Лилик Ю., Особливості розвитку інформаційно-комунікаційних.. - Форум
Середа, 07.12.2016, 16:19
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Лилик Ю., Особливості розвитку інформаційно-комунікаційних.. - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Міжнародна конкурентоспроможність України в умовах євроінеграційних процесів » Лилик Ю., Особливості розвитку інформаційно-комунікаційних..
Лилик Ю., Особливості розвитку інформаційно-комунікаційних..
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 12:01 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline



Лилик Юлія,





5 курс, спец. «Міжнародна економіка», д/ф,
Наук.кер. – Вдовічен А.А.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці





Особливості розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному світі





Стаття присвячена аналізу теоретичних концепцій та напрацювань низки вітчизняних і зарубіжних науковців у сфері цифрового розриву та інформаційного суспільства, а також дослідженню особливостей розвитку світового ринку інформаційно-комунікаційних технологій в сучасних умовах.
Актуальність теми дослідження. Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується значними дисбалансами, більшість з яких носять глобальний характер. Значною мірою це відображається в процесах, диспропорційної інформатизації економік країн світу в умовах розбудови глобального інформаційного суспільства. З одного боку, швидкими темпами відбувається становлення інформаційного суспільства у високо розвинутих країнах, з іншого - посилюється відставання менш розвинутих країн за рівнями впровадження і застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в цілях економічного зростання і розвитку. Явище міжнародного цифрового розриву стає інформативним показником нерівномірності розвитку країн у сучасному світі. Україна відстає за темпами розбудови інформаційного суспільства від високо розвинутих країн, однак володіє значним потенціалом для скорочення цифрового розриву та повноцінної інтеграції до світового інформаційно-економічного простору, реалізація якого вимагає особливої уваги до цієї проблеми представників урядових і бізнес-структур, а також науковців.
Проблеми становлення глобального інформаційного суспільства, соціально-економічних наслідків даного процесу для світогосподарського розвитку знайшли своє відображення у працях зарубіжних і вітчизняних вчених Д.Белла, О.Білоруса, В.Геєця, П.Друкера, В.Іноземцева, Ж.Ліотара, У.Мартіна, Л.Мельника. Теоретичні та практичні підходи до дослідження процесів інформатизації світогосподарського розвитку, в тому числі з точки зору їх нерівномірного характеру, сформували В.Артур, М.Згуровський, В.Куриляк, М.Макарова, О.Михайловська, О.Мокій, Є.Савельев, О.Сазонець.
Водночас, зважаючи на новизну і динамічність феноменів інформаційного суспільства та цифрового розриву, нерозв'язаними завданнями є визначення економічної природи цих явищ, а також обґрунтування необхідності скорочення цифрових диспропорцій між Україною та провідними високорозвинутими країнами світу. Відсутність національної стратегії подолання цифрового розриву в процесі розбудови вітчизняного інформаційного суспільства та підвищеним національної конкурентоспроможності зумовлює необхідність більш грунтовних теоретичних і прикладних досліджень в даному напрямку. Окреслене поле питань обумовило вибір теми статті, мету і структуру дослідження.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних засад процесів інформатизації світогосподарського розвитку, обгрунтування їх диспропорційного характеру та розроблених методичних і практичних рекомендацій щодо шляхів подолання цифрового розриву. Вказана мета передбачає вирішення низки завдань: проаналізувати ролі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в соціально-економічному розвитку країн світу; дослідити світовий ринок інформаційно-комунікаційних технологій; надати пропозиції до розроблення національної стратегії інформатизації України.
Об'єктом дослідження є процеси диспропорційної інформатизації світогосподарського розвитку в умовах становлення глобального інформаційного суспільства.
Предмет дослідження - інституційні, нормативно-правові та організаційні механізми подолання міжнародних цифрових диспропорцій на шляху до становлення ефективного інформаційного суспільства в Україні.
Аналіз теоретичних концепцій та напрацювань низки вітчизняних і зарубіжних науковців у сфері цифрового розриву та інформаційного суспільства [1; 2; 3; 4] дозволив дійти висновку, що становлення глобального інформаційного суспільства супроводжується як певними позитивними, так і негативними явищами та носить, в цілому, диспропорційний характер.
Однією із найзагрозливіших тенденцій, що супроводжують процес становлення глобального інформаційного суспільства, є виникнення та поглиблення міжнародних цифрових диспропорцій, що відображають об'єктивний процес дуалізації рівнів соціально-економічного розвитку між країнами світу, глибинна причина яких полягає у значному розриві у знаннях та масштабах інноваційної діяльності між країнами-лідерами та країнами-аутсайдерами, зокрема, у сфері сучасних цифрових технологій, що зумовлює подальшу неспроможність аутсайдерів ефективно застосовувати ІКТ у цілях економічного зростання і розвитку.
У зв'язку з тим, що на сучасному етапі світогосподарського розвитку інформація та знання стають основними виробничими ресурсами, а сучасні ІКТ - засобами виробництва, нерівномірна інтеграція цих технологій у економіки країн світу зумовлює загострення міжнародних економічних диспропорцій та спричинює посилення глобальних дисбалансів.
Міжнародний цифровий розрив доцільно трактувати як відмінність між країнами світу за можливостями доступу їх громадян, домогосподарств і суб'єктів господарювання до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та їх ефективного використання у цілях економічного зростання та розвитку, зумовлений диспропорційністю рівнів наукових, соціально-економічних, інституціональних і технологічних досягнень, що в умовах становлення інформаційного суспільства загрожує поглибленням міжнародних економічних диспропорцій та загостренням внутрідержавних соціально-економічних дисбалансів.
Водночас доведено, що за умови наявності ефективної державної політики, спрямованої на розбудову інформаційного суспільства та подолання цифрового розриву у розрізі всіх його проявів (інфраструктурних, освітніх, економічних, правових, соціальних), можливою стає реалізація потенціалу сучасних ІКТ як інструментів соціально-економічного розвитку країн світу та джерел їхнього прискореного зростання [5].
Дослідження особливостей розвитку світового ринку інформаційно-комунікаційних технологій в сучасних умовах дозволило виокремити низку тенденцій, що формуватимуть майбутнє індустрії та безпосереднім чином впливатимуть на динаміку міжнародного цифрового розриву, а саме: 1) стрімкий розвиток галузі у технологічній сфері зумовлює швидке оновлення асортименту продукції та послуг, падіння цін на них та удосконалення сервісу, що сприятиме масовій інтеграції ІКТ у економіки менш розвинутих країн та їх поступовому включенню до світового інформаційно-економічного простору; 2) насичення телеком-ринків високо розвинутих країн світу спричинить активізацію інвестиційної діяльності з боку провайдерів ІКТ- послуг у напрямку менш розвинутих країн, як наслідок варто очікувати прискореної розбудови ІКТ-інфраструктури у даних країнах і розвитку національних ІКТ-секторів, що потягне за собою створення нових робочих місць, покращення ринкової ефективності, економічне зростання тощо; 3) незмінна позитивна динаміка зростання інвестицій на НДДКР у ІКТ-секторі набуває міжгалузевого характеру, тобто ІКТ-інновації спеціально розробляються та впроваджуються у таких суміжних галузях і сферах діяльності, як охорона здоров'я, охорона зовнішнього середовища, транспорт, оборонна галузь, менеджмент надзвичайних ситуацій та катастроф, вирівнювання соціально-економічних дисбалансів та ін., чим сприяють розв'язанню найболючіших глобальних соціально-економічних викликів.
Аналіз динаміки міжнародних цифрових диспропорцій за рівнями застосування сучасних ІКТ дав змогу відслідкувати окремі позитивні та негативні тенденції. Так, останніми роками ІКТ особливо активно впроваджуються високо розвинутими країнами світу, що зумовлено усвідомленням їх визначальної ролі у забезпеченні конкурентоспроможності та усталеного розвитку національних економік. Також спостерігається зростання кількості користувачів ІКТ і серед менш розвинутих країн, що більшою мірою обумовлено революційними змінами у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, особливо, у сфері мобільного зв'язку.
Необхідно зазначити дві основні причини того, чому світовий ринок інформаційно-комунікаційних технологій, який загалом зазнав негативного впливу світової економічної кризи, демонструє ознаки швидкого відновлення: 1) з технологічної точки зору, інноваційний характер самого ринку ІКТ і стрімкий прогрес у даній сфері, не зважаючи на економічну нестабільність останніх років, зумовлює, безперервне оновлення, удосконалення, винаходження технологій, які наділені все більшими функціональними можливостями, що відповідають підвищеним вимогам користувачів високо розвинутих країн; водночас, поступове здешевлення технологій робить їх доступними для значного сегменту користувачів з країн, що розвиваються, завдяки чому попит на ІКТ зі сторони менш розвинутих країн стабільно зростає; 2) з економічної точки зору, провідні науковці, міжнародні організації та держави світу повною мірою визнають колосальну роль, що відіграють ІКТ у стимулюванні економічного зростання та підвищення. продуктивності усіх галузей та ринків. Низка країн (Корея, Сінгапур, Данія, Фінляндія, Естонія та ін.) вже зуміли використати потенціал сучасних мереж ІКТ як носіїв прогресивних змін, модернізації та конкурентоздатності економіки, поставивши ІКТ у центрі державних стратегій інноваційного розвитку [6]. Досвід цих країн доводить, що послідовна орієнтація державних стратегій розвитку на підвищення освітніх стандартів, інноваційну активність та забезпечення масового доступу до ІКТ, відіграє важливу роль як для високо розвинутих країн, задля підтримання конкурентоспроможності економік в умовах гострого глобального суперництва, так і для країн, що розвиваються, з метою сприяння структурним трансформаціям їх економік і суспільств, швидкому переходу на нові щаблі розвитку.
Аналіз регіональних особливостей готовності країн до застосування ІКТ в цілях економічного зростання і розвитку підтвердив гіпотезу про прямий зв'язок між рівнем економічного розвитку країни та її готовність до розбудови інформаційного суспільства. Водночас, проведений аналіз дозволив зауважити, що приналежність до групи країн з низькими доходами не є перешкодою для успішного запровадження реформ з удосконалення елементів національної Е-готовності. В умовах гострого кризового та посткризового періодів, державні та приватні інвестиції у сферу НДДКР та ІКТ-інфраструктуру не варто скорочувати з метою бюджетних обмежень, оскільки ці сфери не лише виступають ключовими елементами підсилення здатності економіки до відновлення у короткостроковому періоді, але й підтримують інноваційний потенціал та готовність до зростання економіки у довгостроковій перспективі [7].
Аналіз позицій України у світових процесах інформатизації суспільно-економічного життя дозволив виокремити слабкі та сильні сторони національної готовності до ефективного використання сучасних мереж ІКТ у цілях економічного зростання і розвитку [8].
Враховуючи сучасні перспективи розвитку світового ринку інформаційно-комунікаційних технологій, глобальні тенденції до загострення попиту на спеціалістів у сфері програмування, інженерії, аналітичних досліджень, а також наявність в Україні однієї з найбільших у світі часток населення з вищою освітою, зокрема за математико-інженерними та ІКТ-спеціальностями, у роботі наголошено, що українські фахівці можуть стати ключовою інтелектуальною ланкою у світовому ланцюзі створення інновацій у сфері ІКТ. Стимулювання розвитку вітчизняного ІКТ-сектору, з огляду на це, повинно стати однією з першочергових державних стратегічних ініціатив і має охопити низку напрямів, зокрема: 1) розроблення концепції розвитку вітчизняного ІКТ-сектору, націленої на активізацію перспективних досліджень і розробок у сфері ІКТ, а також удосконалення митно- податкових, фінансово-інвестиційних, освітніх і регуляторних засад розвитку ІКТ-індустрій; 2) активізація міжнародного науково-технічного співробітництва та міжфірмового партнерства у сфері ІКТ, зокрема у формі міжнародних стратегічних альянсів на базі вітчизняних та провідних закордонних учасників ринку; 3) налагодження приватно-державного партнерства у сфері ІКТ шляхом державного/спільного фінансування науково-практичних розробок у сфері ІКТ, державних закупівель продукції та послуг сектору, а також замовлення проектів державного значення [9].
У роботі обґрунтовано, що вітчизняний ІКТ-сектор, за умови сприятливої політико-регуляторної та митно-податкової підтримки з боку держави, може стати осередком становлення інформаційного суспільства в Україні, основою інноваційної моделі розвитку економіки та підвищення її конкурентоспроможності, а також засобом швидкого скорочення цифрового розриву України з високо розвинутими країнами.
Отже, у даній статті здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальних науково-прикладних завдань сучасного розвитку світового інформаційно-економічного простору щодо подолання диспропорційності процесів інформатизації світогосподарського розвитку в умовах становлення глобального інформаційного суспільства та участі України в цьому процесі.
Список використаних джерел:
1. Білоус О. Глобалізація і нова парадигма глобального постіндустріального розвитку / О. Білоус // Економічний часопис-ХХІ. – 2002 -№ 10.-С. 3-7.
2. Иноземцев В. Л. Современноепостиндустриальноеобщество: природа, противоречия, перспективы / В.Л. Иноземцев. – Москва: Логос, 2000. – 304 с.
3. Сіленко А. Цифрова нерівність як глобальна соціально-політична проблема / А. Сіленко // Політичний менеджмент. – 2006. - №3. –С. 51-56
4. Социально-економические проблемы информационного общества / [Мельник Л.Г. и др.]; под ред. Л.Г. Мельника. – Сумы : ИТД «Университетская книга», 2005. – 430 с.
5. Опубликован четвертый выпуск Индекса Altimo [Електронный ресурс]// AltimoFoundation. Режим доступа: http://www.altimofoundation.ru/Media-room/Press-releases/ps171108/.
6. Коэфициент Джини [Електронный ресурс] // Википедия, свободная энциклопедия. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/.
7. UN Data. A World of Information [Електронныйресурс] // UN Data. – Режимдоступа:http://data.un.org.
8. The Global Information Technology Report 2006-2007. Connecting to the Networked Economy / World Economic Forum, INSEAD. – Geneva: SRO-Kundig, 2007. – 361 p.
9. Стейнбок Д. Мобильная революция / Д. Стейнбок. – Днепропетровск: «Баланс Бизнес Букс», 2006. – 440 с.



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Міжнародна конкурентоспроможність України в умовах євроінеграційних процесів » Лилик Ю., Особливості розвитку інформаційно-комунікаційних..
Сторінка 1 з 11
Пошук: