Багрій Ольга. Податкова політика України... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 21:18
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Багрій Ольга. Податкова політика України... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Багрій Ольга. Податкова політика України...
Багрій Ольга. Податкова політика України...
conf-cvДата: Четвер, 21.05.2009, 18:21 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Багрій Ольга

Наук.керівн. – Юрій К.М.
Чернівецький Торгoвельно-Економічний Інститут КНТЕУ
м. Чернівці


Податкова політика України у сфері місцевого оподаткування


Економічну ситуацію кожної країни значною мірою зумовлює податкова політика держави, складовими елементами якої є бюджетні витрати й система оподаткування, що включає досить широке коло податків різної спрямованості, зокрема місцевих податків і зборів. При цьому за допомогою системи оподаткування вирішуються не лише питання формування доходів бюджету, але й впливу держави на економіку, на всі сфери суспільного життя, тобто на основні макроекономічні процеси та пропорції, і водночас вона відображає специфічні соціально-економічні умови розвитку даної країни.
На жаль, існуюча модель системи оподаткування, що застосовується в Україні, стримує розвиток вітчизняного виробництва оскільки має фіскальну спрямованість, яка зумовлює високий податковий тиск й адміністративне втручання податкових органів у господарську діяльність суб'єктів підприємництва.
Слабкість дохідної бази місцевих бюджетів є характерною і для місцевих фінансів України. Також існує низька проблем, що гальмують нарощування дохідної бази внаслідок недосконалості бюджетного законодавства. Визначення інституту місцевих податків і зборів як економічної основ наповнення місцевих бюджетів є однією з важливих аспектів цих проблем.
Питання, пов'язані з місцевим оподаткування, досліджували відомі вітчизняні вчені-економісти, зокрема: В.Андрушенко, В.Вишневський, О.Данілов, А.Даниленко, О.Кириленко, В.Кравченко, А.Крисоватий, І.Луніна, В.Суторміна, В.Федосов, С.Юрій та ін. Але варто зазначити, що більшість досліджень мають переважно теоретичне спрямування, у них недостатньо уваги приділяється комплексному аналізу інституту місцевих податків і зборів, а також його впливу на наповнення місцевих бюджетів України.
Метою статті є узагальнення теоретичних та практичних підходів до місцевого оподаткування в контексті забезпечення стабільного економічного розвитку як держави загалом, так і окремих регіонів зокрема. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити низку завдань, а саме: оцінити діючу практику місцевого оподаткування в нашій державі та запропонувати шляхи її удосконалення; сформулювати підходи до подальшого реформування інституту місцевих податків і зборів в Україні.
Сьогодні ключовими проблемами в оподаткуванні є:
- спотворення (умисне чи неумисне) фундаментальних основ оподаткування;
- нестабільність, суперечливість законодавчої бази;
- незахищеність податкової політики від некомпетентності;
- порушення балансу прав і відповідальності між платника¬ми податків і податковими органами;
- прогресуюче ускладнення податкових процедур і правил;
- ослабленість регулюючих функцій, пов'язаних зі стимулюванням підприємницької діяльності.
Для їх розв'язання ідеологія податкової політики передбачає: підтримку не конкретних підприємств, а підприємництва; створен¬ня однакових умов роботи для всіх; низькі податки, які сплачу¬ються усіма. В основі пошуку шляхів податкового реформування лежить перенесення центру тяжіння в оподаткуванні на чинники, пов'язані з ефективністю капіталу, використанням землі, природ¬них ресурсів, а також доходами фізичних осіб у тісному зв'язку з переорієнтацією в розподілі доходів в економіці [4, c.81].
Що стосується політики місцевих податків то, вони мають формувати в собі ту частину дохідної бази місцевих бюджетів, щодо якої центральні органи влади не мають жодних повноважень. Ці кошти повинні бути власністю місцевого самоврядування, на яке вони опираються при виконанні своїх завдань і функцій.
В Україні порядок справляння місцевих податків і зборів визначається Законом України „Про систему оподаткування" 25 червня 1991 року за № 77/97-ВР, Декретом Кабінет Міністрів України „Про місцеві податки і збори" від 20 травня 1993 року за № 56-93, а також низкою інших нормативно-правових документів [1, 2].
Незважаючи на існування достатньо широкого переліку нормативних актів, загалом місцеве оподаткування в Україні є не тільки недосконалим, а й нецілісним. Зокрема, якщо у статті 1 Декрету за №56-93 передбачено встановлення податку з продажу імпортних товарів, то стаття 15 Закону за №77/97-ВР дає вичерпний перелік місцевих податків та зборів, де цей податок відсутній. Окрім того, ситуація, коли три місцевих збори залежать від наявності іподромів, призвела до того, що фактично лише декілька великих міст можуть запровадити всі місцеві податки та збори. У більшості обласних центрів відсутня база оподаткування для багатьох місцевих податків і зборів. У районних центрах, невеликих містечках та селах їхня кількість не перевищує 10, чимало з них є разовими. Окрім того, збір за право проведення кіно- і телезйомок, збір з власників собак є не тільки малоефективним, але й важким для справляння.
Усе це призводить до відсутності реального впливу органів місцевого самоврядування на формування дохідної частини місцевих бюджетів за допомогою власних джерел. Органи місцевого самоврядування відсторонені не тільки від фіскальної політики, але й не здатні впливати на стан економічного та соціального розвитку території. Загалом же, вони можуть суттєво впливати лише на торгівлю, через механізми справляння ринкового збору та збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Дані збори, а також комунальний податок та податок з реклами є фактично залежними від органів місцевого самоврядування джерелами наповнення місцевих бюджетів. Саме тому практично у всіх містах вони встановлюються на максимальному рівні, за винятком ринкового збору [6, с.67].
Відповідно до статті 17 Закону України „Про систему оподаткування" Кабінет Міністрів України надав право органам місцевого самоврядування встановлювати місцеві податки і збори, визначати їх граничні розміри, об'єкти оподаткування та джерела сплати. Це означає, що територіальні громади своїми рішеннями можуть як встановлювати, так і не встановлювати ті чи інші місцеві податки і збори. При цьому комунальний податок, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування. Незважаючи на достатню кількість місцевих податків і зборів, їх вплив на формування місцевих бюджетів незначний. З цієї причини органи місцевого самоврядування не завжди можуть запроваджувати податок з реклами, збір за участь у бігах на іподромі, збір за видачу ордера на квартиру, збір за право на проведення місцевих аукціонів, курортний збір [3, c.99].
Отже, назріла потреба в ефективному проведенні політики, щодо місцевих податків і зборів, яка полягає в тому, щоб звузити перелік неефективних у справлянні місцевих податків і зборів. Так, через незначні надходження коштів до місцевих бюджетів доцільно вилучити із переліку місцевих податків і зборів збір за участь у бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право на проведення кіно- і телезйомок; збір власників собак; збір за видачу ордера на квартиру; збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу лотерей. Необхідно залишити лише бюджетоутворюючі платежі зокрема, податок з реклами, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, ринковий збір, збір припаркування автотранспорту. Сутність заходів з вдосконалення складу місцевих податків і зборів у зазначеному напрямку передбачається у проекті Податкового кодексу України.
У літературних джерелах автори пропонують підходи до подальшого проведення політики місцевих податків і зборів:
- усунення суперечностей у встановленні місцевих податків і зборів при фактичному збереженні існуючої системи місцевого оподаткування. Цей підхід передбачає запровадження 9 місцевих податкових платежів. Це приведе до збільшення частки (до 15-20%) місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів;
- збільшення впливу органів місцевого самоврядування на наповнення місцевих бюджетів шляхом надання самостійних прав у місцевому оподаткуванні. Це спричинить наближення української податкової системи до загальноєвропейських стандартів, де місцеві органи будуть не тільки розпорядниками видаткової частини місцевих бюджетів, але й реально впливатимуть на дохідну частину;
- розвиток інституту місцевих податків і зборів у напрямі, який відображатиме політику органів місцевого самоврядування в галузі зайнятості, соціального захисту населення, охорони навколишнього природного середовища;
- запровадження дієвого контролю за сплатою місцевих податків і зборів, їх правильним обчисленням та своєчасним нарахуванням шляхом закріплення функції з його здійснення за відповідними контролюючими органами;
- розширення переліку місцевих податків і зборів за рахунок запровадження: зборів із цільовим використанням одержаних коштів; податків на цінні папери; податку з осіб, які володіють двома квартирами; податку на право розміщення офісів у центральній частині міста; місцевих акцизів; додаткових місцевих податків на доходи громадян.
Загалом же запровадження нових місцевих податків і зборів за прогнозними розрахунками Державної податкової адміністрації України збільшить щорічні надходження коштів до місцевих бюджетів на суму понад 100 млн. грн. Звичайно, йдеться не про одночасне їх введення. Здійснювати це необхідно поетапно, у контексті реформи всієї податкової системи, під час якої доцільно збалансувати співвідношення між надходженнями від загальнодержавних та місцевих податків на користь значного підвищення частки других [5, с.679].
Підсумовуючи вищевказані науково обґрунтовані пропозиції, можна вказати на такі погляди щодо вдосконалення політики справляння місцевих податків і зборів, а саме:
1) Стосовно справляння ринкового збору, необхідно розширити та конкретизувати перелік пунктів торгівлі, з яких він справляється. Ставки збору доцільно встановлювати у гривнях.
2) Потрібно розробити чіткий підхід до справляння збору за припаркування автотранспорту. Це пов'язано із низькими надходженнями до місцевих бюджетів при значній базі оподаткування. Зокрема, ставки збору, доцільно встановлювати у гривнях та диференціювати залежно від місця паркування.
3) Необхідно запровадити більш деталізований підхід об'єкта та бази оподаткування податком з реклами, а саме передбачити розподіл об'єктів оподаткування залежно від виробництва та розміщення реклами; база оподаткування повинна визначатися, виходячи з вартості сплачених рекламодавцем сум за надані послуги, а також вартості фактичних витрат на виробництво рекламної продукції.
4) Потрібно ввести в дію податок на нерухомість як місцевий податок шляхом внесення відповідних змін до Закону України „Про систему оподаткування". Це дозволить збільшити роль місцевих податків у наповнюваності місцевих бюджетів.
5) Необхідно посилити наукове обґрунтування податної політики, спрямованої на стабілізацію, уніфікацію та активізацію позитивного впливу місцевих податків і зборів.
Для розв'язання на законодавчому рівні цих проблем, необхідним є прийняття Податкового кодексу України. Його положення (в частині місцевих податків і зборів) мають стати своєрідним орієнтиром для органів місцевого самоврядування під час прийняття ними рішень щодо запровадження місцевих податків і зборів. Раціонально організоване місцеве оподаткування повинне забезпечити ріст економіки та підвищити соціальний добробут регіонів.
Таким чином, процедура створення та реалізація ефективної податкової політики щодо місцевих податків і зборів, передбачає детальну проробку різних її еле¬ментів, методів оподаткування, розгляд альтернативних варіантів з оцінкою наслідків їх упровадження для економіки та соціальної сфери. Іншими словами, при здійсненні виваженої податкової по¬літики в сфері місцевого оподаткування, з метою посилення його позитивно¬го впливу на соціально-економічний розвиток держави, забезпе¬чення фінансових потреб держави та матеріального добробуту населения необхідно подбати про те, щоб податки дійсно стали регулятором, стимулятором прибуткової діяльності, а не примусовими платежами. Саме в такому контексті система оподаткування в Україні матиме сенс і перспективу.

Список використаних джерел:
1. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 року № 77/97-ВР. - www.rada.gov.ua.
2. Про місцеві податки і збори: Декрет КМУ від 20.05.93р. № 56-93. - www.kmu.gov.ua.
3. Данілов О., Мухомор Ю. Місцеві податки і збори: шляхи їх удосконалення в Україні // Вісник Державної податкової служби України. - 2006. - № 45. – с. 96 – 101.
4. Кузьменко О. А. Державна політика у сфері регулювання міжбюджетних відносин // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008. - № 1. - с. 77 – 85.
5. Місцеві фінанси: Підручник / За ред. О.П.Кириленко. - К.: Знання, 2007. - с. 677 – 682.
6. Письменний В. Локальні податки і збори як економічна основа наповнення місцевих бюджетів // Вісник ТАНГ. - 2005. - №1 - с. 64 – 72.

 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Багрій Ольга. Податкова політика України...
Сторінка 1 з 11
Пошук: