Наук.кер. – Добржанська І.М., Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м.Чернівці
ЗАРПЛАТА В «КОНВЕРТАХ»ЯК ЕЛЕМЕНТ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ
У статті розглянуто особливості тіньової економіки в Україні. Наслідки «тіньозації» ВВП в Україні. Також проаналізовані основні причини, що спонукають до приховування доходів та ухилення від сплати податків. Зарплата у «конвертах» як елемент «тіньової» економіки, шляхи вирішення. Тіньова економіка в Україні — результат системної кризи економіки, що виникла через невідповідність методів здійснення ринкових перетворень. Під тіньовою економікою розуміють економічні процеси, які приховуються їх учасниками, не контролюються державою і суспільством, не фіксуються в повному обсязі офіційною державною статистикою. За деякими даними, до 60 % населення України одержує доходи з тіньового сектору економіки. Без перебільшення можна сказати, що кожний громадянин України приймає участь (регулярно або епізодично) у створенні або розподілі тіньового ВВП [1,с. 34]. Пошук шляхів подолання «тіньової» економіки завжди був актуальним завданням практично для всіх країн світу, оскільки проблема «тіньової» економіки має глибоке значення. Метою дослідження є визначення рівня «тіньової» економіки в Україні, вирішення проблеми заробітних плат у «конвертах». В Україні «тіньова» економіка виникла та набула значних масштабів ще за часів СРСР як своєрідна «тінь» економіки дефіциту внаслідок директивного планування. В умовах трансформаційної економіки вона набула нових форм та рис. На сьогодні рівень «тіньової» економіки, за оцінками міжнародних та вітчизняних експертів, коливається в межах від 30,0 до 50,0 % ВВП. Це значення суттєво перевищує аналогічний показник таких європейських країн, як Угорщина (20,0 %), Чехія (19,0 %), Словаччина (18,0 %), Норвегія (7,0 %), Швеція (6,0 %). Показники Польщі (27,6 %), Греції та Італії (майже 30,0 для європейської спільноти є критичною межею. Розбіжності оцінок експертів щодо визначення рівня «тіньозації» в країні пояснюється тим, що чітких алгоритмів таких розрахунків не існує, застосування кожного з них має певні труднощі (на сьогодні відомо більше 9 методів, кожен із яких має свої сильні та слабкі сторони). Приховування доходів та правопорушення у сфері оподаткування в Україні охоплює всі види фінансово-господарської діяльності й характерні не тільки для комерційних, але й для державних підприємств. Найбільш «тіньовою» галуззю (за оцінкою Міністерства економіки України) є операції з нерухомістю – майже 62,0 % обігу перебувають у «тіні». За нею йде страхування – 53,0 %, будівництво – 40,0 % і деревообробка – 32,0 %. А, згідно з дослідженнями НДІ інформації та моделювання економіки, найбільшу частку «тіньової» діяльності сьогодні сконцентровано в промисловості. Тут «тіньові» обороти на 32,5 % перевищують офіційні. В інших галузях вони дещо менші, але теж істотні. У сільському господарстві «тіньовий» сектор складає 72,5 %, у будівництві – 70,8 %, у сфері послуг – 31,5 %. Такий масштаб «тіньозації» ВВП в Україні призвів до наступних наслідків: - беззахисне становище найманих працівників, значна частка заробітної плати яких є неофіційною, тобто соціально не захищеного; - неконкурентоспроможне, спотворене економічне середовище в країні, що відлякує іноземних інвесторів; - висока диференціація доходів, отриманих у «тіньовому» бізнесі, що посилює нерівність у суспільстві, чим завдає йому не тільки економічних, але й моральних збитків. Основною причиною, що спонукає до приховування доходів та ухилення від сплати податків, підприємці називають велику кількість видів податків, а також їх занадто високу ставку.Сукупний рівень складає понад 50,0 % фонду. А якщо не враховувати всіх податкових пільговиків, то рівень оподаткування доходів платників податків становить понад 70,0 % [2]. Таким чином, нерівне становище суб'єктів підприємницької діяльності призводить до того, що деякі з них просто неспроможні сплачувати занадто високі для них ставки податків. На сьогоднішній день розмір фінансових санкцій за приховування або заниження прибутку для оподаткування становить 30,0 % від суми нарахованого податку. Облікова ж ставка НБУ значно перевищує діючий нині розмір фінансових санкцій. Таким чином, платник більше зацікавлений у свідомому порушенні норм законодавства, ніж у залученні кредитних ресурсів для сплати податкової заборгованості. Одним з елементів «тіньової» економіки являється – зарплата у «конвертах». Працівник, який одержує зарплату без належного оформлення на роботі або за двома відомостями, втрачає не лише право на соціальний захист, скажімо у випадку втрати працездатності, а й прирікає себе на злидарську пенсію [3]. Та головна небезпека такого виду розрахунків, як і «тіньової» зайнятості, полягає не лише у тому, що бюджет недоотримує кошти. Працюючи нелегально, або отримуючи заробітну плату «у конвертах», громадяни роблять краще лише своїм роботодавцям, які замість того,щоб сплачувати кошти на соціальне страхування громадян, використовують їх для власного збагачення, а працівники у відповідний момент просто залишаються ні з чим [6]. Якщо ви одержуєте зарплату в конверті, то це означає, що роботодавець не провадить відрахування з вашої зарплати до Пенсійного фонду на ваш індивідуальний особовий рахунок. Вам не зараховується страховий стаж, отже втрачаєте право на пенсійне забезпечення. Ви також не маєте права на відпустку, на оплату лікарняного, ніяких соціальних гарантій, перед бачених для працівника законодавством. З рештою, зарплата у конвертах ставить під загрозу навіть вчасне одержання пенсії вашими батьками [4]. Ініціатори боротьби із зарплатами у конвертах пояснюють термінову необхідність змін тим, що через несплату податків і внесків з тіньових доходів країна втрачає мільярди гривень, а працівники залишаються без відповідного соціального захисту і в майбутньому — без належного пенсійного забезпечення. За оцінками експертів різних інституцій, в Україні за різними тіньовими схемами робітники отримують 40-50% зарплат, що становить близько 145 млрд грн. Існує проблема зрівнювання офіційних зарплат персоналу різної кваліфікації: працівники найпростіших професій і керівники мають оклади на рівні мінімальної заробітної плати. Водночас у багатьох країнах з метою легалізації зарплат провели заходи з підвищення мінімальних державних гарантій з оплати праці, посилили контрольні функції інспекції праці щодо їхнього дотримання. Це дозволило домогтися стабілізації і навіть скорочення масштабів прихованих форм оплати праці, збільшити надходження до фондів соціального страхування. Для досягнення мети пропонують посилити відповідальність працедавців, зокрема, за виплату зарплати нижче мінімальної або пізніше встановленого терміну. Планують також підвищити рівень наглядової функції посадових осіб, уповноважених застосовувати адміністративні стягнення. Нині Україна має найнижчі штрафні санкції за порушення законодавства про працю.У країнах Європи мінімальні штрафні санкції за таке порушення складають від 8300 грн (Болгарія) до 100 тис. грн (Чехія), максимальні — від 83 тис. грн (Болгарія) до 2 млн грн (Словаччина). Тобто це означає запровадження активної практики штрафів і перевірок. Так, Мінсоцполітики ініціює стягувати з юридичних осіб штраф у розмірі 34 тис. грн за кожного нелегального працівника [5]. Отже,для вирішення проблеми зарплати у «конвертах,» можна виділити декілька основних шляхів: -зменшити кількість видів податків; -зменшити відсоток на податки; -обов’язкове укладання трудових угод; - провести заходи з підвищення мінімальних державних гарантій з оплати праці; - посилили контрольні функції інспекції праці щодо їхнього дотримання; -збільшити штрафи за зарплату в «конвертах». А що стосується роботодавців, то є час донарахувати до мінімальної зарплати внески та не позбавити своїх найманих працівників страхового стажу і права у майбутньому на отримання пенсії. Тож лише спільними зусиллями ми можемо протистояти "тіньовому" бізнесу, адже цілком очевидно, що від кожного з нас залежить, як ми будемо жити у майбутньому.
Список використаних джерел: 1. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. Посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с. 2. Інформаційна записка підготовлена співробітниками сектору із наукового супроводження політики доходів населення ДУ НДІ СТВ – В.В. Кузьменко та В.Ю.Маляєвим. 3. Газета «Прикарпатьска правда» [Електронний ресурс] / У конверті зарплата – особиста втрата. – Режим доступу: http://ppravda.if.ua/analyty....ta.html 4. Редакція. Зарплата «у конверті» послаблює соціальний захист працівників: газета «ПостФактум»/ Інформаційно-аналітичне видання міста Херсона та Херсонської області, 2012. 5. Наталія Мамченко. «Судебно-юридическая газета»/ Правові наслідки легалізації заробітних плат в Україні,2011. 6. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області [Електронний ресурс] / Заробітна плата в «конверті» - життя без майбутнього, 2012р. – Режим доступу: http://pfu.cv.ua/news/news3355.php
для європейської спільноти є критичною межею. 
