Наук. кер. – Бурак І.О. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
Інвентаризація запасів, як один із методів проведення внутрішнього аудиту на підприємстві
[j][size=10]
Контроль стає одним з найважливіших елементів ринкової економіки. Розвиток виробництва базується на багатьох чинниках, одним з основних є конкурентоспроможність продукції на внутрішніх та зовнішніх ринках збуту. Якісна конкурентоспроможність проявляється в правильному та раціональному використанні виробничих запасів. Для контролю та регулювання процесу виробництва на підприємстві проводиться внутрішній аудит. Питання інвентаризації в різний час в своїх працях розглядали професори М.Г. Бєлов, Ф.Ф. Бутинець, П.І. Гайдуцький, Л.М. Крамановський, М.В. Кужельний, Ю.Я. Литвин, В.Г. Макаров, О.А. Шпіг, М.Я. Штейнманта, С.В. Бардаш, проф. В.Д. Андрєєв, проф. В.В. Сопко, д.е.н. В.С. Рудницький та інші. Основними напрямками проведення внутрішнього аудиту є перевірка правильності відображення в обліку надходження, наявності і вибуття виробничих запасів, виявлення нестач та надлишків, відображення інформації в облікових регістрах та у фінансовій звітності. Основними об’єктами проведення перевірки являються первинні документи. Для визначення достовірності даних первинних документів та фактичної наявності виробничих запасів застосовується один із методів внутрішнього аудиту – інвентаризація [3, c 230]. Інвентаризація (від лат. invenire – знаходити виявляти) або підтверджує дані бухгалтерського обліку, або виявляє не врахування цінності та допущені витрати, розкрадання, недостачі [4]. В основному законодавчо-нормативному документі, що регулює процес інвентаризації, «Інструкції про інвентаризацію основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» не зазначено якими методами вона повинна проводитися. Тобто підприємство самостійно вирішує яким чином буде проводитися інвентаризація. Проте в даному документі вказано за яких обставин (при передачі майна, перед складанням річної бухгалтерської звітності, зміні матеріально відповідальної особи та ін.) коли може здійснюватися інвентаризація. З огляду на це можна сказати, що в Україні на даний момент часу не існує досконалої нормативної бази для регламентування процесу інвентаризації [3]. Інвентаризація на практиці здійснюється не менше як двічі на рік, тобто в певні періоди часу. Більшість підприємств використовують автоматизоване управління складськими операціями, саме тому закриття складів для перевірки на певну дату не є ефективним. В такому випадку потрібно спираючись на досвід зарубіжних країн проводити перманентру інвентаризацію, при якій перевірці підлягає тільки певна частина запасів. Якщо були присутні порушення (нестача або надлишок), проводиться п’ятивідсоткова перевірка, тобто відбувається інвентаризація всіх запасів, якщо помилки перевищують п’яти відсотків перевірці підлягають усі наявні запаси, помилки до п’яти відсотків вважаються допустимими. До переваг методу безперервної інвентаризації слід віднести: своєчасність виявлення відхилень, аналіз їх причин і прийняття ладу в зберіганні і обліку матеріальних цінностей; не однократність перевірки в натурі; підвищення дисципліни матеріально відповідальних працівників, постійна готовність до перевірки якості їх роботи та ін. Враховуючи всі переваги перманентної інвентаризації, слід відмітити її особливе значення в системі управлінського обліку, коли особливого значення набуває можливість одержання інформації про величину товарно-матеріальних цінностей на будь-яку дату, що сприяє підвищенню оперативності прийняття управлінських рішень, забезпечує безперебійність виробничих процесів, інформує про наявну кількість запасів товару в різних місцях, а також забезпечує даними про величину вартості відпущених (реалізованих) товарів без проведення періодичного підрахунку запасів в натурі [1, c 32-37]. Такий спосіб перевірки фактичної наявності виробничих запасів дозволить підвищити якість інвентаризації. Проведення інвентаризації здійснюється інвентаризаційною комісією, яка може бути постійно діючою та робочою. Якщо обсяг запасів що підлягають перевірці є значним на підприємстві створюється додатково робоча комісія з інвентаризації, що дозволить зменшити час на здійснення даного процесу. Проте часто на практиці відбувається порушення правил та порядку проведення перевірки, коли замість двох і більше членів комісії (крім матеріально-відповідальних осіб) інвентаризація проводиться тільки однією людиною або формально призначається комісія у складі 6-8 чоловік, а фактично проводить її один-два члени комісії. Отже, для об'єктивної інвентаризації потрібно посилити контроль за її проведенням. Якщо інвентаризація здійснюється як елемент внутрішнього аудиту перевірка може здійснюватися як самими аудиторами, якщо обсяг не великий, та із залученням постійно діючої (інколи і робочої) інвентаризаційної комісії. Покращення аналітичності обліку нестач і втрат є вкрай актуальним питанням і в умовах комп’ютеризації бухгалтерського обліку. Інформація, яка подається після проведення інвентаризації ефективно використовується для аналізу втрат і прийняття управлінських рішень щодо недопущення їх в майбутньому, що є особливо важливим в ринкових умовах господарювання. Список використаних джерел: 1. В.Пархоменко. Інвентаризація як інструмент достовірності фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009 - c 327. 2. Гутцайт Е. М. Аудит: концепція, проблеми, ефективність, стандарти. - М., 2009. - 400 с. 3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків (з наступними змінами і доповненнями): Наказ Мінфіну від 11.08.1994 р. № 69. [електронний ресурс]. – доступ. – www.minfin.gov.ua. 4. Тарасова М. Інвентаризація на підприємстві // Дебет – Кредит. Бухгалтерський журнал Дт-Кт – 2008 . - № 49 .- с.28-32. [електронний ресурс]. – доступ. – http://www.dtkt.com.ua.
