Почтарь Д., Особливості складання бюджету інвестиційного... - Форум
Пятниця, 09.12.2016, 19:19
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Почтарь Д., Особливості складання бюджету інвестиційного... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки » Почтарь Д., Особливості складання бюджету інвестиційного...
Почтарь Д., Особливості складання бюджету інвестиційного...
conf-cvДата: Понеділок, 27.05.2013, 10:23 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline


Діна Почтарь,





4 курс.спец. «Економіка підприємства»,д,ф.
Наук.кер. – Гнатишина Н.Д.
Чернівецеький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м.Чернівці




Особливості складання бюджету інвестиційного проекту





В умовах ринкового середовища ключовим питанням, яке вирішується будь-яким суб’єктом господарювання при реалізації нових або вдосконалення існуючих елементів основного капіталу є формування планів капітальних вкладень або бюджетування інвестиційних проектів. Оскільки інвестиційні ресурси завжди обмежені, їх балансування для досягнення інвестиційних цілей є не завжди простим чи приємним завданням, але в управлінні результативністю інвестиційної діяльності є важливим, бо результативність бюджету можна використати щонайменше як критерій оцінки ефективності інвестицій. Дослідження змісту, особливостей формування та оптимізації бюджетування інвестиційних проектів є сьогодні актуальним як у теоретичному так і практичному аспекті.
Багато фундаментальних праць та публікацій присвячено практичним аспектам бюджетування. Зокрема, це праці таких авторів як Т.Л. Грицай, Ю.В. Малиновська, Л.А. Сенів, Т.В. Майорова, І.А. Постановський, Є. А. Стефанович та інших. Науковцями розроблено теоретичні засади аналізу та вибору комплексу показників і бізнес-процесів бюджетування, обґрунтовано процеси бюджетного планування з використанням функцій витрат, досліджено існуючі методичні підходи щодо складання регламенту бюджетування, визначено його ризики та розроблено комплекс відповідних математико-статистичних та оптимізаційних моделей. Разом з тим, дуже мало приділяється уваги організації процесу бюджетування інвестиційних проектів, особливо в умовах обмеженості фінансових ресурсів.
В управлінні інвестиційною діяльністю підприємства сьогодні все частіше використовується інвестиційний бюджет, який включає доходи і витрати від інвестиційної діяльності, а також потребу в інвестиційних ресурсах за всіма вибраними напрямами та інвестиційним проектам. При цьому для управління окремим інвестиційним проектом використовується бюджет інвестиційного проекту, який включає як операційний, так і фінансовий бюджет і є детально розробленим фінансовим планом інвестиційного проекту, що охоплює всі сторони його реалізації.
У процесі бюджетування виділяють ряд етапів: розгляд та затвердження ТЕО та кошторисної документації, розподіл відповідальності та повноважень, а також наступне супроводження (моніторинг) реалізації проекту. Якщо капіталовкладення перевищують встановлені межі (ліміти), то необхідно спеціальне затвердження керівництвом компанії. Проект, який не задовольняє очікуваним показникам або під впливом поточних обставин перестає бути необхідним, може бути призупиненим. Доцільно також призупиняти проект, коли показник «прибуток/інвестиційні витрати» свідчить про його нежиттєздатність. Кошти капітального бюджету, що вивільняються, можуть бути направлені на реалізацію більш ефективних проектів [4].
На практиці використовують два основних підходи до розробки бюджету капітальних вкладень: перший з них базується на критерії норми доходності проекту (IRR), інший - на критерії чистої приведеної вартості проекту (NPV).
Зміст першого підходу наступний – усі доступні проекти ранжують за зниженням IRR, далі їх відбирають для реалізації, враховуючи наступне правило: внутрішня норма доходності інвестицій має бути більше вартості інвестованого капіталу або IRR > СС. Включення нового проекту у портфель потребує додаткових джерел фінансування, і перш за все власних коштів. На практиці можливості підприємства щодо мобілізації власних коштів обмежені. Тому розширення інвестиційного портфелю призводить до необхідності залучення зовнішніх джерел фінансування (переважно з ринку капіталу). Тим самим змінюється структура інвестованого капіталу за рахунок частки боргових коштів. Підвищення фінансового ризику, за умови залучення боргових коштів у підприємства, приводить до збільшення ціни вкладеного у проект капіталу. Тому виникає дві протилежні ситуації: в міру розширення інвестиційного портфеля внутрішня норма доходності проектів (IRR) зменшується, і навпаки, вартість інвестованого капіталу (СС) підвищується. До переваг даного підходу можна віднести те що, він не залежить від абсолютного розміру інвестицій в інноваційний проект, враховує зміну вартості грошового потоку за певний період часу, не потребує попереднього встановлення ставки дисконту. Недоліками даного критерію є те, що він не має властивості адитивності,а також може призвести до невірного рішення стосовно взаємовиключних інноваційних проектів.
Інший підхід до складання бюджету капіталовкладень базується на критерії чистої приведеної вартості (NPV). За відсутності яких-небудь обмежень процедура розрахунку наступна:
1) встановлюють значення ставки дисконтування – загальне для всіх проектів або індивідуальне для кожного проекту (за ціною джерела фінансування);
2) визначають величину чистої приведеної вартості проекту (NPV);
3) всі незалежні проекти (за наявності джерел покриття) з NPV > 0 включають до інвестиційного портфеля;
4) з альтернативних проектів вибирають проект з максимальним значенням NPV [3].
Якщо присутні обмеження тимчасового або ресурсного характеру, то методика розрахунку ускладнюється, оскільки виникає проблема оптимізації бюджету капіталовкладень.
У процесі бюджетування інвестиційних проектів неабиякого значення придають його оптимізації, бо головна причина виникнення обмежених інвестиційних можливостей полягає у тому, що окремі підприємства не бажають залучати зовнішні джерела фінансування. Аргументи можуть бути різними. Одні керівники, знаючи про високу ціну довгострокових кредитів, не можуть ними скористуватися, оскільки мають низький кредитний рейтинг на ринку позикового капіталу. Інші, не маючи вагомих заперечень проти емісії корпоративних облігацій, можуть виступати проти випуску акцій через побоювання втратити частину голосів в управлінні підприємством. Треті вважають за краще відмовитися від будь-якої форми зовнішнього фінансування, вважаючи, що безпека і контроль над фірмою важливіші за додатковий прибуток. Ці ситуації пов’язані з необхідністю оптимізації плану капітальних вкладень. Отже, необхідність оптимізації капітального бюджету виникає у тому випадку, коли є декілька привабливих проектів, але існують ресурсні обмеження. У такому разі відбирають проекти з максимальним сумарним значенням чистої приведеної вартості (NPV) [2].
Критерій чистої приведеної вартості також має свої переваги і недоліки, які слід врахувати при складанні бюджету інвестиційного проекту. Перевагами є те,що він показує ймовірну величину приросту капіталу підприємства у разі реалізації інвестиційного проекту, а також дає можливість аналізувати сукупну величину приросту капіталу. Недоліками ж є те,що при використанні даного підходу важко визначити ставку дисконтування, тобто можливості альтернативного використання капіталу.
Проходження всіх етапів бюджетування при розробці і ухваленні управлінських рішень забезпечує: по-перше, детальне опрацьовування самих інвестиційних проектів, по-друге, комплексний розгляд інвестиційної діяльності в рамках всієї фінансово-господарської діяльності підприємства і аналіз її впливу на фінансовий стан підприємства, по-третє, організацію контролю над подальшою реалізацією кожного окремого проекту і виконанням інвестиційного бюджету в цілому.
Таким чином, при складання бюджету інвестиційного проекту можна використовувати два підходи: норми дохідності проекту та чистої приведеної вартості. Аналіз виконання складеного бюджету, представляє інтерес для керівництва підприємства з позиції забезпечення фінансової стійкості,тому кожне підприємство має вибрати для своєї діяльності такий підхід, який буде найбільш оптимальним та забезпечить високий фінансовий результат від ефективної реалізації інвестиційного проекту.
Список використаних джерел:
1. Грицай Т.Л. Інвестиційний проект як економічна категорія / Т.Л. Грицай // Фінанси, облік і аудит. – 2011. – № 18. – С. 272-278.
2. Малиновський Ю.В. Шляхи підвищення ефективності реалізації інвестиційних проектів в Україні / Ю.В. Малиновський, Л.А. Сенів // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.4. – С. 248-251.
3. Майорова Т.В. Особливості бюджетування інвестиційних проектів/ Т.В. Майорова // Ефективна економіка. – 2012. - № 3. – С. 12-14.
4. Постановський І.А. Підвіщення ефектівності управління інвестиційною діяльністю на підпріємствах транспортої галузі / І.А. Постановський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/pspe/2007-3/ Postanovskiy_307.htm.



 
Форум » Матеріали конференції 03.06.2013 » Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки » Почтарь Д., Особливості складання бюджету інвестиційного...
Сторінка 1 з 11
Пошук: