4 курс, спец. «Фінанси», д.ф.н., Наук. кер.- Гімчинський О.Г. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці
ОЧІКУВАННЯ ТА ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ ХВИЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ
Після жорсткої фінансово-економічної кризи, в якій Україна опинилася серед найсильніше потерпілих країн, економіка нашої країни демонструє поступове відновлення. Сповільнення кризових процесів у світовій економіці та перехід значної кількості країн – торговельних партнерів України до поступової макроекономічної стабілізації та відновлення в них процесів економічного пожвавлення створили середовище, яке, з одного боку, знизило глобальні ризики для економічної активності, а з іншого – уможливило започаткування економічного зростання в економіці України. Експерти вже протягом тривалого часу прогнозують другу хвилю світової економічної кризи та її можливі наслідків для України. Останнім часом ці прогнози звелися не до питання ймовірності самої кризи, а до питання часу її приходу, глибини та наслідків для української економіки. 7 жовтня голова європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Антоніо Борхес в Москві заявив: «Під час прийдешньої другої хвилі економічної кризи сильно постраждає Східна Європа. Країнам цього регіону слід зміцнити свої економіки. Попередження стосується і України» [3]. На брифінгу в Москві глава європейського департаменту МВФ був песимістичний - другій хвилі глобальної економічної кризи бути. І що стосується його «підзвітного» регіону, то приготуватися перш за все слід східноєвропейським країнам. Стару-добру Західну Європу як завжди будуть рятувати. А ось Східну - не факт. Тим більше, що в цьому регіоні знаходяться і країни, які не є членами ЄС, а отже їх порятунок є менш цікавим і Євросоюзу, і Міжнародному валютному фонду. Такий інтерес саме до Західної Європи можна легко пояснити - саме там зараз вирішується доля євро, та й усієї економіки ЄС. На вирішення цієї проблеми кинуто всі сили. Так, звичайно раціональні, прагматичні у фінансовому плані німці готові навіть пробачити частину боргу Греції. Правда, в обмін на часткову відмову від суверенітету. «Греція в двох кроках від банкрутства, а ми, в свою чергу, не згодні робити поблажки постійно. Отже, щоб борги були частково списані, Афінам хоча б тимчасово потрібно відмовитися від чого-небудь, наприклад, від певної частки національного суверенітету», - сказав заступник голови бундестагу, член правлячої партії «Християнсько-демократичний союз» Міхаель Фукс. Інші країни ЄС налаштовані не так радикально щодо Греції. Але й вони розуміють - без порятунку цієї держави економіка Європи приречена. «Якщо ми не допоможемо Греції, велика ймовірність того, що вірус пошириться на Італію та Іспанію, і тоді нам доведеться боротися з найгіршим з можливих сценаріїв», - заявив міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс. При цьому він порівняв Грецію з Lehmann Brothers - банком, крах якого викликав глобальну економічну кризу завдяки своєрідному «ефекту доміно». Однак порятунку однієї Греції явно недостатньо. Вже прийшла пора прикривати такі «слабкі ланки» в ЄС, як Італію та Іспанію, чиї економіки перебувають у двох кроках від краху. На минулому тижні той же Борхес встиг схвилювати громадськість, заявивши в Брюсселі, що МВФ може викупити іспанські та італійські суверенні облігації, намагаючись взяти кризу під контроль. Пізніше він роз'яснив свої слова, уточнивши, що фонд може кредитувати уряди, але не може купувати їхні облігації на ринку. «МВФ не має можливості купувати на ринку облігації. Однак ми зробимо все, що в наших силах, щоб відновити довіру до банків Іспанії та Італії», - пояснив Борхес [2]. Його установа далеко не перша, що намагається врятувати італійську та іспанську економіки «негласно» і в обхід своїх обов'язків. Так, у серпні глава ради директорів Європейського центрального банку (ЄЦБ) Жан-Клод Тріше змушений був пояснювати викуп його банком боргу Іспанії та Італії. «Ми не повинні і ми не будемо цим займатися», - сказав Тріше. Тим не менш, скупку єврооблігацій «проблемних» країн єврозони на вторинному ринку ЄЦБ проводив і, за словами Тріше, повинен був продовжувати. Однак робити це Тріше обіцяє обережно - вилучаючи з обігу євро, витрачені на закупівлю італійських та іспанських держоблігацій. Таким чином, до Східної Європи нікому діла немає. За словами Борхеса, це обумовлено тим, що в разі краху економіки західноєвропейських держав, кризи в східноєвропейських не уникнути. «Ми звертаємо особливу увагу на фінансові наслідки, оскільки якщо проблеми у фінансовому секторі Західної Європи будуть продовжуватися, це безперечно вплине на розвиваєток Європи», - заявив Борхес. «Пріоритетом номер один має стати прагнення зробити ці країни більш життєздатними, більш міцними», - пояснив Борхес. За його словами, країни, що розвиваються, такі як Росія, переживають все більш швидкий відтік капіталу і серйозне падіння фінансових ринків з тих пір, як світовий економічний прогноз погіршився в серпні, а європейська боргова криза загострилася. Торкнулися подібні процеси й України, яка теж може дуже серйозно постраждати від другої хвилі кризи. Кризові процеси в Європі і по всьому світу особливо жорстко відіб'ються на Україні. Економіка нашої країни і зараз перебуває не в найкращому стані. Заявлені реформи або проводяться таким чином, що практично не приносять жодних позитивних результатів (адміністративна реформа, податкова і пенсійна реформа), або затягуються (земельна реформа). Вкладати гроші в Україну ніхто не поспішає: умови надто невигідні. Так, за останній час мінімум дві великих торгових мережі – «Фокстрот» і «Епіцентр» опинилися під жорстким «пресом силовиків». Не щастить і іншим підприємствам. Розвивати бізнес в Україні стає невигідно. Так, у нашій країні дешева робоча сила, але, як відомо, світова економічна тенденція - це розміщення виробничих потужностей західних господарів на сході. Однак Україна не витримує конкуренції відразу за двома найважливішими критеріями. З одного боку, вона не має логістичних переваг розвинених країн, з іншого не має російської дешевої сировини. Тому Україна з точки зору розміщення західноєвропейських виробництв - далеко не країна номер один, навіть серед східноєвропейських сусідів. Україна повинна радикально переглянути стратегію свого існування, виробити ідею, яку вона може дати оточуючим. Поки нічого схожого не спостерігається. Показовим є катастрофічне падіння інвестиційної привабливості України серед компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації. Даний показник в третьому кварталі 2011 року знаходиться на рівні 2,56 бала за п'ятибальною шкалою, в той час, як у попередньому кварталі він склав 3,39 бала. Причинами є економічна, правова і політична нестабільність. Не поспішають допомагати Україні й європейські банки. Адже в банківській сфері в нашій країні теж останнім часом спостерігаються зовсім не обнадійливі процеси. Так, ініціатива Національного банку України щодо зміни порядку обміну іноземної валюти призвела до того, що в країні різко впала кількість валютних операцій. «Ми вже зараз бачимо, що обсяг продажів населенню дуже суттєво і раптово впав. У деяких регіонах обсяг купівлі валюти зменшився вдвічі, в деяких вчетверо», - сказав заступник голови НБУ Юрій Колобов 9 вересня. Таким чином українська валюта нібито утримується від падіння. Паралельно Нацбанк проводить перевірки, в ході яких штрафує банки, які порушують режим обміну валюти або висувають завищені вимоги по документах до громадян. Така ситуація може тільки зміцнити небажання іноземних банків працювати в нашій країні. Крім того, подібні кроки Нацбанку (введення паспортного режиму при обміні валюти) на думку спостерігачів свідчать про швидке знецінення української валюти. «Ця постанова - дуже поганий провісник того, що через кілька місяців курс гривні може впасти. І те, що за останній місяць НБУ втратив 3 мільярди доларів золотовалютних резервів - тому свідчення», - говорить народний депутат Арсеній Яценюк, який свого часу займав посаду в. о. голови НБУ. І дійсно, на початку жовтня в Нацбанку визнали - у вересні золотовалютні резерви зменшилися на 8,5%, або на 3 255,65 мільйона доларів, склавши на 30 вересня 34 950,18 мільйона доларів [1]. В кінці жовтня 2011 буде вирішуватися проблема кредиту МВФ Україні. Місія Фонду, котра працювала в березні в Києві, не стала рекомендувати раді директорів МВФ приймати позитивнее рішення щодо виділення чергового траншу для України. МВФ очікував від України затвердження пенсійної реформи підняття тарифів на газ для населення. У серпні Фонд повідомив про візит місії в період з 29 серпня по 9 вересня, однак потім заявив про перенесення візиту на кінець жовтня. Тепер же українська сторона розраховує на транш в 3 мільярди доларів. Але навіть це малоймовірне вливання не врятує українську економіку, яка і без всякої кризи «дихає на ладан». Таким чином можна зробити висновок, що друга хвиля економічної кризи матиме доволі серйозні наслідки для Української економіки, але чи є якісь способи пом’якшити удар другої хвилі по нашій економіці? На мою думку для цього слід провести ряд економічних реформ, метою яких є: 1) продовження регуляторної реформи та створення сприятливого регуляторного середовища для підприємництва; 2) створення стимулів для модернізації структури економіки та зростання національної конкурентоспроможності; 3) реформування земельних відносин та сфери аграрного виробництва; 4) завершення бюджетної реформи.
