Фисюк Олени та Маруняк Юлії
Чернівецький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
Актуальність дослідження міжнародної торгівлі обумовлена тим, що, незважаючи на значну кількість робіт, що пояснюють теоретичні й методологічні передумови формування зовнішньоторговельної політики, багато питань, пов'язані з її реалізацією, трансформацією у зв'язку з геополітичними змінами у світовому господарстві, із процесами його глобалізації й новим позиціонуванням Європейського союзу і його торгово-економічних партнерів, у тому числі й України, вивчена недостатньо. Нові умови світогосподарського розвитку вимагають ясного й чіткого формулювання нових цілей і завдань єдиної зовнішньоторговельної політики.
У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, що вони не в змозі самі ефективно робити.
Мета статті є дослідження суті міжнародної торгівлі в системі світового господарства.
Питання розвитку й функціонування зовнішньої торгівлі досліджували відомі західні вчені – А.Сміт, Д.Рикардо, Ф.Еджуорт, В.Леонтьєв, Б.Олін, Е.Хекшер, Д.Хьюм, Г.Хеберлер та інші. У сучасній економічній науці проблеми зовнішньої торгівлі представлені вітчизняними вченими – Е.Авдокушиним, І.Бураковським, Л.Дмитриченко, Т.Костюк, А.Кредісовим, Ю.Макогоном, Є.Савельєвим, С.Сутиріним, В.Фомічовим, Т. Циганковою, В. Андрійчук, Бурковський, Т. Вахненко, К. Кондратчук, О. Римар, П. Чалий, І. Дорошенко та іншими.
Міжнародна торгівля – це торгівля будь-якої країни з іншими країнами, що складається з оплачуваного ввозу й оплачуваного вивозу товарів або капіталу (імпорт і експорт). Міжнародна торгівля відкриває безліч переваг, що стимулюють економічне зростання. Завдяки торгівлі країни отримують можливість спеціалізуватися у кількох провідних сферах економіки, адже вони отримують можливість імпортувати ту продукцію, якої вони самі не виробляють. Крім того, торгівля сприяє розповсюдженню нових ідей і технологій. Коли в якійсь країні з'являється важливий винахід, міжнародні торговельні зв'язки розносять його по цілому світі [2, с.27].
Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній сис¬темі світогосподарських зв'язків. В сучасних умовах го¬ловна форма міжнародних економічних відносин - міжнародна торгівля за свої¬ми масштабами і функціями зберігає винятково важливе значен¬ня. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів, міжнародний трансферт технологій і т. п.
Міжнародна торгівля є важливим стимулом розвитку та під¬вищення ефективності виробництва кожної країни. Це обумов¬люється тим, що вона є засобом, за допомогою якого країни мо¬жуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва.
До основних факторів, що забезпечили інтенсифікацію зростання міжнародної торгівлі слід віднести: науково-технічну революцію, активну діяльність транснаціональних компаній, загострення кон¬куренції на світових ринках товарів і послуг, регулювання в на¬прямі лібералізації міжнародної торгівлі в межах ГАТТ, поси¬лення регіоналізації міжнародної торгівлі та відповідну сегмен¬тацію єдиного світового ринку.
Міжнародна торгівля є своєрід¬ним проявом світового товарного ринку. Світовий товарний ринок — це частина світового ринку, система обмінних відносин якого побудована на організації купівлі-продажу продуктів ма¬теріального виробництва. Нині він є ареною гострої конкурент¬ної боротьби між експортерами аналогічних або взаємозамінюваних товарів, а також зіткнення інтересів експортерів та імпор¬терів.
Термін "міжнародна торгівля" має на увазі складний механізм взаємин, що виникають у процесі купівлі-продажу товарів на світовому ринку. Порівняльна характеристика підходів до пояснення суті міжнародної торгівлі може бути проведена за такими критеріями: суб'єкти, цілі та інструменти торгівлі; предмет міжнародної торгівлі як сфери знань; об'єкт (табл. 1) [6, с.7].
Таблиця 1
Порівняльна характеристика підходів до розуміння суті
міжнародної торгівлі [6, с. 8]
Критерій порівняння Підходи
Операційний Державно-політичний
Суб’єкти Фізичні та юридичні особи, держави, міжнародні організації Держави і міжнародні організації
Цілі Задоволення потреб у товарах і ресурсах – при імпорті; реалізація комерційного інтересу – при експорті Досягнення економічних та політичних інтересів держав; гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі
Інструменти Контракти та угоди Зовнішньоекономічні і зовнішньоторговельні політики держав та їх інтеграційних угрупувань
Предмет міжнародної торгівлі як сфери знань Організація виконання експортно-імпортних операцій Організація торговельного обміну
Об’єкт Операція з експорту чи імпорту Торговельний обмін
Україна виявилася особливо уразливою, що і привело її в одного з лідерів країн, що найбільш постраждали від світової фінансової кризи. Світове падіння попиту на металургійну продукцію більш ніж в 2 рази потягнуло за собою значне падіння ціни. Внаслідок цього значно скоротилася частка експорту і відповідно валютних надходжень, відповідно зменшилися обсяги виробництва. Вагомою причиною кризи в Україні є її інтеграція в світову економіку - близько 60% ВВП країни. Виявились внутрішні вади економіки, які посилили кризу в Україні і показали повну неконкурентоспроможність економіки [1, с.6].
За 2011р. експорт товарів склав 68409,8 млн.дол. США, імпорт – 82606,9 млн.дол. Порівняно з 2010р. експорт збільшився на 33,1%, імпорт – на 36%. Від’ємне сальдо становило 14197,1 млн.дол. (за 2010р. також від’ємне – 9337 млн.дол.). На формування негативного сальдо вплинули окремі товарні групи: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (–22913,4 млн.дол.), засоби наземного транспорту, крім залізничного (–4810,1 млн.дол.) та механічні машини (–3541,3 млн.дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,83 (за 2010р. – 0,85). Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 222 країн світу.
Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них – 31,2% від загального обсягу експорту (збільшення на 28,4% проти 2010р.). Мінеральні продукти становили 15% (збільшення на 52,4%), механічні та електричні машини – 9,9% (збільшення на 19,2%), продукти рослинного походження – 8,1% (збільшення на 39,1%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 7,9% (збільшення на 54,9%), засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 7,1% (збільшення на 49,3%), жири та олії тваринного або рослинного походження – 5% (збільшення на 29,8%) [8].
У загальному обсязі експорту товарів у порівнянні з 2010р. збільшилась частка палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – з 7,1% до 8,3%, руд та концентратів залізних − з 4,8% до 5,5%, залізничних локомотивів – з 4,7% до 5,6%, зернових культур – з 4,8% до 5,3%, виробів з чорних металів – з 3,9% до 4,2%, добрив – з 1,8% до 2,7%, продуктів неорганічної хімії – з 2,2% до 2,6%. Натомість зменшилась частка чорних металів − з 28,4% до 27%, механічних машин – з 6,1% до 5,2%, електричних машин – з 4,9% до 4,7%.
Імпорт з країн СНД становив 45% від загального обсягу, Європи − 32,8% (у т.ч. з країн Європейського Союзу − 31,2%), Азії − 16,1%, Америки – 4,7%, Африки – 1,1%, Австралії і Океанії – 0,2%. У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації − 35,3%, Німеччини − 8,3%, Китаю − 7,6%, Білорусі – 5,1%, Польщі – 3,9%, США – 3,1%, Італії – 2,4%. Збільшились проти 2010р. імпортні поставки з Білорусі – на 64% (за рахунок надходжень палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки, засобів наземного транспорту, крім залізничного, механічних машин), Німеччини – на 49,1% (за рахунок механічних машин, засобів наземного транспорту, крім залізничного, електричних машин), США – на 46,7% (за рахунок палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки, засобів наземного транспорту, крім залізничного, механічних машин), Італії (на 44,3%), Китаю (на 33,3%), Російської Федерації (на 31,2%), Польщі (на 14,1%).
У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – з 32,3% до 34,6%, механічних машин – з 7,5% до 8,6%, електричних машин – з 5,9% до 6,9%, засобів наземного транспорту, крім залізничного – з 5,5% до 6,6%. Зменшилась частка пластмас, полімерних матеріалів – з 4,7% до 4,1%, фармацевтичної продукції – з 4,1% до 3,5%, паперу та картону – з 2,4% до 1,9%.
В Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 4701,9 млн. дол. (збільшення на 49,2%). Експорт готової продукції з імпортної давальницької сировини становив 6314,2 млн.дол. (більше на 64,8%, ніж у 2010р.). За 2011р. експорт давальницької сировини становив 105,7 млн.дол. (на 74,1% більше, ніж у 2010р.). У той же час до України імпортовано готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, на 84 млн.дол. (на 60,7% більше обсягів 2010р.). Бартерні (товарообмінні) операції у 2011р. становили в експорті 0,7 млн.дол., в імпорті – 1 млн.дол. Обсяг експорту гуманітарної допомоги за 2011р. становив 1,1 млн.дол., імпорту – 63,4 млн.доларів. Порівняно з 2010р. експорт зріс на 45,3%, імпорт зменшився на 28,9% [8].
Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції підприємства м. Києва, Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Запорізької та Київської областей.
У період фінансової кризи суттєво постраждала світова торгівля, причому не тільки у вартісному вимірі (у зв’язку з падінням цін), а й в обсягах – через скорочення реального ВВП, а відповідно й попиту більшості країн, передусім – розвинутих. Це позначилося також на Україні. Іншим каналом руйнівного впливу є зовнішнє фінансування. Україна через швидко зростаючий зовнішній борг, передусім банківського сектору, стала залежною від доступності зовнішніх джерел кредитування та перекредитування.
Важливого значення набуває також необхідність враховувати різну фактороінтенсивність українських товарів і послуг порівняно з закордонними, цінові та інші відмінності, що формують конкурентні переваги національних економік у міжнародній торгівлі. На жаль, на розвиток зовнішньої торгівлі України вирішальний вплив справляє група негативних факторів, а саме:
1. Низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів та послуг.
2. Нерозвиненість базових інститутів ринкової економіки.
3. Недосконалість механізмів державного регулювання.
4. Нерозвиненість ринкової інфраструктури підтримки експорту та ін. [7].
З метою усунення негативних явищ в сфері зовнішньоекономічних відносин Україні необхідно розв’язати такі завдання:
- обмежувати ввіз продукції чорної металургії, покращувати якість металу, зменшувати масу готових виробів, домагатися міжнародних сертифікатів на свою продукцію тощо;
- визначити пріоритетні напрямки розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої продукції і ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудування, літакобудування, ракетно-космічної техніки, створення нових видів металів;
- відмінити імпортне (ввізне мито) на такі стратегічні для України товари, як нафтопродукти, ліс, кольорові метали, целюлоза. У той же час доцільно обмежити імпорт алкогольних напоїв, цигарок тощо;
- виготовляти в Україні імпортозамінну продукцію: зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі, тканини та ін. Водночас, експортуючи переважно товари паливно-енергетичної групи, слід значно поліпшити обробку сировини (титану, граніту, урану, сільськогосподарської продукції). Так, глибина переробки сільськогосподарської сировини в Україні становить лише близько 50 % від рівня розвинутих країн;
- залучити іноземних інвесторів;
- важливо налагодити надійний митний контроль. Так, у розвинутих країнах світу держава бере на себе облік і всебічно контролює експорт та імпорт товарів. В Австрії, зокрема, їй відома адреса кожного постачальника, ціни його товару, обсяг, сертифікація товарів. Цей процес супроводжується контролем податкових і банківських установ [5, с. 12].
Таким чином, міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній сис¬темі світогосподарських зв'язків. І хоча в сучасних умовах як го¬ловну форму міжнародних економічних відносин її відтиснуло міжнародне інвестування, все-таки міжнародна торгівля за свої¬ми масштабами і функціями зберігає винятково важливе значен¬ня. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів, міжнародний трансферт технологій і т. п. Міжнародна торгівля є важливим стимулом розвитку та під¬вищення ефективності виробництва кожної країни. Це обумов¬люється тим, що вона є засобом, за допомогою якого країни мо¬жуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва.
Список використаної літератури:
1. Андрійчук В. Проблеми платіжного балансу та зовнішньої торгівлі в умовах фінансової кризи: гіпотетичні й реальні шляхи і заходи їх вирішення / В.Андрійчук // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. – №6. – С.5-9.
2. Бурковський І. Теорія міжнародної торгівлі. / І. Бурковський - К. - Основи, 2007 . - 240 с.
3. Вахненко Т. Уроки світової фінансової кризи / Т. Вахненко // Економіст. - 2011. - № 11. - С. 12-15.
4. Кондратчук К. С. Сутність і причини кризових проявів у світовій економічній системі / К.С.Кондратчук // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 1. - С. 57-63.
5. Римар О. Г. Антикризові програми розвинутих країн світу та заходи по виходу із кризи / О.Г. Римар // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 1. - С. 9-13.
6. Чалий П.І. Торгівля відображає якісний рівень відносин між державами. / П.І.Чалий // Діловий вісник. – 2008. - №1. - С.7-8.
7. Дорошенко І. Глобальна світова фінансова криза та її вплив на розвиток економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. nbuv. gov. ua
8. Сайт міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Державна підтримка українського експорту [Електронний ресурс]/ - Режим доступу: http:// ukrexport. gov.ua/ ukr/ country_ brief/? country=eu
