4 курс,спец."Фінанси і кредит ",д.ф.н., Наук. кер.- Ватаманюк О.С., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м.Чернівці
Податкове навантаження і його вплив на економіку України
У статті розглянуто теоретичні та методологічні підходи до визначення поняття «податкове навантаження», а також здійснено оцінку динаміки цього показника в Україні .
Ключові слова: державне регулювання, податкове навантаження, податки, податковий тиск, податкові надходження, національна економіка.
Регулювання і оптимізація податкового навантаження є вкрай актуальним питанням для економіки України на сучасному етапі розвитку, адже показник податкового навантаження є основним критерієм ефективності системи оподаткування країни. Надмірний податковий тягар поряд із загальною економічною кризою спричиняє зростання тінізації економіки, відтік національних капіталів за кордон, зниження ділової активності суб'єктів господарювання. З іншого боку, за недостатнього рівня податкового навантаження державний бюджет недоотримає кошти, а тому уряд держави не в змозі ефективно та у повному обсязі виконувати свої функції. Метою статті є визначення рівня податкового навантаження на економіку України. Завдання роботи полягає у розкритті сутності поняття «податкове навантаження» та проведенні порівняльної оцінки цього показника у динаміці. При цьому серед вітчизняних учених, які акцентують увагу на дослідженнях категорії податків та показників їх дії, найбільш цікавими нам видаються наукові праці В. Андрущенка, О. Василика, А. Крисоватого, І. Лютого, В. Опаріна, А. Поддєрьогіна, А. Соколовської та В. Федосова. У роботах зазначених авторів особлива увага звертається на дослідження теоретичних аспектів формування податкової системи та окремих її елементів, аналізується вплив податків на розвиток економіки України, розглядаються засади реформування системи оподаткування в державі. Однак визначення рівня податкового навантаження та його порівняльної оцінки з показниками розвинутих країнах світу за останні роки майже не проведено. Відсутність напрацювань у цьому напрямі визначає актуальність цієї статті та необхідність здійснення подальших аналітичних досліджень. Не дивлячись на те, що поняття «податкове навантаження» є дискусійним і єдиний підхід щодо тлумачення його сутності нині практично відсутній, можна стверджувати, що розрізняють два підходи до його вивчення: якісний і кількісний. Зокрема, у рамках якісного підходу досліджується сутність поняття «податкове навантаження», його співвідношення з іншими поняттями, форми прояву і т. ін. О.Годованець стверджує, що податкове навантаження є показником ефективності рівня втручання держави через податки в діяльність платників [5,c.75]. На думку І.А. Майбурова, податкове навантаження – це міра, ступінь, рівень економічних обмежень, що виникають внаслідок відрахування грошових засобів на сплату податків, відволікання їх від інших можливих напрямків використання[6,c.34]. На нашу думку, поняття «податкове навантаження» найбільш повно визначене А. Соколовською – як ефекти впливу податків на економіку загалом та на окремих їх платників, пов’язані з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання [4, с. 7]. Натомість дослідження науково-методичних джерел з питань оподаткування діяльності економічних суб’єктів засвідчило, що більшість науковців використовують терміни «податковий тиск» та «податковий прес» як абсолютні синоніми до поняття «податкове навантаження». При цьому слід зазначити, що податковий тиск здійснюється на наступних рівнях: тиск безпосередньо податкових важелів; тиск всієї сукупності податків, зборів і платежів; використання механізму пільг платниками, надання пільгових кредитів, дотацій (при цьому податковий прес перерозподіляє тиск з одних платників на інших); використання податкової техніки, аби підсилити тиск на платника. Сучасна фінансова наука і практика щодо визначення податкового навантаження на рівні національного господарства використовує вироблений світовою практикою показник відношення суми сплачених у державі податків до валового внутрішнього продукту, який ще називають податковим коефіцієнтом. Податковий коефіцієнт є найбільш простим показником з тих, що прийнято використовувати при характеристиці податкового навантаження. За допомогою цього показника визначається межа втручання держави у перерозподіл ВВП. Кількісний підхід до сутності поняття «податкове навантаження» передбачає розробку методичних підходів щодо його оцінювання на різних рівнях: економічних суб’єктів, інституційних секторів, галузей, регіонів та країни загалом. Показник податкового навантаження на макрорівні відображає ефективність податкової політики, тобто кількісно вимірює сукупний вплив податкових платежів на джерела їхньої сплати. Економічній науці відомо кілька підходів до оцінювання його рівня, а саме [1, c.163]: - як відношення суми податкових надходжень у бюджет до величини сукупних доходів приватного сектору; - як різниця між загальною сумою податкових надходжень і видатками й трансфертами з бюджету на утримання приватного сектору економіки; - як частка податкових бюджетних надходжень у валовому внутрішньому продукті . На нашу думку, найбільш доцільним є розрахунок податкового навантаження саме як відношення податкових бюджетних надходжень до ВВП країни. Зокрема, для аналізу рівня податкового навантаження в Україні розглянемо його показники у динаміці за 2009-2011 рр. (табл. 1). Таблиця 1. Показники податкового навантаження в Україні* Показники Роки 2009 2010 2011 Податкові надходження до Зведеного бюджету України, млн. грн 208073,2 234447,7 334691,9 ВВП, млрд. грн 913,3 1094,6 1314 Рівень бюджетного податкового навантаження,% 22,8 21,4 25,5 Власні доходи пенсійного фонду 103,1 119,3 139,2 Податкове навантаження на працю,% 11,3 10,9 10,6 Рівень загального податкового навантаження,% 34,1 32,3 36,1 *складено за даними: [2] Зауважимо, що рівень податкового навантаження в Україні за роки постійно змінювався. Якщо аналізувати тенденцію за 2009-2010 роки, то слід відмітити, що відбувалось зменшення податкового навантаження. Так, у 2010 році рівень бюджетного податкового навантаження становив 21,4 %, що на 1,4 % менше ніж у 2009 році. Однак, як свідчать розрахунки у 2011 році податкове навантаження досягло найвищого рівня – 25,5%. Як бачимо, прийняття Податкового кодексу не зменшило податкового тиску на вітчизняну економіку, а навпаки спричинило до зростання цього показника до рівня 36,1%. Таким чином, середнє значення загального коефіцієнта податкового навантаження протягом досліджуваного періоду становило 34,2%, а найбільше абсолютне відхилення становить 4,05. Розраховані показники не враховують тиск, спричинений так званими «податками на працю» – внесками до соціальних фондів, які з прийняттям Податкового кодексу були віднесені до неподаткових платежів. Внесок податків у податкове навантаження свідчить про те, що податки на працю формують близько 10% податкового навантаження та здійснюють найбільший податковий тиск (табл. 2). Таблиця 2. Динаміка формування податкового навантаження в Україні у 2009-2011 рр. у розрізі податкових платежів* Показники Роки Середнє значення Абсолютне відхилення 2009 2010 2011 2010/2009 2011/2010 Податок на доходи фізичних осіб 4,87 4,66 4,58 4,70 -0,21 -0,08 Податок на прибуток підприємств 3,62 3,69 4,19 3,83 0,07 0,5 Податок на додану вартість 9,26 7,89 9,90 9,02 -1,37 2,01 Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) 1,96 2,17 1,99 2,04
0,21
-0,18 Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) 0,40 0,42 0,60 0,47
0,02
0,18 Ввізне мито 0,69 0,78 0,80 0,76 0,09 0,02 Рентна плата 0,00 0,00 1,28 0,43 0,00 1,28 Інші податки 1,97 1,82 2,14 1,98 -0,15 0,32 Бюджетне податкове навантаження 22,78 21,42 25,47 23,22 1,36 4,05 Процент централізації ВВП у бюджеті 29,89 28,73 30,33 29,65 -1,16 1,6 Податкове навантаження на працю 11,3 10,9 10,6 10,93 -0,4 -0,3 Загальний коефіцієнт податкового навантаження,% 34,1 32,3 36,1 34,2 -1,8 3,8 *складено за даними: [3] Порівнюючи показник податкового навантаження України з іншими країнами з розвинутою ринковою економікою, можемо побачити, що даний показник у нашій державі є середнім. Проте зниження податкового навантаження є необхідною умовою виходу України з економічної кризи, що приведе до формування цілої низки позитивних зрушень в економічній і податковій сферах. Поступове зниження податкового навантаження на фізичних осіб сприятиме збільшенню заощаджень домогосподарств, підвищенню платоспроможного попиту населення, а отже розвиткові виробництва та збільшенню реальних доходів платників податків і, як наслідок, – зростання податкової бази (табл. 3). Таблиця 3. Податкове навантаження у скандинавських країнах. Країна Рік 2010 2011 Словенія 37,49 36,79 Австрія 42,01 42,09 Фінляндія 42,49 43,42 Норвегія 42,90 43,23 Нідерланди 38,74 39,01 Франція 42,86 44,21 Угорщина 37,91 35,73 Бельгія 43,51 44,01 Данія 47,60 48,07 Швеція 45,52 44,47 Джерело: [2] У ряді скандинавських країн, де тривалий час зберігається один з найвищих рівнів оподаткування в світі – понад 40% ВВП, але слабко розвинута корупція і підтримується явно виражена залежність між сплаченими податками і зворотнім потоком суспільних послуг, розміри тіньової економіки оцінюються як найнижчі і Європі (наприклад, у Норвегії вони менші за 10% ВВП). Як видно з таблиці 3 ,найбільше податкове навантаження у Данії і становить 48,07. Отже, можна зробити висновок про те, що діюча система оподаткування в Україні є досить недосконалою та суперечливою. Оптимальний рівень податкового навантаження є важливим чинником для забезпечення ділової активності, розвитку виробництва та економіки в цілому, а також соціально-політичної стабільності крани. Для поліпшення свого становища Україні необхідно поступово знижувати податкове навантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплати податкових зобов’язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені. За умови ефективного реформування податкової системи в частині зниження реального податкового навантаження, Україна матиме шанси стати серйозним суб’єктом податкової конкуренції на світовому просторі. Список використаних джерел 1. Кушнірчук Ю. М. Оптимізація рівня фіскального навантаження з метою економічного убезпечення держави / Ю.М. Кушнірчук // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.11 – 250 c. 2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 3. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minfin.gov.ua 4. Соколовська, А.Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки [Текст] / А.Соколовська // Економіка України. – 2006. – № 7–180 c. 5. Годованець О.,Податкове навантаження: важливий чинник соціально-економічної стратегії держави / О.Годованець//Економічний аналіз. – 2008. - №3(19). – 159 c. 6. Майбуров І.А. Теорія оподаткування. Просунутий курс: для магістрів, що навчаються по спеціальностях "Фінанси і кредит" "Бухгалтерський облік, аналіз і аудит"/ И.А. Майбуров, А.М. Соколовська. - М :Юніті-Дана, 2011. – 591 c.
