5 курс, спец. «Маркетинг», д.ф.н., Наук. кер. – Боднарук О.О. Чернівецький торговельно – економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
СТАН ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ
Надзвичайні ситуації, зокрема пожежі є серйозною проблемою для багатьох країн світу. Останніми роками спостерігається тенденція щодо зменшення пожеж, але економічні, екологічні, соціальні збитки від них, та значна кількість жертв залишаються серйозними проблемами суспільства. Тому цілком природно, що у суспільстві існує безпосередня зацікавленість у зниженні вірогідності виникнення пожеж і зменшенні шкоди від них, тому забезпечення пожежної безпеки стає одним із найважливіших напрямків щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього середовища. Досягнення цієї мети, безперечно актуальне і складне соціально-економічне завдання, вирішенню якого повинні сприяти системи пожежної безпеки. Мета цієї статті - дослідження сучасного стану пожежної безпеки в Україні. Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі. Наслідки пожеж не обмежуються суто матеріальними втратами, пов'язаними зі знищенням або пошкодженням основних виробничих та невиробничих фондів, товарно-матеріальних цінностей, особистого майна населення, витратами на ліквідацію пожежі та її наслідків, на компенсацію постраждалим і т. і. Найвідчутнішими, безперечно, є соціальні наслідки, які, передусім, пов'язуються з загибеллю і травмуванням людей, а також погіршенням їх фізичного та психологічного стану, зростанням захворюваності населення, підвищенням соціальної напруги у суспільстві внаслідок втрати житлового фонду, позбавленням робочих місць тощо. Не слід забувати й про екологічні наслідки пожеж, до яких, у першу чергу, можна віднести забруднення навколишнього середовища продуктами горіння, засобами пожежогасіння та пошкодженими матеріалами, руйнування озонового шару, втрати атмосферою кисню, теплове забруднення, посилення парникового ефекту тощо. Не зважаючи на те, що за останні роки в Україні намітилась стійка тенденція до зниження кількості пожеж, в цілому ця проблема залишається дуже гострою. У 2011 році в Україні виникло 60790 пожеж, внаслідок яких загинуло 2869 громадян, у тому числі 92 дитини та 1525 осіб отримали травми, з них - 139 дітей. Порівняно з 2010 роком кількість смертей від нещасних випадків, викликаних вогнем та полум’ям збільшилася на 5,1% і становила 4,4% від загальної кількості померлих у побуті [3].
Рис.1. Кількість загиблих на пожежах
Протягом 2011 року в Україні зареєстровано 38 пожеж з груповою загибеллю людей (3 та більше особи). Внаслідок цих пожеж загинуло 135 громадян, з яких 23 – діти. Порівняно з 2010 роком кількість таких пожеж збільшилась на 17 випадків, а кількість загиблих на цих пожежах збільшилась на 70 людей. Основними причинами пожеж, що призводили до групової загибелі людей, були: необережне поводження з вогнем – 23 випадки (загинуло 88 людей), порушення правил ПБ під час влаштування та експлуатації електроустановок – 5 випадків (загинуло 15 людей). Як і протягом багатьох минулих років більша частка пожеж, а саме 62%, припадає на міста та селища міського типу (смт). Усереднений показник смертності населення від пожеж, викликаних вогнем становив 4 особи на 100 тисяч населення. Вдвічі більше цей показник спостерігався у Чернігівській (9), Полтавській, та Одеській (по 8) областях, досить великого значення він досяг в Житомирській (7), Вінницькій, Дніпропетровській та Сумській областях по 6 осіб. Найменше значення даного показника було у Волинській області та у м. Києві (по 1), Донецькій, Запорізькій, Львівській, Харківській та Херсонській областях (по 2) [4]. Слід зауважити, що показник смертності населення від пожеж серед сільського населення становив 6,2 осіб на 100 тисяч населення, що у 2,1 рази більше ніж серед міського населення (3 особи на 100 тисяч населення). Основною причиною пожеж в Україні залишається необережне поводження з вогнем самої людини - 60% загальної кількості. На другому місці - пожежі, викликані порушенням правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок - більше 20%. У виробничій сфері часто виникають пожежі через куріння в недозволених місцях та під час виконання виробничих операцій, пов'язаних зі застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням деталей, устаткування, конструкцій до температур, що можуть спричинити загоряння матеріалів та конструкцій. Значення протипожежного захисту деколи недооцінюють, оскільки багато людей помилково вважають, що пожежі трапляються рідко. Однак, статистика доводить протилежне. Тільки протягом 2011 року в Україні матеріальні втрати від пожеж склали 2 млрд. 659 млн. 700 тис. грн. (з них прямі збитки становлять 802 млн. 846 тис. грн., побічні – 1 млрд. 856 млн. 855 тис. гривень). Ці цифри говорять самі за себе і змушують задуматися про те, наскільки важлива система протипожежної безпеки в квартирах, будинках, офісах і на підприємствах. Пожежна безпека – це запорука спокою та гарант безпеки. Важливим заходом пожежної безпеки є проектування пожежної сигналізації, яке включає в себе створення системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, а також системи диспетчеризації протипожежних систем, проектування автоматичного пожежогасіння, яких існує кілька варіантів - водяне, пінне, газове, порошкове або аерозольне (можлива установка системи гравітаційного і механічного димовидалення); проектування системи противогневого захисту будівельних конструкцій та систем блискавкозахисту і захисту електричних і слабкострумових мереж від перенапруг. Природно, що при вдосконаленні системи пожежної безпеки велику роль відіграють профілактичні заходи. У Росії, наприклад, ефективним засобом підвищення рівня захищеності населених пунктів від пожеж вважається організація діяльності пожежних постів протипожежної служби. Вони здатні значно скоротити такі показники оперативного реагування, як час прибуття підрозділів на пожежу і час гасіння загоряння. Цей досвід доцільно запровадити і в Україні. Потрібно зазначити, що порівняно з країнами Західної Європи кількості пожеж та людей, загиблих від них, в нашій країні досить значні. Це пов'язано, в першу чергу, зі складним соціально-економічним становищем, недостатньою профілактичною роботою щодо запобігання пожежам, низькою участю у справі пожежної безпеки місцевих органів самоврядування та громадських об'єднань. Так у Франції, з 245 тис. пожежних - 203 тис. добровольців ("волонтерів"), 32 тис. професіоналів і 10 тис. військових. Наприклад, пожежна охорона Німеччини нараховує більше мільйона чоловік [1,с.24]. У це число входить не тільки особовий склад воєнізованих та міських пожежних частин, але й пожежники інженери та пожежна поліція, здійснюють контроль за будівельними роботами, періодичний контроль нерухомого майна та ін. Натомість, загальна кількість особового складу МНС України в 2012 році склала тільки 9623 чоловік. [5] Щоб провести найбільш якісну підготовку населення в галузі пожежної безпеки слід здійснити ряд заходів, спільно з МНС, Міністерством освіти і науки, іншими відомствами, а також зацікавленими компаніями, фірмами та особами. Так, на наш погляд, дії щодо навчання населення заходам пожежної безпеки можуть бути наступними: - Пропагування серед населення заходів пожежної безпеки, особливо серед тих, хто не проходить протипожежний інструктаж за місцем роботи; - про небезпеку пожежі слід нагадувати не тільки людям групи ризику, але і всьому населенню в цілому. Як правило, жертвами вогню (а частіше - диму) стають в першу чергу ті, хто не зумів зорієнтуватися в обстановці і вчасно не евакуювався. Слід поширювати листівки, пам'ятки, буклети, календарі з актуальними пожежно-профілактичними відомостями. Особливо важливі такі відомості для міського населення, жителів багатоповерхових будинків.
Список літератури
1. Викторов В. С. Шепелев О. Ю. Организация обучения населения мерам пожарной безопасности//Проблемы пожарной безопасности: пути их решения и совершенствование противопожарной защиты: материалы всероссийской научно-практической конференции с международным участием. – Екатеринбург: ФГАОУ ВПО «УрФУ имени первого Президента России Б.Н.Ельцина», 2012. – С.23. 2. Житецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник.- Львів: Афіша, 2004. 3. Інформаційні дані про стан з пожежами, що виникли в населених пунктах та на об’єктах суб’єктів господарювання у 2011 році//http://www.ditb.gov.ua/content/opinfo_quarter.html 4. Стан травматизму невиробничого характеру в Україні//http://www.mns.gov.ua/files/2012/10/3/analizII.pdf 5. МНС УКраїни // http://www.mns.gov.ua/
