Шамала В., ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНИХ ТА ДІЛОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК - Форум
Четвер, 08.12.2016, 13:54
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Шамала В., ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНИХ ТА ДІЛОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Шамала В., ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНИХ ТА ДІЛОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК
Шамала В., ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНИХ ТА ДІЛОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 14:34 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Шамала В.В.,





2 курс, д.ф.н.
Наук.кер. Микитюк М.В.
Чернівецький торговельно–економічний інститут
м.Чернівці






ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНИХ ТА ДІЛОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК МЕНЕДЖЕРІВ





Постановка проблеми. Центральною фігурою в системі менеджменту будь–якої організації є менеджер-керівник, який керує власне організацією (підприємством), якимсь конкретним видом діяльності, функцією, підрозділом, службою, групою людей тощо. Сильне та ефективне керівництво сприяє створенню атмосфери участі та колективної підтримки цілей діяльності організації, у якій її члени отримують стимул в усуненні перепон і досягненні максимальних результатів. Ефективна діяльність організації неможлива без забезпечення умов для високої результативності працюючих у ній менеджерів. Ефективність функціонування будь–якої компанії значною мірою залежить від людей, які в ній працюють, і, насамперед, від вищого керівництва. Саме успішний керівник компанії, який є лідером для своїх підлеглих, повинен забезпечувати високу результативність роботи всієї компанії через створення команди працівників і мотивування кожного індивіда. Лідерство менеджера вимагає від нього володіння необхід¬ними новітніми знаннями і навичками, розвитку свого управлінського талан¬ту та постійного професійного вдосконалення.
Метою статті є дослідження особистісних та ділових характеристик менеджера.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Професіоналізм менеджера в основному ви¬вчається у плані встановлення структури про¬фесійних якостей (Е.С. Романова, А.Є. Пяткін); спеціальних здібностей особистості (С.Д. Максименко, М. Й. Боришевський, В.П. Москалець, М.В. Савчин, В.В. Москаленко, Г.О. Балл, В.Л. Зливков, А.Ф. Бондаренко, М.В. Молоканов); самоактивності особистості та професійної са¬мосвідомості (М.Й. Боришевський, Т. К. Піддубна); професійної ідентифікації (Л. П. Шнейцер); професійної культури (Н.І. Ісаєва); проектуван¬ня професійної позиції (Е.В. Бурмистрова).
Виклад основного матеріалу. В теорії менеджменту менеджерами називають спеціалістів, що, використовуючи різноманітні методи і тактику управління, сприяють досягненню організацією або підприємством певних цілей. Мистецтво вибору і формулювання правильної мети, управління процесом її реалізації, включаючи оцінку досягнутого ступеня реалізації, відрізняють дійсно вмілого менеджера–керівника.
Ф.Тейлор, один із фундаторів науки управління, найважливішими рисами керівника вважав розум, освіченість, спеціальні і технічні знання, фізичну силу та спритність, тактовність, енергійність, рішучість, чесність, розсудливість та здоровий глузд, а також міцне здоров'я [2, с. 78].
А. Файоль так визначає вимоги до керівника: «Перша вимога, якій повинен задовольняти голова великого підприємства, бути хорошим адміністратором; тобто бути здатним передбачувати, організовувати, узгоджувати і контролювати...» [10].
Сучасні теоретики в розробку моделі менеджера включають основні властивості і риси ідеального управлінця. У Великій Британії, наприклад, беруть до уваги такі кваліфікаційні вимоги до менеджерів: розуміння природи управлінських процесів, знання основних видів організаційних структур, функціональних особливостей і стилів роботи, володіння засобами підвищення ефективності управління, ораторські здібності та вміння висловлювати думки, володіння мистецтвом управління людьми, здатність налагоджувати стосунки між клієнтами та між працівниками фірми, уміння робити правильні висновки та здатність підвищувати кваліфікацію.
У літературних джерелах використовують різні терміни щодо визначення ознак особистості, що мають професійно–визначальний характер: „якості", „критерії", „властивості", „здібності", „вимоги", „чинники".
Г.М.Кот визначає моральні якості особистості як сукупність істотних моральних властивостей, що характеризує найбільш важливі сторони моральних відносин особистості до суспільства, своїх соціальних обов'язків, оточуючих людей, до самої себе [8].
Виділяючи психологічні, інтелектуальні, професійні і соціальні якості, Г.В. Осовська підкреслює, що керівник повинен мати вольові якості, прагнення бути лідером, психологічну освіту, вміння адаптуватися [10].
Професор Й.С.Завдський серед морально–психологічних якостей найбільш важливими визначає високі життєві ідеали, чесність, правдивість, справедливість, об'єктивність, відповідальність, інтелігентність і толерантність, волю та мужність, розвинуте почуття обов'язку [10].
Професор В.І.Маслов через модель професійної компетентності також розкриває важливі якості керівника, виокремлюючи політичну культуру, патріотизм, високі моральні якості, суспільну активність та особисті якості [2, с.78].
Інститут діагностики менеджменту (м. Гамбург, Німеччина) розділяє вимоги до менеджерів на чотири напрямки:
 розумові здібності (здатність давати оцінки, творче, комплексне, системне, аналітичне мислення);
 ставлення до оточуючих (контактність, комунікабельність, сила переконання, наполегливість, вміння співробітничати, здатність працювати у команді);
 особисті риси (інтереси, мотивація, прагнення до успіху, гнучкість, товариськість, надійність);
 ставлення до праці (сприйняття навантаження, ініціатива під час прийняття рішення, здатність до планування, організованість) [8].
У системі управління США (Інститут Геллапа) виділяють п'ять основних вимог до менеджера: здоровий глузд, знання справи, впевненість у своїх силах, високий загальний рівень розвитку, здатність доводити справу до кінця. Інші американські дослідники додають до цього переліку ще лідерство, ініціативність, рішучість, розсудливість, незалежність, комунікабельність, уміння ризикувати, наполегливість.
Цікавим є підхід до ділових та особистісних якостей менеджерів у Франції. Після опитування та анкетування самих менеджерів виявилося, що „дар Божий” відіграє в успішній кар’єрі менеджера 41%, неординарність – 36%, життєвий досвід – 10%, компетентність – 8%, авторитет – 4%, зовнішні дані – 1%.
Деякі вчені (М. Вудкок, Д. Френсіс) підійшли до проблеми набору якостей менеджера з іншого боку, так з'явилася відома концепція обмежень, яка викладає перелік факторів, які заважають повній реалізації всіх особистих можливостей менеджера [1, с.41].
На думку деяких учених, успішна управлінська діяльність обумовлена спеціальними особистісними навичками, такими як аналітичні, ораторські, активного слухання, аргументування, а також пам'яттю на деталі і емпатією.
Ділові якості – це здатність знаходити у межах власної компетенції, наданих повноважень та засобів найкращий підхід до ситуацій та найкоротший шлях до досягнення мети, оперативно приймати самостійні обґрунтовані рішення, послідовно забезпечуючи їх виконання. Конкретні ділові властивості виявляються в умінні провести кваліфікований аналіз ситуації і розібратися в складних обставинах, розробити альтернативні варіанти рішення з наступним вибором найбільш результативного, своєчасно визначати склад дій, необхідних для вирішення проблем, чітко ставити завдання підлеглим і здійснювати ефективний контроль за їх виконанням, залишатися самокритичним в оцінюванні підсумків діяльності. Ділові якості є симбіозом двох складових: компетентності та організаторських здібностей [4, с. 56].
Також менеджер повинен мати певний рівень технічних, економічних, психологічних, технологічних знань та специфічні знання, необхідні для постановки і вирішення управлінських завдань.
У структурі особистості виокремлюють як загальні, так і специфічні якості. До загальних якостей особистості управлінця були відносять: товариськість, як готовність і потреба у спілкуванні з оточуючими людьми, відкритість для інших людей; активність – уміння діяти енергійно та швидко приймати рішення; практичність розуму, здатність застосовувати знання в будь–якій ситуації; наполегливість, як уміння доводити справу до кінця, прояв сили волі; самовладання – здатність контролювати себе за будь–яких умов; працездатність, як уміння не втомлюватися тривалий час; організованість проявляється в умінні дотримуватися і підкорятися необхідному режиму; планувати свою діяльність, у зібраності, послідовності; ініціативність, енергійність, творчий підхід до рішення проблем; спостережливість, як уміння відзначати найбільш важливе [7].
Щоб неуспішно чи неефективно керувати, інколи достатньо однієї чи декількох негативних рис чи вад керівника:
 манія величі, ілюзорна віра в свою непогрішність, у те, що ти маєш виключне право розпоряджатися долями інших людей,
 надмірна підозрілість, хибна переконаність у тому, що коли ти "шахрай", то всі навколо схожі на тебе,
 амбітність і, виходячи з цього, зверхність, непривабливість у стосунках з оточуючими,
 незнання потреб та інтересів своїх підлеглих,
 невміння стимулювати за добру працю і карати за недобро¬совісну,
 невміння або небажання бути відвертим і привітним зі своїми підлеглими,
 невіра в здібності своїх підлеглих,
 керування роботою безпосередньо, замість того, щоб правильно її розподіляти між підлеглими,
 невіра в професійні якості своїх підлеглих, виконання за них відповідальної роботи,
 виконання передусім знайомої і приємної роботи,
 невміння розробляти стратегію і тактику діяльності, планувати роботу і передбачати наслідки [10].
Також виділяють фактори, що перешкоджають повній реалізації особистих можливостей керівника: невміння управляти собою, розмиті особисті цінності, нечітка особиста мета, брак прагнення підвищувати свій рівень, брак навичок розв'язання проблем, недостатність творчого підходу, невміння впливати на людей, недостатнє розуміння особливостей управлінської праці, недостатні навички керівництва, невміння навчати, слабкі навички формування колективу та ін. [5].
У порівнянні з менеджером минулого століття, менеджер ХХІ століття – це більш освічена людина, яка за умови демократичного громадянського суспільства має розвинене почуття права, людської гідності. Завдяки но¬вим технологіям зростають можливості кар'єрного та професійного рос¬ту. Глобальне бізнес–середовище, що стрімко змінюється, спричиняє структурні зміни в організаціях, а й отже, розширюється коло завдань, які вирішуються менеджером, і підвищується його відповідальність за реагу¬вання на виклики зовнішнього оточення. Як наслідок, зросли вимоги до компетенцій менеджера нового формату, серед яких, зокрема: уміння мислити стратегічно, уміння швидко й ефективно виправляти власні помилки, обізнаність щодо загальнолюдської та національно–регіональних систем цінностей, ділової етики; чесність, уміння приймати ризиковані рішення й управляти організаційними змінами, знання іноземних мов, досвід роботи у міжнародних компаніях і організаціях, знання світових ринків і світової культури, високий інтелектуальний рівень, уміння працювати в команді, профільна освіта.
Висновки. Менеджерам належить вирішальна роль у прийнятті управлінських рішень, правильному використанні наявних ресурсів, забезпеченні життєдіяльності підприємства і досягненні поставлених цілей. Фахівці наукового менеджменту виділяють чотири групи якостей менеджера, якими він має володіти в сучасних умовах:
 професійно–ділові: професіоналізм, стратегічне і тактичне мислення, здатність генерувати ідеї й приймати нестандартні рішення, відповідальність, прагнення до професійного росту, здатність до ризику, підприємливість, авторитетність, вміння антикризового управління; володіння системою сучасних принципів, методів та засобів управління; ініціативність, уміння взаємодіяти з людьми тощо;
 адміністративно–організаційні: оперативність, гнучкість стилю управління, уміння стимулювати ініціативу, доводити справу до логічного завершення, послідовність, внутрішній контроль, уміння формувати команду, здійснювати делегування, вміння організовувати свій час і т. ін.;
 соціально–психологічні: управлінська культура, розум, психологічна компетентність, лідерські здібності, уміння керувати своєю поведінкою та психологічними станами, уміння керувати конфліктами, толерантність, колегіальність, оптимізм, екстравертність, риторичні здібності, почуття гумору, вміння створювати позитивний імідж тощо;
 моральні: патріотизм, національна свідомість, державницька позиція, порядність, почуття обов'язку, людяність, чесність, повага гідності іншої людини, доброзичливість, громадська позиція, та інші морально–вольові якості.
Список використаних джерел:
1. Білошапка В.А. Сучасні пріоритети наукових досліджень професійного розвитку менеджерів у міжнародному бізнесі / В.А. Білошапка // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №11. – С. 39-45
2. Бучнев О. Подготовка менеджеров / О. Бучнев // Проблемы теории и практики управления. – 2010. – №4. – С. 77-83.
3. Дукла Д. Професійні компетенції менеджера су¬часної Європи – визначник його професіоналізму / Дукла Д. // Міровска М. (ред.): Соціальна праця як інструмент інтеграції місцевого суспільства. – Ченстохова, 2008. – С. 34-35.
4. Іванова І.В. Менеджер – професійний керівник: навч. посібник / І Іванова. – К.: Київ. нац. торг.–екон. ун–т, 2011. – 107 с.
5. Бабенко О. А. Професійно важливі якості особистості менеджера. [Електронний ресурс]/ – Режим доступу: http://rabotaplus.ua/articles/id/606
6. Жигайло Н.І. Формування професійних якостей менеджера [Електронний ресурс]/ – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Nvmdu/ psykh/ 2012_8/20.pdf
7. Косова І. Вимоги до сучасного менеджера в умовах фінансово–економічної кризи [Електронний ресурс] / Режим доступу: // http://conf–cv.at.ua/53–475–1
8. Кот Г. М. Зарубіжний досвід дослідження особистісних якостей ефективного менеджера [Електронний ресурс]/ – Режим доступу: http://archive. nbuv. gov. ua/ portal/soc_gum/Vnau_pp/2009_2/pilipchuk.pdf
9. Лазорко О. Професійний потенціал особистості менеджера [Електронний ресурс]/ – Режим доступу: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/ Vonu_psi/ 2010_11_1/lazor.pdf
10. Пастушок Т.О., Ступарик Г.В. Характеристики сучасного менеджера та проблеми які постають перед ним [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www. rusnauka. com/ 2_KAND_2011/ Economics/ 77973.doc.htm
11. Шавкун І.Г. Менеджер ХХІ століття: проблеми та напрямки підготовки [Електронний ресурс]/ – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Sprr/2006_1/shavkun.pdf

Отже, що го¬ловна причина неуспішної кар'єри менеджерів – їх невміння ефективно взаємодіяти з своїми під¬леглими і колегами. В зарубіжній літературі розроблено багато рекомендацій, що дозволяють керівнику ефективно використовувати в діло¬вому спілкуванні свої сильні сторони, забезпе¬чити взаєморозуміння з партнером і переконати його зробити так, як йому це вигідно. Зарубіжні науковці розглядають різні властиво¬сті й риси характеру, необхідні для ідеального менеджера.
Отже, менеджер – це людина, яка професійно здійснює функцію управління у ринковій системі відносин. Менеджер повинен розуміти природу управлінських процесів, вміти розподіляти відповідальність за рівнями управління, знати економіку та маркетинг, інформаційну технологію, вміти планувати і прогнозувати розвиток діяльності своєї фірми. Не менш важливо бути спеціалістом в роботі з людьми: вміти будувати взаємовідносини з підлеглими, між фірмою та клієнтами, з іншими фірмами, вміти приймати рішення в складних ситуаціях, які часто змінюються, чітко і дохідливо формулювати свої думки. Розвинуті особистісні характеристики є обов'язковою рисою сучасного менеджера. Серед морально–психологічних якостей найбільш важливими є високі життєві ідеали, чесність і правдивість, справедливість і об'єктивність, воля і мужність, розвинуте почуття обов'язку і відповідальності, інтелігентність і толерантність тощо.
Таким чином, сучасному менеджеру мусить бути притаманна широка гама ділових якостей: висока ерудиція і професійна компетентність, схильність до лідерства в колективі, підприємництва і здатність ефективно діяти в умовах економічного ризику, практичний розум і здоровий глузд, комунікабельність, заповзятливість, ініціативність і енергійність, вимогливість і дисциплінованість, висока працездатність воля, цілеспрямованість тощо. Діловитість насамперед проявляється у здатності знаходити (в рамках компетентності наданих повноважень і наявних засобів) оптимальний підхід до ситуацій, що виникають і самим коротким шляхом досягають мети.

Білошапка В.А., Бучнев О., Дукла Д., Іванова І.В., Бабенко О. А., Жигайло Н.І., Косова І., Кот Г. М., Лазорко О., Пастушок Т.О., Ступарик Г.В., Шавкун І.Г.



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Менеджмент та маркетинг як фактори розвитку підприємницької діяльності » Шамала В., ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНИХ ТА ДІЛОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК
Сторінка 1 з 11
Пошук: