Струк М., Прогнозування ризиків зовнішньоекономічної... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 23:10
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Струк М., Прогнозування ризиків зовнішньоекономічної... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Струк М., Прогнозування ризиків зовнішньоекономічної...
Струк М., Прогнозування ризиків зовнішньоекономічної...
conf-cvДата: Субота, 19.11.2011, 21:40 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Марія Струк ,



3 курс, спец. «Фінанси і кредит», д/ф Наук. кер. – Вудвуд В.В. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці




Прогнозування ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства у кризових умовах



У статті розглядається проблема визначення ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Висвітлюються окремі причини виникнення ризиків функціонування організацій, а також згадуються головні методи усунення збитків від можливих ризиків та методи їх прогнозування.

На сьогоднішній день зовнішньоекономічна діяльність підприємства є невід’ємною частиною його існування. В сучасних кризових умовах така діяльність підприємства супроводжується рядом труднощів і проблем. Здійснення її пов'язане з необхідністю приймання ризикованих рішень, тобто таких які не гарантують повне виконання цілей зовнішньоекономічної діяльності. Для будь-якого виду бізнесу важливим є не запобігання ризику взагалі, а передбачення й зниження його до припустимого рівня, а це на сучасному етапі розвитку ринкових відносин є досить актуальним.
Варто згадати і те, що з постійним рухом НТП, а також зі зміною політичної ситуації щоразу виникають нові ризики, тому тема дослідження залишається актуальною.
Метою роботи є вивчення основних аспектів процесу прогнозування ризиків зовнішньоекономічної діяльності підприємства із врахуванням окремих методів планування та усунення збитків.
Предметом дослідження виступає поняття ризику та його вплив на функціонування підприємства на зовнішньому ринку.
Вивченням питань, пов’язаних із ризиками у зовнішньоекономічній діяльності підприємства займалося багато вчених, як наприклад, Шевчук О., Гутко Л., Тибінь А., Гранатуров В., Руденко Л., Скрипник М., Рум’янцев А., Рум’янцева Н. та інші.
Зрозуміло, що підприємницька діяльність на зовнішньому ринку залежить від ризиків, що загрожують різним майновим інтересам учасників зовнішньоекономічної діяльності. Ризики – імовірність (загроза) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої, фінансової чи зовнішньоекономічної діяльності.
Існує декілька підходів щодо класифікації ризиків. А. М. Тибінь зазначає, що ризики, які є зовнішнішніми, поділяються на політичні, юридичні, макроекономічні, маркетингові. Політичні ризики — це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку внаслідок державної політики регулювання зовнішньоекономічних відносин. При проведенні зовнішньоекономічних операцій слід врахувати фактори ризиків, пов’язані з платіжним потенціалом країни-дебітора, тому потрібно здійснювати аналіз її макроекономічних показників та ринкового потенціалу [6, с.138].
Реалізація товару на ринку збуту вважається найпоширенішим видом діяльності при зовнішньоекономічній активності підприємства, в результаті якої виникають маркетингові ризики, що відносяться до найбільших груп ризиків в згаданій діяльності підприємства. Маркетингові ризики включають в себе інноваційні, інформаційні та кон’юнктурні ризики. Для проведення успішної збутової діяльності на зовнішніх ринках потрібно проводити їх ретельний ситуаційний аналіз, який ґрунтується на розробці таких експертних чи маркетингових систем, які дають змогу враховувати невизначеність інформації про ринок.
Дещо іншу класифікацію пропонує Підлісна О.А. Зовнішні ризики вона поділяє на передбачувані та непередбачувані. До непередбачуваних належать: політико-законодавчий ризик — зміна здійснюваного державою політичного курсу, зміни в законодавстві; економічний ризик — структурні зміни в економіці, введення обмежень господарської діяльності суб’єктів ринку, девальваційні та ревальваційні процеси тощо; природно-екологічний ризик — залежність від природно-кліматичних умов, стихійні лиха, природні катаклізми; культурно-соціальний та демографічний ризики — можливість зміни демографічної ситуації. Особливість цих ризиків — існують як у формі самостійних ризиків, так і спричинені виникненням інших ризиків. Що стосується першої групи, то її утворюють: ризик зміни відсоткових ставок, інфляційний ризик, валютний та товарний ризики, тощо. [3, с.202]
Вважаємо, що підприємство проводячи свою діяльність на зовнішньому ринку може вести справи з так званими «піратськими» фірмами. Виходячи з цього, хочемо запропонувати ще один підхід до видів ризику зовнішньоекономічної діяльності – це «піратський» ризик. Він передбачає ймовірність настання збитків, які викликані взаємодією із підприємствами, діяльність яких може бути припинена в будь-який момент. Варто відмітити також шляхи мінімізації цього ризику. До них віднесемо: достатню поінформованість про контрагентів, перевірку наявності в них ліцензії та іншої необхідної документації, ознайомлення з іміджем фірми, її позицією на ринку, динамікою розвитку тощо.
У своїх працях Руденко Л. В. вказує на те, що інформацію про ризики по конкретній країні можна отримати, використавши періодичні публікації консалтингових фірм, що спеціалізуються на оцінках ризиків. Підприємство, зазвичай, цікавить політична стабільність у країні, ризики поточної економічної ситуації, можливості для переказу капіталу та прибутків, можливості отримання прибутків. Ймовірність виникнення ризиків залежить від країни, з якою передбачається укладення зовнішньоекономічного контракту [4, с.140]. Необхідно пам’ятати передбачувати, що сума збитків може досягти розміру, який перевищить загальну суму контракту.
Проте, навіть при відповідних заходах підприємства, залишається група ризиків, що є некерованими та настають не залежно від діяльності та стану підприємства. При їх управлінні в зовнішньоекономічній діяльності це є головною проблемою. Згідно Гутки Л. М., можна виділити такі групи методів, спрямованих на зменшення можливих збитків, що викликані цими ризиками:
1. Застосування різних форм і методів розрахунково-кредитних відносин, що зводять до мінімуму ризик неплатежу за поставлені товари, або неотримання товарів проти їх сплати.
2. Страхування, тобто використання різних видів полісів, договорів страхування.
3. Хеджування як метод використання біржових ф’ючерсних контрактів і опціонів.
4. Аналіз і прогнозування кон’юнктури (попиту, пропозиції, ціни) на зовнішньому ринку, планування і своєчасна розробка заходів з метою уникнути можливих збитків, викликаних несприятливими кон’юнктурними змінами.
5. Інші методи [2, с. 149].
На діяльність підприємства при отриманні та сплаті кредитів, позик впливає застосування різних форм і методів розрахунково-кредитних відносин у вищезгаданій діяльності підприємства. Від правильності застосування форм і методів залежить діяльність підприємств без ризиків, які слід передбачати і приймати певні заходи щодо їх мінімізації.
Також Гутко Л.М. серед методів управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності значну увагу приділяє страхуванню [2, с.150]. Причиною цього є можливість покриття збитків при умові неможливості попередження ризику.
Хеджування шляхом одночасного укладання форвардної та ф’ючерсної угоди на однаковий обсяг однакового товару дозволяє мінімізувати фінансові витрати учасників біржової торгівлі.
Аналіз і прогнозування кон’юнктури на зовнішньому ринку відіграє важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності, тому що від правильного планування і своєчасної розробки заходів уникають від можливих збитків, викликаних несприятливими кон’юнктурними змінами.
Головна відмінність прогнозування ризиків зовнішньоекономічної діяльності пов’язана з тим, що підприємство, яке виконує операції на іноземних ринках, опиняється в новому, незнайомому середовищі діяльності. Іноземні ринки мають певні особливості, які необхідно враховувати. Важливо навчитись управляти та прогнозувати зовнішньоекономічні ризики , так як близько 40% комерційних операцій, що завершуються невдачею, пов’язані з недостатнім врахуванням та неумілим управлінням ними [5, с.156].
Варто відмітити, що причинами зовнішньоекономічного ризику можуть бути недостатня кількість інформації про стан контрагентів, особливості їх економіки, окремі ознаки державного устрою і законодавства, нестабільність державної влади, неефективна економічна політика, яку здійснює влада, етнічні і регіональні проблеми, різка поляризація інтересів різних соціальних груп тощо. На результати підприємницької діяльності можуть впливати торговельне та валютне регулювання, квотування, ліцензування, зміна митних зборів тощо.
До загальних причин виникнення ризиків, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, належать постійна нестабільність економічних процесів в країнах світового співтовариства, відсутність чітких цілей діяльності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності тощо.
На наш погляд, підприємства не володіють достатніми даними про свій теперішній стан і про майбутнє, вони не в стані спрогнозувати всі зміни, які їх очікують на зовнішньому ринку. Прогнозування ризиків сприяє зниженню або підвищенню їхнього рівня з метою зменшення втрат або отримання додаткових прибутків. Основним завданням прогнозування є зменшення невизначеності у діяльності підприємств. Однак, попри позитивні ефекти від прогнозування, існують певні недоліки. Тож головним із них є те, що воно передбачає додаткові витрати ресурсів підприємства, оскільки дослідження зовнішніх ринків є складнішим завданням, ніж дослідження внутрішніх. Необхідно також організувати команди або підрозділ планування, залучити додатковий персонал, навчити цей персонал та надати їм засоби праці. Витрачені кошти у прогнозуванні ризиків зовнішньоекономічної діяльності можуть спрямовуватися на вирішення інших важливих завдань та досягнення економічних цілей. Тому, формуючи апарат планування , необхідно пам’ятати про принцип економічної доцільності такої діяльності.
Прогнозування ризиків на зовнішньому ринку має вирішальне значення під час прийняття рішень про інвестування. О. Б. Шевчук, вивчаючи дану проблему, визначає існування стратегії міжнародного інвестування, яка ґрунтується на концепції так званого “Світового портфелю”, відповідно до якої частки вкладення коштів в активи різних держав повинні бути розподілені обернено пропорційно до ризиків країни. [1, с. 37]
Світова фінансова криза призвела до необхідності перегляду кількісних оцінок зовнішніх ризиків у бік збільшення. Характер розвитку кризи виявив глобальний зв’язок економік різних країн світу (“принцип доміно”). Це призвело до істотних обмежень традиційних методів, які використовувались для оцінювання ризиків зовнішньоекономічної діяльності, і необхідності розроблення нових підходів.
Одним з рекомендованих способів прогнозування рівня ризику країни, який виділяє В. М. Гранатуров, є індекс БЕРІ, який регулярно публікує однойменна німецька фірма. За його допомогою заздалегідь визначається рівень ризику країни. До цієї справи залучено близько 100 експертів, які за допомогою різних методів експертних оцінок проводять аналіз чотири рази на рік. Для формування показника ризику країни аналізуються всі аспекти політичної та економічної ситуації у країні партнера. Результати аналізу подаються у вигляді бази даних, що характеризує оцінку рівня ризику інвестування та надійності ділових зв’язків різних країн. [1, с. 35]
Можемо запропонувати також інший важливий інструмент оцінювання та прогнозування ризиків – аналіз сценаріїв — альтернативних варіантів, за якими можуть розвиватися події в майбутньому. Такий аналіз базується на оцінці періоду часу, протягом якого підприємство наражається на конкретний вид ризику, а також ступеня впливу ризику та ймовірності його реалізації. Наявність ризику означає існування кількох сценаріїв, які відрізняються як за ймовірністю настання події, так за можливими наслідками. Самі сценарії мають бути описані та сформульовані на основі експертних оцінок, тобто суб’єктивними методами. Кількісні характеристики кожного з обраних сценаріїв визначаються із застосуванням об’єктивних методів (математичних, статистичних)
Підсумовуючи все вищесказане, слід зазначити, що прогнозування ризику є одним із основних етапів діяльності підприємств. Воно ж дає можливість розробляти і приймати певні плани зовнішньоекономічної діяльності, оптимізувати ресурси, зменшувати невизначеність, усувати конфліктність, і у результаті підвищувати стабільність і ефективність діяльності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. У кризових умовах такий процес є дуже важливим, оскільки сприяє покращенню становища не тільки одного підприємства, але країни в цілому. Позитивним зрушенням в цьому питанні є те, що в Україні прогнозування ризику не залишається поза увагою. Цього ж року весною було створено підрозділ, який має назву «Український центр прогнозування ризиків» (УЦПР). Послуги цього підрозділу спрямовані на розв’язання багатьох завдань, як наприклад, нівелювання ризиків до настання проблемних ситуацій чи визначення негативних макроекономічних процесів, що відбуваються у світі — для мінімізації їх впливу тощо. Основними споживачами тих послуг є керівники та власники компаній, топ-менеджери, директори державних аналітичних інститутів, їх підрозділів та ін.
Список використаних джерел:
1. Гранатуров В.М., Шевчук О.Б. Ризики підприємницької діяльності. Проблеми аналізу. – К.: Зв’язок , 2000. – 152 с.
2. Гутко Л.М. Досвід державної підтримки страхування ризиків/ Гутко Л. Економіка АПК. —2009. —№10. —С.147-152
3. Підлісна О.А. Класифікація і оцінка ризиків: підходи і перспективи / О.А. Підлісна, Ю.В. Тюленєва // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. — Д.: ДНУ, 2009. — Вип. 208 — у 4 т. — Т.1. — С.198 — 207.
4. Руденко Л.В., Скрипник М.І. Специфікація ризиків в зовнішній торгівлі. Ризикологія в економіці та підприємництві. Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції. – К.: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. – 453 с.
5. Рум’янцев А.П., Рум’янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 377 с.
6.Тибінь А.М. Суть і класифікація економічного ризику в ЗЕД підприємств/ Тибінь А.М.//Економіка АПК. —2010. —№1. —С.138-142
 
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Струк М., Прогнозування ризиків зовнішньоекономічної...
Сторінка 1 з 11
Пошук: