Сивачук С., Перспективи розвитку світової валютної системи - Форум
Неділя, 04.12.2016, 01:48
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Сивачук С., Перспективи розвитку світової валютної системи - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Міжнародна конкурентоспроможність України в умовах євроінеграційних процесів » Сивачук С., Перспективи розвитку світової валютної системи
Сивачук С., Перспективи розвитку світової валютної системи
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 11:59 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline



Сивачук Світлана,





5 курс, с-ть “Міжнародна економіка”, д/ф,
Наук. Кер. – Козменко В. М.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці





Перспективи розвитку світової валютної системи





Питання внесення змін до існуючої валютної системи, або ж її вдосконалення є чи не найактуальнішим і потребує свого вирішення з метою створення умов для попередження фінансових і економічних криз, масштаби розповсюдження яких обмежуються хіба що нашою планетою. Відповідно, вкрай актуальним є дослідження перспективи розвитку міжнародної валютної системи та можливих напрямків її реформування для забезпечення розвитку глобальної економіки.
Великий внесок у дослідження розвитку світової валютної системи зроблено Дж. Кейнсом, Р. Манделом, Ф. Бергстеном, Б. Айхенгріном, Дж.Стігліцем, В. Ханкелем, Й. Шумпетером, М.Фрідманом, та багатьма іншими. Теоретичним аспектам функціонування міжнародної валютної системи в умовах багатополярності присвячені дослідження П. Гарбера, М.Дулей, Б. Ейхенгріна, Р. Тріффіна, Р. Хаасса. Питання введення єдиної наднаціональної валюти і валютного регулювання в Європейському Союзі розглядалися в роботах Р. Манделла, Б. Іченгріна, Т. Байомі, Т.Скитовського. Р. Маккінона та П. Кенона. Правовому регулюванню валютних відносин також приділяли увагу зарубіжні юристи, такі як М. Артьомов, Б. Дорофєєв, Н. Земцов, С.Прокопчук, А. Пронін, С. Осіпов, І.Хаменушко та інші.
Метою даної роботи – дослідити перспективи розвитку світової валютної системи.
З даної мети випливають відповідні завдання:
- дослідити базові принципи, закладені в фундамент сучасної світової валютної системи;
- проаналізувати ефективність їх практичного застосування;
- розглянути подальші перспективи її розвитку світової валютної системи і можливі напрямки її реформування.
Світова валютна система пройшла чотири основні етапи розвитку: золотомонетний стандарт, золотодевізний, золотодолларовий та багато-валютний стандарт. Існуюча валютна система не виправдала сподівань щодо дієздатності тих принципів та настанов, що були закріплені Ямайською конференцією 1976 року, оскільки фактично долар зберіг домінуючу роль резервної валюти, а золото продовжує використовуватися для резервування. В основі сучасної валютної системи, закладено такі основні принципи: юридична демонетизація золота, відміна його офіційної ціни та золотих паритетів, можливість країн самостійно встановлювати порядок визначення обмінних курсів, запровадження СПЗ як колективної резервної валютної одиниці [1].
Вимоги сучасної світової економічної системи добре задовільняються гнучкістю світової валютної системи з плаваючими курсами. Таким чином, ринок бере на себе узгодження валютних курсів, і країни, виступаючи його суб’єктами в особі центральних банків та регулюючи діяльність банківської системи, отримали можливість проводити гнучку валютну політику і використовувати валютний курс як один із найважливіших інструментів економічної політики [1].
Результатом невідповідності існуючої світової валютної системи потребам сучасного багатополярного світу є глобальна економічна криза на початку ХХІ століття. Через відсутність засобів запобігання і мінімізації наслідків кризових явищ та інструментів впливу на егоїстичні бажання учасників ринку, світ зіткнувся із серйозними економічними потрясіннями і, як результат, зі зростанням глобальної соціальної нестабільності [2].
Валютна система стала гнучкою, проте нестійкою. Держави не в змозі виробити таку економічну і валютну політику, котра б змогла забезпечити їм стійкий економічний розвиток і протистояти кризовим явищам, що насуваються з інших країн та переростають у глобальні, оскільки глобальні проблеми слід вирішувати на глобальному рівні. Система діючих інститутів, що створені в минулому столітті та які досі не змінювали принципів своєї роботи, показали неспроможність вирішувати фінансові проблеми значних масштабів та проводити ефективні рішення.
Причиною цих невдач багато хто вважає невірний підхід МВФ та інших міжнародних організацій до вирішення кризових явищ, котрі намагаються вирішувати глобальні проблеми локальними методами. Прихильники СПЗ вважають, що сьогодні необхідні або 1) негайне глибоке реформування МВФ, основною функцією якого повинно стати попередження та недопущення глобальних фінансових криз, а не запізніла допомога в їх ліквідації, або 2) навіть демонтаж Міжнародного валютного фонду, як умова для нормального функціонування СПЗ [2]. Очевидно, що МВФ не в змозі передбачити фінансову кризу і не має достатньо фінансових ресурсів та адекватної концепції для успішного глобального регулювання світової валютної системи, спрямовуючи свої сили на допомогу країнам, платіжний баланс та валютний курс яких вже знаходяться в скрутному становищі.
Діюча валютна система практично зберегла в собі засади раніше встановлених валютних систем, які були перебудовані, бо проявили свою невідповідність вимогам розвитку світової економіки. Вона дала змогу країнам прив’язувати свої національні валюти до привабливих валют, які все ж залишаються національними і залежать від стану своїх національних економік та від ситуації на валютному ринку, основну частину якого займають спекулятивні і хеджувальні операції, що відриває залежність курсу валюти від її купівельної спроможності, викривлює її. Уже більшою мірою не купівельна спроможність визначає курс валюти, а навпаки. Це тягне за собою надзвичайну залежність стану національних економік всіх країн від світового валютного ринку, від поведінки її учасників, від очікувань та прогнозів, що не завжди справджуються. Тому найбільшою проблемою залишається все ж динамічний і великомасштабний ринок міжнародних валютних операцій.
Незважаючи на запровадження колективної резервної валютної одиниці – СПЗ, що складається з кошика провідних валют, долар США на практиці зберіг своє значення як головний міжнародний платіжний засіб та резервна валюта. З одного боку — це національна валюта США, але з іншого боку — це світова резервна валюта, що виконує функцію світових грошей.
Передбачалося, що долар поступово знизить свою частку в міжнародних розрахунках і державних резервах, оскільки до 2012 року центральні банки скорочували вкладення в долари США та євро, паралельно збільшуючи купівлю золота, японської єни та юаню [3]. Проте, згідно з даними МВФ, частка американської валюти в резервах збільшилася за останній рік і залишається близько 60%, а європейської – зменшилася на 8%. Така ситуація підкреслює значний збиток, нанесений борговою кризою в єврозоні положенню євро в міжнародній фінансовій системі, а також різке скорочення шансів євро в плані заміни долара США в якості міжнародної резервної валюти, відзначають експерти. В даний час на частку євро припадає лише близько 24% резервів країн з економікою, що розвивається, що є мінімумом з 2002 року і являє собою значне зниження в порівнянні з піковим рівнем 2009 року (31%). Частка резервів, не визначених за складом валют, значно збільшилася за останні 15 років - з 26% до 45%. Можна припустити, держави, що розвиваються, приховують інформацію тому, що в їхніх резервах знаходяться менш традиційні валюти, ніж долар, євро, японська єна, або СПЗ. При чому лідерами по обсягу резервів є Китай, Японія та Росія [4]. Щодо юаню, то йому відповідно прогнозується велике майбутнє.
Зміни в розстановці сил у світовій економіці, що спостерігаються, призведуть до збільшення фінансового потенціалу країн, які демонструють економічне піднесення та збільшення значущості їх валют. Це в свою чергу призведе до появи справжніх конкурентів американської валюти, які здатні не лише розділити з нею роль світової валюти, але і стати її потенційною заміною. Тому, важливе завдання – не дати впасти долару з метою попередження несприятливих наслідків для всієї світової економіки, або ж поступово замінювати його грошовими одиницями, які також здатні виконувати функцію світових грошей, для чого уже розробляються ідеї створення регіональних валют.
Декілька грошових одиниць в міру зростання економік, на яких вони засновані, претендуватимуть на роль регіональних резервних. Тому прогнозується поглиблення ступеня інтеграції в регіонах світу, що призведе до появи нових регіональних резервних валют, які поряд з доларом США та євро змогли б значно підвищити стійкість світової валютної системи [2].
У перспективі такими зонами можуть стати:
- рублева зона (Росія, країни-члени Євразійського економічного співтовариства та окремі країни СНД);
- зона юаня та йєни (Китай, Японія, країни АСЕАН та інші країни АТР);
- валютна зона країн Латинської Америки на базі країн-членів МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай, Венесуела) і країн Андської групи (Болівія, Колумбія, Перу, Венесуела, Еквадор);
- зона «золотого динара» – арабські країни Близького і Середнього Сходу та інші мусульманські держави (близько 55 країн-членів Ісламського банку розвитку) [5].
Нинішня валютна система, що зберегла в собі домінуючу роль американської валюти, має суперечливий характер щодо вимог багатополярної світової економіки. Думки з приводу реформування світової валютної системи розходяться через різне бачення того, наскільки глибокими мають бути реформи. Деякі країни, а саме – США і Великобританія, вважають, що достатньо буде лише скорегувати окремі елементи існуючої системи. У цьому контексті мова йде лише про часткову модернізацію, за якої основні важелі впливу на фінансову ситуацію у світі залишаться без змін, тобто США збережуть домінуючий вплив американського долара як основної резервної валюти [6].
Інші країни переконані, що всі сучасні проблеми були закладені ще Бретон-Вудською конференцією і світова валютна система потребує кардинальних змін, у тому числі за рахунок розширення кола країн, що будуть мати вплив на світові фінансові інститути, відходу від домінування однієї резервної валюти та посилення контролю за фінансовими потоками і операціями [6]. Адже декілька десятиліть поспіль сім найрозвинутіших держав світу «сиділи за штурвалом величезного лайнера» під назвою «світова економіка». Але прийшов час суттєвих змін у розстановці сил на світовій арені, час, коли такі країни третього світу, як Бразилія, Китай, Індія та Індонезія, маючи необхідний для подолання кризи резерв капіталу, починають боротися за свої права голосу.
СПЗ не виправдало сподівань можливо саме через те, що їх обсяг формувався на базі вкладень учасників, що значно менший від кількості грошової маси в світовій економіці і не може виступати її забезпеченням. Деякі аналітики доцільним вважають повернення до золотого стандарту, проте золото в обмеженій кількості та виступає водночас товаром, але від нього можна було б відштовхнутися при визначенні ціни грошової одиниці, що виконувала б роль світової валюти. Та універсальні ідеї на практиці вкрай важко запровадити, і вони навряд зможуть витримати розбіжності інтересів, які випливають з різних країн. Очевидним є те, що національні валюти потенційно несуть негативні наслідки за виконання ролі світових грошей, на яку претендуватимуть регіональні валюти, як передбачається.
Тож, одним із найбільших недоліків діючої валютної системи є те, що вона не передбачає засобів запобігання та мінімізації наслідків кризових явищ, а закладені в ній принципи створюють залежність стану країн та світової економіки в цілому від ситуації на міжнародному валютному ринку через вплив її на валютні курси та від національних економік тих країн, чиї валюти використовуються як світові. Зміни в розстановці сил у світовій економіці, неминуче призведуть до збільшення фінансового потенціалу і збільшення значущості валют країн, які демонструють економічне піднесення. Тому, важливо не дати впасти долару з метою попередження несприятливих наслідків для всієї світової економіки, або ж поступово замінювати його, для чого уже розробляються ідеї створення регіональних валют. Проте, єдиного погодженого шляху реформування світової валютної системи не існує, адже сучасні підходи значно відрізняються, а запровадження змін глобального характеру потребують погодженої більшості та значних коштів.

Список використаних джерел:
1. Дзюблюк О. В. Валютна політика. / О. Дзюблюк // Підручник. – К.: Знання, 2007. – 422с.
2. Черняк О. І. Проблеми і перспективи розвитку світової валютної системи в умовах глобальної економічної кризи / О.Черняк, Д.Кержковська // Науковий вісник ЧДІЕУ. – № 1 (5). – 2010.
3. Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку. Прогноз розвитку світової валютної системи до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ufin.com.ua/analit_mat/drn/097.htm
4. Частка долара в резервах країн, що розвиваються, за останні 10 років скоротилася з 43% до 23% [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2011/07/08/244480
5. Вожжов А.П. Про причини створення регіональних резервних валют і зміни у світовій валютній системі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://readbookz.com/articles/article-17/
6. Мировая финансовая система: ремонт фасада или кардинальная перестройка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://chelfin.ru/text/hot/59238.html .
7. Барсегян А.Г. Перспективы реформирования мировой валютной системы / А. Барсегян // Экономика и управление. Том 24 (63). – №1. – 2011. — С. 20—27.



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Міжнародна конкурентоспроможність України в умовах євроінеграційних процесів » Сивачук С., Перспективи розвитку світової валютної системи
Сторінка 1 з 11
Пошук: