Наук. кер. – к.е.н., доц. Хачатрян В.В. Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ м. Вінниця
УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ТОРГОВЛЕНИХ ПІДПРИЄМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Актуальність теми. Зміст будь-якої підприємницької діяльності полягає у досягненні економічного ефекту у вигляді прибутку. Нині в Україні в умовах економічної кризи спостерігається зниження рівня рентабельності діяльності, що означає збитковість багатьох підприємств. У зв'язку з цим управління підприємством вимагає вдосконалення методів оцінки i прогнозування прибутку. Чим більше уваги приділяється цій економічній категорії, тим ефективніше функціонує підприємство. Усе це зумовлює необхідність дослідження теоретичних засад функціонування прибутку i його впливу на темпи i пропорції суспільного відтворення. Аналіз ocтаннix дослідженъ i публікацій. Теоретичні i методичні аспекти управління прибутком торговельних підприємств досліджені в наукових працях таких вітчизняних та зарубіжних економістів, як Абрютіна М.С., Альбеков А.У., Білик М.Д., Бланк I.O., Вейтс Б., Власова Н.О., Гуляєва Н.М., Давидова Г.А.. Кравченко Л.І., Леві М., Лігоненко Л.О., Мазаракі А.А., Малевич Р.П., Омелянович Л.О., Петров П.В., Согомонен С.А., Соломатін А.Н., Ушакова Н.М. та інших. Мета дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних засад та вдосконалення методичного інструментарію функціонування системи управління формуванням, розподілом та використанням прибутку торговельних підприємств. Постановка завдання. У відповідності до мети дослідження були поставлені наступні завдання: - визначення економічної сутності торговельного прибутку як об'єкту управління; - дослідження впливу факторів на формування прибутку підприємств; - визначення конкретних задач управління формуванням, розподілом та використанням прибутку. Виклад основного матеріалу. Розвиток ринкової економіки в Україні передбачає зростання ролі комерційної діяльності з метою отримання максимального прибутку для задоволення матеріальних i соціальних потреб працівників i розширеного вітворення виробничого розвитку підприємства. Планомірно комбінуючи ресурси підприємства, у сучасних умовах необхідно проводити значну роботу щодо раціональної організації його діяльності відповідно до вимог ринку, обгрунтованості планових обсягів об'ємних показників, зниження рівня витрат, підвищення прибутковості i рентабельності діяльності торговельного підприємства. Прибуток є однією з найважливіших економічних категорій, що характеризує ефективність роботи торговельного підприємства та відображає його позитивний фінансовий результат, виступає основною умовою функціонування підприємства в ринкових умовах. Прибуток є головною метою та критерієм ефективної діяльності сучасного торговельного підприємства, безпосередньо впливає на його фінансовий стан та являється захисним механізмом від банкрутства, основним джерелом забезпечення фінансування внутрішніх потреб та подальшого його розвитку. В процеci розвитку економічної думки торговельний прибуток розглядався представниками багатьох наукових шкіл. Прибуток за К. Марксом, - це перетворена форма додаткової вартості, результат відношення між необхідним i додатковим робочим часом. Дж. М.Кейнс розглядав прибуток у системі макроекономічних показників регулювання соціально-економічних процесів у державі за допомогою ефективного попиту. Розвиток ринкових відносин в економіці України зумовив необхідність нових підходів до управління формуванням i розподілом прибутку. А це означає, що й саме визначення прибутку зазнає певних змін. Не дивно, що у сучасних умовах серед вітчизняних та закордонних учених існують різні точки зору на поняття прибутку. С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як ту частину виручки, що залишається після відшкодування ycix витрат на виробничу i комерційну діяльність підприємства [4, с.436]. Але таке розуміння прибутку обмежується тільки кількісним визначенням категорії i не розкриває його економічної природи. Російський економіст Д.С. Моляков під прибутком розуміє грошове втілення частини вартості додаткового прибутку. A.M. Поддєрьогін визначає прибуток як частину заново створеної вартості, виробленої i реалізованої, готової до розподілу. Таким чином, наголошується на важливості процесу реалізації виробленого продукту за кошти. У ринковій економіці у звичайних умовах низький ризик пов'язаний із низькими доходами, чим вищий рівень ризику, тим можливі більші доходи. При вкладенні коштів у різні об'єкти з однаковою віддачею привабливішим буде найменш ризиковий проект. Тобто інвестор повинен отримувати компенсацію за ризик. У публікаціях останніх років I.A. Бланк одним із перших в Україні використовує поняття співвідношення ризику i доходу у своєму визначенні прибутку. На думку вченого, прибуток - це втілений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупними доходами i сукупними витратами у процесі здійснення цієї діяльності. Прибуток формується під впливом великої кількості взаємнозалежних факторів, що впливають на результати діяльності підприємства по-різному: одні - позитивно, інші - негативно. Серед зовнішніх факторів можна виділити такі: економічні умови господарювання, місткість ринку, платоспроможний попит споживачів, державне регулювання діяльності підприємств та інше. Особливе значення має рівень, динаміка i коливання платоспроможного попиту, тому він визначає стабільність одержання прибутку. Поряд із перерахованими вище, варто звернути увагу на такі серйозні макроекономічні чинники як податкова i кредитна політика держави, розвиток діяльності громадських організацій споживчів товарів і послуг, і, нарешті, політична стабільність у державі [2, с.23]. Зовнішні i внутрішні фактори тісно пов'язані між собою. Але внутрішні фактори прямо залежать від організації роботи самого підприємства. На формування прибутку як фінансового показника роботи торговельних підприємств впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; встановлені законодавством умови обліку фінансових результатів. Систему управління прибутком торговельного підприємства пропонується формувати в загальній системі його фінансового менеджменту, яка забезпечує найбільший ступінь інтеграції, координації та контролю всіх основних аспектів цього виду управлінського процесу. Цей процес пропонується визначати наступним чином: «Управління прибутком являє собою цілеспрямований, систематичний процес підготовки, оцінки, вибору та реалізації альтернативних управлінських рішень по всіх питаннях його формування, розподілу та використання на конкретному торговельному підприємстві» [5, с.9]. Головною метою управління прибутком є забезпечення збільшення добробуту власників підприємств на цей момент i у перспективі. Ця мета повинна забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави i персоналу підприємства. Виходячи з головної мети, система управління прибутком потребує визначення конкретних задач за напрямками його формування, розподілу та використання. До основних задач управління формуванням прибутку запропоновано відносити: визначення потреби у необхідній (цільовій) сумі прибутку, що забезпечує цілі розвитку торговельного підприємства та умови його самофінансування за рахунок внутрішніх джерел; забезпечення досягнення необхідного рівня прибутку на вкладений власниками капітал (власний капітал); забезпечення оптимального пропорційностй між рівнем прибутку, що формується та рівнем ризику підприємницької діяльності торговельного підприємства; забезпечення високої якості прибутку за окремими джерелами його формування. До основних задач управління розподілом прибутку пропонується віднести: забезпечення передбаченого законодавством розподілу отриманого прибутку між підприємством, та державою та іншими учасниками його зовнішніх фінансових відносин; оптимізація розподілу прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства між накопиченням i споживанням: оптимізащя розподілу прибутку підприємства, що призначений на споживання між власниками та найманими працівниками; оптимізація пропорцій розподілу прибутку підприємства, що накопичується, між інвестиційними ресурсами та резервним капіталом. До основних задач управління використанням прибутку запропоновано відносити: забезпечення повного i ефективного використання власних інвестиційних pecypciв; забезпечення ефективного використання прибутку, що спрямований на матеріальне стимулювання найманого персоналу; забезпечення повного i ефективного використання прибутку, що спрямований на соціальний розвиток колективу підприємства. У системі управління прибутком підприємства його планування є найбільшвідповідальнішим етапом. Це зумовлено тим, що в ринкових умовах планова сума забезпечення його подальшого виробничого розвитку i задоволення матеріальних інтересів власників i персоналу. Планування прибутку - це процес розроблення системи заходів щодо забезпечення і формування в необхідному обсязі й ефективне використання відповідно завданням розвитку підприємства в майбутньому періоді [3, с.9]. Ефективне внутріфірмове планування припускає необхідність дотримання таких основних принципів: планування повинно мати необхідну гнучкість i адаптивність, тобто своєчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища підприємства; плануванням повинні займатися насамперед ті, хто буде потім впроваджувати в життя розроблені плани. В умовах нестабільності економіки i постійного зростання цін багато підприємств не планують прибуток, пояснюючи це складностями прогнозування, проте без планових розрахунків ступінь керованості фінансовими результатами істотно знижується. При відсутності планових розрахунків прибутку підприємство не може оперативно контролювати свої доходи i видатки i своєчасно приймати необхідні рішення. Водночас, як показує зарубіжний досвід, саме детальне планування забезпечує успіх підприємств на ринку. Висновки. Прибуток підприємства є важливою економічною категорією i виступає об'єктом управління. У сучасних умовах відбуваються зміни, що впливають на підходи до управління підприємством. Ці зміни відображають нову роль прибутку для діяльності підприємства. Для ефективного управління підприємством у цілому й таким важливим показником, як прибуток, зокрема, необхідне вдосконалення існуючих інструментів управління. Список використаних джерел: 1. Баранцева С. Стратегічне управління прибутком як регулятор діяльності підприємств// Торгівля i ринок України. - 2002, вип. 14, т. 2.- С. 81-86. 2. Зінченко Т. Управління прибутком i рентабельністю підприємства в умовах ринкової економіки// Bicті. ДВ. —2005. — 1 липня. 3. Кривицька О.Р. Планування прибутку підприємств// Фінанси України. -2005.-№6.-С. 12-16. 4. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства.-К.: КНЕУ, 2000.-528с. 5. Худа В.В. Управління прибутком торговельних підприємств: автореф. дис. на здобуття .наук, ступеня канд. екон. наук. - К.: КНТЕУ. 2007.-25с
