Альона Цуркан,
5 курс, спец. «Облік і аудит», д/ф
Наук. кер. Боднарук О.О.,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Професійні захворювання працівників, що зумовлені гострим впливом хімічних факторів
Праця є основою діяльності людини, сприятливо впливає на її здоров'я і забезпечує добробут суспільства. Але із розвитком техніки умови праці людини не тільки не стають безпечними, а навпаки, з'являються нові, раніше не відомі небезпечні та шкідливі фактори. Сьогодні відомо більше 7 млн. хімічних речовин, з яких 60 тис. широко застосовують в різних сферах діяльності. На міжнародному ринку щорічно з'являється від 500 до 1000 нових хімічних сполук і сумішей. Тому останнім часом помітно збільшився вплив на працівників різних хімічних речовин.
Метою даної статті є дослідження професійних захворювань працівників, зумовлених гострим впливом хімічних факторів.
Професійні захворювання створюють серйозну медико-соціальну та економічну проблему гло¬бального масштабу. Щорічно у світі згідно з дани¬ми МОП реєструється 260 млн випадків професій¬них захворювань, у результаті яких помирає 1,1 млн чоловік. Економічні втрати внаслідок професійних захворювань складають біля 4 % національного валового продукту [5, с. 63].
Професійне захворювання - це хронічне або гостре захворювання, причиною якого став тривалий вплив на працівника шкідливих виробничих факторів. Потрібно зазначити, що тільки ті форми патології, що зазначені в Переліку професійних захворювань, можуть бути віднесені до категорії профзахворювань за умови тривалого впливу несприятливих факторів виробництва, що їм відповідають, про що чітко сказано в санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці, з посиланням на перевищення їх концентрацій (рівнів) порівняно з допустимими гігієнічними нормами.
Згідно цього переліку, до захворювань, що викликані гострим впливом хімічних факторів, належать хронічні отруєння і їх наслідки, самостійні чи в поєднанні з іншими ураженнями: анемією, нефропатією, гепатитом, ураженням очей, кісток, нервової системи, органів дихання токсичного характеру. Також сюди відносяться хвороби шкіри, металева лихоманка тощо [1].
У виробничих умовах токсичні речовини потрапляють в організм людини через дихальні шляхи, шкіру, шлунково-кишковий тракт. Після резорбції в кров і розподілу по органах отрути піддаються перетворенням, а також депонуванню в різних органах і тканинах (легені, головний мозок, кістки, паренхіматозні органи та ін.) Виділення токсичних речовин, що надійшли в організм, відбувається легенями, нирками, через шлунково-кишковий тракт, шкірою [3,c.39].
Вплив токсичних речовин залежить від їх агрегатного стану, у якому вони діють на людину. Найбільш небезпечні речовини у паро-, газо- та туманоподібному стані. Це пов’язано з тим, що отрути через дихальні шляхи надходять у легені людини, звідки вони безпосередньо потрапляють у кров, минаючи знезаражуючий їх орган – печінку. Важкість отруєння залежить від тривалості та концентрації повітря, що вдихається, - чим вища концентрація, тим скоріше виявиться отруєння. Крім того, посилювати або послабляти дію отрут можуть й метеорологічні умови повітряного середовища (вологість, температура): при більш високих їх значеннях проникнення отрут у організм прискорюється. Слід також ураховувати можливість одночасної комбінованої дії на організм людини декількох отрут, оскільки іноді внаслідок контакту токсичних речовин в організмі людини можуть утворюватись ще більш токсичні речовини [2,c.37].
Залежно від сукупності проявів дії хімічної речовини і від того, переважно які органи і системи уражаються нею, промислові отрути можна об'єднати в наступні групи: дратівної дії; нейротропної дії; гепатотропної дії; отрути крові; ниркові отрути; промислові алергени; промислові канцерогени. Такий розподіл дуже умовний, характеризує лише основний напрям дії отрут і не виключає різноманітний характер їх впливу.
Саме вид профзахворювання обов'язково враховується при постановці діагнозу «профзахворювання» і призначення разових та постійних компенсацій і пільг. Професійний характер захворювання визначається лікарською експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з Переліком спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань [3,c.11]
Останніми роками рівень професійної захворюваності як взагалі, так і від впливу гострих хімічних факторів, постійно зменшується, але причина низького виявлення та реєстрації професійної патології певною мірою залежить від зміни структури виробництва — розпаду великих державних підприємств, виникнення на їх основі компаній різних форм власності, передусім малих приватних підприємств, які мають недостатню матеріально-технічну базу і тому неспроможні забезпечувати сприятливі умови праці, а також належний санітарно-гігієнічний контроль. До того ж відомо чимало фактів, які свідчать, що власники підприємств навіть не намагаються забезпечити виявлення виробничо зумовлених і професійних захворювань на ранніх стадіях їх розвитку, оскільки прагнуть уникнути витрат на лікування, реабілітацію, а можливо, і виплат потерпілому відшкодувань за тимчасову чи стійку непрацездатність. З другого боку, працівники часто-густо не зацікавлені у виявленні професійних захворювань через можливість втратити роботу.
Саме тому нагальним завданням є сьогодні реорганізація системи медико-санітарного обслуговування працюючих. Слід знайти прийнятну модель служби медицини праці. Одна з основних умов успішної її діяльності — об'єднання зусиль гігієністів і фізіологів праці, профпатологів, інженерів з техніки безпеки, організаторів виробництва і охорони здоров'я, економістів, юристів, соціологів тощо. При цьому обов'язково мають бути враховані потреби дрібних підприємств. Ознакою часу стало у нас роздроблення великих державних підприємств, заснування акціонерних компаній, приватних підприємств, де власник сам себе наймає на роботу, залучення дітей до праці у шкідливих умовах, що особливо поширено у сільських регіонах. І все це — без відповідного контролю за здоров'ям працюючих. Так створюються передумови розвитку професійної і виробничо зумовленої патології. Закони зобов'язують роботодавців забезпечувати здорові і безпечні умови праці, але через фінансову скруту це далеко не завжди можливо.
Таким чином, сьогодні потрібно шукати шляхи вдосконалення контролю за станом професійної захворюваності в Україні. Значні перспективи відкриває впровадження інформаційних технологій у систему охорони здоров'я, зокрема у профпатологічну службу як частину єдиного медично-інформаційного простору. Актуальним є створення спеціального реєстру — системи персонального обліку осіб з професійними захворюваннями. Використання засобів комп'ютерної техніки і досягнень сучасних інформаційних технологій дасть змогу здійснити довгострокове, персоніфіковане спостереження за цим контингентом працівників.
Цікавим є досвід зарубіжних країн, де відсутня єдина система виявлення, реєстрації та обліку професійних захворювань. Статистика захворюваності на злоякісні новоутворення, в тому числі професійний рак, найчастіше накопичується там у канцер-реєстрах (ФРН, Велика Британія, Ісландія, США та ін.). Крім того, функціонують реєстри токсичної дії (ефектів) хімічних речовин і токсичних хімічних речовин (Registry of toxic effects of chemical substances, 1977). В окремих скандинавських країнах, зокрема Фінляндії, існує Реєстр професійних захворювань [4,с.44].
В Україні реєстр як єдина система обліку та моніторингу на основі комп'ютерних технологій використовується для осіб, що потерпіли внаслідок чорнобильської катастрофи. Крім того, на державному рівні затверджений Національний канцер-реєстр України для хворих, у яких виявлені злоякісні новоутворення. Для обліку та аналізу професійних захворювань в Україні діє автоматизована система АІС «Профзахворюваність». Вона впроваджується Інститутом медицини праці АМН України, а також Українським НДІ промислової медицини для установ державної санепідслужби. За допомогою автоматизованої системи обліку нині здійснюється щорічна реєстрація випадків уперше виявлених профзахворювань. Проте не проводиться облік професійних захворювань за весь період існування такої державної реєстрації, доповнений аналізом даних моніторингу подальшого стану здоров'я хворих.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України створює бази даних щодо потерпілих/інвалідів з профзахворюваннями. Проте потрібні додаткові заходи, щоб одержати повні дані про стан професійної захворюваності в Україні загалом та по окремих регіонах і областях, здійснити їх аналіз, провести динамічне спостереження за здоров'ям осіб з професійними захворюваннями. Наявність інформації, яку забезпечать результати цільової диспансеризації, сприятиме впровадженню профілактичних, медико-реабілітаційних програм (на індивідуальному та популяційному рівнях), що дасть змогу в кожному конкретному випадку запобігти прогресуванню виявленого у людини захворювання. Завдяки цьому зменшиться відсоток осіб, які втрачають працездатність, стають інвалідами. Отже, ми отримаємо соціальний, медичний та економічний ефект.
Підсумовуючи вищезазначене, відмітимо, що заходи щодо попередження професійних отруєнь і захворювань повинні бути спрямовані насамперед на максимальне усунення шкідливих речовин з виробництва шляхом заміни їх нетоксичними або, принаймні, менш токсичними продуктами. Необхідно також усувати або максимально скорочувати токсичні домішки в хімічних продуктах, для чого в затверджуваних стандартах на ці продукти доцільно вказувати межі можливих домішок, тобто проводити їх гігієнічну стандартизацію.
При цьому особлива увага повинна бути приділена використанню у виробництві нових хімічних речовин, токсичні властивості яких ще не вивчені. Серед таких речовин можуть виявитися і високотоксичні, тому у разі неприйняття відповідних запобіжних заходів не виключена можливість професійних отруєнь. Щоб уникнути цього всі новорозроблювані технологічні процеси і нові одержувані хімічні речовини слід одночасно вивчати з гігієнічних позицій: оцінювати небезпеку виділення шкідливостей і токсичність нових речовин. Всі нововведення і передбачені профілактичні заходи в обов'язковому порядку необхідно погоджувати з місцевими органами санітарного нагляду.
Список літератури
1. Перелік професійних захворювань. Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662
2. Козловська Т. Шляхи визначення ризику виникнення професійних захворювань на підприємствах важкої промисловості//Екологічна безпека 4/2009.-С.37.
3. Костюк І. Ф., Капустник В. А. Професійні хвороби: Підручник. – 2-е вид., переробл. і доп. - К.: Здоров'я, 2003.
4. Кундієв Ю., Нагорна А. Професійна захворюваність в Україні// Соціально-економічний та гігієнічний аспекти)//Вісник НАН України. — 2003. — N 3.-С.43.
5. Нагорна А. М., Добровольський Л. О., Грузова Л. М., Янковська Л. А., Колодяжна О.І, Соколова М. П. Медико-соціальні та економічні втрати від професійної захворюваності та шляхи їх попередження//Український журнал з проблем медицини праці.-2011.-№4.-С.62.
