5 курс, спец. “ міжнародна економіка ”, д/ф, наук. кер. – Боднарук О. О. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
БЕЗПЕЧНІ УМОВИ ПРАЦІ В БАНІВСЬКИХ УСТАНОВАХ
Впродовж всієї своєї діяльності кожний банк гідно підтримує імідж банку соціального розвитку, беручи активну участь у соціальних програмах. Посильну фінансову допомогу банк надає правоохоронним організаціям, пожежній охороні, а також іншим муніципальним службам, що забезпечують спокій і безпеку життя його працівників. А це питання для працівників банківського сектора економіки органічно пов’язане з охороною праці та цивільною обороною. Так, Правління Національного банку України постановою № 93 від 11 березня 2002 року затвердило Положення про цивільну оборону Національного банку України. Цивільна оборона Національного банку України – функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, яка складається з органів управління та служб цивільної оборони, сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення захисту працівників Національного банку від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [5, С. 18]. Працівники банків повинні знати про близьке розташування радіаційно- та хімічно-небезпечних об’єктів. При виникненні надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу в банківських установах повинні бути в наявності засоби медичного, радіаційного, хімічного, індивідуального та колективного захисту. Оскільки переважно в банківських установах кількість працівників менше 50 осіб, функції служби охорони праці за сумісництвом має виконувати керівник відділення чи його заступник. Влаштовуючись на роботу кожен майбутній працівник проходить інструктаж з охорони праці та підписує інструкцію про ознайомлення з охороною праці в банку. Мета цієї роботи полягає в аналдізі умов праці банківських працівників та в наданні рекомендацій щодо спеціальних заходів безпеки праці. До питання збереження здоров’я працівників в процесі трудової діяльності привертають увагу численні Конвенції і Рекомендації МОП (міжнародна організація праці). Зокрема: Конвенція МОП № 18 про професійні захворювання, Конвенція № 42 про відшкодування в разі професійних захворювань, Конвенція 121 Про допомогу у випадках виробничого травматизму, Конвенція № 130 про медичну допомогу та у випадку хвороби, Рекомендація 2002 року № 194 про перелік професійних захворювань, повідомлення про нещасні випадки, на виробництві й професійні захворювання та їх реєстрацію, Конвенція 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці та ін. Україна дотримується всіх правил виконання Конвенцій МОП. Зокрема, Україною ратифіковано такі Конвенції: Конвенція №29 про примусову чи обов'язкову працю, Конвенція №122 про політику в галузі зайнятості, Конвенція №138 про мінімальний вік для прийняття на роботу та ін. Переважна більшість банківських працівників (менеджери, економісти, бухгалтери, касири, операційні працівники, інженери, програмісти тощо) належать до категорії осіб, зайнятих у сфері розумової праці. В таких умовах інтенсивніше функціонують увага, пам'ять, зростає напруження зорового та слухового аналізаторів. Але мала рухливість, вимушена одноманітна поза ослаблюють обмінні процеси і зумовлюють застійні явища у м’язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршують постачання мозку киснем [3]. Становлячи близько 1-1,5 % маси тіла, мозок споживає понад 20 % його енергетичних ресурсів. Приплив крові до працюючого мозку збільшується в 8-10 разів порівняно зі станом спокою, зростає потреба його в кисні та глюкозі. Вміст глюкози у крові збільшується на 18 – 36 %, підвищується концентрація в крові адреналіну, норадреналіну і вільних жирних кислот. В мозковій тканині посилюється втрата глюкози, метіоніну, глютаміну та інших незамінних кислот, вітамінів групи В. Погіршується функції зорового аналізатора – гострота зору, стійкість ясного бачення, контрастна чутливість, зорова працездатність. Для банківських працівників часті випадки, коли формальне завершення робочого дня не перериває процес професійно-спрямованої розумової діяльності. У таких випадках розвиваються втома та перевтома організму. Стан перевтоми у разі розумової праці характеризується не повним відновленням організму до чергового робочого дня, порушенням сну, підвищенням нервово-емоційної збудливості та ін. [3] Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці [1]. Підбір кадрового персоналу для роботи в банках слід проводити не лише за освітою, віком, досвідом роботи, але й з урахуванням даних профвідбору, стану здоров’я, психофізіологічних тестів комунікабельної здатності. Всі виробничі приміщення банку повинні мати оптимальний мікроклімат, освітлення, відсутність шкідливих речовин у повітрі, а технічні та електронні засоби – низький рівень шуму і вібрації, мінімальні електромагнітні поля та випромінювання. Окремої уваги і суворого дотримання потребують вимоги до приміщень, в яких знаходиться комп’ютерна техніка, та розташування робочих місць. Так, згідно з державними санітарними правилами, площа приміщення на одне робоче місце користувача комп’ютера повинна становити 6,2 м, відстань від задньої частини монітора до стіни повинна бути не менше ніж 1 м, між боковими комп’ютерами – не менше ніж 1,2 м, а комп’ютерами, які розташовані один за одним, не менше 2,5 м, оптимальна відстань очей від монітора 50-70 см. Не рекомендується розташовувати комп’ютери задніми частинами моніторів один до одного [2, С. 12]. Потрібно забезпечити оптимальний мікроклімат виробничих приміщень банку, де знаходиться комп’ютерна техніка. Так, відносна вологість повітря повинна становити 40-60 %, швидкість руху повітря – 0,1 м/с, температура повітря - +22-24ºС. Не допускається поряд з робочим комп’ютерним місцем наявність пожежно- та вибухонебезпечних речовин. В банківській установі обов’язково повинні бути аптечки першої медичної допомоги [4, С. 43]. Працівники повинні вміти надавати першу медичну допомогу та взаємодопомогу у разі ураження та травм. Інструктаж для працівників банківських установ, які працюють з комп’ютерними технологіями, слід проводити один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди – один раз на два роки [4, С. 45]. У банківських установах обов’язково слід дотримуватись правил пожежної безпеки, техніки безпеки при користуванні електрообладнанням, у кожному приміщенні та на поверсі банку повинні бути: сигналізація, вивішені плани евакуації людей і матеріальних цінностей при виникненні надзвичайних ситуацій, працюючі вогнегасники. А на території банку – первинні засоби пожежогасіння (пісок, лопати, сокири, ковдри тощо). Отже, створення оптимальних умов праці та відпочинку, раціональне освітлення та розміщення обладнання на робочих місцях, здоровий спосіб життя, усунення шкідливих звичок, правильний режим харчування і відпочинку, уникнення стресів та психологічних травм – запорука безпеки життєдіяльності працівників банківської сфери та ефективної їх роботи. Таким чином, підвищення рівня безпеки праці банківських працівників сприятиме підвищенню ефективності і продуктивності їх праці, що призведе до зменшення операційних ризиків, підвищення інвестиційної та фінансової безпеки державних та комерційних банків і в цілому посилить економічну безпеку держави.
Список використаних джерел: 1) Про охорону праці за станом на 02.06.2011 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 2) Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 176 с. 3) Курс лекцій з безпеки життєдіяльності / Пістун І.П., Мешанич Р.Й., Березовський А.П. – Львів: Вид-во “Сполох”, 1997. – 224 с. 4) Обливанцов В.В. Безпека життєдіяльності працівників банківського сектора економіки // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб.наук. праць. Том 15. – Суми: УАБС НБУ, 2006. 5) Юрін Я., Сундук А. Фінансова й інвестиційна безпека банків та її вплив на загальноекономічну безпеку держави // Вісник Національного банку України. – 2004. – № 7.
