4 курс, спец. «Облік і аудит» Науковий керівник – Маначинська Ю. А. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
ОСОБЛИВОСТІ РЕВІЗІЇ ВИКОНАННЯ КОШТОРИСУ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ
За сучасних умов задоволення потреб суспільства в освітніх, культурних та соціальних послугах покладено державою в основному на бюджетні установи та організації, тому і їх фінансування здійснюється саме на державному рівні. Контроль за використанням бюджетних коштів є невід’ємною частиною економічної системи, оскільки ефективність використання бюджетних коштів є одним із найголовніших та актуальних питань уряду України. У зв’язку із фінансовою кризою спостерігається дефіцит коштів державного та місцевого бюджетів, що вимагає якомога доцільнішого використання державних коштів та попередження усіх можливих порушень у даній сфері. Основним плановим документом, що забезпечує діяльність будь-якої бюджетної установи та збалансовує її доходи й видатки, є кошторис [1]. Грунтовні дослідження з питань контрольно-ревізійної діяльності в бюджетних установах містять праці таких науковців, як: Ф. Ф. Бутинець, Б. Ф. Усач, Л. В. Дікань, М. А. Іллєнкова, С. В. Бардаш, Н. М. Малюга, Н. І. Петренко, М. Т. Білуха, В. Г. Жила. Кошторис бюджетної установи є основним плановим документом, який надає їй повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно бюджетних призначень [2, с.20]. Кошторис бюджетних організацій складається з двох частин: спеціального фонду, який містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством; та загального фонду, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету і розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій [3, с.65]. Важливе значення має контроль за правильністю складання кошторису доходів і видатків, оскільки саме він є передумовою забезпечення дисципліни витрачання бюджетних коштів, підвищення ефективності використання державних ресурсів. Перевірка дотримання законодавства при виконанні кошторису є одним з найважливіших контрольних заходів. Контроль формування і виконання кошторису бюджетної установи – це система заходів, що здійснюються органами державного фінансового контролю, направлених на безперервне відстеження інформації щодо надходження та витрачання бюджетних коштів і майна, представленої в кошторисі, з метою виявлення, усунення та в подальшому попередження бюджетних правопорушень [2, с.19]. Можна виділити такі особливості ревізії виконання кошторису бюджетної установи: • ревізія є комплексною та всеохоплюючою щодо діяльності установи, адже у кошторисі визначається обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій, досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень; • під час ревізії спершу треба встановити, чи є в наявності затверджений кошторис бюджетної установи на відповідний рік і перевірити його відповідність вимогам "Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ"; • метою перевірки кошторису бюджетної установи є встановлення правильності затверджених кошторису та плану асигнувань і контроль здійснення витрат у межах зазначених планових документів; • ревізія фактичних видатків на утримання бюджетної установи починається з перевірки наявності затвердженого єдиного кошторису доходів і видатків та розрахунків до нього, правильності його формування щодо вимог чинного законодавства України; • загальна оцінка виконання єдиного кошторису доходів і видатків проводиться методом аналізу на підставі даних поточної звітності про кошторисні цільові призначення бюджетних коштів, кастові та фактичні видатки в розрізі їхніх видів за кодами економічної класифікації; • основними порушеннями, які виявляють під час проведення ревізії, є: перевищення окремих видів видатків за кошторисом, наявність непередбачених кошторисом видатків, порушення чинного законодавства про закупівлю товарів, робіт (послуг) за державні кошти, перерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками, часткова оплата за рахунок бюджетних коштів витрат, джерелом фінансування яких мають бути позабюджетні спеціальні кошти; • контроль цільового використання бюджетних коштів здійснюється методами порівняння, аналізу й логічної перевірки на відповідність призначенню коштів за кошторисом доходів і видатків бюджетної установи [4]. Основними завданнями ревізії виконання кошторисів бюджетних установ є: 1) дати об'єктивну оцінку стану виконання кошторису на утримання бюджетних установ, а також збереження та викорис¬тання основних засобів, матеріальних цінностей; 2) виявити порушення фінансової та бюджетної дисципліни,допущені в господарсько-фінансовій діяльності бюджетних установ щодо виконання чинних законодавчих і нормативних актів уряду України, які стосуються: підвищення ефективності витра¬чання бюджетних коштів за видами видатків на їхню функціональну діяльність, забезпечення ощадливого витрачання та збере¬ження коштів і матеріальних цінностей, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, здійснення внутрішньогосподарсь¬кого контролю; 3) розробити заходи для ліквідації виявлених порушень і недо¬ліків, відшкодування збитків, завданих бюджетній установі діями чи бездіяльністю відповідальних службових осіб, і запобігання зловживанням і недолікам у подальшій роботі ревізованої бю¬джетної установи [3, с.67]. Джерела інформації для контролю кошторисів бюджетних установ : а) положення про бюджетні організації, централізовані бухгал¬терії бюджетних установ, кошториси на утримання бюджетних установ, розрахунки за кодами економічної класифікації видатків, накази про облікову політику, внутрішні регламенти та розпоря¬дження щодо господарсько-фінансової діяльності; б) первинні документи, облікові регістри (меморіальні ордери, відомості аналітичного обліку, оборотні відомості, книги (карт¬ки складського обліку), книга Журнал-Головна; в) фінансова звітність: баланс, звітність про виконання кошто¬рисів; г) акти попередніх ревізій і перевірок бюджетних установ різ¬ними відомствами державного контролю, а також підрозділами внутрішньогосподарського контролю [5, с.89]. Методика проведення ревізії виконання кошторису бюджетної установи полягає в наступному: На першому етапі визначається, чи мав право відповідний орган влади затверджувати кошторис даної установи, чи відповідає сума надходжень із загального фонду, зазначена в кошторисі, даним лімітної довідки про бюджетні асигнування. Також перевіряється, чи підтверджена дохідна частина спеціального фонду кошторису розрахунками доходів за усіма її джерелами; чи врахована у видатковій частині кошторису об’єктивна потреба в коштах, виходячи з основних виробничих показників і контингенту, які встановлено для бюджетної установи; чи забезпечено першочергово бюджетними коштами видатки на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи; визначається, чи обґрунтовано показники видатків у кошторисі відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації. Також під час перевірки правильності складання і затвердження кошторису, необхідно перевірити складання і затвердження разом з кошторисом (на підставі лімітної довідки) план асигнувань і штатний розпис установи [2, с.21]. На другому етапі перевіряється дотримання законодавчих вимог щодо виконання кошторису. Основною метою здійснення цього напряму перевірки є дослідження того факту, чи проводить бюджетна установа свою діяльність винятково в межах асигнувань, затверджених кошторисом і планом асигнувань, за наявності витягу, доведеного органом Державного казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку [5, с.90]. На третьому етапі проводиться перевірка правильності внесення змін до кошторису і плану асигнувань бюджетної установи. Необхідно встановити наявність об’єктивної потреби у перерозподілі чи скороченні асигнувань бюджетної установи, аналізується, чи внесено відповідні зміни до річного розпису асигнувань бюджету з урахуванням особливостей спеціального фонду; також перевіряється, чи відповідає уточнений обсяг видатків зі спеціального фонду сумі уточненого обсягу доходів і залишків коштів на початок року. На заключному етапі відбувається перевірка достовірності даних, внесених у звіт про виконання кошторису. Зокрема перевіряється, чи дотримано розпорядниками бюджетних коштів термін подання фінансової звітності та чи відповідають дані, наведені у звітності, даним бухгалтерського обліку [2, с.21]. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що у процесі виконання бюджету важливо, щоб фінансові ресурси, надані головному розпоряднику бюджетних коштів, спрямовувались і контролювалися з метою досягнення цілей та завдань його затвердження. Періодичні звіти повинні містити інформацію щодо рівня ефективності використання розпорядниками коштів з метою досягнення запланованих цілей, пов`язаних з виконанням програм та наданням послуг. На нашу думку, для належного складання та виконання кошторису доходів і видатків бюджету потрібно дотримуватися таких принципів: використання аналітичної інформації при розробці планів видатків і оцінці результатів виконання кошторису доходів і видатків бюджету; відповідності зобов`язань розміру бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; моніторингу видатків у процесі виконання бюджету на основі чітко визначених цілей фінансування; вчасності та достовірності звітності. Список використаних джерел: 1. Непомняща С. М. Удосконалення і розвиток Державного фінансового контролю та аудиту за надходженням коштів Державного бюджету України та їх використання / С. М. Непомняща /[Електронний ресурс] . – Режим доступу : www.kntu.kr.ua. 2. Дікань Л.В. Контроль у бюджетних установах: конспект лекцій / Л.В.Дікань, О.Д.Свириденко. – Х. :Вид. ХНЕУ, 2008. - 92с. 3. Тютюнник П.С. Облік у бюджетних установах: конспект лекцій / П.С.Тютюнник, М.М.Жовтопуп. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2010. – 172с. 4. Нікуліна Н.Д. Особливості ревізії виконання кошторису бюджетної установи /Н.Д.Нікуліна/ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uproz/2012_7/u1207nik.pdf 5. Дікань Л.В. Контроль у бюджетних установах: метод. посібн. для самост. вивчення дисципліни / Л.В.Дікань, О.І.Щербаков, Ю.А.Ольховський. – Х. : ІНЖЕК, 2009. – 202с.
