Аліса Албу,
4 курс, спец. «Міжнародна економіка», д.ф.н.,
Наук. кер. – Келару І.О.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
ДІЯЛЬНІСТЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ, ЯК ОСНОВНИХ СУБ'ЄКТІВ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ
Найважливішим елементом розвитку світової економіки і міжнародних економічних відносин є транснаціональні корпорації ( ТНК ). Їх бурхливий розвиток в останні десятиліття відображає загострення міжнародної конкуренції, поглиблення міжнародного розподілу праці. ТНК є безпосередніми учасниками всього спектру світогосподарських зв'язків та «локомотивами» світової економіки. Міжнародні корпорації, з одного боку, є продуктом міжнародних економічних відносин, що швидко розвиваються, а з іншого боку, самі представляють могутній механізм дії на них. Активно впливаючи на міжнародні економічні відносини, ТНК формують нові відносини, видозмінюють їх форми, що склалися.
ТНК перетворили світову економіку на міжнародне виробництво, забезпечили розвиток науково-технічного прогресу (НТП) у всіх його напрямках: технічного рівня і якості продукції; ефективності виробництва; вдосконалення форм менеджменту, управління підприємствами. Вони діють через свої дочірні підприємства і філії в десятках країн світу по єдиній науково-виробничій і фінансовій стратегії, що формується в їх «мозкових трестах», володіють величезним науково-виробничим і ринковим потенціалом, що забезпечує високий динамізм розвитку [4, с. 83].
ТНК створюються в межах функціонування світового господарства. Вони не лише певною мірою підривають суверенітет держав, що розвиваються, та низки провідних індустріально розвинених держав, а й посягають на їхні національні інтереси та безпеку.
Транснаціональні корпорації контролюють істотну частину науково-технічного потенціалу промислово розвинутих країн, що дозволяє їм відігравати головну роль у міжнародному обміні технологіями й науково-технічними знаннями, активно брати участь у НТП й сприяти структурним зрушенням у світовій економіці. Таким чином, ТНК є одним із головних суб'єктів світового ринку технологій.
За оцінкою ЮНКТАД, з 100 найбільших господарюючих суб'єктів світу на початок нинішнього століття 51 представлені транснаціональними корпораціями, інші - державами. Прискорений розвиток ТНК в останні десятиліття ХХ століття, їх внесок у формування світового продукту, забезпечення зайнятості, перерозподіл інвестиційних потоків, стимулювання розвитку окремих держав світу і регіонів дозволяє розглядати ці структури як найважливіших агентів світової економіки, здатних робити вплив на багато економічних і політичних процесів [2, с.61].
Галузева структура виробництва ТНК достатньо широка - 60 % міжнародних компаній зайняті у сфері виробництва ( перш за все, в електроніці, автомобілебудуванні, хімічній і металургійній промисловості ), 37 % у сфері послуг і 3 % в добувній промисловості і сільському господарстві.
Сучасні ТНК виступають основним структурованим чинником світової економіки. Їх вплив обумовлюється: активною інноваційною діяльністю через значні фінансові можливості; широким використанням конкурентних переваг різних країн світу; технологічним лідерством; максимально можливим використанням переваг інтернаціоналізації, зниженням витрат за рахунок переваг внутрішньокорпоративного ринку, побудованого з використанням трансфертних цін [1, с. 254].
Діяльність транснаціональних корпорацій тісно пов'язана з інтересами держав їхнього походження. Як правило, цілі країн походження провідних транснаціональних компаній мають яскраво виражене національно-егоїстичне фарбування, а саме: забезпечення високого рівня життя своїх громадян і зміцнення сили й авторитету своєї держави на світовій арені.
Сучасні транснаціональні корпорації впливають не тільки на міжнародні відносини, а й на стан міжнародної безпеки, тому що вони сприяють розвитку взаємозалежності різних держав.
Таким чином, для України за сучасних умов господарювання висвітлення особливостей діяльності ТНК виявляється необхідним і потребує виробки певних концепцій та оптимальних шляхів функціонування корпоративних структур, які не суперечать національному законодавству, сприяють розвитку практики вітчизняної економіки та дозволяють залишатися на вістрі глобальних перетворень світової економіки [5, с. 21].
Підводячи підсумок, можна сказати, що ТНК в усе зростаючому ступені перетворюються в двигуни економічного росту, оскільки вони створюють найкращі умови для розкриття можливостей підприємництва, розвитку передової технології і росту кваліфікації робочої сили. ТНК виступають одним з найважливіших чинників прискорення розвитку приймаючих держав і регіонів, оновлення інфраструктури, забезпечення зайнятості і рішення соціальних проблем. Матеріальні і нематеріальні активи ТНК створюють основу для підвищення конкурентоспроможності національних економік, збагачення досвідом і впровадження прогресивних технологій.
Список використаних джерел:
1. Пехник А.В. Діяльність іноземних ТНК на території України // Регіональна економіка ( укр.) - 2005. - №1. С.253 - 262.
2. Рокоча В.В., Плотніков О.В., Новицький В.Є., Кудирко Л.П. Транснаціональні корпорації: Навч. посібник. - К.: Таксон, 2001. - 131 с.
3. Рубцева М.Ю. Особливості організації інвестиційно - виробничої діяльності ТНК в Україні // Формування ринкових відносин в Україні ( укр. ) - 2005. - № 3 - с. 57 - 63.
4. Семенов А.А. Особливі фінансові підрозділи промислових ТНК // Фінанси України ( укр. ) - 2004. - № 12 - с. 83 - 89.
5. Стафийчук В., Барабаш Ю. Транснаціональні корпорації як геостратегічні суб'єкти // Укр. географ. журн. - 2003. №2 - с.21.
