Кім О. Санаційна реструктуризація підприємств... - Форум
Понеділок, 05.12.2016, 16:32
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Кім О. Санаційна реструктуризація підприємств... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Стратегії економічного розвитку підприємств в умовах глобалізації » Кім О. Санаційна реструктуризація підприємств...
Кім О. Санаційна реструктуризація підприємств...
conf-cvДата: Середа, 20.05.2009, 12:26 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Кім О.О.

Науковий керівник: Колосінський Є.Ю.
Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці

Санаційна реструктуризація підприємств роздрібної торгівлі


Актуальність дослідження. Сьогодні якісні та кількісні характеристики вітчизняної торгівлі ще не завжди відповідають світовим стандартам. Процеси ж формування сучасних ринкових тенденцій у розвитку товарного обігу знаходяться під впливом сукупності дестабілізуючих зовнішніх та внутрішніх чинників. Політична та економічна нестабільність, мінливість законодавства, недостатня забезпеченість населення об’єктами цивілізованої торгівлі, часом невисокий рівень технічного забезпечення підприємств галузі, кваліфікації персоналу, корпоративної культури є суттєвими чинниками, які стримують зростання товарообороту та підвищення якості торговельного обслуговування споживачів.
Первинним внутрішнім чинником, що зумовлює фінансову нестабільність підприємств торгівлі, є неадекватний до ринкових вимог стан управління ними. Отож сучасний фінансовий стан понад 30% вітчизняних підприємств торгівлі визначається як кризовий [2, с. 160], що має негативні наслідки для власників, контрагентів і держави в цілому. Зважаючи на те, що кожна криза розвитку підприємства може бути подолана тільки через здійснення своєчасних комплексних структурних перетворень, важливого значення набуває подальший розвиток теоретичних положень та практичного інструментарію цього процесу.
Окремі теоретичні та методичні аспекти проблеми, що досліджується, висвітлено в працях таких вчених-економістів України як Є.М. Андрущак, Р.І. Грешко, О.В. Захарова, А.І. Ковальов, М.О. Кохан, О.С. Сохатюк та ін. Проте неоднозначність, складність та комплексність процесу санаційної реструктуризації обумовлює різні підходи і до теоретичних положень, і до практичних рекомендацій щодо її здійснення. При цьому більшість наукових досліджень проведено в галузі промисловості й не враховують особливостей роздрібної торгівлі, що стримує впровадження санаційної реструктуризації на підприємствах роздрібної торгівлі, які знаходяться у кризовому стані. З огляду на це, важливого значення набуває розвиток теоретичних положень та розробка інструментарію економічного механізму здійснення санаційної реструктуризації підприємств роздрібної торгівлі.
Метою статті є розвиток теоретико-методичних положень та розробка інструментарію економічного механізму санаційної реструктуризації підприємств роздрібної торгівлі.
На основі досліджень позицій видатних вчених [1, 3, 4, 5] щодо сутності санації, її слід розглядати як систему послідовних, взаємопов’язаних заходів з оздоровлення підприємства-боржника, що здійснюються для відновлення його платоспроможності, досягнення прибутковості та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді за участю всіх зацікавлених сторін.
Економіко-правовий характер даної категорії обумовлений тим, що санаційні заходи, які за своєю сутністю є економічними, призводять до змін в юридичному статусі підприємства-боржника, а їх успішна реалізація залежить від правового регулювання санаційного процесу.
Обгрунтування необхідності застосування певних заходів фінансового оздоровлення має підкріплюватися відповідним механізмом їх запровадження. Зазначимо, що організація проведення процесу відновлення платоспроможності підприємства знайшла відображення як у науковій теорії, так і сучасному законодавстві [1, с.96]. Разом з тим практика проходження українськими підприємствами через процедуру банкрутства свідчить про існування ряду перепон застосуванню санації здебільшого організаційного та економічного характеру [5,с. 49].
Узагальнення іноземного досвіду регулювання та реалізації санації дозволяє визначити дві концепції, на яких базується законодавство країн про банкрутство: «проборжникову» та «прокредиторську». Причому найбільшою часткою санаційних процедур у загальній кількості справ про банкрутство характеризуються США і Франція, законодавство яких забезпечує пріоритетність інтересів підприємства-боржника та широкі можливості для його оздоровлення [4, с.177].
Незважаючи на «проборжникову» спрямованість вітчизняного законодавства, частка справ, завершених у зв’язку з санацією, у структурі завершених справ про банкрутство у 2008 р. по Україні, відповідно до даних Держкомстату України, становила 0,3% (33 справи). Низькі показники застосування санації зумовлені відсутністю кваліфікованих спеціалістів з питань санації, практичного досвіду її реалізації, що свідчить про нерозвиненість інституту санації в Україні та необхідність активізації санаційного процесу. Також на підприємствах роздрібної торгівлі в Україні нестабільність розвитку обсягів товарообороту спостерігається у 30% підприємств, збитковістю реалізації товарів характеризується діяльність 33% підприємств [2, с. 160]. Майже всі підприємства мають незначні можливості використання резервів збільшення доходності за рахунок інвестиційної та фінансової діяльності; низький рівень ліквідності; уповільнення розрахунків за зобов’язаннями; нездатність забезпечувати збереження вартості власного капіталу [5, с.45].
Ранжування санаційних заходів за їхньою результативністю (в порядку її зниження) виглядає наступним чином: відстрочка та (або) розстрочка платежів або списання частини боргів, про що укладається мирова угода; залучення інвестора з правом набуття права власності на майно боржника; створення інтегрованого об’єднання з сільськогосподарськими підприємствами; продаж частини майна підприємства-боржника; закриття нерентабельних виробництв; перепрофілювання виробництва; ліквідація дебіторської заборгованості; зміна форми власності, організаційно-правової форми; звільнення працівників підприємства-боржника, які не можуть бути задіяні у зв’язку з виробничими змінами [1, с.46].
Враховуючи новітні тенденції в управлінні підприємствами, в яких все більше уваги приділяється управлінню вартістю підприємства, на нашу думку, більш повним є визначення реструктуризації, в якому за мету процесу визнається збереження або збільшення вартості бізнесу. Відповідно, реструктуризація підприємств торгівлі – це процес, спрямований на комплексні структурні зміни з метою збереження або збільшення ринкової вартості підприємства, підвищення його конкурентоспроможності, зростання добробуту його власників.
Існування різних причин, за яких доцільним можна вважати проведення реструктуризації, та вимоги щодо ефективного управління процесом перетворень, обумовлюють необхідність удосконалення класифікації видів реструктуризації. З цією метою можна виділити такі класифікаційні ознаки: за метою проведення (випереджальна, адаптаційна, санаційна), за строками проведення та обсягами робіт (оперативна, стратегічна), а також за цариною застосування, за джерелами фінансування, за ініціаторами реструктуризації, за періодом діяльності підприємств, що підлягають реструктуризації. Реструктуризація, яка здійснюється з метою фінансового оздоровлення як самостійний процес або у межах санації чи досудової санації, повинна характеризуватися як санаційна реструктуризація.
Санаційна реструктуризація є окремим видом реструктуризації, який використовується підприємствами, що знаходяться у передкризовому або кризовому стані, та має на меті недопущення розгортання кризи, вихід з неї, стабілізацію господарської системи, збереження суб’єкта господарювання, створення умов для зростання його вартості, досягнення позитивних соціальних наслідків [3, с.180]. Особливості санаційної реструктуризації в торгівлі полягають в обмеженому терміні проведення та самофінансуванні.
Санаційна реструктуризація являє собою багатоаспектний та взаємопов’язаний комплекс заходів, ефективність яких обумовлена логікою побудови та якістю управління.
Процес управління санаційною реструктуризацією складається з таких етапів: діагностика кризового стану підприємства, оцінка санаційної спроможності підприємства; розробка концепції, програми, плану реструктуризації, впровадження плану реструктуризації, оцінка її ефективності. З огляду на те, що оцінка санаційної спроможності є одним з ключових етапів управління санаційною реструктуризацією, поняття «санаційна спроможність підприємства» слід визначити як наявність у підприємства торгівлі об’єктивних можливостей щодо здійснення санаційної реструктуризації у стислий термін за рахунок внутрішніх резервів та оцінюється до розробки концепції та складання плану санаційної реструктуризації.
Наступним етапом санаційної реструктуризації, після ідентифікації кризового стану та визначення спроможності підприємства щодо здійснення санаційної реструктуризації, є розробка санаційної концепції. Відповідно до кінцевої мети санаційної реструктуризації створення умов для зростання ринкової вартості підприємства – як узагальнюючу економічну оцінку здатності підприємства забезпечувати діяльність за рахунок тільки власних фінансових джерел – доцільно використовувати обсяг чистого грошового потоку. Для більшості середніх та дрібних підприємств торгівлі головними факторами, які впливають на створення та збереження вартості інвестованого капіталу, є рівень операційних доходів та операційних витрат.
З огляду на характер і джерела потенційних перетворень, слід зазначити, що принципова концепція санаційної реструктуризації має орієнтуватися на «захисну» або «стабілізаційну» тактику, яка в цілому спрямована на пом’якшення часового обмеження антикризового процесу, а рекомендованими напрямками для підприємств роздрібної торгівлі мають бути такі: «мінімалізм», ключовий аспект якого полягає у «відсіканні зайвого» в торгово-технологічному процесі; реструктуризація активів і пасивів, що означає оптимізацію структури виробничих фондів («дезінвестування»), розрахунків, заборгованості тощо; «досконале підприємство», що передбачає пошук, розвиток ключових компетенцій, оптимізацію бізнес-процесів [3, с. 180].
Виявлення глибини кризового стану, рівня санаційної спроможності та вибір адекватної концепції санаційної реструктуризації – дуже важливі базисні етапи управління санаційною реструктуризацією, проте реалізація даних етапів не гарантує успіху загального процесу перетворень і вимагає обгрунтування системи засобів і методів здійснення санаційної реструктуризації підприємства торгівлі.
До системоутворюючих елементів механізму впровадження концепції санаційної реструктуризації запропоновано відносити: структуру механізму; рушійні сили (фактори), які запускають його в дію; послідовність етапів здійснення санаційної реструктуризації; результати, які утворюються в процесі функціонування механізму; засоби ресурсного та методичного забезпечення.
Важливою складовою реалізації процесу санаційної реструктуризації є оцінка його ефективності. Під бажаними результатами від проведення санаційної реструктуризації слід розуміти комплексні структурні зміни, що забезпечують покращення фінансових результатів діяльності, підвищення платоспроможності, збереження вартості підприємства, створення умов для економічного зростання. Відповідно до цього, рівень досягнення цілей санаційної реструктуризації підприємств роздрібної торгівлі можна визначити через вивчення характеру змін індикаторів економічної ефективності: обсягів товарообороту, рівня операційних доходів, операційних витрат, структури виробничих фондів, розрахунків, обсягів чистого грошового потоку.
Таким чином, результаті проведених комплексних структурних змін підприємство отримає можливість відновити платоспроможність та збільшити доходність від основної діяльності у стислі строки, що дозволить зберегти суб’єкт господарювання, робочі місця, створить вагоме підгрунтя для подальшого зростання вартості інвестованого власного капіталу, підвищить конкурентоспроможність підприємства, забезпечить найбільш повне задоволення потреб споживачів у продовольчих товарах.

Література:
1. Андрущак Є.М. Санація підприємств як засіб запобігання банкрутству // Торгівля, комерція, підприємництво. – Львів, 2002. – 5. – С.94-101.
2. Гаврилюк В. Кризис залег на полку: розничная торговля борется за выживание // Коммерсантъ. – 2009. – 3 февр. (№ 17). – С.6.
3. Грешко Р.І. Парадигма фінансової санації в умовах реструктуризації підприємств // Вісник. – Львів, 2005. – N8. – С.179-185.
4. Захарова О.В. Санація підприємства як інструмент запобігання банкрутству // Зб. наук. пр. – Донецьк, 2005. – Т.6: Сер.: Економіка, вип.43: Сучасні механізми управління ЗЕД підприємства. – С.175-181.
5. Кохан М.О. Організаційно-економічний механізм санації: теоретичний зміст та структуризація // Наук. вісн. – Львів, 2006. – Вип.1 (3). – С.43-53.

 
Форум » Матеріали конференції 21-22.05.2009 » Стратегії економічного розвитку підприємств в умовах глобалізації » Кім О. Санаційна реструктуризація підприємств...
Сторінка 1 з 11
Пошук: