Пятниця, 29.03.2024, 09:32
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Коломієць А., Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Коломієць А., Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків...
Коломієць А., Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків...
conf-cvДата: Вівторок, 14.12.2010, 15:00 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Анастасія Коломієць


Наук.кер. – Бурдяк О.В.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці

Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків між Україною та Німеччиною



На даний момент ні одна цивілізована країна не може відокремитися від інших країн та не приймати участь у міжнародних економічних відносинах. Україна також не виняток. Вона посідає певне місце у світовому економічному співробітництві. Основними партнерами України у міжнародній економічній діяльності та торгівлі є країни Західної Європи, зокрема Австрія, Швейцарія, Франція, Нідерланди, Німеччина тощо.
Оскільки Німеччина – це провідна економічна держава Європи, третя індустріальна держава світу, яка за обсягом промислового виробництва поступається лише США і Японії, великий інтерес викликають аспекти зовнішньоекономічних відносин саме між Україною та Німеччиною. Крім того, ФРН залишається одним із найбільших зовнішньоекономічних партнерів України – офіційно другим після РФ. Тому подальший розвиток торговельних, інвестиційних та виробничих зв’язків з цією країною є економічно привабливим для української економіки.
Дослідженням зовнішньоекономічних зв’язків між Україною та Німеччиною займалися такі автори, як Валіон О., Кудряченко А., Чекаленко Л. та ін. На сьогоднішній день дана тематика залишається актуальною.
Метою статті є аналіз розвитку зовнішньоекономічних зв’язків між Україною та Німеччиною, а саме аналіз зовнішньої торгівлі, міжнародного спільного підприємництва та інвестиційних процесів.
Федеративна Республіка Німеччина однією з перших серед країн Заходу визнала незалежну Україну. Це було 26 грудня 1991 р. Щодо дипломатичних відносин між Україною і ФРН, то вони встановлені 17 січня 1992 р., а документ, який регулює зовнішньоекономічні відносини між двома країнами та умови їх співробітництва почав діяти з 1993 року і має назву «Спільна декларація про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина» [1].
Загалом зовнішньоекономічні відносини між Україною та Німеччиною включають торговельне, валютне та кредитно-фінансове співробітництво. Що стосується зовнішньої торгівлі між Україною та Німеччиною, то вона розвивається у формі торгівлі товарами, тоді як торгівля послугами займає значно меншу її частину. Імпорт товарів значно переважає експорт товарів з України. Імпорт товарів з Німеччини формується переважно з промислових виробів.
За даними держкомстату експорт українських товарів до Німеччини у 2009 році склав 1248,2 млн. дол. США, а імпорт – 3852 млн. дол. США. Загалом товарооборот між Німеччиною та Україною у 2009 році становив 5100,2 млн. дол. США, що на 43,3% менше ніж товарооборот у 2008 році, який становив 9002,4 млн. дол. США. Так у 2009 році, порівняно з 2008 роком експорт скоротився на 589 млн. дол. США, а імпорт скоротився на 3313,2 млн. дол. США. Експорт товарів з Німеччини значно переважає над експортом товарів з України до Німеччини на 2603,8 млн. дол. США [2].
За інформацією Державного комітету статистики України, на квітень 2010 року імпорт товарів з ФРН склав 453 248 тис. дол. США. Експорт товарів з України в Німеччину на цей же період склав 134 901 тис. дол. США. Найбільша частка у товарній структурі українського експорту припала на:
- ¬електротехнічні прилади – 19,74% (44 973 тис. дол. США);
- чавун та сталь – 18,80% (95 496 тис. дол. США) ;
- інший верхній одяг – 6,64% (28 363 тис. дол. США);
- мідь та вироби з неї – 6,50% (14 859 тис. дол. США);
- деревина та вироби з неї – 4,92% (12 634 тис. дол. США);
- машини, апарати, механічні прилади – 3,84% (12 277 тис. дол. США) [3].
В Україну Німеччина імпортує машинобудівну продукцію, автомобілі, хімічну продукцію, метали та вироби з металу, продукти харчування, текстиль.
У 2009 році торгівля послугами між Україною та Німеччиною склала 737 млн. дол. США, що на 30,3% менше ніж у 2008 році. При цьому імпорт становив 376 млн. дол. США, а експорт 361 млн. дол. США. Експорт послуг з України в Німеччину зменшився на 172 млн. дол. США, а імпорт послуг в Україну зменшився на 150 млн. дол. США.
У 2009 року основними традиційними статтями українського експорту послуг до ФРН були транспортні – 55 % та різні ділові, професійні – 24 %.
У зальному обсягу імпорту послуг з ФРН до України найбільш питому вагу склали: різні ділові, професійні та технічні – 21 %, фінансові – 17 %, транспортні – 12 %, страхові – 11 %, будівельні – 10 %, послуги приватним особам та послуги в галузі культури та відпочинку – 6 %, державні послуги, які не вiднесенi до інших категорій – 6 % [4].
Крім торговельних відносин дуже актуальним є розвиток таких форм економічних відносин між країнами, як створення спільних підприємств, створення змішаних підприємств на території ФРН, багатостороннє співробітництво у формі залучення інвестицій. Україна зацікавлена у залученні інвестицій у виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, переспеціалізацію та технічне переобладнання металургійної галузі і машинобудування. Досить важливим для України є залучення німецьких інвестицій у сферу використання альтернативних джерел енергії в електроенергетиці.
Що стосується інвестицій з Німеччини, то на липень 2010 року вони становили 6618,6 млн. дол. США, що на 18,9 млн. дол. США більше ніж на січень 2010 року. Та в той же час інвестиції з Німеччини станом на січень 2010 року зросли порівняно з інвестиціями станом на січень 2009 року на 206,7 млн. дол. США.
Україна інвестувала в економіку Німеччини станом на липень 2010 року 4,8 млн. дол. США, і цей показник більший на 2,6 млн. дол. США від аналогічного показника станом на 1 липня 2009 року.
Ще одним з проявів зовнішньоекономічних зв’язків між Україною та Німеччиною є спільне підприємництво. Створення спільних підприємств є одним із форм вкладення капіталу. Так, з кожним роком збільшується кількість спільних підприємств за участю української та німецької сторін. На сьогоднішній день на території України зареєстровано 1450 підприємств з німецьким капіталом.
Одним з найбільших німецьких інвесторів в Україні є МETRO Cash & Carry. Оптові магазини компанії пропонують асортимент у близько 29000 найменувань продовольчої та непродовольчої продукції. «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» співпрацює з близько 1300 українськими та міжнародними компаніями. 90% товарів компанія закуповує в українських виробників, дистриб'юторів та імпортерів. За час своєї роботи в Україні компанія інвестувала в свій розвиток понад 460 млн. євро. Зараз в Україні працює 25 магазинів METRO у 18 містах [5].
Ще один потужній німецький інвестор на території України – німецький виробник будівельних сумішей Henkel. Компанія «Хенкельшенкель Баутехник (Україна)» представляє на українському ринку продукцію під торговельними марками Ceresit, Thomsit, Момент, Metylan. Усі ці бренди добре відомі й користуються популярністю в багатьох країнах світу.
У рамках фінансової співпраці Федеративна Республіка Німеччина вже здійснює інвестиції в сферу енергоефективності. «Кредитна установа для відбудови» (KfW) в рамках програм співпраці задля економічного розвитку фінансує пільговими кредитами реабілітацію другого блоку Трипільської ГРЕС, а також переобладнання семи трансформаторних підстанцій на суму до 260 млн. євро. Заходи щодо енергоефективності в Україні можна назвати істотними «альтернативними джерелами енергії», бо у цій сфері існує значний потенціал заощадження.
Новий закон про «зелений тариф» становить хорошу основу та заохочення для інвестування в альтернативні джерела енергії. Для інвестицій у альтернативну енергетику в Чорнобильській зоні є зацікавленість з боку німецьких підприємств, зокрема стосовно вітроенергетики. Спільні проекти в цій галузі можуть сприяти поліпшенню енергозабезпечення в Україні.
Крім інвестицій у розвиток спільних підприємств та в розвиток альтернативних джерел енергії, протягом останніх років здійсненні істотні капітальні вкладення німецькими інвесторами в банківську та страхову галузь України. Так, наприклад, «Коммерцбанк» увійшов зі своєю інвестицією майже в 1 млрд. євро у банк «Форум», а «Дойче Банк», один з провідних інвестиційних банків у Східній Європі, відкрив наприкінці вересня 2009 року своє дочірнє товариство в Києві. Одна з найбільших німецьких страхових груп, «Альянц», також інвестувала в Україну майже 67 млн. дол. США [7].
Отже, Німеччина є одним з найбільш потужних інвесторів України. Але, якщо порівнювати обсяг інвестицій з Німеччини в Україну з обсягом інвестицій, які надає Німеччина іншим країнам світу, то він є не досить високим. Це викликано, на нашу думку, такими причинами: слабкістю банківської системи; високим рівнем оподаткування; нестабільністю економічної і податкової політики; високими ставками ввізного мита при надходженні іноземних інвестицій в Україну; складним фінансовим станом багатьох підприємств, що робить їх непривабливими для зовнішніх інвесторів; недостатньою розвиненістю транспортної та комунікаційної інфраструктури. Внесення необхідних змін у даних сферах приведе до створення загального сприятливого інвестиційного клімату в Україні, формування позитивного іміджу держави та збільшення обсягів німецьких інвестицій.
Підсумовуючи, можна сказати, що зовнішньоекономічні зв’язки між Україною та Німеччиною є досить успішними. З кожним роком торговельні відносини, інвестиційні, а також відносини щодо спільного підприємництва набирають все більших обертів. Та, на жаль, існують і певні проблеми, які гальмують їх розвиток між Україною і Німеччиною, які потребують вирішення. Для розвитку німецько-українського співробітництва, зокрема для стимулювання надходження німецьких інвестицій та просування продукції українських виробників на ринок Німеччини, на наш погляд, необхідно: підвищити конкурентоздатність українських експортних товарів за допомогою модернізації діючих або запровадження нових виробництв та приведення у відповідність українських товарів до світових стандартів якості; забезпечити захист іноземних інвесторів від фінансових ризиків; вирішити питання щодо вчасного відшкодування податку на додану вартість українським експортерам продукції, підтримувати розвиток спільних підприємств.

Список використаних джерел
1. Спільна декларація про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=276_012
2. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Міністерство економіки України. Державна підтримка українського експорту [Електронний ресурс] // Україна-Німеччина. Експорт-імпорт (станом на квітень 2010 р.) – Режим доступу: URL: http://ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_za_stat/ger/4373.html
4. Посольство України у Федеративній Республіці Німеччини [Електронний ресурс] // Стан торговельно-економічних відносин та інвестиційної діяльності між Україною та Німеччиною – Режим доступу: URL: http://www.mfa.gov.ua/germany/ua/26667.htm
5. METRO Cash & Carry в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://metropress.com.ua/ua/about_metro.html
6. Контракти. Діловий тижневик. [Електронний ресурс] // Большая стройка. Henkel Bautechnik может утратить свою позицию, если не найдет общий язык с дистрибьюторами – Режим доступу: URL: http://kontrakty.ua/2009-10-22-11-45-34/2186henkel-bautechnik
7. Botschaft der Bundesrepublik Deutschland. Kiew [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://www.kiew.diplo.de/Vertret....10.html

 
Форум » Матеріали конференції 14-15.12.2010 » Аспекти міжнародної інтеграції України в контексті глобалізаційних процесів » Коломієць А., Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків...
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: