль стимулювання у першу чергу, інвестиційної діяльності, імпорту для забезпечення виробництва експортної продукції та імпорту, що має соціальне спрямування. Мартинюк В. П. у своїх дослідженнях пропонує використовувати розмір ставки ПДВ для стимулювання імпорту стратегічних товарів у залежності від рівня насиченості внутрішнього ринку даним товаром [3, с.29]. Якщо товар, який можна віднести до групи стратегічного імпорту, з’являється на ринку, то пропонується для нього встановлювати ставку ПДВ на рівні 5%, або взагалі оподатковувати за нульовою ставкою. У міру зростання насиченості зростатиме і ставка ПДВ. Проте враховуючи вітчизняні реалії економіки України дані пропозиції буде важко використовувати у практичній діяльності і їх потрібно піддавати модифікації. Сучасний стан розвитку податкової системи та багатьох інших інструментів державного регулювання економіки знаходиться на етапі реформування. 2011 рік – це рік реформ в галузі податкового регулювання, тому доцільно було б розглянути основні тенденції та зміни які відбулись в процесі введення в дію нового Податкового кодексу і як це вплинуло на основні інструменти регулювання зовнішньо-економічної діяльності в Україні. Для кращого розуміння сучасної ситуації в сфері податкового регулювання слід розглянути основні тенденції зміни досліджуваних показників в часі (табл. 1.). Таблиця 1. Динаміка основних інструментів податкового регулювання ЗЕД млн. грн. роки Абсолютне відхилення, грн Відносне відхилення,% Показник 2008 2009 2010 2011 2011/2010 2011/2010 Ввізне/вивізне мито 12 302, 63 6 929, 27 9 071, 89 11 774, 04 2 702, 14 29,79 Акцизний податок 2 553, 01 3 690, 01 4 600, 81 7 822,06 3 221, 24 70,01 ПДВ 105 335, 85 106 331, 10 114 302, 37 163 104, 93 48 802, 56 42,70
Отже, внутрішні податки на товари і послуги за останні читири бюджетні періоди пртиносять найбільшу частку надходжень до бюджету, а станом саме на 1 січня 2012 року демонструється їхній різкий ріст в порівнянні з 2010 роком в розмірі 48 802, 56 млн. гривень, що відносно дорівнює 42,70%. В 2011 році така тенденція спостерігається і з іншими інструментами податкового регулювання зовнішньо-економічної діяльності, а саме надходження від акцизного податку із ввезених на територію України товарів збільшились на 3 221, 24 млн. гривень (70,01%), від податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції на 2 702, 14 млн. гривень (29,79%). Зазаначимо, що в країнах з розвинутою ринковою економікою подат¬кова система виконує фіскальну і регулюю¬чу функції, а саме: слугує основним механіз¬мом забезпечення державних доходів та, водночас, ефективно стимулює розширен¬ня підприємницької діяльності, регулює інвестиційні процеси, забезпечує активіза¬цію науково-технічного прогресу і техно¬логічного оновлення виробництва. Функ¬ціонуюча система оподаткування в Україні поки що не відповідає вимогам ринку, не утворює сприятливого бізнес-середови¬ща та гальмує розвиток підприємницької ініціативи, накопичення капіталу, впро¬вадження інновацій, в тому числі і в сфе¬рі зовнішньоекономічної діяльності. Тому накопичений міжнародний досвід податкового регулювання ЗЕД підприємств може бути корисним і для нашої країни. Його можна використовувати при вдосконаленні систем регулювання та фінансування експорту України в процесі подальших ринкових перетворень в економіці [4, c.115]. Оптимальне оподаткування зовнішньоекономічних операцій повинне давати змогу покривати існуючі фінансові потреби держави з мінімальними втратами народногосподарської ефективності. Воно має забезпечувати фінансову стабільність і передумови розвитку і країни в цілому, і окремих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. У зв’язку з цим податкове регулювання потребує особливого контрою з боку держави. Необхідно здійснювати постійний моніторинг з метою виявлення впливу податкових важелів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Отже, податкове регулювання ЗЕД на сучасному етапі розвитку економіки повинне стати дієвим інструментом досягнення цілей економічного розвитку України, зокрема інвестиційно-інноваційних, які не можливо реалізувати без прямих іноземних інвестицій та стимулювання вітчизняного виробника. Результатом цього буде нарощення бази оподаткування і відповідно зростання надходжень до бюджету.
Список використаної літератури: 1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 N 960-XII (960-12) зі змінами та доповненнями. 2. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності / Гребельник О. П. : підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 696 с. 3. Мартинюк В.П. Чинники впливу на прогнозовані обсяги надходжень до державного бюджету від митних платежів / Мартинюк В.П. // Фінанси України. – 2010. – № 1. – С. 29–37. 4. Мельник Т. М. Напрями удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі в Україні / Мельник Т. М. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. – № 11 (54). – С. 110–117. 5. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
