Паламарюк О., ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ - Форум
Вівторок, 06.12.2016, 02:43
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Паламарюк О., ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Економічна теорія та історія економічної думки » Паламарюк О., ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
Паламарюк О., ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 18:48 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline



Паламарюк Олександра,





1 курс, спец. «Економічна кібернетика»,д.ф.н.,
Наук. кер. – Добржанська І.М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,
м. Чернівці
Наук. Кер.- Городницька Л.В.






ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
В УКРАЇНІ





Інноваційний процесом являється сукупність науково-технічних, організаційних змін, що вважається процесом послідовного перетворення ідеї на товар. Під інноваційною діяльністю розуміється як створення власних інновацій, так і використання існуючих із метою виробництва нових товарів, підвищення продуктивності праці тощо.
Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів показує, що Україна має значний потенціал для розвитку інноваційної діяльності, але за умов проведення ефективної державної політики. Однак, маловивченим аспектом цієї проблеми є механізм комплексного розвитку інноваційної діяльності в умовах постійних змін та пропозицій [1, с. 184]. Тому основною ідеєю є визначення стану інноваційних процесів, враховуючи їх плюси та мінуси.
Вирішальною умовою сталого розвитку економічних систем в довгостроковій перспективі є створення і широке використання інновацій. Оскільки вони покращують структуру та якість виробництва, породжують конкурентоспроможність, актуалізують знаходження нових підходів для усунення протиріччя певних аспектів.
Важливим пріоритетом інвестиційної політики України є залучення іноземного капіталу з метою підвищення ресурсозабезпечення інвестиційної сфери та використання накопиченого іноземними фірмами досвіду створення і просування наукомісткої продукції [2].
Оскільки система взаємодії управління представляє з себе тяжкий механізм, в якому інновації виступають складовою частиною цієї системи. Важливі компоненти соціального забезпечення розвитку населення, які схильні до дестабілізації із-за перегибів між елементами системи, які погіршують показники регіона, міста, країни [3, с. 68].
Для України як незналежної держави перехід до ринкових відносин ще не закінчився. Це все сприяє тому, що розвиток інноваційного процесу гальмується із-за політичної нестабільності, непослідовності дій та розвитку сфери ринкових відносин.
Навіть створений закон у 2002 році «Про інноваційну діяльність» не дав позитиву, який зараз дійсний за редакцією від 05.12.2012, не передбачав пільги підприємствам, які будуть впроваджувати інновації [4].
Велике значення для розвитку інноваційного процесу має система стимулів, що спонукають суб'єкти інноваційної діяльності орієнтуватися на передові досягнення технічної думки. Такими стимулами можуть служити стандарти, екологічні чи інші норми, прямі або непрямі фінансові стимули, державні замовлення тощо. Така система у нас достатньо "м'яка" (норми токсичності відпрацьованих газів на автомобільному транспорті). Стимулююча роль, наприклад, екологічних норм істотно знижується через те, що в реальності існує багато можливостей їх обходити [2].
Але в перспективі цього проекту можна було б запропонувати зниження податкових відрахувань, несуттєвих для держави на декілька років, або ж для нових підприємств-початківців започаткувати 2 роки без оподаткування. Ці планові заходи допомогли б підприємцям купити інноваційне обладнання для покращення інноваційного рівня добробуту людей та господарства.
Негативом є те, що інновації коштують чималих грошей, а капітал підприємця не завжди може собі дозволити інновацію. Так, як в нашій країні ще й проблема з кваліфікованими робітниками.
Крім того, що потрібно визначити певну пропозицію вона може бути неефективною, для цього потрібно порівняти інновацію з тим об’єктом який замінюють або ж якщо нема аналогів, то подивитись на ефективність інновації.
Наприклад у вигляді реальних прибутків та неекономічних факторів. Тобто, якщо вона неефективна це також є проблемою.
Ще однією із ключових проблем є відмінність з якістю та рівнем технічного та економічного забезпечення. Тому потрібно створити механізм, який буде керувати інноваційними моделями та їхньою проблемністю, розробкою, що поєднувалось на 50% з державним апаратом.
Поширене є явище інвестицій в основний капітал, провідною сферою є промисловість 60% [1, ст. 185]. Тому потрібно запропонувати інновацію, яка б зацікавила ще більше джерела фінансування. Оскільки немає джерел фінансування, немає й інновації, тому це також являється проблемою.
Інноваційна модель полягає в національному багатстві та певному взаємозв’язку людини, держави та грошей. Отже, на сьогодні в Україні рівень використання інноваційного потенціалу є недостатнім. Розвиток інноваційної діяльності повинен стати невід'ємною складовою частиною реформування економіки країни, адже недостатня увага до розвитку науково-технічної сфери обумовлює структурну деформованість економіки та домінування низькотехнологічних виробництв, які малосприйнятливі до наукових досягнень і не можуть забезпечити підвищення конкурентоспроможності економіки. Таким чином, виникає потреба у подальшому детальному розгляді та аналізі чинників, які впливають на інноваційну діяльність підприємств, розробленні заходів для піднесення інноваційної активності вітчизняних суб'єктів господарювання. З інноваційними системами можна чимало досягнути, головне правильно їх застосувати.
Список використаних джерел:
1. Науковий вісник НЛТУ України – 2011р. - Випуск 21. 9 - с. 183-187
2. Федулова. Л. І. Стан та перспективи інноваційно-технологічної взаємодії України та Росії: потенціал України. // [ Інтернет ресурс ] // Режим доступу : http://institutiones.com/innovat....ie.html
3. Халілов А. Е. Ділова активність регіону як чинник розвитку // "БІЗНЕС ІНФОРМ". - № 9 - 2011 - c. 67 - 70
4. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р.- Розділ 1.
// [ Інтернет ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Економічна теорія та історія економічної думки » Паламарюк О., ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
Сторінка 1 з 11
Пошук: