Семенко М., СКЛАД ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТ - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 23:09
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Семенко М., СКЛАД ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Правові аспекти функціонування економічних систем » Семенко М., СКЛАД ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТ
Семенко М., СКЛАД ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТ
conf-cvДата: Четвер, 05.05.2011, 22:23 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Мирослава Семенко

Наук. кер. Федорюк А.Л.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці


СКЛАД ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ


Актуальність теми полягає в тому що аналіз структури фінансової відповідальності, здійснений з метою визначення елементів, застосування яких має покращити ефективність цього виду юридичної відповідальності. Обґрунтовується положення про те, що заохочення та реалізація санкцій, як елементи позитивної та негативної складових фінансової відповідальності, є одними з найбільш діючих засобів її формування та реалізації.
Загальновідоме правило «Відсутність покарання є причиною рецидиву» діє й у системі фінансового права. Тобто одним з необхідних факторів ефективного функціонування фінансової системи є забезпечення юридичної фінансової відповідальності. Однією з причин сучасного фінансового занепаду, на мою думку, є відсутність дієвої системи фінансової відповідальності передусім у бюджетній та банківській сфері. Такий стан речей пояснюється недосконалістю норм фінансового права та безвідповідальною поведінкою суб’єктів фінансових відносин.
Завданням дослідження є аналіз структури фінансової відповідальності щодо визначення елементів, активне застосування яких має покращити її ефективність.
Можна сказати ,що юридична й фінансова відповідальність співвідносяться між собою як категорії роду і виду. Ознаки, властиві родовому поняттю юридичної відповідальності, обов'язково проявляються у видових поняттях. Сама юридична відповідальність виступає як видове поняття відносно соціальної відповідальності. Отже, при характеристиці юридичної відповідальності необхідно враховувати ознаки, що визначають соціальну відповідальність, які в понятті юридичної відповідальності знаходять свій специфічний прояв [7, с. 55].
Соціальну відповідальність розглядають у єдності позитивного й негативного аспектів. Як вид соціальної відповідальності, юридична відповідальність має характеризуватися наявністю відповідних аспектів реалізації. А дослідження поняття «фінансова відповідальність» повинне ґрунтуватись на правилах логіки, відповідно до яких ознаки, відзначені у родових поняттях відповідальності (юридичної і соціальної), повинні знаходити своє відображення й у видового поняття. Тому, якщо ми відзначаємо позитивний і негативний аспекти у загальносоціального поняття, то вони повинні знайти своє втілення й у видовому понятті фінансової відповідальності.
Вважається, що введення центрів відповідальності дало змогу докорінно змінити систему менеджменту, що істотно підвищило ефективність виробництва. Тобто створення центрів дає змогу скоротити виробничі витрати, збільшити прибуток підприємства, створити кадровий склад керівників середньої ланки, які більш пристосовані до нинішніх кризових умов. Центри відповідальності працюють із великою відповідальністю і самостійністю, але водночас вони залишаються частиною цілісного організму великого господарства. Але слід зауважити, що ефективна діяльність на основі центрів відповідальності, на нашу думку, може мати сенс у великих та середніх організаціях, де чітко визначенні сфери відповідальності та статті затрат і доходів для кожного потенційного центру.
Відповідне розуміння змісту поняття юридичної відповідальності розповсюджене у вітчизняній теорії права. Юридична відповідальність поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну). Позитивна юридична відповідальність – сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей та окремою особою[5, с. 197].
На нашу думку, юридична відповідальність – це нормативний, формально визначений, гарантований і забезпечений державним примусом, переконанням або заохоченням юридичний обов'язок суб'єктів суспільних відносин з дотримання приписів правових норм, що реалізується в правомірній поведінці, наслідком якої є схвалення або заохочення, а у випадку здійснення правопорушення – обов'язковий осуд правопорушника, обмеження майнового або особистого немайнового характеру, що реалізуються в охоронних правовідносинах відповідальності.
На формування поняття «фінансова відповідальність» великий вплив здійснили як загальна теорія юридичної відповідальності, так і теорія адміністративної відповідальності. Фінансова відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, а остання, у свою чергу, – різновидом соціальної відповідальності. Отже, у зміст фінансової відповідальності входить і позитивний аспект її реалізації. Одночасно необхідно зауважити, що позитивний аспект реалізації фінансової відповідальності прямо закріплений у фінансовому законодавстві. Законодавець вживає термін «відповідальність» не тільки в негативному, але й у позитивному значенні – як відповідальність за майбутні й теперішні дії. Так, відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку[2,c.12].
Позитивний аспект реалізації фінансової відповідальності платників податків закріплений у ст. 67 Конституції України: «Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом». Проаналізувавши ці та інші норми фінансового права, можна дійти такого висновку: позитивний аспект фінансової відповідальності проявляється як правовий обов'язок суб'єкта діяти у суворій відповідності до вимог фінансового законодавства. Слід зазначити, що ця позиція відбиває загальнотеоретичну концепцію позитивної юридичної відповідальності як різновиду правового обов'язку, але з урахуванням специфіки фінансового законодавства.
Фінансова відповідальність є елементом фінансово-правового статусу фізичних і юридичних осіб, на яких поширює свій вплив фінансове законодавство. Фінансові зобов’язання представляють собою реалізацію конституційно встановленої міри належної правової поведінки, що передбачає сплату законно встановлених податків і зборів. Звісно, як стверджують, право – не тільки міра свободи, але й міра відповідальності особистості [2, с. 20].
Для сфери фінансової відповідальності необхідно сформулювати поняття фінансово-правового обов'язку, яке б включало обов'язки суб'єктів бюджетних, валютних, податкових, банківських правовідносин. Таким чином, поняття фінансового обов'язку є узагальнюючим і включає в себе різноманітні обов'язки, закріплені в нормативно-правових актах фінансового законодавства. Об'єднати всі ці обов'язки в одну групу (групу фінансових обов'язків) дозволяє їхня реалізація в рамках фінансових правовідносин. Податкові, бюджетні, банківські публічні, валютні правовідносини є різновидом фінансових правовідносин.
У нормах, які передбачають фінансову відповідальність, формулюються обов'язки суб'єктів фінансових правовідносин; визначається правова модель поведінки та її юридичні наслідки. Характер відповідальності залежить від дій суб'єкта фінансових правовідносин.
Поняття позитивного аспекту реалізації фінансової відповідальності необхідно визначати через категорію «фінансовий обов'язок». Якщо обов'язок по дотриманню приписів фінансової норми відсутній, відповідно, відсутня і фінансова відповідальність. Фінансово-правова норма виступає формальною підставою фінансової відповідальності. Нормативність і юридичний характер позитивної фінансової відповідальності випливають безпосередньо з її закріпленості у фінансовій нормі у вигляді певної моделі поведінки й діяльності організацій. Фінансова відповідальність формалізується фінансовими нормами, її встановлення має місце до факту правомірної або протиправної поведінки[8,c.129].
Державний примус, закріплений у санкції фінансової норми, виступає обов'язковою ознакою позитивного аспекту реалізації фінансової відповідальності. На відміну від негативного аспекту реалізації фінансової відповідальності державний примус тут реалізується на психологічному рівні як погроза настання негативних наслідків у випадку порушення вимоги диспозиції. Тому позитивний аспект реалізації фінансової відповідальності покликаний відбити зв'язок диспозиції, санкції й правомірної поведінки.
На волю й свідомість учасників фінансових правовідносин впливають норми фінансової відповідальності. Вплив виходить із правила поведінки, що міститься в диспозиції фінансової норми, і втілюється в усвідомлення самого правила суб’єктом. Його результатом стає вироблення певного внутрішнього психічного ставлення. Але почуття обов’язку й відповідальності не є самою позитивною фінансовою відповідальністю, вони лише характеризують її суб'єктивну сторону. Державний примус, у випадку відповідальної поведінки суб'єкта фінансових правовідносин, діє тільки на психологічному рівні у вигляді погрози застосування санкції, що передбачає міру фінансової відповідальності. Фінансова відповідальність підтримує нормальне функціонування регулятивних фінансово-правових відносин, і одночасно сама реалізується в них[3,c.204].
Забезпечення позитивного аспекту реалізації фінансової відповідальності можливе за допомогою заохочувальних фінансових санкцій, питання про які є актуальними, але практично воно мало досліджене. Наступні ознаки позитивного аспекту реалізації фінансової відповідальності: нормативність; формальна визначеність, чіткість і деталізованість; наявність фінансового обов'язку з дотримання приписів норм фінансового законодавства; фінансово-правомірна поведінка; забезпеченість державним переконанням, примусом або заохоченням.
Досліджуючи негативний аспект реалізації фінансової відповідальності, можна сказати що суб'єкт не дотримується приписів фінансових норм, порушує їх, то виникає негативна відповідальність. З моменту здійснення фінансового правопорушення фінансова відповідальність виникає у вигляді обов'язку правопорушника зазнати осуду і понести несприятливі наслідки немайнового й майнового характеру, передбачені санкцією фінансової норми. Однак один лише обов'язок не може характеризувати фінансову відповідальність у цілому. Обов'язок виступає атрибутом (частиною) правовідносин. У визначення фінансової відповідальності необхідно включити як обов'язок фінансового правопорушника понести несприятливі правообмеження, передбачені санкцією норми фінансової відповідальності, так і реалізацію фінансової санкції, тобто безпосереднє отримання правопорушником несприятливих наслідків. У такій конструкції реалізація санкції, що передбачає міру фінансової відповідальності, виступає частиною правовідносин, що виникають між правопорушником і компетентними органами. Реалізація санкції означає реалізацію негативного аспекту фінансової відповідальності, що виражається в несприятливих обмеженнях майнового або організаційного характеру. Негативний аспект реалізації фінансової відповідальності спрямований у майбутнє, щоб не допустити повторного фінансового правопорушення[5,c.24].
Визначаючи один з видів фінансової відповідальності, В.А. Свірідов вказує: «Податкова відповідальність являє собою заснований на податковому правопорушенні примус платників податків, платників зборів, податкових агентів та інших осіб до виконання обов'язків шляхом застосування вповноваженими податковими органами відповідних санкцій». Юридична відповідальність у сфері валютного законодавства – це застосування до правопорушника передбачених санкціями норм валютного законодавства засобів державного примусу, що виражаються у формі обмежень організаційного або майнового характеру. Н.В. Саттарова пише: «Фінансово-правову відповідальність можна визначити як застосування до порушника фінансово-правових норм засобів державного примусу уповноваженими державними органами, що покладають на правопорушника додаткові обтяження майнового характеру».
Примус у фінансовому праві – це система встановлених законодавством засобів попередження фінансових правопорушень, припинення діяльності, яка порушує законодавство й відновлення коштів держави чи інших суб’єктів фінансових правовідносин.
Ототожненню в науці фінансового права всіх примусових заходів з фінансовою відповідальністю сприяє суперечливість самого фінансового законодавства. Наприклад, у ст. 118 «Заходи, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення», яка входить до гл. 18 Бюджетного кодексу «Відповідальність за бюджетні правопорушення», встановлюються такі заходи: 1) застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами [4,c.10].
Узагальнюючи результати структурного аналізу, фінансову відповідальність можна визначити як юридичний обов'язок суб'єктів фінансових правовідносин з дотримання приписів норм фінансового законодавства, що реалізується в правомірній поведінці, а у випадку здійснення фінансового правопорушення – обов'язок правопорушника понести осуд і обмеження майнового або немайнового характеру.
Отже, фінансова відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, отже, у її структуру входять позитивний і негативний аспекти її реалізації. Позитивний аспект фінансової відповідальності проявляється як правовий обов'язок суб'єкта діяти у суворій відповідності до вимог фінансового законодавства. Забезпечення позитивного аспекту реалізації фінансової відповідальності можливе за допомогою заохочувальних фінансових санкцій. Заохочення – один з найбільш діючих засобів формування позитивної відповідальності у фінансових правовідносинах. Заохочувальна санкція виступає мірою позитивної відповідальності, противагою пені, штрафу й іншим негативним санкціям. Важливо, щоб реальними цілями заходів щодо контролю за виконанням фінансового законодавства були не тільки виявлення правопорушень, але й констатація правомірної поведінки та її схвалення. Окремі види юридичної відповідальності є невід'ємними елементами різних галузевих режимів правового регулювання.
Список використаних джерел:
1. Конституція України К.: Преса України,2010 . – 80с..
2. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 2009 р. № 996-XIV // ВВР України. – 2009. – № 40. – Ст. 365.
3. . Про банки і банківську діяльність Закон України від 7 грудня 2009 р. № 2121-III // ВВР України. – 2009. – № 5-6. – Ст. 30.
4. Про регулювання грошово-кредитних відносин: Постанова Правління Національного банку України від 13.01.2005 р. № 7 // Вісник податкової служби України. – 2005. – № 27. – С. 12.
5. Кудрявцев В.Н. Закон, поступок, ответственность. – М., 2006.; Хачатуров Р.Л., Ягутян Р.Г. Юридическая ответственность. – Тольятти, 2007.
6. Косолапов Р., Марков В. Свобода и ответственность. – М., 2008.; Ильин И.А. Путь к очевидности. – М., 2007.; Диденко Н.Г., Селиванов В.Н. Право и свобода // Правоведение. – 2001. – № 3. – С. 24-26.; Рикер П. Герменевтика, этика, политика. Московские лекции и интервью. – М., 2009.
7. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права. – К., 2000.
8. Хачатуров Р.Л., Ягутян Р.Г. Юридическая ответственность. – М., 2009.

 
Форум » Матеріали конференції 29.04.2011 » Правові аспекти функціонування економічних систем » Семенко М., СКЛАД ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТ
Сторінка 1 з 11
Пошук: