Гриджук Л.,РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ОБІГУ НА БУКОВИНІ ... - Форум
Неділя, 04.12.2016, 12:13
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Гриджук Л.,РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ОБІГУ НА БУКОВИНІ ... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гриджук Л.,РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ОБІГУ НА БУКОВИНІ ...
Гриджук Л.,РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ОБІГУ НА БУКОВИНІ ...
conf-cvДата: Понеділок, 26.05.2014, 14:18 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Гриджук Лідія,





2 курс, спец. «Фінанси», д.ф.н.,
Наук. кер. – Москальов А.А.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ ,
м. Чернівці





РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ОБІГУ НА БУКОВИНІ В ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВОЄН





Буковина – слов’янська земля, яка була окупована австрійськими військами у вересні 1774 р., а згодом офіційно приєднана до Габсбургської імперії. У 1861 році вона отримала статус окремого краю Австрії. Перехід Буковини з-під володіння Османської імперії до складу Австрії мав великі позитивні наслідки, бо за своїм економічним, політичним і культурним рівнем розвитку Австрії стояла значно вище від Туреччини. В той час активно розвивався й грошовий обіг на Буковині в складі Австрії.
Актуальність даної теми полягає у визначенні необхідності набуття відповідних знань, щодо розвитку грошового обігу на Буковині в період наполеонівських воєн під час перебування Буковини в складі Австрійської імперії.
Дослідженням даної теми займалися такі видатні вчені, як О. Д. Огуй, Пивоваров С.В., Олієвський О.І.
Зо дослідженнями О. Д. Огуя, О.Є. Кагляна, Н.А. Танащука, основні акценти військового часу були зосереджені на випуску в обіг таких грошових знаків, як банкоцетлі. Депозити однієї з крайових буковинських кас складали на початку травня 1905 р. 11780 фл. банкоцетлями[1, с. 12]. Також в обіг випускалися срібні та мідні монети.
На початку правління Франца ІІ Австрія мала 8 монетних дворів. У 1793 р. протягом року функціонувала монетарня у Венеції, на якій карбувались срібні цванцігери, золоті дукати та мідні монети. Згодом відкрили нову монетарню в південносхідноугорському Сіклова, яка карбувала мідні монети. Також за правління Франца ІІ були випушенні в обіг було випущено такі монети як: флорини, крон таляри, білонні крейцерові монети та інш[2, с.137-138].
В той час існував Австрійський національний банк. Відбувався процес обміну Віденської валюти і каса окружного міста Чернівці здійснювала обмін флоринів новими банкнотами та срібними монетами на флорини Віденської валюти.
Австрійський уряд вдався до ряду заходів, спрямованих на врегулювання грошового обігу Буковини, на встановлення курсу золотих та срібних монет , які знаходились тоді в обігу, на збереження цінних металів. Для визначення запасу цінних металів було запроваджено обов’язкову перевірку та клеймування золотих та срібних речей крайовими мовами за участі філіалів монетного двору, в тому числі і в Чернівцях.
В обігу 1820-х рр. залишалися мідні монети віденської валюти, проте срібна монета мала вищий курс і зникла з обігу. І тому Галицьке губернаторство поставило вимогу виплачувати службовцям відрядження срібними грішми. Проте грошової маси в імперії знову катастрофічно не вистачало. Гроші намагалися зібрати за допомогою різноманітних податків, особливо поземельного. Крім того в обігу залишилися іноземні золоті монети, в тому числі французькі луїдори.
У післявоєнний період на грошовий обіг краю суттєво впливав обіг грошей сусідів. У сусідній Росії, де різко розширилося післявоєнне виробництво товарів, реалізація яких потребувала більшої кількості грошей, скоротилася надлишкова маса асигнацій.
Російські асигнації, курс яких завдяки іноземним позикам піднявся, почали інтенсивно фальшуватися. Окрім фальшивих російських грошей, на грошовому ринку Буковини з`являлися фальшиві австрійські та турецькі монети. Фальшування банкнот посилило і без того значну довіру до срібла.
Наприкінці 30-х років ХІХ століття закінчилося остаточне входження монетного обігу Буковини в загальну австрійську грошову систему. Це підтверджують знахідки на території Буковини австрійських конвенційних монет, що представляють всі 46 типів монет часів Франца ІI[3, c.182].
В буковинському грошовому обігу 1836-1838 років і надалі не вистачало срібної монети, про що свідчить активне галицько-буковинське листування тих часів. Певними підставами для нестачі монети стало поєднання внутрішніх та зовнішніх обставин. Цю нестачу намагалися на Буковині покрити завізною монетою з російською Бессарабії (рублі) та Молдови (турецькі золоті ікосари, махмудіє та стамболи, європейські таляри та дукати).
Отже, завершення наполеонівських воєн сприяло створенню вигідних умов для розширення та розвитку грошового господарства. У 1816 році було офіційно відновлено карбування монет за конвенційною стопою та створено Австрійський народний банк, який повинен був випускати паперові банкноти, що вільно обмінювалися на срібні монети за номінальною вартістю.

Список використаних джерел:

1. Огуй О.Д., Каглян О.Є., Танащук Н. Обіг австрійських монет на території Північної Буковини та Східної Галичини // Колесо: Весник для колекционеров. – Киев, 1996. - №6. – С. 12 – 14
2. Огуй О. Д. Розмежування поліномінації та полісемії в адаптивній системі (на матеріалі слов’яно – молдовської та німецької монетно – лічильної терміносистеми) // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія. – Чернівці, 1999. – Т. 3. – Випуск 52 – 53. – С.137 - 138.
3. Квітковський Д. Буковина: її минуле і сучасне / Д. Квітковський, Т. Бриндзан, А. Жуковський. - Детройт: Зелена Буковина, 1956. - 963 с.



 
Форум » Матеріали конференції 23.05.2014 » Роль фінансово-кредитної системи у розвитку економіки країни » Гриджук Л.,РОЗВИТОК ГРОШОВОГО ОБІГУ НА БУКОВИНІ ...
Сторінка 1 з 11
Пошук: