Гречка А., Сьогодення та перспективи впливу діяльності ТНК.. - Форум
Неділя, 11.12.2016, 09:58
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гречка А., Сьогодення та перспективи впливу діяльності ТНК.. - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Проблеми та перспективи розвитку міжнародних економічних процесів » Гречка А., Сьогодення та перспективи впливу діяльності ТНК..
Гречка А., Сьогодення та перспективи впливу діяльності ТНК..
conf-cvДата: Четвер, 05.05.2011, 23:18 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Алла Гречка

ЧТЕІ КНТЕУ м. Чернівці
Науковий керівник - Козменко А.В.

Сьогодення та перспективи впливу діяльності ТНК для країн, що розвиваються


Сучасна економічна ситуація, розвиток міжнародної економіки неподільно пов’язується із величезними світовими гравцями, такими як транснаціональні та мультинаціональні компанії, які за своєю могутність та оборотами інколи навіть перевищують ВВП деяких країн, що розвиваються. Експансіоністський характер ТНК останніх років проявляється як широкомасштабне проникнення їх філій та дочірніх компаній на території іноземних держав, в тому числі слаборозвинутих країн, що як наслідок породжує загострення міжнародної конкуренції на внутрішніх ринках, такі зміни в країні в різних сферах, таких як економічній, соціальній, екологічній та інше.
Завдання даної роботи полягає в дослідженні впливу діяльності транснаціональних компаній (ТНК) на світову економіку, а зокрема на країни, що розвиваються.
Мета даної роботи полягає у визначення характеру впливу діяльності ТНК на приймаючі країни, що розвиваються, позитивні та негативні наслідки їх діяльності.
В літературі дане питання висвітлювали такі науковці, як Даміров Я., Євремов Д., Карамбович І., Кметик Х., Рябенко Н., Фомішин С.
Однією з головних тенденцій розвитку сучасного світового господарства є зростання ролі транснаціональних компаній. На ТНК припадає частка прямих іноземних інвестицій, вони контролюють до 40% світового промислового виробництва, половину міжнародної торгівлі. У сучасних умовах операції ТНК стають усе більш глобальними і при придбанні факторів виробництва, товарів та ринків орієнтуються т на глобальний обсяг. Розміщення за кордоном значної частини виробництва і численних філій, інтегрованих в єдину мережу продукування товарів і послуг, дає змогу транснаціональним корпораціям використовувати ресурси і конкурентні переваги багатьох країн [3].
Організація зарубіжних філій багато в чому зумовлена необхідністю збуту і технічного супроводу за кордон складної сучасної продукції, що вимагає наявності товарно- і послуго провідної мережі підприємств у приймаючій країні.
Більшість держав й сама, зацікавлена в іноземних інвестиціях, стимулюючи їх залучення за допомогою ТНК, які порівняно легко добиваються пільгових режимів функціонування у вигляді зниження податків і мита, надання урядових гарантій, серед таких часто країни, що розвиваються.
Причиною іноземного інвестування в економіку країни розміщення філій нерідко виступає інтерес до природних ресурсів приймаючих країн, за якими стоїть прагнення забезпечити гарантоване постачання сировини своїм підприємствам [1].
Варто відмітити позитивний вплив ТНК на країни що розвиваються, тобто впалив прямих іноземних інвестицій від транснаціональних компаній. У країнах «третього світу» ПІІ ТНК сприяють:
а) перетворенню цих країн з експортерів сировини на продавців готової продукції;
б) адаптації нових виробничих технологій;
в) прискоренню інноваційних процесів;
г) зростанню зайнятості населення.
Оцінюючи в цілому роль ТНК у країнах, що розвиваються, слід зазначити, що саме завдяки діяльності ТНК відбувається активізація інтеграції цих країн у світовий економічний простір. Тенденція до розвитку постіндустріальних економік, що почала діяти в економічно розвинутих країнах з початку XXI ст., підсилює цю роль ТНК, оскільки саме вони є найкращими агентами передачі індустріального розвитку.
Загалом ще можна виділити наступні аспекти, як позитивний результат діяльності ТНК в країнах що розвиваються:
• Поширення новітніх технологій і техніки шляхом їх вивезення та впровадження у філіях та відділеннях приймаючих країн, що розвиваються;
• Поступове підвищення рівня розвитку економік приймаючих (особливо – відсталих) країн, за рахунок надання їм коштів на модернізацію промисловості та інфраструктури, а також удосконалення кваліфікації їх трудових ресурсів;
• Зміцнення міжнародних зв’язків і контактів на базі поглиблення міжнародного поділу та кооперації праці, розширення світової торгівлі та валютно-фінансових операцій між країнами та регіонами;
• Оптимізація розміщення виробництва, руху капіталу, динаміки та структури світової економіки [1].
Аналізуючи взаємодію ТНК та приймаючих країн, що розвиваються та мають слаборозвинені внутрішні ринки, варто відмітити негативні сторони для транснаціональних корпорацій від подібної кооперації:
по-перше, слаборозвинені внутрішні ринки країн, що розвиваються обмежує прагнення ТНК використати ефект-масштабу, тобто звужує можливості використання конкурентних переваг;
по-друге, обумовлює анклавний характер підрозділів ТНК, ізолюючи їх від секторів економіки країн, що розвиваються;
по-третє, унеможливлює загальний позитивний вплив ТНК на місцеву економіку: вплив ТНК на прискорення індустріалізації спостерігається лише в нових індустріальних країнах( країни НІК).
Але й існує інший ряд факторів, що характеризують ТНК із загарбницької та нищівної сторони по відношенню до приймаючих країн, особливо слаборозвинутих, вплив на які інколи просто нищівний:
• ТНК переносять трудомісткі, енергоємні і матеріалоємні виробництва, а також екологічно небезпечні виробництва. ТНК виказує прагнення підвищити конкурентоздатність і доходи за рахунок екстерналізації екологічних та соціальних витрат, переносячи підприємство туди, де ці витрати – мінімальні. Т.ч., відбувається глобальна структурна перебудова, що означає перенесення «брудних виробництв» в посткомуністичні країни та країни Третього світу. Виникає своєрідне змагання між цими країнами і регіонами за увагу інвесторів, що намагаються максимально знизити витрати, пов’язані із захистом навколишнього середовища, здоровям иа безпекою населення[2].
ТНК розвиваються в приймаючих країнах шляхом видобутку і первинної обробки сировини, незважаючи на те, що країни, які розвиваються, провели націоналізацію активів ТНК у сировинних галузях, а великі промислові компанії як і раніше зберігають пануюче положення у світовому виробництві і збуті паливно-енергетичних ресурсів. Так за даними ООН, всього 15 ТНК контролюють 70% світового експорту каучуку і нафти, більше 80% міді, бокситів, олова, понад 90% - деревини і залізної руди [5].
• Філії ТНК націлені на розвиток виробництва , яке спрямоване на експорт. З огляду на низькі ціни на місцеву сировину і невеликі розміри заробітної плати, міжнародні компанії створюють в країнах що розвиваються підприємства, що виробляють продукцію, призначену на експорт у країни свого базування чи в інші держави. Хижацьке ставлення до природних ресурсів країн розміщення філій ТНК.
• Дестабілізація внутрішніх ринків; ТНК, що володіють дочірніми компаніями і філіями, наприклад, в країнах Центральної Америки, Карибського басейну і Мексики, слабо пов’язані з внутрішніми ринками цих країн, мало використовують місцеву сировину і напівфабрикати, більша частина їхньої продукції вивозиться закордон. Для Бразилії, Південної Кореї і деяких інших країн характерна прямо протилежна ситуація.
• Небажане втручання ТНК у діяльність приймаючих країн з метою впливу на їх політичну та економічну орієнтацію;
• Протидію реалізації національної економічної політики, якщо вона суперечить інтересам доменів ТНК; використання «ножиць цін» на технології та продукти традиційного виробництва ТНК для пограбування держав, які розвиваються;
• Вилучення частини доходів, які належать за законом країні базування філій ТНК, через трансфертні ціни та податкові гавані;
• Пограбування слаборозвинутих країн шляхом монополізації їх внутрішніх ринків і цін, переманювання висококваліфікованих спеціалістів.
Отже, як бачимо, діяльність ТНК для країн, що розвиваються має як позитивні, так і негативні фактори. За допомогою ТНК країни що розвиваються мають змогу до світової інтеграції, залучення ПІІ, створення нових робочих місць, розвиток НТП та інновацій, загальне підвищення рівня економіки та ін.
Для майбутнього розвитку даних країн та мінімізації негативного впливу ТНК та й загального покращення стану країн що розвиваються, варто було б вжити наступні заходи:
- переглянути екологічну політику та заходи захисту навколишнього середовища, залучивши світову спільноту;
- вплив керівництва приймаючих країн на ТНК у визначенні державою пріоритетних для іноземного інвестування галузей національної економіки, галузей, вкладання інвестицій в які повинне бути обмеженим, а також тих, інвестування в які суперечитимуть інтересам національної безпеки; [6]
- захист національного ресурсного потенціалу приймаючих країн від нищівного використання ТНК;
- повномірний, а не однобокий розвиток країн що розвиваються, через використання лише сировинних ресурсів для діяльності ТНК;
- створення в країнах, що розвиваються власних транснаціональних компаній, компаній, діяльність яких буде виходити за національні межі, що створить основу розвитку країни, нові робочі місця та конкуренцію експансіоністським ТНК;
Підсумовуючи, варто зазначити, що діяльність ТНК в країнах, що розвиваються має неоднозначний характер. З одного боку, розвивається промисловість в таких країнах, залучаються ПІІ, відкривається доступ до фінансових ресурсів ТНК, інтеграція до світових економічних процесів, доступ до зовнішніх ринків, залучення новітніх інноваційних технологій та загальне поліпшення економіки. Для покращення ситуації із негативним впливом ТНК та мінімізації нищівних процесів діяльності варто було б переглянути політику приймаючих країн у сферах екології, реінвестування прибутків ТНК, націоналізації природних ресурсів, стабілізацію внутрішніх ринків, викорінення небажаних спроб втручання в національну політику транснаціональними компаніями.
Використані джерела:
1) Даміров Я. ТНК як фактор виключення національних господарст до світової економіки/ Я. Даміров // Економіка України – 2009. - №5. – с. 64-74
2) Єфременко Д. Влияние крупного бизнеса на теорию и практику глобальной экологической политики/ Д. Ефременко// Мировая экономика и междародные отношения. – 2008. - №11. – с.61-68
3) Карамбович І. ТНК у системі світового господарства/ І.М. Карамбович// Міжнародна економіка та менеджмент. – 2008. - №4. – с.28-30
4) Кметик Х. Значення основних принцип міжнародного права у регламентації діяльності транснаціональних корпорацій/ Х. Кметик // Зовнішня торгівля право та економіка. – 2009. - №1. – с.83-87
5) Рябець Н. Роль ТНК країн, що розвиваються, в умовах посилення диспропорцій економічного розвитку країн/ Н.М.Рябець// Зовнішня торгівля : економіка, фінанси, право. – 2010. - №2. – 39-45.
6) Фомішин С. Економічна диференціація країн, що розвиваються, у світовому господарстві/ С.В. Фомішин// Держава та регіони. – 2010. - №2. – с.205-208.

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Проблеми та перспективи розвитку міжнародних економічних процесів » Гречка А., Сьогодення та перспективи впливу діяльності ТНК..
Сторінка 1 з 11
Пошук: