Дідух Б., Роль міжнародного туризму в розвитку світового... - Форум
Субота, 10.12.2016, 16:39
Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход

Всеукраїнська студентська інтернет-конференція

Меню сайта
Форма входу
Друзі сайту
Статистика

Дідух Б., Роль міжнародного туризму в розвитку світового... - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Туризм як складова сталого розвитку економіки України » Дідух Б., Роль міжнародного туризму в розвитку світового...
Дідух Б., Роль міжнародного туризму в розвитку світового...
conf-cvДата: Неділя, 25.11.2012, 20:47 | Повідомлення # 1
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 1656
Нагороди: 5
Репутація: 8
Статус: Offline

Богдана Дідух,



2 курс, спец. «Менеджмент готельного, курортного і туристичного сервісу»
Науковий керівник – Короп Б.М.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
м. Чернівці




Роль міжнародного туризму в розвитку світового господарства



У даній статті аналізуються основні тенденції розвитку міжнародного туризму як однієї з найбільш прогресивних галузей світового господарства, розглядаються умови, що стримують розвиток туризму у країнах із різним рівнем економіки та визначається роль міжнародного туризму для економічного розвитку країн.

Туризм є однією з найважливіших галузей економіки. Саме питання розвитку туризму стоїть в ряді першочергових завдань економічного піднесення багатьох країн, адже значення туризму у світі постійно зростає. Це зумовлено тим, що надходження від міжнародного туризму є важливим показником економічного зростання країн світу. В цьому і полягає актуальність даної теми. У вітчизняній науковій літературі розглядалися шляхи розвитку міжнародного туризму в працях українських учених таких, як В.Ф. Кифяк, В.К. Федорченко, Т.А. Дьорова та ін., аналізувалася роль міжнарожного туризму в розвитку світової економіки. На думку Ю.А.Александрової, туризмом є сукупність відносин, які виникають під час переміщення та перебування людей в місцях інших від їх постійного місця перебування та роботи [1, ст.8]. Метою даної статті є визначення суті та ролі міжнародного туризму в розвитку світового господарства, дослідження економічних процесів, які відбуваються в туристичній галузі та вивчення впливу туризму на економіку окремих країн.
Виходячи з цього постають такі завдання:
1. Проаналізувати процес становлення і розвитку туристичного бізнесу у світі;
2. Визначити роль міжнародного туризму для економічного розвитку країн.
3. Розглянути умови, що стимулюють розвиток туризму в країнах із різним рівнем економіки;
4. Обґрунтувати необхідність підтримки туристичної індустрії як з боку держави, так і за рахунок приватних інвестицій.
Об’єктом дослідження є економічні процеси, які відбуваються в туристичній галузі. Останні десятиліття XX — початок XXI ст. стали періодом якісних змін у структурі та джерелах економічного зростання у світі, зумовлених новими потребами та мотивами поведінки людини в інформаційному суспільстві, інтегрованістю міжнародного співтовариства з метою взаємопізнання та взаємозбагачення. Особливого розвитку набула індустрія міжнародних туристичних послуг, стимульована зростанням чисельності та доходів населення в індустріальних країнах, збільшенням часу на відпочинок, значним поліпшенням транспортної інфраструктури. Сучасний міжнародний туризм є одним із найважливіших чинників економічного та соціального розвитку суспільства. Він впливає на темпи економічного зростання, поліпшення показників торгового балансу, зменшення безробіття та стабільність валютного курсу в державі [10, с. 342 ].
У світовому експорті сьогодні туризм займає третє місце. На першому місці нафта і нафтопродукти, що становлять 8,9%, на другому – автомобільна промисловість - 7,7%, третє місце туризму – 7,4% – з його наростаючою динамікою підтверджує прогнози експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО) про те, що ця сфера економіки вже в найближче десятиріччя вийде на перше місце в обсязі світового експорту [11, с. 24].
Економічне значення міжнародного туризму для тієї або іншої країни — явище складне та унікальне, його аналіз лише за допомогою статистики надходжень і відпливу валюти є відносним і не дає можливості оцінити вплив цієї сфери діяльності на економічне життя у сукупності. Втім, попри зазначене, надходження від міжнародного туризму розглядають як важливий показник його економічного значення.
У багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків. За чисельністю працівників індустрія туризму також стала однією з найбільших у світі - в ній зайнято понад 260 млн. чол., тобто кожний 10-й працюючий. Надходження з туристичних подорожей у світовому масштабі становлять понад 500 млрд. доларів США щорічно. Найбільші прибутки отримують країни Західної Європи та США. Туризм - це вагоме джерело створення робочих місць, і, за прогнозами, впродовж наступних п'яти років у світі створюватиметься 2500 нових робочих місць щодня. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не призводить до скорочення працюючого персоналу. Це має важливе значення, оскільки, поглинаючи більше робочої сили, туризм зменшує соціальну напругу в суспільстві. Крім того, світовий досвід показує, що індустрію туризму можна розвивати і в період економічних криз, що має важливе значення для країн Східної Європи. Витрати на створення одного робочого місця тут в 20 разів менші, ніж у промисловості, а оборотність інвестиційного капіталу в 4 рази вища, ніж в інших галузях господарства. Прикладом можуть бути такі країни, як Аргентина, Бразилія, Мексика, Єгипет, Туніс, Перу та інші [6, с. 157].
Значення туризму у світі постійно зростає. Це пов'язано із зростанням впливу туризму на економіку багатьох країн світу. В економіці країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій: є джерелом валютних надходжень для країни і засобом для забезпечення зайнятості; розширює вкладення у платіжний баланс і ВНП країни; сприяє диверсифікації економіки, створюючи галузі, які обслуговують сферу туризму; зі зростанням зайнятості у сфері туризму збільшуються доходи населення і підвищується рівень добробуту нації. Це є досить позитивним явищем, що супроводжується розвитком національних економік країн світу [3, с. 22]. У світовій торгівлі послугами туризм, поряд з транспортними послугами, займає найбільшу питому вагу. За даними Всесвітньої торгової організації, з-поміж 12 видів послуг, туризм відноситься до найбільш відкритої сфери, для якої країни дозволяють зарубіжним партнерам ліберальний режим доступу на національний ринок. Галузь туризму у сучасному світі набула ознак ключового сектора світової економіки та є вагомим джерелом економічного зростання та розвитку багатьох країн. Туристичною послугою може вважатися лише комплекс послуг з задоволення різноманітних потреб туриста: у відпочинку, харчуванні, переміщенні та інших, які сприяють забезпеченню мети подорожі. Туристичні послуги за значенням у процесі подорожі поділяються на:
1. основні, без яких неможливе подорожування (послуги розміщення, харчування, транспортного та екскурсійного забезпечення тощо);
2. додаткові, що сприяють комфортності подорожування (побутові, торговельні, комунікативні, спортивно-оздоровчі, культурні тощо);
3. супутні, які підвищують ефективність та сприяють повній реалізації мети подорожі (виробництва й споживання сувенірів і туристичного спорядження, облаштування пляжів,оглядових майданчиків, реставрація пам’яток історії
та культури тощо) [9, с. 131]. Таким чином, туризм створює нову форму споживчого попиту не на один товар, а на комплекс товарів і послуг. Сьогодні туризм перетворюється у важливу галузь світового господарства і набуває величезних масштабів. Щороку зростає кількість міжнародних туристів та надходження від туризму. Відповідно спостерігається нарощування обсягів надходження коштів від туристичних послуг у економіку окремих країн, що у свою чергу сприяє збільшенню грошових потоків у різних сферах міжнародних фінансів, зокрема у сфері вивозу капіталу та іноземних інвестицій. Сьогодні, на думку аналітиків, в основі розвитку міжнародного туризму лежать такі чинники:
1. економічне зростання і соціальний прогрес привели до розширення обсягу ділових поїздок та подорожей із пізнавальними цілями;
2. удосконалення всіх видів транспортних засобів зробило дешевшими поїздки;
3. збільшення кількості найманих працівників і службовців у розвинутих країнах та підвищення їхнього матеріального й культурного рівня;
4. інтенсифікація праці й отримання працюючими більш довгих відпусток; розвиток міждержавних зв’язків і культурних обмінів між країнами привів до розширення міжрегіональних зв’язків;
5. розвиток сфери послуг стимулював розвиток сфери перевезень і технологічний прогрес у галузі телекомунікації;
6. послаблення обмежень на вивіз валюти в багатьох країнах і спрощення прикордонних формальностей [2, с. 97].
Міжнародний туризм у світі вкрай не рівномірний, що пояснюється в першу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів.
Найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На цей регіон припадає понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% приходиться на Америку, менш 10% –на Азію, Африку й Австралію разом узяті [5, c.74]. Всесвітня організація з туризму у своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, реципієнтами (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія) [7, c. 298].
Необхідно зазначити, що туризм є найбільш високорентабельною галуззю економіки в США, Франції, Великобританії, Австрії, Італії і Іспанії. Аналіз регіональної структури прибутків і доходів дає змогу з’ясувати такі стійкі тенденції. Саме в останнє десятиріччя на перше місце в експорті капіталу через індустрію туризму вишли США. Половину міжнародних прибуттів у регіон забезпечують США і Канада. Частка прибутків у ці країни і надходжень від них складали відповідно 76 і 78 % усього Американського регіону. Перше місце за числом прибуттів і надходжень займають США унаслідок величезного внутрішнього ринку й інфраструктури. США володіють найбільшою у світі готельною і транспортною індустрією. Друге місце в розвитку туризму в регіоні належить Карибським островам. Їх відвідують близько 12 млн туристів у рік. Туристичні потоки в країни Південної Америки відносно слабкі, прибуття складають 10 %, а дохід – 9 % від загальнорегіонального. Це результат політичної нестабільності й слабкого економічного стану [5, c. 83]. В сучасних умовах туризм являє собою одну з найбільш розвинених галузей світового господарства, а також одну з форм міжнародної торгівлі послугами, які найдинамічніше розвиваються. В цілому обсяги валютних надходжень від туризму за період з 1950 по 1995 роки виросли в 144 рази. Так, якщо в 1950 р. кількість туристів у всьому світі складала 25 млн., а обіг туріндустрії - 2,1 млрд. дол., то в 1995 р., згідно даних Всесвітньої організації туризму, ці показники перевищили 400 млн. і 372,6 млрд. дол. США. У 2001 р. кількість міжнародних поїздок порівняно з 2000 р. зменшилась на 1,3 % і становила 689 млн., а у 2005 р. сягнула майже 800 млн. Попри короткострокові коливання і спади в окремі роки, у розвитку туризму окреслюється стійка тенденція до зростання. Середньорічні темпи приросту туристських прибуттів з 1950 р. по 2007 р. становлять 8 %. Зростання ролі туризму у світовому господарстві дало йому змогу посісти третє місце після експорту нафти та автомобілів, а до 2015 р. туризм повинен вийти на перше місце. Сьогодні найбільший розвиток міжнародний туризм одержав у західноєвропейських країнах. На частку цього регіону приходиться понад 70% світового туристичного ринку і близько 60% валютних надходжень. Приблизно 20% припадає на Америку, менше 10% – на Азію, Африку й Австралію разом узяті [5,c.102]. Щодо України, то належна готовність і успішне проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу є унікальною можливістю не лише в економічному та інвестиційному аспекті, але й шансом відкрити туристичні можливості України та Польщі для Європи і всього світу, укріпити позитивний імідж країни на туристичній та політичній арені.
Прийом туристів на своїй власній території створює робочі місця, формує структуру послуг для населення, і приносить значні прибутки, як приватному сектору так і державі у вигляді продаж і одержання від туристської індустрії податків. В цих сферах досить великими потенціальними можливостями володіє і Україна [8, c.134]. Країни Європи приймають 60 % гостей зі всього світу, хоча частка надходжень складає усього 50 %. Успіх Європи пояснюється такими чинниками:
1. великий сегмент населення має крупні реальні доходи;
2. значна частина населення європейських країн надає перевагу проведенню відпустки за кордоном, але не дуже далеко від своєї країни;
3. наявність безлічі культурно-історичних пам’яток, створених природою і людиною;
4. попит на міжнародні подорожі задовольняється добре розвинутою
інфраструктурою. Що стосується подальшого розвитку світового туризму, то експерти передбачають, що при щорічному зростанні на 8 % кількість туристичних прибуттів у Китаї досягне до 2020 р. 137,1 млн осіб. Другим за популярністю туристичним напрямком стануть США (102,4 млн), далі – Франція (93,3 млн), Іспанія (71,0 млн), Гонконг (59,3 млн). За прогнозами ВТО, очікується бурхливий розвиток виїзного туризму. Найбільшими країнами-постачальниками туристичних потоків стануть Німеччина, Японія, США, Китай, Великобританія. Обсяг туризму між країнами Західної і Східної Європи буде зростати, в основному, у напрямку зі Сходу на Захід [11, с. 96]. Розвиток міжнародного туризму викликає й деякі негативні наслідки, наприклад:
1. інфляцію;
2. знищення навколишнього середовища;
3. порушення традицій місцевого населення;
4. зростання викидів шкідливих речовин транспортними засобами;
5. забруднення відходами навколишнього середовища;
6. понівечення історичних пам’ятників вандалами [4, c. 149].
Деякі види туристичного відпочинку, такі як полювання, риболовля, збирання рослин, завдають негативного впливу живій природі і призводять до зменшення чисельності або навіть до повного зникнення фауни та флори певних територій та інше. Зростання населення в туристських регіонах, будівництво нових туристичних потужностей потребує залучення якомога більшої кількості природних ресурсів, що, у свою чергу, збільшує навантаження на навколишнє середовище [6, c. 270]. В сучасних умовах туризм є важливою галуззю економіки будь-якої країни, оскільки є джерелом наповнення її бюджету, сприяє залученню національних економік у світогосподарські зв’язки. Наприклад, в Україні галузь туризму перебуває на стадії розвитку та потребує вирішення таких проблем:
- популяризація України, як країни, де стрімко розвивається економіка і створюються привабливі умови для розвитку бізнесу;
- розроблення чіткого законодавства з регулювання туристичної сфери;
- співпраця з іншими країнами, зокрема учасницями ЄС, з питань спрощення візового режиму;
- організація програм і тренінгів з навчання персоналу для подальшої роботи у галузі туризму, задля досягнення європейських стандартів;
- проведення в межах країни ділових конференцій, виставок, пожвавлення розвитку ділового туризму і залучення бізнес-клієнтів;
- розроблення адекватної цінової політики у сфері туризму;
- створення програми підтримки національних туроператорів;
- організація та проведення турів у межах України: підтримка розвитку національного рекреаційного потенціалу, використання власних ресурсів.
Міжнародний туризм є вагомим рушієм зростання економіки, збільшення частки виробництва, працевлаштування та міжнародних трансакцій. Тому в сучасній світовій економіці спостерігається розширення сектора туристичних послуг у багатьох країнах. Загальносвітові тенденції демонструють, що туризм має передумови, щоб зайняти вагому нішу в економіці країн. Отже, аналізуючи розвиток міжнародного туризму за останні роки, необхідно зазначити, що туризм перетворився в перспективну галузь міжнародного бізнесу з багатьма напрямами свого розвитку, індустрією курортів, особливими фінансовими інструментами, системою комунікацій; став складовою частиною стратегічних, економічних і соціальних концепцій розвитку країн світу; сприяє розвитку багатьох пов’язаних з ним галузей економіки; допомагає створювати робочі місця і, таким чином, вирішує проблему зайнятості працездатного населення; потребує державної підтримки для свого подальшого розвитку як індустрії, яка ефективно організує не тільки відпочинок, але й оздоровлення людей.

Література:
1. Александрова Ю.А. Международный туризм. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 337 с.
2. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Экономика туризма: Учеб. пособ. для студ. вузов, обуч. по экон. пец. и направлениям.– М.: Финансы и статистика, 2003.– 176 с. 3. Голубева С.Р. Основные направления развития международного туризма в Украине // Менеджер. – 2005. – №2. – с. 54.
4. Дроздова Г.М.Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч.посіб. – К.: ЦУЛ, 2002. – 172 с.
5. Квартальнов В.А Международный туризм: политика развития: Учеб.Пособ.-М.:Советский спорт, 1998. – 142 с.
6. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2003; Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. – К.: Вища шк.,2002.
7. Ліманський А., Ружковський Я. Міжнародний туризм в епоху глобалізації // Журнал європейської економіки. – 2005. – №3. – с. 306.
8. Макаренко М.Ю, Попова Ю.М. Світове господарство і міжнародні економічні відносини: Навч.посіб. – П.: Полт НТУ, 2010. – 160с.
9. Максименко С.В.Туристська діяльність: міжнародно-правові аспекти. – М.: Латстар, 2007. – 250 с.
10. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник / М.П. Мальська, Н.В. Антонюк, Н.М. Ганич. - К.: Знання, 2008. - 661 с. – 1995. –№ 31. – с.241.
11. Шмагина В.В. Рекреация и туризм в системе современных экономических приоритетов социально - экономического развития / В.В. Шмагина, С.К. Харичков. – Одеса: Институт проблем рынка и экономико-
экологических исследований НАН Украины, 2000. – 70 с.

 
Форум » Матеріали конференції 23.11.2012 » Туризм як складова сталого розвитку економіки України » Дідух Б., Роль міжнародного туризму в розвитку світового...
Сторінка 1 з 11
Пошук: