5 курс, спец. «Фінанси», д.ф.н., Наук. кер. – Білоскурська О.В. Чернівецький торговельно-економічний інститут м. Чернівці
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ТА ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ
Розвиток держави є неможливий без високого інтелектуального потенціалу суспільства, оскільки це сприяє вирішенню багатьох вагомих політичних, економічних, соціальних питань. Зростання ролі і значення авторського права і суміжних прав зумовлює необхідність посилення ефективності їх правової охорони. Актуальність даної теми обумовлена тим, що саме від забезпечення надійного захисту прав інтелектуальної власності, зокрема авторського права і суміжних прав, та ефективного розв’язання проблем, пов’язаних з їх правовою охороною, залежить збереження та примноження культурної спадщини нашого суспільства, успішна співпраця з розвиненими країнами світу, а також поліпшення кримінальної ситуації через запобігання кримінальним та цивільно-правовим злочинам у сфері інтелектуальної власності та ще багато інших важливих аспектів. Значну увагу дослідженням питання охорони прав інтелектуальної власності в Україні приділили такі вчені, як С. Бортник, О. Косаренко, О. Кохановська, Н. Кузнєцова, Н. Мироненко, О. Орлюк, Р. Томма, О. Штефан та ін. Разом з тим питання охорони авторського права і суміжних прав не було предметом детального дослідження. Метою статі є виявлення актуальних проблем пов’язаних з охороною авторського права і суміжних прав та можливих шляхів їх вирішення, а також визначення відповідного рівня відповідальності для осіб, які порушують чинне законодавство України у сфері інтелектуальної власності. Питання охорони особистих немайнових прав та майнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав регулюються нормами Цивільного кодексу України, законів України "Про авторське право і суміжні права", "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та іншими нормативними актами. У ст. 41 Конституції України зазначається, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяль¬ності, а відповідно до ст. 54 Конституції України: "Громадянам гарантується свобо¬да літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, мораль¬них і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності" [1]. Отже, кожна людина має право на ре¬зультати своєї творчої ді¬яльності і ніхто не може використовувати або поширювати ці результати без її згоди, за винят¬ками, встановленими законом. Як зазначають С. Бортник та Р. Томма, в Україні, право інтелектуальної власності відносно нове правове явище, яке хоча і побудоване на тих же засадах, що і в інших країнах, але ще не забезпечене належним чином ні матеріально, ні організаційно, ні кадрово. До того ж значна криміналізація економіки, корупція, низький рівень достатку основної частини населення, зокрема молоді і проблеми її працевлаштування і призводять до вимушеного порушення авторського права і суміжних прав [2, с. 257-258]. В ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права» наведено повний перелік дій, які є порушенням авторського права або суміжних прав та які служать підставою для їх судового захисту. На сьогодні, найпоширенішими порушеннями авторського права є правопорушення, пов’язані з незаконним використанням виключних майнових та немайнових прав суб’єктів авторського права і суміжних прав, незаконне розповсюдження творів, плагіат у сфері авторського права і суміжних прав, ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське і суміжні права, примірників творів, фонограм, відеограм і програм організації мовлення та ін. [3]. Наприклад, розміщення без відповідного дозволу автора творів на Internet-сайтах для вільного доступу, оприлюднення творів авторського і суміжних прав у засобах масової інформації, кафе, ресторанах тощо. Досить поширеним видом неправомірної діяльності є піратство у сфері авторського права і суміжних прав. О. Штефан зазначає, що у спеціальній юридичній літературі можна зустріти різні підходи до класифікації піратських дій. Так, наприклад, піратство у сфері авторського права поділяють на: “чисте” піратство, яке пов’язане з напівлегальним оприлюдненням об’єкта авторського права; піратство, пов’язане з підробкою об’єктів авторського права та піратство, що проявляється у незаконному розмноженні копій об’єктів авторського права [4]. Автор виділяє прямих і непрямих правопорушників авторського і суміжних прав та стверджує, що між прямим та непрямим порушеннями авторського права і суміжних прав існує обов’язково певна принципова відмінність. Ця відмінність полягає в тому, що до різних суб’єктів, які посягають на авторське право і суміжні права певним чином порушуючи їх, застосовуються різні способи цивільно-правової відповідальності. За наявності прямого порушення авторського права і суміжних прав цивільно-правовий захист спрямовується на тих осіб, які безпосередньо здійснюють неправомірне використання. При непрямому порушенні - способи цивільно-правового захисту застосовуються до осіб, які створюють технічні або інші умови для скоєння прямого порушення [4]. Тобто ці дві групи осіб, а саме прямі і непрямі порушники повинні нести різний ступінь відповідальності, чітко визначений законодавством. Право на захист авторського права і суміжних прав забезпечується шляхом застосування конкретних способів захисту. Зокрема, у ст. 16 Цивільного Кодексу України закріплюються загальні способи захисту будь-якого суб’єктивного цивільного права, а спеціальні способи захисту суб’єктів авторського права і суміжних прав встановлюються у ст. 432 Цивільного Кодексу України [5]. Способи захисту авторського права і суміжних прав в залежності від їх цільової спрямованості можна поділити на: превентивно-припинні, тобто ті, що спрямовані на попередження та припинення порушення, оспорювання, невизнання права; відновлювальні, ті які спрямовані на відновлення порушеного права; а також компенсаційні, тобто такі, що спрямовані на додаткову компенсацію шкоди, завданої порушенням права. Р. Томма виділив дві основні форми захисту авторських і суміжних прав: юрисдикційну, тобто форму захисту забезпечену за допомогою державних органів, у тому числі судів та неюрисдикційну, та що охоплює собою дії громадян і організацій із захисту авторських і суміжних прав, здійснювані ними самостійно, без звернення до державних або інших компетентних органів [6]. Найбільше практичне значення мають, звичайно, юрисдикційні форми захисту - позови до судів, адміністративна відповідальність, кримінальне переслідування порушників авторських і суміжних прав, оскільки вони носять примусовий характер. Правова охорона авторських прав й суміжних прав, залежно від ступеня і характеру їхніх порушень, може передбачати цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Питання пов’язані із визначенням відповідальності є на сьогодні доволі складними. О. Косаренко вважає, що першою задачею в оцінці шкоди, заподіяної порушенням авторських та суміжних прав, є встановлення класифікаційних обставин, які дозволяють віднести порушення до того чи іншого виду згідно Закону. Особа, яка вимагає захисту свої майнових або немайнових авторських або суміжних прав, порушених одним із способів, зазначених у вищезгаданій статті 50 Закону "Про авторське право і суміжні права", може звернутися за такими способами захисту своїх прав: - вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторські права та суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; - звертатися до суду з позовом про відновлення порушених прав чи припинення дій, що порушують авторське право і суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; - подавати позови про відшкодування моральної шкоди; - подавати позови про відшкодування збитків або виплату компенсацій; - вимагати, в тому числі в судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень; - вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і суміжних прав; - вимагати від осіб, що порушують авторське право і суміжні права надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об’єктів суміжних прав та ін. [7, с. 325]. Оскільки, питання оцінки завданої як моральної так і матеріальної шкоди суб’єктам авторського права та суміжних прав є досить складним, перш за все через те, що кожен з випадків правопорушень не є схожим, то він потребує оцінки кваліфікованого фахівця, який зможе правильно оцінити завдану шкоду та встановити ступінь і вид відповідальності за вчинене правопорушення. Варто зазначити, що формування поваги та культури до авторських прав та суміжних прав є одним із пріоритетних завдань держави. Оскільки як зазначає О. Орлюк, недостатня обізнаність суспільства у питаннях охорони і захисту таких прав нерідко призводить до їх порушення, що також негативно відбивається як на економічному розвиткові держави, так і на її міжнародному іміджі [8, с. 5]. Узагальнюючи вищезазначене, слід наголосити на тому, що в Україні хоч і прослідковуються позитивні результати у сфері охорони авторських прав і суміжних прав, але це питання залишається актуальним з огляду на значну кількість правопорушень у цій сфері. Від розв’язання проблем створення ефективної системи охорони та захисту авторського права та суміжних прав залежить стратегія і тактика соціально-економічного та духовного розвитку країни, збереження її людського капіталу. Список використаних джерел: 1. Конституція України [Електронний ресурс]: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show /254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 2. Бортник С. Порушення авторських і суміжних прав та відповідальність за їх вчинення [Текст] / С. Бортник, Р. Томма // Митна справа. – 2012. - № 3 3. Про авторське право і суміжні права [Електронний ресурс]: Закон України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 4. Штефан О. Дещо до питання про порушення у сфері авторського права [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ndiiv.org.ua/ua....va.html 5. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]: офіц. текст: від 16 січня 2003 року № 435-IV. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 6. Томма Р. Правова відповідальність за порушення авторських і суміжних прав [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal//soc_gum/ Juptp/2012_1/tomma.htm 7. Косаренко О. Питання оцінки шкоди, завданої порушенням авторських та суміжних прав: участь адвоката [Текст] / О. Косаренко // Митна справа. – 2011. - № 4 8. Орлюк О. Інтелектуальна власність в Україні: досвід, законодавство, проблеми, перспективи / О. Орлюк // Право України. – 2011. - № 3
