Наук. кер. – Коваленко Н. Ю. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці
СУЧАСНИЙ СТАН ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ
Корупція в Україні набула ознак системного явища, яке поширює свій негативний вплив на всі сфери суспільного життя, все глибше укорінюючись у повсякденному житті як основний, швидкий та найбільш дієвий протиправний засіб вирішення питань, досягнення певних цілей. Масштаби поширення корупції загрожують національній безпеці України. Це потребує негайного вжиття системних та послідовних заходів, які мають комплексний характер і базуються на єдиній Національній антикорупційній стратегії на 2011-2015 роки. Саме тому на сучасному етапі розвитку Української держави особливого значення набувають наукові дослідження проблем протидії і запобігання корупції. Різні аспекти цієї проблеми можна знайти в наукових працях таких українськихвчених:М.Я.Азарова,О.В.Бандурки,В.Т.Білоуса,В.О.Глушкова,Ю.В.Грошового, І.С.Даньшина, Є.Б.Дидоренка, А.П.Закалюка, В.Т.Зеленецького, С.А. Корніча, В.С.Литвиненка, М.І.Мельника, Є.В.Невмержицького, Ю.В. Причипашо, С.О. Серьогіна, А.І. Рачинського, В.Г.Тація, Н.О. Янка та інших. Корупція – це складне соціальне явище, яке негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку суспільства і держави. Воно полягає як у протиправних діях, так і неетичних вчинках [1, с.16]. Дослідження громадської думки засвідчує, що сприйняття поширеності корупції в Україні має дуже високі показники і, порівняно з 2006 роком, оцінка рівня корупції як «дуже високого» зросла. У травні 2006 року 38% вважали рівень корупції в Україні дуже високим і ще 32% – високим; у березні 2010 року 46% визначали рівень корупції в Україні як дуже високий і ще 33% – як високий. До основних проблем запобігання і протидії корупції у сфері державної служби України необхідно віднести: – заплутаність та розпорошеність регулювання в різних нормативно-правових актах, надмірна абстрактність законів; – якість правової системи, зокрема забезпечення можливості затримання та належного покарання корупціонерів; – завищену роль регулюючих органів і посилену бюрократичну складову в запровадженні економічних процесів; – поєднання в одній інституції функцій з надання адміністративних послуг і контрольно-наглядових функцій; – декларативність багатьох реформаторських намірів та рішень влади, їх обмеженість, зволікання та непослідовність у проведенні реформ; – переведення державної власності у приватну в інтересах окремих груп, тіньових структур і кланів; – проблеми підзаконної нормотворчості; – пасивність правоохоронних та інших державних органів щодо притягнення винних у корупційних вчинках до відповідальності, що стало стимулом безкарності корупційних діянь [2]. Непрозорий та недостатній рівень оплати праці та низький професійний рівень державного службовця теж також відносять до проблем які негативно впливають на боротьбу з корупцією. Проект нового Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» передбачає: 1) розширення кола суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення, а також уточнення і конкретизацію умов віднесення до числа таких суб’єктів окремих осіб; 2) упровадження дієвих механізмів, норм і правил, які спрямовані на запобігання виникненню корупції, усунення причин та умов, які її породжують; 3) конкретизацію видів обмежень суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення щодо використання ними службового становища, роботи близьких осіб, суміщення посад та сумісництва, а також щодо одержання такими суб’єктами дарунків; 4) установлення дієвих заходів щодо гарантування відновлення у повному обсязі порушених прав держави та інших осіб, які постраждали внаслідок корупційних дій з боку суб’єктів корупційних правопорушень, шляхом конфіскації та стягнення державою в судовому порядку у таких суб’єктів незаконно одержаного майна [3]. Отже, належна організація протидії корупції є одним з найважливіших завдань. З метою запобігання проявам корупції необхідно чітко керуватись чинним законодавством України. Постійно проводити роз’яснювальну роботу, організовувати навчання державних службовців, в тому числі й самостійне, періодичне підвищення їх кваліфікації. Продовжити періодичний розгляд на засіданні колегії питань виконання законодавства про боротьбу з корупцією та здійснювати контроль за прийнятим рішенням, об’єктивно інформувати громадськість про діяльність, своєчасно інформувати про виявлені адміністративні правопорушення. Список використаних джерел: 1. Мельник М. І. Коpупція: Сутність, поняття, заходи пpотидії. // М.І. Мельник — К.: Атіка, 2001. – C.16 2. «Про засади запобігання та протидії корупції» Закон України від 11.06.2009 р. № 1506-VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1506-17 3. Про прийняття за основу проекту Закону України про «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні»: постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2010р. №2858 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2858-vi
