Катерина Пламада,
Наук. кер. – Боднарук О.О.,
ЧТЕІ КНТЕУ,
м. Чернівці
ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ В ГОТЕЛЬНИХ КОМПЛЕКСАХ
Значення і роль туризму в наш час для розвитку економіки держав, задоволення інтелектуальних запитів особистості, взаємозбагачення соціальних зв'язків між країнами неможливо переоцінити.
Індустрія туризму займає важливе місце в економіці більшості країн. На її частку припадає до 10 % світового валового національного продукту, 11 % світових споживчих витрат. Число туристських поїздок в усьому світі наближається до 600 млн., і, за прогнозами Всесвітньої туристської організації (ВТО), до 2013 р. досягне 937 млн. При цьому слід урахувати, що все населення планети становить 6 млрд. людей. Індустрія туризму входить у число трьох найбільших експортних галузей.
Готельний сервіс містить у собі цілий комплекс послуг для туристів і є ключовим чинником, що визначає перспективи розвитку туризму в Україні. Туристські послуги, зокрема й у рамках готельного обслуговування, віднесені до соціально-культурних послуг. Вони будуються на принципах сучасної гостинності, що підвищує їхню роль у розвитку вітчизняної готельної індустрії, а також ставить певні завдання в системі забезпечення безпеки готельно-ресторанному комплексу.
Цю тему розглядало багато вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як Байлик С.І., Волков Ю.Ф., Федорченко В.К., Чудновський А.Д., Котлер Ф., Карягін Ю.О., Квартальнов В. А., Роглєв Х. Й., Романова А. Д., Нечаюк Л. І. та багато ін.
Під час відпочинку люди найменше думають про свою безпеку, що іноді призводить до небажаних наслідків, пов'язаних з ризиком для життя. Тому завдання управлінського персоналу готельного комплексу полягає в попередженні всіх можливих ризиків для житія і здоров'я своїх клієнтів.
Головний принцип готельних систем безпеки – безпека не може забезпечуватися за рахунок комфорту гостей. Саме тому готельні системи безпеки, здебільшого, в корені відрізняються від «звичайних», що застосовуються в офісах і на підприємствах.
Система безпеки в готельних комплексах включає багато компонентів. Це і люди (служба охорони), і замки в номерах та інших приміщеннях, і сейфи, якими можуть користуватися гості готельного комплексу. Багато хто вважає також необхідним заходом встановлення системи відеоспостереження, хоча це інколи викликає несхвалення клієнтів [2, с. 214].
Тому доцільно вдосконалювати вже існуючі системи безпеки в готельних коплексах. Основним завданням служби безпеки готельного комплексу в області забезпечення режиму і охорони є організація і здійснення заходів щодо забезпечення безпечної діяльності та захисту майна готельного комплексу і його клієнтів всіма можливими в конкретних умовах способами і засобами.
У готелях повинні проводиться заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.
Загальне керівництво роботою з охорони й безпеки праці в готелі здійснює директор (роботодавець). Він зобов'язаний забезпечити виконання вимог законів про працю, правил і норм з охорони праці, державних стандартів, а також виконання зобов'язань, передбачених колективним договором (контрактом) [1, c. 96].
Директор готелю наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі і відповідальних за навчання персоналу готелю і перевірку знань з охорони праці.
Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідомляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
Щоб вдосконалити систему охорони праці та техніку безпеки в готельних комплексах потрібно виконувати такі рекомендації.
У приміщеннях слід щодня робити вологе прибирання, видаляти пил і павутину, пилососити килими і килимові покриття, протирати вікна, двері. По закінченні роботи при-міщення потрібно ретельно прибрати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з використанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, про-водити генеральні прибирання, дезінфекції й дезинсекції (заходи боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних матеріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.
У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі, зміни одягу обслуговуючого персоналу забороняється тримати прибиральний інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними шафами, обідніми столами, стільцями тощо.
Усі працівники готелю не рідше одного разу на рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров'я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються.
У випадку, якщо занедужає проживаючий, адміністрація готелю має викликати лікаря. У випадку інфекційного захворювання працівники СЕС проводять у номері дезінфекцію. Прибирання номерів, у яких знаходяться хворі, має проводитися із застосуванням розчину хлорного вапна.
На кожному поверсі готелю повинні бути пам'ятки про надання першої допомоги й аптечки з набором необхідних медикаментів.
Необхідно особливо відзначити, що велику (можливо, головну) небезпеку для готельних комплексів являє собою можливість пожежі, випадкового або навмисного підпалу, що також вимагає розробки і впровадження адекватних організаційно-технічних заходів протидії є однією з найважливіших складових комплексної системи безпеки.[3, c. 161]
Тому важливо приділити увагу удосконаленню пожежної безпеки в готельних комплексах. Потрібно призначати відповідальних за пожежну безпеку в кожному підрозділі готелю. Таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішуються на видних місцях. Розробляються правила, положення пожежної безпеки для кожного підрозділу й інструкції із заходів протипожежної безпеки на кожному робочому місці. Створюються пожежні бойові розрахунки з числа чергових адміністраторів, чергових менеджерів, працівників служби безпеки готелю й іншого чергового персоналу, що здійснюють цілодобовий контроль за пожежною безпекою. Розробляється система оповіщення у випадку виникнення пожежі. Розписуються основні обов'язки кожного члена пожежного бойового розрахунку під час пожежі. Після сигналу пожежної тривоги по системі оповіщення всі особи, призначені наказом директора відповідальними за пожежну безпеку, повинні прибути до готелю, з'ясувати причину тривоги, почати евакуацію людей, а також вжити всіх необхідних заходів для гасіння і запобігання поширення вогню до прибуття пожежних.
Також, управлінському персоналу потрібно приділяти велику увагу електробезпеці. До технічних способів і засобів захисту від ураження струмом відносяться: ізоляція струмопровіднихчастин; захисне заземлення, занулення; захисне відключення; огороджувальний пристрій; попереджувальна сигналізація, знаки безпеки, засоби захисту та ін [1, c. 98].
До роботи з електроустановками допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж і навчання безпечним прийомам праці, які підтвердили знання правил безпеки стосовно виконуваної роботи й пройшли інструктаж щодо займаної посади.
Слід також зазначити, що у кожному готелі наказом директора з числа спеціально підготовленого електромеханічного персоналу призначається особа, відповідальна за загальний стан електрогосподарства готелю.
Отже, для вдосконалення системи охорони праці управлінському складу готельного комплексу потрібно приділити належну увагу пожежній безпеці, санітарно-гігієнічному стану підприємства, електробезпеці та ін. Також, важливим елементом є навчання персоналу, а саме проведення інструктажів керівником служби охорони праці, створеної директором або роботодавцем.
Список використаних джерел:
1. Роглєв Х. Й. Основи готельного менеджменту: Навчальний [Текст] / Х. Й. Роглєв -К.: Кондор, 2005. -405, с.
2. Романова А. Д. “Тенденции развития туристического бизнеса в Европе” // Газета для путешественников. – №20, 2002г. – С.22-35.
3. Нечаюк Л. І. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник для студ. вузів. [Текст] / Л. І. Нечаюк -К.: Центр навчальної літератури, 2003. -346 с.
