3 курс, спец. «Фінанси», д.ф.н. Наук. кер. – Харюк К. Б. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
РОКИ ЧЛЕНСТВА УКРАЇНИ У СОТ
Світова організація торгівлі (СОТ) є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання, в наслідок цього членство у СОТ стало на сьогодні практично обов’язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. 16 травня 2008 року Україна стала 152-им членом Світової організації торгівлі, успішно завершивши багаторічний переговорний процес. Нині членами СОТ є 157 країн (станом на 24 серпня 2012 року), що здійснюють понад 97% обсягу світової торгівлі, понад 90% світового ВВП і становлять понад 85% населення світу. 27 держав мають у СОТ статус спостерігача і знаходяться на різних етапах процесу вступу. Крім того, декілька міжнародних організацій, таких як ООН, МВФ, МБРР та інші мають статус спостерігачів в окремих структурах СОТ [2]. Вступ України до СОТ є об’єктивним процесом, зумовленим глобалізацією господарського розвитку сучасного світу. Це ознака інтеграції держави до світової економічної системи, використання нових конкурентних умов для виробництва і реалізації вітчизняної продукції, можливості розширення співпраці на міжнародному рівні. Разом з тим, цей процес спонукає до внутрішніх перетворень, запровадження економічних реформ, удосконалення організації господарської діяльності, підвищення конкурентоспроможності виробництва. З іншого боку, залежність від імпорту енергоносіїв і багатьох видів товарів, особливо високотехнологічних, свідчить про те, що Україна змушена інтегруватися у світове співтовариство [3, с.44]. Україна набула членства у СОТ, реалізуючи прагнення створити економіку, яка завдяки використанню експортного потенціалу могла б успішно інтегруватись у європейські та світові економічні відносини. Членство в Світовій організації торгівлі відкрило для нашої країни широкі можливості для прискорення розвитку національної економіки за рахунок створення стабільного конкурентного внутрішнього ринку, впровадження єдиних правил регулювання економічної діяльності. Україна отримала сприятливий торгівельний режим у відносинах з 151 країною, можливість використовувати міжнародні інструменти вирішення торгівельних спорів, безпосередньо приймати участь у розробці і формуванні правил міжнародної торгівлі. Вступ України до СОТ став знаковим для країни. Ми отримали офіційну перепустку на вихід українських товарів на світові ринки. Але фактично Україна просто не пропорційно відкрила внутрішній ринок і отримала негативну динаміку по торгівельному балансі. За даними Держкомстату дефіцит зовнішньоторговельного балансу України за перше півріччя 2011 року виріс в 2,3 рази – до 5,5 млрд. дол. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, коли цей показник складав 2,4 млрд. Світовою організацією торгівлі був складений рейтинг світової зовнішньої торгівлі за 2011 рік, в якому вона визначила 30 провідних країн-експортерів та імпортерів. Україна посіла 25 позицію за обсягами імпорту (без урахування торгівлі всередині ЄС) товарів із часткою на глобальному ринку в 0,6% і обсягом 83 млрд. дол. Також, за даними СОТ, Україна посіла 23 місце серед експортерів і 30 серед імпортерів комерційних послуг (без урахування торгівлі всередині ЄС) із часткою 0,6% і 0,5% відповідно [5]. За січень-серпень 2012 року обсяги експорту та імпорту товарів України становили відповідно 45267 млн. дол. США та 55367,2 млн. дол. і збільшилися проти січня-серпня 2011 року на 3% та 6,3%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 10100,2 млн. дол. (за січень-серпень 2011 року також від’ємне – 8167,7 млн. дол.). Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами із 209 країн світу. До країн СНД було експортовано 37,1% усіх товарів, до країн ЄС – 21,4% (у січні-серпні 2011 року – відповідно 38,1% та 27,9%). Із країн СНД імпортовано 41,5% усіх товарів, із країн ЄС – 30,3% (у січні-серпні 2011 року – відповідно 45,9% та 30,6%) [4]. Вплив зовнішніх чинників на розвиток зовнішньоторговельної діяльності в Україні має вирішальний характер, оскільки визначає потреби в нарощенні обсягів виробництва та можливості їх забезпечення з погляду інвестиційної підтримки. Позитивний ефект від вступу до СОТ на сьогодні пов’язаний переважно з очікуваними довгостроковими якісними структурними зрушеннями в національній економіці. Позитивним наслідком отримання Україною членства в СОТ став початок переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі. Крім того, підвищення рівня відкритості національної економіки зумовлює необхідність зростання конкурентоспроможності вітчизняного виробника та поліпшення інвестиційного клімату в державі [1, c. 44-46]. Поряд із позитивними чинниками приєднання України до СОТ необхідно звернути увагу на негатив. В першу чергу перед Україною постала проблема заміни своїх застарілих стандартів на нові, які відповідають міжнародним нормам, а це потребує великих капіталовкладень і перекваліфікації вітчизняного виробництва. Ще однією проблемою є те, що вітчизняні виробники не були готовими до жорстокої конкуренції в умовах відкритого економічного середовища. Отже, вступ України до СОТ призвів до поглиблення лібералізації торгівлі, причому багато змін відбулося до або відразу ж після вступу. Найбільший вплив на зовнішньоекономічну сферу спричинив механізм зниження тарифних бар’єрів. Внаслідок світової фінансово-економічної кризи Україна не змогла сповна відчути позитивний ефект від спрощення режиму торгівлі з країнами-членами СОТ. Кардинального поліпшення добробуту населення у спосіб підвищення рівня зайнятості, доходів і доступності якісних товарів і послуг, що є головним індикатором ефективності інтеграційних процесів, в Україні також не відбулося. Рівень життя громадян залишається доволі низьким порівняно не лише з розвиненими країнами світу, але і з низкою країн колишнього Радянського Союзу.
Список використаних джерел 1. Клименко І. В. Три роки членства у СОТ: тенденції зовнішньої торгівлі України у посткризовий період/ Клименко І.В., Федірко О.А., Ус І.В. – К.: НІСД, 2011. – С. 44-49. 2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=188038&cat_id=38231 3. Нагірна В. П. Наслідки вступу України до СОТ у контексті використання її експортного потенціалу/ В. П. Нагірна// Український географічний журнал. – 2011. – №1. – С. 44-50. 4. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 5. СОТ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eu.prostir.ua/ news/1753/523.html.
