Береславець Г., Карпенко О., СТАН УКРАЇНСЬКОГО ПАРФУМЕРНО... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 23:11
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Береславець Г., Карпенко О., СТАН УКРАЇНСЬКОГО ПАРФУМЕРНО... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Товарознавство та експертиза продовольчих та непродовольчих товарів » Береславець Г., Карпенко О., СТАН УКРАЇНСЬКОГО ПАРФУМЕРНО...
Береславець Г., Карпенко О., СТАН УКРАЇНСЬКОГО ПАРФУМЕРНО...
conf-cvДата: Субота, 19.11.2011, 23:27 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Ганна Береславець, Олена Карпенко,



4 курс, спец. «Транспортні системи», д.ф.н.,
Наук. кер. – Вишнікіна О. В., Лихолат О. А.,
Академія митної служби України,
м. Дніпропетровськ




СТАН УКРАЇНСЬКОГО ПАРФУМЕРНО-КОСМЕТИЧНОГО РИНКУ



Жінкам будь-якого віку властиво викликати захват і подобатися оточуючим. І, певна річ, у цій справі не обійтися без декоративної косметики. Вона допомагає прекрасній половині людства підкреслити привабливі риси та приховати недоліки зовнішності [1].
За даними Euromonitor, 2010 року обсяг продажу парфумерно-косметичного роздробу становив 35,5 млрд. грн., а вже в 2011 році ринок зростає до 40,5 млрд. грн. Вітчизняний ринок косметики та парфумерії за обсягами та темпами зростання вже кілька років поспіль упевнено входить до трійки лідерів у Східній Європі — після Росії та Польщі [2].
Імпортна продукція на українських прилавках займає за показниками дослідників 92 % проти 8 % вітчизняних. За даними ДМСУ найбільшими імпортерами косметичної продукції до України є Польща, Російська Федерація, Німеччина, Франція та Китай. Незважаючи на засилля косметичного ринку такою кількістю товарів іноземного виробництва, Україна все ж поставляє вітчизняну косметику до Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Литви та Латвії [3]. За даними компанії Euromonitor, майже в усіх сегментах ринку переважають іноземні виробники [2]. Вітчизняні виробники, зважаючи на застарілі технології, поки що не можуть скласти конкуренцію всесвітньо відомим брендам. До того ж, за спостереженнями спеціалізованих магазинів, нині зростає попит насамперед на дорогу косметику та парфумерію популярних торгівельних марок.
Донедавна “українською” можна була назвати нішу нижчої цінової групи — парфуми, туалетна вода та одеколони.
Парфумерно-косметичну продукцію за кордоном виробляють понад 500 фірм і підприємств, найбільші серед них: “L’Oreal” (Франція), “Procter & Gamble” (США), Revlon (США), Florena, Londa, Wella, Schwarzkopf (Німеччина), “Oriflame” (Швеція), Lumene (Фінляндія).
В даний час в Україні більше 120 компаній займаються виробництвом парфумерно-косметичних товарів. Але більшість з них спеціалізуються на одній групі або одному виді товарів. Це АТ ВНДІ Хімпроект, СП “Супермаш”, виробничо-торговельна фірма “Екмі”, ЗАТ фабрика “Колбі”, підприємство “Альта-Колор”, виробнича фірма “Перлина”, фірма “Вельта-Косметика”, СП ТОВ “Пірана” (м. Харків), ТОВ “Авалон” (м. Сімферополь), фірма "Злата”, Останнім часом з’являються й нові підприємства. Це “Etual Cosmetics”, “Ноготок” та інші.
Слід зазначити, що структура споживання парфумерно-косметичних товарів в Україні та Європі дещо відрізняється. Так, близько 25 % загального обсягу в країнах Європейського Союзу складають засоби особистої гігієни (засоби для миття та гоління, дезодоранти та депілятори), ще дві чверті від загального обсягу продаж складають засоби для догляду за волоссям (25 wacko та засоби для догляду за шкірою (23 %). Парфумерна продукція складає 15 %, і на останньому місці продаж декоративної косметики – 12 %. В Україні ж найбільшою популярністю користуються продукти таких категорій, як декоративна косметика, засоби для догляду за волоссям та шкірою. Найменшу частку в обсягах займають дезодоранти та депілятори [1].
Нині недорога косметика становить понад 60 % ринку, косметика середнього цінового сегменту – близько 30 %, дорога селективна – приблизно 10 % ринку [2]. За даними представників вітчизняних мереж ринкова частка спеціалізованих торгових точок зросла до 20–30 %. Звичайно, попереду в Україні – Київ, де ця частка сягає 70 % (близько 40–50 % припадає на спеціалізованi магазини та 20 % – на спецвідділи у супермаркетах). У регіонах на базарах реалізовується поки що понад 80 % косметики та парфумерії, однак і там ця частка невпинно зменшується. Левова частка парфумерно-косметичної продукції реалізується через так звані дрогери (Drogerie – формат роздрібної торгівлі, мережеве торгове підприємство, що орієнтоване на продаж асортименту товарів першої необхідності, в основному непродовольчих – парфумерії, косметики, побутової хімії, засобів гігієни, ліків), що представлені досить широко: міжнародною мережею Watsons (донедавна – ДЦ), а також локальними гравцями – “Космо”, “Єва”, Prostor. Серед спеціалізованих парфумерно-косметичних магазинів виділяються мультибрендові (Brocard, “Роксолана”, Organics) і монобрендові (Yves Roches, Lush, L’Occitane). Прямий продаж косметики (Avon, Mary Kay тощо) становить близько 5 % від загального обсягу ринку. Аптечний продаж косметики також є невеликим, але стабільним сегментом ринку. Найбільшим гравцем парфумерно-косметичних продажів в Україні, за даними експертів Euromonitor і Planet, є міжнародна мережа Watsons (212 магазинів формату дрогери та 28 аптек у 64 містах в усіх регіонах України).
Виходячи з вищезазначеного, наведемо основні тенденції українського ринку косметичних товарів в 2011 році:
 92% ринку вітчизняної косметики займають марки іноземних виробників. Це насамперед пов’язано з відсутністю конкурентоздатних виробничих потужностей в Україні пострадянського періоду;
 зберігається ненасиченість українського ринку косметики.
Саме український косметичний ринок натепер вважають найперспективнішим у Східній Європі після Росії та Польщі;
 українці витрачають на косметику в середньому втричі менше, ніж європейці;
 традиції продажу салонної косметики виробниками в самих салонах розвинуті недостатньо;
 значну долю ринку займають інтернет – магазини.
Популярність косметики робить її вельми привабливою для підробки. Косметичні товари, що найчастіше купуються, мають найбільш високі рейтинги фальсифікації. Як і в столиці, так і в інших маленьких і великих містах України можна придбати губну помаду, лак для нігтів чи тіні “славетних” виробників вартістю 5–10 грн. Слід зрозуміти, що реально така продукція коштує набагато дорожче. Досить часто фальсифікатори грішать використанням у виробництві неякісних чи прострочених інгредієнтів, які є небезпечними для здоров’я споживачів [1].
Продаж нелегальної парфумерно-косметичної продукції в Україні є надзвичайно поширеним явищем, масштаби якого не просто порівняні з легальним ринком, а й цілком можуть його перевершувати. Мова йде про «паралельний» імпорт, неякісні імітації продукції відомих марок і відверті підробки [3].
Фальсифікована продукція зазвичай реалізується через дрібну роздрібну торгівлю та мережі лотків, а також ринки. Продукцію навіть найбільш “іменитих” фірм підробляють, додаючи у її склад парафін, собачий жир і навіть каніфоль.
Органи виконавчої влади повинні застосовувати всі необхідні заходи для забезпечення того, щоб в обігу на ринку були тільки ті косметичні продукти, які відповідають встановленим вимогам.
Косметичні продукти, які вводяться в обіг на ринку України, не повинні заподіювати шкоди здоров’ю людини та її життю, за умови додержання нормальних умов застосування або умов, які можна розумно передбачити.
При цьому треба враховувати:
 зовнішній вигляд продукту;
 зміст етикетки;
 будь - які інструкції щодо використання та утилізації;
 а також всі інші вказівки чи відомості, надані виробником.
З погляду споживачів актуальним питанням є маркування виробів. Споживачі повинні мати чітку та зрозумілу інформацію про товар, який хочуть придбати. Маркування виробів є одним з суттєвих шляхів забезпечення споживачів цією інформацією.
На продукції іноземного виробництва, що надходить до продажу, на тарі та упаковці подані відомості:
 назва або позначення, а також місцезнаходження або юридична адреса виробника або особи, яка ввела косметичний продукт в обіг, а також назва країни походження косметичного продукту. Ці відомості можуть наводитися у вигляді абревіатур, за умови, що такі абревіатури дозволяють легко ідентифікувати виробника;
 номінальний, на момент пакування, вміст у вигляді маси чи об’єму. Виключення становлять такі випадки: упаковки, які містять менше 5 грамів або 5 мілілітрів косметичного продукту; безкоштовні зразки та упаковки для разового використання;
 мінімальний термін придатності, позначений словами “бажано використати до...” з наступним зазначенням або дати, або місця на упаковці, де ця дата знаходиться. Мінімальний термін придатності – термін, протягом якого косметичний продукт, за виконання умов зберігання, продовжує виконувати свою первинну функцію;
 особливі застережні заходи при використанні косметичного продукту;
 номер партії виробника або інша інформація, яка дозволяє ідентифікувати продукт;
 призначення продукту, якщо воно не є очевидним;
 перелік інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки на момент виготовлення продукту. Цьому переліку повинен передувати заголовок “Інгредієнти”. При цьому інгредієнтами не повинні вважатися: домішки, які містяться у використаній сировині; додаткові технічні компоненти, які використовувалися у підготовці, але відсутні у складі кінцевого продукту; речовини, які використовувалися у суворо необхідних кількостях як розчинники або носії парфумерних або ароматичних композицій.
Нами розроблені рекомендації для споживачів при купівлі парфумерно-косметичної продукції.
 До продажу не повинен допускатися товар, якщо на індивідуальній упаковці відсутнє маркування.
 Маркування парфумерно-косметичних товарів (на етикетці) і мила туалетного (на обгортці) передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника (товарний знак), його адресу або підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, назву товару, масу нетто або місткість, дату виготовлення, термін придатності, групу товару, номер партії, відомості про вміст основних речовин, а також протипоказання щодо застосування, за необхідності – умови зберігання.
1. При маркуванні прозорих парфумерно-косметичних товарів на лицьовому боці етикетки може зазначатися тільки назва товару, інші дані вказуються на зворотному боці етикетки. Маркувальні дані можуть розміщуватися і безпосередньо на упаковці товарів (на корпусі банки, коробки тощо).
2. На парфумерно-косметичні товари, які надійшли до продажу, мають бути анотації щодо призначення товару, правил застосування, його складу, умов зберігання тощо.
3. При продажу парфумів, одеколонів, туалетної води продавець повинен ознайомити покупця з їх запахом.
4. При продажу парфумерно-косметичних товарів у аерозольній упаковці продавець у присутності покупця повинен перевірити роботу аерозольної головки шляхом натиснення клапана.

Список використаних джерел
1. http://www.undp.org.ua/cscn/filearea/attachments/brochure_cosmet.pdf
2. http://www.euromonitor.com/
3. http://www.customs.gov.ua/dmsu/control/uk/index

 
Форум » Матеріали конференції 18.11.2011 » Товарознавство та експертиза продовольчих та непродовольчих товарів » Береславець Г., Карпенко О., СТАН УКРАЇНСЬКОГО ПАРФУМЕРНО...
Сторінка 1 з 11
Пошук: