В сучасних жорстких конкурентних умовах функціонування вітчизняних підприємств особливо загострюються вимоги щодо підвищення ефективності управління всіма його активами. Значиме місце у складі активів посідає дебіторська заборгованість. Вона, в свою чергу, є фінансовим активом установи, що виникає внаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг. Дослідження різних аспектів управління дебіторською заборгованістю розкриваються у працях вітчизняних та зарубіжних авторів, таких як: І.О. Бланка, Ф.Ф. Бутинця, М.І. Баканова, С. Грязнової, В. П. Завгороднього, Я.В. Соколова, М. Г. Чумаченка, А. Шаповалової, А. Д. Шеремета, М. Швайки та ін. При цьому проблема формування моделі управління дебіторською заборгованістю вимагає подальшого вивчення та вдосконалення обліково-аналітичної системи відповідно до сучасного розвитку ринкових відносин. Метою статті є виявлення нагальних проблем, пов’язаних з обліком та аналізом розрахунків із дебіторами, обґрунтування можливих шляхів їх вирішення, розробка методичних підходів і складання практичних рекомендацій щодо вдосконалення існуючих методик обліку та аналізу дебіторської заборгованості. Перш за все необхідно чітко розуміти сутність дебіторської заборгованості. Так згідно із П(С)БО № 10 дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. При цьому під дебіторами слід розуміти юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [1]. Для того, щоб сформувати повне уявлення про економічну природу дебіторської заборгованості та визначення її місце в бухгалтерському обліку необхідно уточнити її визначення. Так, дебіторська заборгованість – це частина оборотного капіталу, а також вимоги на його отримання у вигляді готівки, матеріальних та інших ресурсів від господарюючих суб’єктів. Тому найбільш точна її дефініція наступна: дебіторська заборгованість – це майно (матеріальні ресурси), що не оплачені контрагентами, або готівка, що вилучена з кругообігу оборотних засобів [4]. Проведені дослідження показали, що до цього часу серед науковців відсутня єдність поглядів щодо класифікації дебіторської заборгованості. Існуючі класифікації заборгованості є неповними і, як правило, охоплюють лише одну ознаку. Дебіторську заборгованість доцільно класифікувати наступним чином: 1) в залежності від терміну погашення – на довгострокову і поточну; 2) в залежності від операційного циклу – на товарну (операційну) і нетоварну (неопераційну). Товарною (операційною) називається заборгованість, яка виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства та може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг. Нетоварна (неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства (тобто, операцій інших, ніж продаж товарів, виконання робіт або надання послуг). Нетоварна дебіторська заборгованість відображається в обліку під відповідними назвами і не входить до складу товарної дебіторської заборгованості. Такий поділ спрощує критерії класифікації та не суперечить встановленим стандартом вимогам щодо включення заборгованості за товари, роботи, послуги до складу поточної дебіторської заборгованості, але надасть можливості чітко окреслити заборгованість, за якою потрібно нараховувати резерв сумнівних боргів. Розглянемо основні проблемні аспекти обліку та аналізу дебіторської заборгованості (табл.1). Таблиця 1 Обліково-аналітичні проблеми управління дебіторською заборгованістю та шляхи їх вирішення № з/п Сутність проблеми Шляхи вирішення 1 2 3 1. Протиріччя у законодавстві. У П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» не має чіткого розмежування між поняттями довгострокова та короткострокова дебіторська заборгованість: 1) не вказано, що облік довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованості ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку; 2) не говориться про те, що поточна заборгованість – оборотні активи, а довгострокова заборгованість відноситься до необоротних активів. Для розв’язання цієї проблеми необхідно створити спеціальну класифікацію дебіторської заборгованості, що дасть можливість здійснювати порівняльний аналіз варіантів угрупувань розрахунків з дебіторами за ознаками (суб’єкт та сума заборгованості, вид оцінювання, причина виникнення). Послідовність проведення такої класифікації: 1) визначення мети, 2) формулювання завдань, 3) конкретизація користувачів інформації, 4) вибір ознаки класифікації, 5) визначення пріоритетних принципів, 6) надання переліку можливих типів класифікації та вибір оптимального. 2. Неоднозначне розуміння наслідків розмірів дебіторської заборгованості. Проблема зростання дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно, а зниження – позитивно. Різке збільшення заборгованості і її частки в оборотних активах - результат необачної кредитної політики підприємства стосовно покупців, неплатоспроможність і банкрутство частини покупців. Скорочення дебіторської заборгованості оцінюється позитивно, якщо це відбувається за рахунок скорочення періоду її погашення. Якщо ж заборгованість зменшується в зв’язку зі скороченням реалізації продукції, то це свідчить про зниження ділової активності підприємства. Тому в цілях ефективного управління дебіторською заборгованістю необхідно детально відстежувати причини її виникнення та зміни її розміру. 3. Наявності простроченої заборгованості. За таких обставин з’являються фінансові трудності через нестачу фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, зростає ризик непогашення боргів і зменшення прибутку. У цій ситуації потрібно: 1) визначити ступінь ризику не сплати коштів покупцям; 2) збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями; 3) вести оперативний контроль за надходженням готівки; 4) своєчасно визначати сумнівну заборгованість; 5) своєчасно надавати платіжні документи; 6) вести політику стягнення боргів по заборгованості; 7) припиняти дію договорів з покупцями, що порушують платіжну дисципліну. Продовження табл.1 1 2 3 4. Невідповідність використовуваної методики аналізу дебіторської заборгованості: • застосовування закордонної методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу інформації щодо розрахунків з дебіторами; • загальна криза неплатежів, характерна для української економіки, змушує сумніватися в об’єктивності і корисності отриманих результатів аналізу. • використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств. Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб’єкту. 5. Непристосованість методів визначення резервів сумнівних боргів до обліку на українських підприємствах, в результаті чого неправдиві дані при відображені резерву сумнівних боргів в балансі. Ця проблема може бути вирішена, якщо затвердити список документів, які підтверджують і обґрунтовують визнання заборгованості сумнівною. Розрахунок резерву потрібно проводити на підставі середніх статистичних даних. Треба приділити увагу вибору форм розрахунків з покупцями та замовниками. 6. Недосконалість інформаційного забезпечення системи управління дебіторської заборгованості: • форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, яку рекомендували нормативно, не враховує специфіки даного активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання; • облікові регістри, що є рекомендовані для використання, не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Необхідно розробити таку форму обліку дебіторської заборгованості, для якої характерні: 1) єдиний підхід до обліку заборгованості; 2) високоякісний облік довгострокової дебіторської заборго-ваності, зумовлений наявністю розробки єдиного підходу до реєстрації та обліку її в системі синтетичних рахунків; 3) веденням аналітичного обліку за кожним видом довгострокової дебіторської заборгованості в розроблених відомостях аналітичного обліку; 4) узагальнення та накопичування аналітичної інформації про дебіторську заборгованість. 7. Якість змісту бухгалтерських записів в процесі визнання і оцінювання дебіторської заборгованості. Проблема оцінки дебіторської заборгованості виникає на момент складання фінансової звітності. Вона відображається за чистою вартістю реалізації, яка визначаться як різниця між первинною сумою і резервом сумнівних боргів. Шляхи вирішення: 1) своєчасно аналізуючи стан дебіторської заборгованості і вживати певні заходи; 2) визначати період інкасації дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності; 3) аналізувати склад простроченої дебіторської заборгованості, причини її виникнення, а також провести оцінку безнадійних боргів підприємства. Продовження табл.1 1 2 3 8. Проблема пов’язана з рахунками до отримання, а саме: • визнання дебіторської заборгованості за рахунками – що вважати дебіторською заборгованістю за рахунками; • оцінка рахунків до отримання – в якій оцінці, або в якій вартості відображати дебіторську заборгованість за рахунками; • ліквідація (збір) дебіторської заборгованості за рахунками – як отримати гроші за неоплаченими рахунками та відобразити це в бухгалтерських записах. В.С. Терещенко пропонує виділяти такі види оцінок дебіторської заборгованості: - на основі історичної собівартості – первісне (історичне) оцінювання, яке визначають за номінальним і спонтанним методами оцінювання; - на основі вартості реалізації – факторингове, оцінювання при дисконті векселя, для яких характерне видаткова оцінка, чисте реалізаційне оцінювання, що визначають за величиною сумнівних боргів, експертне оцінювання, при розрахунку якого використовують оцінювання продажу; - на основі поточної вартості – оцінювання з урахуванням валютного курсу; оцінювання з урахуванням індексу цін; оцінювання з урахуванням поточної процентної ставки, яке базується на методі потоку, що дисконтувався, і для розрахунку якого запропонований порядок визначення загальної реалізаційної вартості заборгованості; - на базі теперішньої вартості – теперішня оцінка на основі первісної вартості (метод оцінювання - первісний), теперішня оцінка на основі поточної вартості (метод оцінювання - поточний)[3]. 9. Проблеми класифікації – класифікація дебіторської заборгованості, яка запропонована діючим в Україні Планом рахунків та П(С)БО №10 “Дебіторська заборгованість” є суперечливою та не задовольняє в повному обсязі потребам користувачів при складанні фінансової звітності. Для вирішення даної проблеми можна запропонувати внести зміни до П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість» стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внести зміни до Плану рахунків, що забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги. Виникнення дебіторської заборгованості в умовах ринку є неминучим. І хоча збитки від дебіторської заборгованості також неминучі, проте завдяки правильно організованій обліково-аналітичній системі можна звести ризики до мінімуму та в оптимальний термін з максимально можливою ефективністю ліквідувати дебіторську заборгованість. Так, запропоновані шляхи уникнення існуючих проблем в обліку та аналізі повинні підвищити об’єктивність та дієвість інформаційної бази управління дебіторської заборгованості та відповідно сприяти прийняттю ефективних управлінських рішень.
Список використаних джерел: 1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»: Затверджено МФУ від 8.10.1999 р. №. 237. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – www.minfin.gov.ua. 2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку : підруч. / Ф.Ф. Бутинець / [вид. 2-е, доп. і перероб.] – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 640 с. 3. Бараннікова Олена Володимирівна. Проблеми обліку дебіторської заборгованості / О.В. Бараннікова - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2010/Economics/63411.doc.htm 4. Терещенко В.С. Облік дебіторської заборгованості: проблеми та шляхи вирішення / В. С. Терещенко, К. Г. Сударікова - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.rusnauka.com/17_AND_2010/Economics/68987.doc.htm
