5 курс, спец. «Економіка підприємства», д.ф.н., Наук. кер. – Коваленко Н.Ю., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Система захисту прав інтелектуальної власності в Україні
Людина завжди займається певними справами чи діяльність, результатом яких стають матеріальні та нематеріальні речі. Можна зазначити, що постійно знаходилися люди, які прагнули скористатися результатами діяльності інших. І тому осмислення законного використання об’єкта інтелектуальної власності є вкрай важливим для творців даних об’єктів. Ми постійно стикаємося з інтелектуальною власність цього навіть не підозрюючи: читаємо книги, слухаємо музику, дивимося кінофільми, і це є всього невелика частина того, що охоплює інтелектуальна власність. Саме тому формування ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності є актуальним питанням сьогодення. Сьогодні, в умовах ринкової економіки, система правової охорони інтелектуальної власності перебуває на стадії завершення формування. Оскільки від неї залежить інноваційний розвиток в Україні, її модернізація, підвищення рівня конкурентоспроможності у світовій соціально-економічній системі. Проблемою залишається ще не до кінця сформоване законодавство в даній галузі. Захист прав інтелектуальної власності не забезпечує надійного та ефективного захисту. У чинному законодавстві України про інтелектуальну власність більш вдалою склалася система захисту авторських і суміжних прав. Однією з основних проблем є необізнаність авторів щодо інших об'єктів авторського права, а також у досить складному, в деяких випадках, процесі збирання доказів порушення прав та довготривалих судових процесах. Крім того, у багатьох випадках автори не бажають витрачатися на захист інтелектуальної власності в суді. Це говорить про те, що створені механізми є недосконалими і потребують доробок для більш повного виконання своїх функцій. Виходячи з реального стану речей, система захисту прав інтелектуальної власності, що склалася в Україні, потребує радикального і невідкладного перегляду й удосконалення [1]. Проблемам системі захисту інтелектуальної власності, її сучасному стану та розвитку у своїх працях відповідну увагу приділяли такі науковці, як: Романюк О.І., Мірошнікова О.С., Клімов С., Коен Ж., Леонтьєв Б., Лернер П., Мартін У., Луніна О.О. та ін. Захист прав інтелектуальної власності полягає в тому, що суб’єкт права інтелектуальної власності, право якого порушене, звертається до належного державного органу за захистом, який у разі необхідності надає такий захист. В Україні існуюча на сьогодні державна система правової охорони інтелектуальної власності в цілому відповідає міжнародним нормам та стандартам. Судовий захист прав інтелектуальної власності здійснюється судами загальної юрисдикції, господарськими судами України, а в сфері публічно-правових відносин — адміністративними судами, система яких сьогодні формується і в якій уже активно працює Вищий адміністративний суд України. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання визначена у Господарському кодексі України, відповідно до якого застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції [3]. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Відповідно до статті 432 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення ,зокрема, про: 1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; 2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; 3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності; 4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності; 5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності; 6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення [4]. Для захисту права інтелектуальної власності використовуються також загальні цивільно-правові засоби захисту цивільних прав. Вони придатні як для захисту авторського права і суміжних прав, так і для захисту прав промислової власності та засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Згідно із концепцією розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 роки, зміни до чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності мають бути спрямовані на: - адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС; - приведення законодавства з питань інтелектуальної власності у відповідність до Цивільного кодексу України; - удосконалення нормативно-правової бази експертизи заявок на об’єкти промислової власності; - посилення законодавчого захисту прав інтелектуальної власності; - узгодження актів національного законодавства у сфері інтелектуальної власності між собою та узгодженість національного законодавства України в сфері інтелектуальної власності із загальним міжнародним законодавством; - вчасне врахування у спеціальних законах щодо інтелектуальної власності змін, які сталися у міжнародному праві; - вдосконалення правових механізмів економічного стимулювання творчої праці; - приєднання, в разі необхідності, до нових міжнародних договорів [2]. Отже, створення досконалої системи захисту прав інтелектуальної власності є вкрай необхідним. І тому дані вище рекомендації сприятимуть подальшому розвитку вдосконаленню системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, покращенню економічної ситуації і підвищенню міжнародного іміджу нашої держави.
Список використаних джерел: 1. Романюк О.І. Система захисту прав інтелектуальної власності: проблеми та шляхи вирішення [Електронний ресурс] / Романюк О.І., Мірошнікова О.С. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/29_DWS_2009/Pravo/53557.doc.htm 2. Концепція розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 р.р. [Електронний ресурс]// Офіційний веб-портал Державного департаменту інтелектуальної власності. – Режим доступу: www.sdip.gov.ua/t/docman/binary/concepcia09.doc 3. Господарський кодекс України: за станом на 11.03.2007 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://bizkiev.com/content/view/359/598/ 4. Цивільний кодекс України – К. : Видавничий дім «Скіф», 2008. – 260 с. – Кодекси і закони України. – ISBN 978-966-8894-46-6.