5курс, спец. «Менеджмент», д.ф.н., Наук. кер. –Ткаченко І.В Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТ-ВІ
В даній статті досліджено питання “управління охороною праці (УОП)” , “cтимулювання охорони праці”. Проаналізовано сутність економічного механізму управління охороною праці.
Вивчення й вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця людини − одне з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва. Дослідження й виявлення можливих причин ви-робничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розроб-ка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні й сприятливі умови для праці людини. Комфортні й безпечні умови праці − один з основних факторів, який впливає на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників. Державне, регіональне і галузеве управління охороною праці, численні наглядові і контрольні інспекції не забезпечать безпечне ведення робіт, якщо це не стане головним повсякденним завданням і моральним обов'язком для усіх без винятку − роботодавців, ке-рівників, інженерно-технічних працівників, кожного працюючого. Для вирішення всіх проблем у сфері охорони праці потрібний системний підхід створення ефективної системи управління охороною праці (СУОП) на кожному підприємстві, установі, організації неза-лежно від форми власності і розмірів [1, с. 142]. Останніми роками охорона праці перебуває на етапі кардинальних перетворень. Ба-гато підприємств проявляють зацікавленість щодо використання моделі управління охо-роною праці, що передбачає взаємну соціальну й економічну відповідальність бізнесу і працівників у процесі забезпечення безпечних умов праці з метою підвищення ролі соціа-льного партнерства в створенні здорового психологічного клімату на підприємстві та мак-симізації добробуту як окремого працівника, так й організації в цілому. Серед категорій, за допомогою яких прийнято характеризувати підприємство, зви-чайно виділяють економічні й технологічні показники. Однак, вони займають провідне положення лише в тому випадку, якщо дотримано основну умову діяльності підприємства як суб'єкта господарювання − забезпечується безпека виробничих процесів і трудової дія-льності індивіда. Дослідження соціально-економічних аспектів охорони праці та інших її характери-стик були проведені такими вченими, як Д.П. Богиня та О.А. Грішнова, М.П. Гадзюк, Є.П. Желібо, В.В. Зацарний, Д.П. Тімошина, В.В. Дерпак, З.М. Яремко, О.Ф. Новікова, А.О. Соколова. Незадовільний стан охорони праці на підприємстві призводить до гальмування економічного та соціального прогресу країни в цілому. За підрахунками експертів Міжна-родної організації праці збитки унаслідок нещасних випадків на виробництві та професій-них захворювань складають 4 % від світового валового внутрішнього продукту (ВВП). Таким чином, вдосконалення системи охорони праці є одним з актуальних питань на рівні як держави, так і окремого підприємства, компанії. Метою роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів організації систе-ми охорони праці на рівні підприємства. Для досягнення поставленої мети був сформульований і вирішений ряд наукових завдань дослідження, що включають: розкриття сутності поняття «охорона праці»; розгляд системи управління охороною праці на рівні підприємства; дослідження організації навчання з охорони праці; дослідження економічних та соціальних аспектів поліпшення умов та охо-рони праці. Управління охороною праці на підприємстві − це сукупність дій службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для поліпшення та підтримання його на певному рівні відповідно до зако-нодавчих та нормативних актів [2, с. 108]. Метою (УОП) є всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують або знижують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні санітарно - гігієнічні та ергономічні умови. УОП передбачає встановлення конкретних кількісних показників діяльності виро-бничих підрозділів, підтримування котрих в заданих межах забезпечує досягнення основ-ної мети щодо організації безпечних та нешкідливих умов праці [3, с. 20]. На рис. 1 показано загальну схему управління охороною праці в масштабах одного підприємства з функціями й завданнями в справі охорони праці [4, с. 110].
Рис. 1 – Схема управління охороною праці на підприємстві
Стимулювання охорони праці – неодмінна умова попередження виробничого трав-матизму та профілактики профзахворювань. На державному рівні стимулювання охорони праці регулюється законодавчими актами і передусім законом про охорону праці, у якому цьому питанню присвячено IV розділ, та Законом України «Про загальнообов'язкове дер-жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного за-хворювання, які спричинили втрату працездатності» [5]. Ці закони визначають, що під час розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства за умови досягнення на-лежного стану охорони праці, зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів може бути встановлено знижку. За високий рівень травматизму і професійної захворюва-ності та неналежний стан охорони праці встановлюється надбавка до розміру страхового внеску. Економічний механізм управління охороною праці повинен передбачати систему заохочень для тих працівників, які сумлінно дотримуються вимог охорони праці, не допу-скають порушень правил та норм особистої та колективної безпеки, беруть активну твор-чу участь у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві. Ко-лективний договір (угода) повинен закріплювати різного роду моральні і матеріальні за-охочення таких працівників: оплата праці, премії (у тому числі спеціальні заохочувальні премії за досягнення високого рівня охорони праці), винагороди за винахідництво та раці-оналізаторські пропозиції з питань охорони праці. Велику користь дає преміювання робіт-ників бригад, дільниць, цехів за тривалу роботу без порушень правил охорони праці, без травм і аварій. У випадку наявності небезпечних та шкідливих виробничих чинників, що постійно загрожують здоров'ю працівника, йому рекомендується виплачувати надбавку за підвищену обережність. Крім матеріального заохочення, велике значення має також і мо-ральне стимулювання, яке свого часу використовувалось в нашій країні і яке успішно ви-користовують закордонні фірми. Форми морального стимулювання можуть бути найріз-номанітнішими: від оголошення подяки до організації вечорів відпочинку, пікніків, круї-зів для колективів, що досягли найкращих результатів з охорони праці. Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці. Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва. До позитивних економічних результатів впливу умов праці на людину слід віднес-ти підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів. Сприятливі умові забезпечують піднесення продуктивності праці за рахунок як ін-тенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивних (збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом). Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особисти-ми факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними наслідками. Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням цілоденних витрат робочого часу, зумов-лених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням використання робочого часу і продо-вженням періоду активної трудової діяльності. Несприятливі умови призводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму. До негативних еко-номічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з уведен-ням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці. Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на пра-цівників. До позитивних соціальних результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу трудового процесу на здоров’я людини та розвиток її особистості, стан здоров’я, ставлення до праці, соціальну активність; максимальне задоволення однією з найвагомі-ших потреб людини – потребою в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаною з цим потребою у змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров’я. Питання з охорони праці є одним з найважливіших на сучасному етапі життя нашо-го суспільства, у період коли роботодавці ставлять для себе основним завданням як на-йшвидше й з мінімальним вкладенням засобів отримати найбільший прибуток, мало уваги приділяється, а часом і взагалі ігноруються вимоги безпеки праці. Охорона праці − це багатогранне поняття, під ним слід розуміти не тільки забезпе-чення безпеки працівників під час виконання ними службових обов'язків, насправді воно охоплює різні заходи. Наприклад, профілактика професійних захворювань, організація повноцінного відпочинку й харчування працівників під час робочих перерв, забезпечення їх необхідним спецодягом і гігієнічними засобами й навіть виконання соціальних пільг і гарантій. Правильний підхід до організації охорони праці на підприємстві, грамотне вико-ристання різних нематеріальних способів стимулювання працівників дають останнім не-обхідне почуття надійності, стабільності й зацікавленості керівництва у своїх співробітни-ках. Таким чином, завдяки налагодженій охороні праці знижується також плинність кад-рів, що в свою чергу благотворно впливає на стабільність усього підприємства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Гогіташвілі Г.Г. Системи управління охороною праці: Навчальний посібник. − Львів: «Афіша», 2002. − 320 с. 2. Москальова В.М. Основи охорони праці: Підручник. − Київ: ВД «Професіонал», 2005. − 672 с. 3. Геврик Є.О. Охорона праці: Навчальний посібник для студентів вищих навчаль-них закладів. − К.: «Ніка-Центр», 2003. − 280 с. 4. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 216 с. 5. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1105-14с.
