У 1993 році Україна офіційно оголосила про свій намір стати членом Світової організації торгівлі (СОТ) і через майже 15 років переговорний процес було успішно завершено. 16 травня2008 року Україна офіційно стала 152-ою країною-членом СОТ.На практиці, вступ та членство України до СОТ означає не лише завершення формальних переговорних процедур, а в першу чергу запровадження цілком конкретних норм, правил і принципів,яких має дотримуватись Україна в галузі регулювання зовнішньої торгівлі товарами і послугами та у суміжних з торговельною політикою галузях. Відповідно, нові можливості та виклики,які пов’язані з членством країни у цій важливій міжнародній організації,можуть бути успішно використані або подолані лише за умови належного розуміння структури, процедур та порядку прийняття рішень в організації. Аналіз наслідків членства України в СОТ відображені в працях таких науковців як Ляпін Д.В.,Мовчан В.М.,Мальський О. Об’єкт – відносини України та СОТ. Завдання статті: 1)проаналізувати наслідки членства України в СОТ,зокрема: - дослідити очікувані результати; - провести аналіз в розрізі років; - проаналізувати отримані досягнення членства України в СОТ. 2)здійснити порівняльний аналіз розвитку експорту – імпорту України за останні роки. Мета статті – аналіз торгівельної політики України після вступу до Світової організації торгівля в умовах економічної кризи. СОТ – це політичний інструмент, а не виключно економічне співтовариство. СОТ – це теж ринок, де продаються й купуються заходи торговельної політики лобістами інтересів. СОТ, що є наступником Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ) 1947 року, почала свою діяльність 1 січня 1995 року. Організація була створена згідно з рішенням Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, який відбувся протягом 1986-1994 років і в якому взяли участь 130 країн-учасниць. Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. Усі країни-члени СОТ приймають зобов’язання щодо виконання основних угод і юридичних документів, об’єднаних терміном «багатосторонні торговельні угоди» (БТУ). Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт. За експертними оцінками, на початок 2008 року вступ України до СОТ мав зумовити додаткове підвищення добробуту населення на 3% та підвищення динаміки зростання ВВП до 2%. З моменту вступу до СОТ Україна отримала режим найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ; зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ; можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів СОТ; набуття офіційного статусу переговорного процессу зі створення зони. До очікуваних результатів членства України в СОТ належать: 1.Передбачались бізнес-асоціації України і СОТ вільної торгівлі з ЄС; 2.Скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС; 3.Забезпечення недискримінаційного транзиту товарів і послуг. 4.Зменшення тарифів буде вигідним для секторів, які були відносно незахищеними або мали велику частку проміжного попиту (а тому виграють від зниження цін на фактори виробництва), а покращання доступу до ринків – сприятливим для експортно-орієнтованих секторів, що стикаються зі значними торговельними обмеженнями на зовнішніх ринках. 5.Торговельна діяльність держпідприємств буде цілком узгоджуватися з умовами організації, а всі держпідприємства працюватимуть на комерційній основі. 6.Україна зобов’язалася керуватися, насамперед, міжнародними, а не національними і регіональними стандартами. 7.Україна також взяла зобов’язання скоротити кількість товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації третього типу. 8.В частині державних закупівель Україна через рік після вступу до СОТ взяла зобов’язання щодо початку переговорів про підписання багатосторонньої угоди СОТ про держзакупівлі. Але світова криза внесла свої корективи, тож результати дещо відрізняються від прогнозів, хоча і неможливо відокремити вплив угод СОТ від впливу економічної світової кризи. Попри це, слід окремо означити, що будь-яке успішне використання можливостей, пов’язаних з участю у глобальній економіці, передбачає, насамперед, знання правил цієї діяльності. На сьогодні це, по-перше, багатосторонні угоди з торгівлі, що становлять основу Марракеської угоди про заснування СОТ 1994 року. По-друге, наявність у країні зацікавлених і вмотивованих груп, які будуть використовувати ці знання та можливості на користь українського національного бізнесу. Слід уточнити, що на сьогодні Уряд України не виконує цих завдань, бо не відчуває вимог щодо такого захисту від національних бізнес-структур. За сучасних умов бізнес- асоціації стають одним із найвпливовіших інструментів. Бізнес-асоціації є сформованими групами тиску на владу, вимагаючи ефективного застосування правил і норм СОТ (але задля цього бізнес-асоціації самі мають досконало знати правила СОТ, щоб правильно висувати свої вимоги до національного Уряду та Урядів інших країн). Також бізнес- асоціації за рахунок акумуляції інтелектуальних та інших ресурсів своїх членів у рамках СОТ виступають як інформаційні [3]. За оцінками аналітиків[1] за чотири роки членства в СОТ Україна більше втратила, ніж набула. І це повинно послужити підставою для проведення переговорів про зміну умов її членства в цій організації. Керівник проектів АК Kreston GCG Олександр Куксін впевнений, що вступ України до СОТ мав цілу низку негативних наслідків. Однією з найяскравіших тенденцій є колосальне зростання обсягів імпорту на ряд товарів, зокрема продуктів харчової промисловості. Так, обсяги ввезення масла і жирів зросли з менш ніж 1% в 2008 році до 40% в 2009 році, свинини — в 3 рази. На сьогоднішній день, надзвичайно важко оцінити позитивний чи негативний ефект від вступу та членства в СОТ, так як для українських підприємств нові експортні можливості пов’язані з вступом та членством в СОТ нівелювалися фінансовою кризою. Зокрема для основних українських експортерів – металургів, 2009 рік скоріше був роком виживання та пошуку фінансування, аніж роком експортної експансії.
Рис.1.1Розвиток експорту-імпорту товарів і послуг у 1989-2013рр. (за даними (GEM) [2] Щодо 2009 року експорт товарів скоротився за рік на 41%. Продаж недорогоцінних металів і виробів з них, як і раніше – основа вітчизняного експорту: 32,3% загального (проти 41,2% 2008 року). Імпорт товарів скоротився за рік майже вдвічі (на 47%), а частка енергоносіїв у ньому збільшилась з 26,7% 2008 року до 32,2% торік. Через них і негативне сальдо торгівлі товарами. Окрім цього, світова фінансова криза спричинила стрімкий ріст протекціонізму в світі, (що в свою чергу теж спричинило нівелювання для України переваг при вступі в СОТ). Згідно даних Global Trade Alert (GTA; створеної в 2008 році для аналізу протекціонізму) в грудні 2009 року існувало 305 дискримінаційних мір через місяць їх стало вже 367, а ще 198 були оголошені, але не введені. Відповідно, можна сміливо заявити, що кількість мір зросла щонайменше на 60-70%. Для деяких галузей, СОТ принесло збитки. Зокрема, це швидше всього сільське господарство. Слід розуміти також, що у СОТ домінує концепція “невидимої руки”, суть якої в тому, що при лібералізації торгівлі людський та фінансовий капітал вкладатиметься у ті галузі, які дають найбільші прибутки. Але на певному етапі неможливо сказати, які це саме галузі будуть. Поки ми не пустимо цю “руку” в хід, ми не зрозуміємо, в чому Україна зможе зайняти свою нішу у світовій торгівлі. Ми розуміємо, що внаслідок вступу України до СОТ буде перетік капіталу, що окремі галузі вітчизняної економіки неефективні, хоча штучно ми зможемо їх підтримувати їх і надалі, але ми не розуміємо, у чому ми найкращі [3]. Головна проблема українських промисловців у їх інертності. СОТ дозволяє проводити перегляди існуючих торгівельних обмежень (антидемпінгових чи інших заходів). Також промисловість майже не впливала на процес вступу в СОТ. Позитивним явищем є те,що у загальному обсязі експорту товарів в 2010 р., збільшилася частка мінеральних палив, нафти та продуктів її перегонки - з 7,1% до 8,3%, руд і концентратів залізних - з 4,8% до 5,5 %, залізничних локомотивів - з 4,7% до 5,6%, зернових культур - з 4,8% до 5,3%, виробів з чорних металів - з 3,9% до 4,2%, добрив - з 1,8% до 2,7%, продуктів неорганічної хімії - з 2,2% до 2,6%. Натомість зменшилась частка чорних металів з 28,4% до 27%, механічних машин з 6,1% до 5,2%, електричних машин – з 4,9% до 4,7%. Раніше Держстат повідомляв, що дефіцит зовнішньоторговельного балансу України в 2011 р. склав 6 млрд 747,5 млн дол. Експорт товарів і послуг в 2011 р. виріс на 29,9% - до 82,1 млрд дол, імпорт - на 34,2%, до 88,8 млрд дол [2]. У результаті проведеного аналізу було визначено ряд факторів, що негативно впливають на реалізацію конкурентних переваг країни в контексті її членства в СОТ: 1.Світова фінансова криза, що спричинила зниження зовнішньої торгівлі товарами та послугами; 2. Перехідний характер економіки України; 3.Викривлення конкуренції на важливих для України світових ринках, котре сформувалося ще за десятки років до виникнення ГАТТ-СОТ [4]. Науковець Д. Олійник [3] вважає, що чи не найвагомішим аргументом негативу, якого було заподіяно Україні від вступу до СОТ, можна вважати показник сальдо торговельного балансу, який вже кілька років є від’ємним. Так, за його словами, цей показник у 2010 році зріс порівняно із 2009 роком у 1,6 раза і становив -9,3 млрд дол., а за перше півріччя цього року Україна має вже -5,5 млрд дол. Зробимо загальну оцінку експорту – імпорту товарів та послуг у 1989-2013 рр., спираючись на дані Світового банку розміщені в Global Economic Monitor (GEM). В GEM по Україні наведена статистика починаючи аж із 1989 року: Чим довше період спостережень – тим якісніше уява про тенденції розвитку експорту-імпорту українських товарів та послуг (див.рис.1.1.). За даними ¬GEM протягом 1989-2001рр. експорт-імпорт товарів та послуг із України майже не розвивався. Як це не дивно, він коливався на рівні 20 млрд. дол. США протягом 13 років. Із графіка, що у 2002р. стартувало стрімке зростання як експорту, так і імпорту. В результаті у 2008р. експорт-імпорт товарів та послуг майже у 4 рази перевищували середній рівень 1989-2001рр. Правда, фахівці добре обізнані у цій справі стверджують, що протягом 2002-2008рр. одночасно відбулася потужна легалізація експортно-імпортних операцій котра сприяла швидкому зростанню нашої зовнішньоекономічної активності. Швидко виріс і імпорт – виник великий в 11 млрд. дол. США, дефіцит, торгового балансу. Але його природа інша – не обумовлена нашим рухом в СОТ. Важливо, що зростання експорту товарів та послуг відбулося ще до вступу в СОТ – неможна стверджувати, що формальний вступ у СОТ у середині 2008р. згенерував швидке зростання зовнішньоторговельних показників за кілька років раніше. По оцінці GEM, шалене падіння обсягів експорту-імпорту у 2009р. Україна відшкодує тільки у 2013р.[4]. Таким чином членство України в СОТ має як позитивні, так і негативні сторони. Україні необхідно сформувати свою власну стратегію розвитку експортного потенціалу (конкурентних переваг), котра б належним чином захищала та підтримувала вітчизняний бізнес від існуючих викривлень конкуренції на світових ринках. З метою створення оптимальних передумов для розвитку економіки в цілому, доцільно ініціювати корекцію умов членства України в СОТ, зокрема перегляду тарифів на продукцію харчової та легкої промисловості. Список використаних джерел: 1. «Обіцяного чотири роки чекали» /Економічна правда, 17 октября 2011. /Електронний ресурс.Режим доступу:http://www.ukrrudprom.ua/digest/Ukrana_zmnit_umovi_chlenstva_v_SOT.html 2. «Членство в СОТ несе багато переваг для України»/ Олег Мальський /Еле ктронний ресурс. Режим доступу: http://blog.liga.net/user/jurclub/article/3938.aspx 3.Членство України у СОТ: нові можливості та виклики для бізнес-асоціацій / Серія «Школа професійної освіти для бізнес-асоціацій. Модуль G: бізнес-асоціації та СОТ» / За заг. ред. Д.В.Ляпіна, Авт.: Ляпін Д.В., Мовчан В.М. та інші. – К.: Ін-т власності і свободи; LAT&K, 2010. – 104 с. 4. Obozrevatel /Електронний ресурс. Режим доступу:http://obozrevatel.com/author-column/27610-tri-roki-u-sot-yaki-zdobutki.htm
