Юлія Цюга.
3 курс, спец. “Фінанси”, д. ф. н.
Наук. кер. – Харюк К. Б.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
РОЗВИТОК ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ
Лізинг є універсальним фінансовим інструментом для постійного оновлення матеріально-технічної бази багатьох виробничих одиниць. Україна знаходиться в крайній необхідності оновлення основних фондів у всіх промислових районах, а тому для неї має велике значення розвиток ринку лізингу. В українському законодавстві передбачено, що лізинг слід розглядати як бізнес-діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених коштів в оновлення основних фондів.
Одним з важливих каналів інвестицій для України є міжнародний лізинг. Використання міжнародного лізингу, як метод залучення інвестицій в Україну, має особливе значення в поточному дефіциті капіталовкладень за рахунок власних коштів підприємств, у відсутності необхідної підтримки громадськості, обмеженому доступі до довгострокових кредитів. Таким чином, лізинг може стати потужним чинником у стимулюванні припливу інвестицій в основний капітал та економічне зростання в Україні[1].
Лізинг є інноваційним для України інструментом залучення капіталу, а також має значне значення у період економічної кризи. Під час економічних потрясінь, обмеженій купівельній спроможності, значному безробітті цей вид діяльності, спроможний зробити великий вклад у піднесення і розвиток національної економіки.
На сьогодні загальний річний обсяг лізингових угод у світі становить приблизно 512 млрд дол. США. Лізинг посідає важливе місце в економіці багатьох країн і є ознакою їхнього прогресивного розвитку. На багатьох розвинених ринках, таких як Сполучені Штати, лізинг є найбільшим джерелом зовнішнього фінансування, за допомогою якого придбаваються близько 50 % техніки. У країнах Чехії, Естонії, Угорщини оновлення основних фондів підприємства на 30-40 % відбувається за рахунок лізингу [4].
Аналізуючи ринок лізингових послуг в Україні, на сьогодні він перебуває на стадії становлення, і очевидним є необхідність збільшення обсягів лізингових операцій, оскільки багато вітчизняних підприємств характеризуються несприятливим станом матеріально-технічної бази. Проте темп росту лізингового ринку в Україні не відповідає потребам промисловості та економіки в цілому[3].
У 2011році на ринку лізингових послуг в Україні спостерігається зростання питомої ваги короткострокових договорів (до 2 років включно), у той же час зросла частка лізингових угод з терміном дії від 5 до 10 років. Найбільшим попитом серед предметів лізингу користується транспорт (49,4%), сільськогосподарська техніка (11,5%), комп’ютерна техніка та телекомунікаційне обладнання (5,48%). Ще одна позитивна тенденція розвитку ринку лізингу знаходить свій прояв у збільшені кількості укладених лізингових угод [2].
Кількість укладених договорів фінансового лізингу за 2011 рік збільшилась на 5811 (114%) у порівнянні з 2010 роком і склала 10906 договорів. У вартісному вираженні, обсяг укладених договорів у 2011 році збільшився у порівнянні з минулим роком у 2,27 рази і склав 11,33 млрд. грн.
Вартість діючих договорів фінансового лізингу станом на кінець 2011 р. становить 33,6 млрд. грн. У порівнянні з кінцем минулого року зростання ринку складає 3,1 млрд. грн. (або 10%). Середня вартість діючої угоди станом на кінець 2011 р. збільшилася на 0,18 млн. грн. (9%) і становить приблизно 1,74 млн. грн.
В кількісному вираженні обсяг діючих договорів на кінець 2011 року становить 19281 угоду, що на 292 угоди менше ніж на кінець 2010 року.
У звітному періоді у порівнянні з 2010 роком спостерігається збільшення на 2,58% питомої ваги короткострокових (до 2 років) договорів; незначне зменшення (на 0,66%) питомої ваги договорів строком від 2 до 5 років; збільшення на 3% питомої ваги договорів строком від 5 до 10 років та зменшення довгострокових (більше 10 років) договорів на 4%.
Серед договорів фінансового лізингу у 2011 році, як і раніше, переважали угоди в галузі транспорту (58,15%), сільського господарства (14,60%), будівництва (7,24%) та сфері послуг (5,47%). Найбільшим попитом серед предметів лізингу користувався транспорт (52,40%), а також сільськогосподарська техніка (14,54%) та комп’ютерна техніка (5,87%).
Основними джерелами фінансування лізингових операцій в 2011 році були позичкові кошти, в тому числі банківські кредити (80,82%), при цьому їх питома вага збільшилася на 8,15% у порівнянні з минулим роком; відповідно, питома вага власних коштів лізингових компаній у порівнянні з минулим роком зменшилася на 8,29% і становить 18,93%.
На даний момент, ринок лізингових послуг в Україні знаходиться на початковій стадії свого розвитку. Саме розвиток лізингу в Україні допоможе розвитку малого та середнього бізнесу. Це, у свою чергу, призведе до багатьох позитивних змін в економіці. Дослідження міжнародної практики лізингу показує, що лізинг є ефективним інвестиційним механізмом і важливою складовою економічної, інвестиційної та інноваційної політики держави.
Список використаних джерел
1.Закон України «Про фінансовий лізинг» від 11.12.03 р., №1381-ІV з наступними змінами і доповненнями.
2.Ладюк О. Д. Розвиток лізингу в Україні: переваги і недоліки / О. Д. Ладюк // Финансы, учёт, банки. – 2008. – № 14. – С. 59-65.
3.Програма розвитку лізингу в Україні на період 2008-2010 роки // Лізинг в Україні. – 2008. – №3. – 24 с.
4.Українське об’єднання лізингодавців: Підсумки діяльності лізингодавців за 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.leasing.org.ua
